WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів (автореферат) - Реферат

Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів (автореферат) - Реферат

Вивчаючи дію неонатального введення анаболічних речовин, важливо було дослідити, чи залишають такі маніпуляції відбиток на формуванні м'язів, тобто як змінюється їх власне анаболічна дія. При вивченні обраних нами препаратів виявлено, що у щурів, які отримували неонатально ретаболіл, знижувалася маса m.l.a.

У тварин, що одержували неонатально метилурацил, відбувалося збільшення маси m.l.a., ВПЗ та СП відповідно на 9,4; 73,0 та 96,0 %. У щурів цієї групи порівняно з контрольною групою також збільшувалася маса СЧ. Всі ці зміни дозволяють думати (оскільки концентрація Т у сироватці крові знаходиться в межах норми) про посилення реалізації дії ендогенного Т як у відношенні специфічної, так і анаболічної дії. Неонатальне введення рибоксину майже вдвічі знижувало масу андрогенреагуючих органів у статевозрілому віці у порівнянні з контролем, тоді як маса m.l.a. залишалася в межах норми.

Таким чином, при модуляції анаболічних процесів у неонатальному періоді вдалося отримати три моделі диспрограмного пубертату:

1. Гальмування програми статевого розвитку за допомогою неонатального введення ретаболілу, що призводить до її "зриву", який проявляється у статевозрілому віці статевим та соматичним інфантилізмом.

2. Посилення чутливості органів–мішеней до дії андрогенів, за допомогою неонатального введення метилурацилу, який призводить до активації пубертатного росту андрогензалежних органів.

3. Зменшення сенсибілізації органів–мішеней до дії андрогенів, шляхом неонатального введення рибоксину, що призводить до зниження пубертатного росту андрогензалежних органів.

Для визначення шляхів формування порушень, отриманих нами моделей неонатального гіпо– і гіперпрограмування реалізації механізмів пубертату, представлялося актуальним дослідити, чи мають ретаболіл, метилурацил і рибоксин властивості залишати „відбиток", тобто сенсибілізувати або десенсибілізувати андрогензалежні тканини до своєї наступної дії.

З цією метою неонатально обробленим тваринам вводили відповідний анаболік у віці 90–99 діб і порівнювали його вплив на масу андрогенреагуючих органів з його дією у інтактних тварин (рис. 1).

Ретаболіл у інтактних тварин не впливав на ці показники за винятком приросту маси m.l.a. (33 %), що підтверджує його переважно анаболічні властивості. У неонатально оброблених ретаболілом тварин повторне його введення у віці 90 – 99 діб викликало зниження маси андрогенреагуючих органів, особливо ВПЗ, яка практично атрофувалася, і її маса складала 10 % від маси контролю. Введення ретаболілу в пубертаті не посилювало гальмуючий ефект неонатальної обробки у відношенні до СП, тоді як маса анаболічного маркера (m.l.a.) знижувалася в 1,4 разів у порівнянні з тваринами, які отримували тільки ретаболіл неонатально.

При введенні метилурацилу інтактним тваринам стимулюючий вплив встановлено тільки по відношенню до маси СП і m.l.a. У неонатально оброблених метилурацилом тварин повторне його введення у віці 90–99 діб викликало збільшення середніх значень маси ВПЗ на 256 %, СП – на 230 %, СЧ – на 131 %, m.l.a. – на 234 % відносно контрольних даних. Застосування рибоксину у інтактних тварин у віці 90–99 діб також призводить до деякого збільшення маси ВПЗ, СП, m.l.a. Ймовірно, рибоксин активізує реалізацію як андрогенних, так і анаболічних властивостей ендогенного тестостерону (див. рис. 1).

У 100-денних щурів самців, оброблених рибоксином у неонатальному періоді, у яких відмічалося пубертатне гальмування розвитку маси ВПЗ і СП, додаткове введення рибоксину у віці 90–99 діб викликало „ефект реабілітації" чутливості цих андрогенреагуючих органів до дії ендогенних андрогенів. При цьому цілком ліквідувався дефіцит маси ВПЗ та СП, викликаний неонатальною обробкою рибоксином. У піддослідних тварин маса цих органів перевищила контрольні показники в середньому на 29 і 73 %, відповідно (див. рис. 1).

Рис. 1 Зміни маси андрогенреагуючих органів під впливом введення препаратів з анаболічними властивостями у неонатально оброблених та інтактних щурів

1 – неонатально ретаболіл;

2 – неонатально ретаболіл + ретаболіл на 90 – 99 добу;

3 – неонатально інтактні + ретаболіл на 90 – 99 добу;

4 – неонатально метилурацил;

5 – неонатально метилурацил + метилурацил на 90 – 99 добу;

6 – неонатально інтактні + метилурацил на 90 – 99 добу;

7 – неонатально рибоксин;

8 – неонатально рибоксин + рибоксин на 90 – 99 добу;

9 – неонатально інтактні + рибоксин на 90 – 99 добу.

