WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів (автореферат) - Реферат

Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів (автореферат) - Реферат

Неонатальне введення метилурацилу практично не змінювало реакцію ВПЗ на ТСП, маса якої статистично вірогідно не відрізнялася від величини, яку отримано при введенні ТСП інтактним гонадектомованим самцям щурів. При введенні метилурацилу тваринам, які в неонатальному періоді отримували цей препарат та були гонадектомовані, маса ВПЗ лишалася в межах посткастраційних величин.

При тестуванні андрогенної активності ТСП на тваринах з неонатальною модуляцією анаболічних процесів встановлено, що у самців щурів, що одержували ретаболіл, андрогензалежний орган (ВПЗ) практично не реагував на введення екзогенного Т і тому маса цієї залози була статистично вірогідно нижчою, ніж після кастрації.

Рис.3 Вплив ретаболілу, метилурацилу та рибоксину на реалізацію дії тестостерону пропіонату у інтактних та неонатально оброблених щурів

К – контроль;

Т – введення ТСП;

Рт – ретаболіл;

Рт+Т – ретаболіл + ТСП;

М – метилурацил;

М+Т – метилурацил + ТСП;

Рб – рибоксин;

Рб+Т – рибоксин + ТСП.

O– розбіжності, статистично вірогідні відносно показників після кастрації

Сумісне призначення ТСП та ретаболілу після ГЕК викликало збільшення маси ВПЗ. Однак, вона складала лише 40 % від контрольної величини, тобто була на рівні посткастраційних змін. У групі тварин, що неонатально оброблялися метилурацилом, сумісне призначення ТСП та метилурацилу після ГЕК, призводило до зниження маси ВПЗ майже удвічі у порівнянні з аналогічними щурами, які отримували тільки ТСП. Таким чином, цей лікарський препарат стримував ефект ТСП на андрогензалежні органи у гонадектомованих тварин. У групі, що отримувала неонатально рибоксин, приріст маси ВПЖ під впливом ТСП був у середньому на 13 % більшим, ніж у неонатально інтактних тварин. Однак, статистично вірогідної різниці між середніми значеннями не встановлено. При цьому, введення рибоксину гонадектомованим тваринам практично не впливало на масу ВПЗ, а сумісне введення його з ТСП викликало підвищення маси ВПЗ, середні величини якої суттєво не відрізнялися від середніх значень, встановлених при тестуванні інтактних тварин.

Таким чином, неонатальне введення метилурацилу і рибоксину суттєво не змінювало чутливість андрогензалежного органа (ВПЗ) до дії ТСП, але ретаболіл практично скасовував ефект ТСП на цей орган–мішень. Сумісне введення метилурацилу і ТСП, а також рибоксину з ТСП нормалізувало дію останнього на масу ВПЗ. При цьому рівень цієї нормалізації практично не відрізнявся як у інтактних, так і у неонатально оброблених тварин.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання в області ендокринології по проблемі перинатальної детермінації програми статевого розвитку чоловічого організму, яке відрізняється тим, що з метою пошуку факторів порушення цієї програми вперше проведено вивчення впливу стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді шляхом введення лікарських засобів, які мають різні властивості, на параметри пубертатної динаміки репродуктивної системи самців щурів. Встановлено, що неонатальна модуляція анаболічних процесів трансформує програму статевого розвитку у дорослих самців щурів, характер якої може проявлятися гальмуванням або активацією, або дисоціацією пубертатного розвитку і функції статевої системи організму.

2. Ретаболіл, введений самцям щурів у неонатальному періоді життя, призводить до зниження маси як гормонопродукуючих, так і гормонореагуючих органів репродуктивної системи, що свідчить про гальмування реалізації програми статевого дозрівання. Повторне застосування препарату в статевозрілому віці викликає ще більш виражене гальмування росту цих органів.

3. Неонатальна обробка самців щурів метилурацилом викликає посилення росту як гормонопродукуючих, так і гормонореагуючих органів, що свідчить про ефект стимуляції реалізації програми пубертатогенезу. Відновлення за принципом імпринтінг–механізму посилюється при повторному введенні метилурацилу в статевозрілому віці.

4. У статевозрілих самців щурів, що неонатально отримували рибоксин, відмічається зниження маси андрогензалежних органів. Повторне застосування його в статевозрілому віці викликає "ефект реабілітації" чутливості андрогензалежних органів до дії ендогенних андрогенів, що свідчить про можливість відновлення програми статевого розвитку, порушеної в неонатальному періоді.