Для характеристики стану репродуктивної системи вивчено стан інкреторної функції сім'яників, який ми оцінювали за концентрацією в периферичній крові Т та Е2. Визначався вміст фруктози в СП, синтез якої є андрогензалежним процесом і залежить не тільки від кількості андрогенів, але й від стану чутливості клітин–мішеней до них. Реалізацію дії Т визначали за співвідношенням фруктоза/Т у еквівалентних одиницях. Встановлено, що у статевозрілих самців щурів, які неонатально отримали ретаболіл, спостерігається зниження вмісту в крові як Т, так і Е2. Це зниження відбувалося синхронно, про що свідчить відповідний нормі рівень співвідношення Т/Е2 (рис. 2).

При неонатальному введенні рибоксину у статевозрілому віці відмічалося зменшення маси СП та вмісту в них фруктози при нормальному рівні Т та Е2 у крові. При цьому відмічалося суттєве зниження показника фруктоза/Т, що свідчить про неадекватну чутливість клітин СП до дії Т (див. рис. 2).

На фоні зниження маси СП вміст фруктози в них знижувався синхронно з недостатністю продукції статевих гормонів. Співвідношення фруктоза/Т (показник реалізації андрогенної дії) залишалося в межах контрольних даних.

Рис. 2 Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на показники інкреторної функції сім'яників і реалізаціїї дії андрогенів у статевозрілих самців щурів (середні значення у відсотках до контрольних величин)

Ці дані дозволяють стверджувати, що основним фактором порушення програми статевого розвитку, викликаного введенням ретаболілу у неонатальному періоді, є зниження синтезу статевих гормонів при збереженні механізмів андрогенізації організму та реалізації дії Т. Останнє дозволяє зробити припущення, що неонатальна модуляція анаболічних процесів введенням ретаболілу призводить до розвитку гіпогормональної моделі патології пубертату.

У тварин, які неонатально отримували метилурацил, вміст Т у крові був у межах норми, але знижувався рівень Е2. Підвищувалося співвідношення Т/Е2, що свідчить про посилення андрогенізації організму. При цьому маса СП була значно вищою ніж в контролі, а вміст фруктози в СП не зростав. Кількість фруктози, що виробляється на одиницю Т, лишалася в межах норми. Це дозволяє думати про адекватність чутливості СП до дії Т. Ймовірно, підвищення рівня андрогенізації в основному стимулює гіперпластичні процеси в СП, а не їх функцію.

Таким чином, неонатальне введення метилурацилу, що порушує раціональне співвідношення між андрогенами і естрогенами у статевозрілих самців щурів, треба розглядати як модель стимуляції ростових процесів у СП, можливо, обумовлену відносною гіперандрогенізіцією організму, завдяки блокуванню синтезу естрогенів.

Таким чином, при введенні рибоксину у неонатальному періоді програма пубертатної динаміки інкреторної функції зберігається, але при цьому порушується відповідь андрогенреагуючих органів на гормональну дію стосовно їх росту і функції. Тобто, отримано модель патології пубертату, яка обумовлена порушенням програмування рівня чутливості клітин–мішеней до наступної дії Т.

Окрім інкреторної досліджено стан генеративної функції сім'яників статевозрілих щурів після введення стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді та проведено порівняння з дією тих же препаратів у статевозрілому віці. Введення розчинника у неонатальному віці призводило до підвищення кількості нерухомих сперматозоїдів, але концентрація сперматозоїдів та відсоток патологічних форм залишалися практично в межах норми (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив неонатального введення ретаболілу, метилурацилу та рибоксину на показники спермограми 100–добових самців щурів,

Група,

кількість тварин

Стат. показник

Кількість сперміїв, млн/мл

Патол. форми,

%

Рухомі спермії, %

1. Контроль, n=8

77,62,4

9,30,7

90,11,3

2. Неонатально

розчинник, n=8

P1-2

69,48,3

> 0,1

13,23,2

> 0,1

78,03,5

<0,01

3. Неонатально

ретаболіл, n=8

0

P1-3

<0,001

<0,001

<0,001

4. Неонатально ретаболіл + ретаболіл на 90–99 добі, n=9

0

P1-4

<0,001

<0,001

<0,001

P3-4

> 0,1

> 0,1

> 0,1

5. Неонатально інтактні + ретаболіл на 90–99 добі, n=7

62,32,3

19,81,3

51,52,9

P1-5

<0,01

<0,001

<0,001

6. Неонатально

метилурацил, n=8

52,36,9

19,72,7

53,33,6

P1-6

<0,01

<0,001

<0,001

7. Неонатально метилурацил + метилурацил на 90–99 добі, n=10

65,05,5

35,42,4

90,00,6

P1-7

<0,01

<0,001

> 0,1

P6-7

> 0,1

<0,001

<0,01

8. Неонатально інтактні + метилурацил на

90–99 добі, n=8

82,35,8

9,20,8

79,61,9

P1-8

<0,1

> 0,1

<0,05

9. Неонатально

рибоксин, n=8

34,35,6

21,01,5

27,02,3

P1-3

<0,001

<0,001

<0,001

10. Неонатально рибоксин + рибоксин на 90–99 добі, n=8

59,36,1

10,91,1

48,31,9

P1-10

<0,01

> 0,1

<0,001

P9-10

<0,01

<0,001

<0,001

11. Неонатально інтактні + рибоксин на 90–99 добі, n=9

87,65,3

9,80,9

87,40,9

P1-11

<0,01

> 0,1

> 0,1


 
 

Цікаве

Загрузка...