5. Неонатальне введення ретаболілу викликає у статевозрілих самців щурів синхронне зниження концентрації у крові тестостерону та Е2. Рівень андрогенізації та реалізації дії тестостерону залишається в межах контрольних даних. Через те, що ретаболіл у інтактних тварин суттєво не впливає на реалізацію дії ендогенних і екзогенних андрогенів, ці дані дозволяють вважати його препаратом, який при короткій експозиції в неонатальному періоді, призводить до гіпогормонального варіанта порушення пубертату.

6. Метилурацил, введений у неонатальному періоді, викликає у статевозрілих самців щурів зниження концентрації Е2 на тлі нормальних показників тестостерону. Рівень андрогенізації організму зростає, а реалізація дії тестостерону відповідає нормі при суттєвому збільшені маси СП та ВПЗ, що можна розцінювати як гіперпластичний варіант неонатально детермінованого порушення пубертату.

7. Рибоксин, введений у неонатальному періоді, не впливає на концентрацію тестостерону та Е2 і рівень андрогенізації, але при цьому суттєво знижується реалізація дії тестостерону. Рибоксин посилює реалізацію дії андрогенів у інтактних тварин, а при короткій неонатальній "експозиції" викликає пародоксальний ефект пригнічення цієї дії, що призводить до розвитку гіпореалізаційного варіанту неонатально детермінованого порушення пубертату.

8. У самців щурів з неонатальною модуляцією анаболічних процесів повторне введення у статевозрілому віці ретаболілу підсилює гіпогормональну детермінацію, метилурацилу – гіперандрогенізацію, а рибоксину – спостерігається ефект гіперреалізації дії тестостерону, тобто відновлюється рівень андрогенореагування органів–мішеней.

9. Введення ретаболілу, метилурацилу та рибоксину в неонатальному періоді викликає в подальшому у статевозрілих самців щурів порушення сперматогенної функції сім'яників.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
  1. Бречка Н.М. Влияние фармакологической активации синтеза белков на реализацию андрогенного эффекта // Експерим. і клініч. мед. – 2004. – № 1. – С. 48–52.

  2. Бречка Н.М., Демченко О.М. Наслідки неонатальної активації анаболічних процесів для сперматогенної функції у дорослих самців щурів // Проблеми ендокринної патології. – 2004. – № 1. – С. 72–76. (Дисертантом особисто проведена постановка експерименту, здійснено набір матеріалу та його статистичну обробку, проведено аналіз, узагальнення всіх даних, оформлення результатів у вигляді статті).

  3. Вплив активації білкового синтезу на реалізацію дії андрогенів / Демченко О.М., Коренєва Є.М., Бречка Н.М., Сиротенко Л.А. // Ендокринологія. – 2003. – Т. 8, № 1. – С. 61–66. (Дисертантом особисто проведена експериментальна робота, гонадектомія тварин, здійснено набір матеріалу та його статистичну обробку, часткова інтерпретація даних, оформлення результатів у вигляді статті).

  4. Бречка Н.М., Демченко О.М. Вплив препаратів з анаболічною дією на статеву систему самців щурів / Проблеми ендокринної патології. – 2004. – № 3. – С. 90–99. (Дисертантом особисто проведена експериментальна частина, здійснено набір матеріалу та статистична обробка, проведено аналіз, узагальнення всіх даних, оформлення результатів у вигляді статті).

  5. Пошук засобів посилення реалізації андрогенного ефекту / Є.М. Коренєва, О.М. Демченко, Н.М. Бречка, Л.А. Сиротенко // Ендокринологія. – 1999. – Т.4, № 2.– С. 243. (Дисертантом особисто проведено моделювання експерименту, здійснено набір матеріалу, оформлення результатів у вигляді тез).

  6. Нові експериментальні підходи до модуляції дії андрогенів / О.М. Демченко, Є.М. Коренєва, Н.М. Бречка, Л.А. Сиротенко // Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, додаток. – С. 144. (Дисертантом особисто проведена експериментальна частина, біохімічні дослідження, здійснено набір матеріалу та його статистичну обробку, проведено аналіз, узагальнення всіх даних, оформлення результатів у вигляді тез).

  7. Сиротенко Л.А., Бречка Н.М. Модуляція дії андрогенного сигналу // Ендокринологія. – 2002. – Т. 7, № 1. – С. 145. (Дисертантом особисто проведена експериментальна робота, здійснено набір матеріалу та його статистичну обробку, проведено аналіз, узагальнення всіх даних, оформлення результатів у вигляді тез).

Loading...

 
 

Цікаве