WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів (автореферат) - Реферат

Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів (автореферат) - Реферат

За даними дослідження препарати ретаболіл, метилурацил та рибоксин у застосованих в експерименті дозах не викликають токсичних змін у віці 3–7 діб, оскільки показники активності ферментів АлАТ і АсАТ у піддослідних тварин не перевищували контрольні показники.

Анаболічний ефект препаратів у обраних дозах порівнювали за змінами вмісту загального білка у сироватці крові. Введення в неонатальному періоді ретаболілу, метилурацилу та рибоксину призводило до різноспрямованих наслідків. Так, введення рибоксину (так само як і розчинника) не змінювало вміст загального білка у крові тварин, при застосуванні ретаболілу цей показник статистично вірогідно зменшувався, а при введенні метилурацилу – збільшувався. Таким чином, препарати з анаболічною дією, застосовані у неонатальному періоді життя у нетоксичних дозах, спроможні як посилювати, так і гальмувати анаболічні процеси в організмі щурят.

У віці 90–99 діб неонатально обробленим тваринам вводили щоденно підшкірно, один раз на добу ті ж самі препарати в терапевтичних дозах, з урахуванням коефіцієнта видової стійкості (Стефанов О.В., 2001): метилурацил – 90 мг/кг; рибоксин – 36 мг/кг; ретаболіл – 3 мг/кг. Контрольною групою були інтактні щури.

У віці 100 діб, після закінчення експерименту, тварин декапітували, виділяли сім'яники, гіпофіз, надниркові залози, вентральну частину передміхурової залози (ВПЗ), сім'яні пухирці (СП), статевий член (СЧ), muskulus levator ani (m.l.a.) та вимірювали їх параметри. Визначали вміст фруктози в СП методом Бокуняєвої (Е. А. Кост, 1975).

Репродуктивну функцію самців оцінювали за показниками генеративної та інкреторної функції сім'яників, для цього у всіх піддослідних тварин досліджувались морфо–функціональні характеристики сперматозоїдів, які вимивали з епідидимісів (Тиктинский О.Л., 1990; Стефанов О.В., 2001).

У сироватці периферичної крові Т та естрадіол (Е2) визначали імуноферментним методом з використанням стандартних комерційних наборів: „Стероид ИФА – тестостерон" фірми „Алкор Био" (Росія) та „Elisa" (USA) на імуноферментному аналізаторі (АІФ М/340, 1999).

У наступному фрагменті досліджували вплив ретаболілу, метилурацилу та рибоксину на чутливість органів–мішеней до дії ендогенного та екзогенного Т у самців щурів (G. Ohi, 1999; Стефанов О.В., 2001). Тварини піддавалися гонадектомії (ГЕК) у віці 65 діб. Андрогенні властивості препаратів вивчали згідно з методичними рекомендаціями, у віці 73-79 діб щурам вводили щоденно підшкірно протягом 7 діб препарати, що вивчалися, в дозах, аналогічних добовій дозі ТСП, яка використовується при біологічному тестуванні андрогенного ефекту – 1 мг/кг маси тіла (Стефанов О.В., 2001). Вводили ретаболіл у дозі 1 мг/ кг; метилурацил – у дозі 90 мг/кг; рибоксин – у дозі 36 мг/кг. Тестування андрогенного ефекту ТСП у неонатально оброблених тварин проводилося в тих самих дозах. Через 24 години після закінчення експерименту, тварин декапітували, виділяли гіпофіз, надниркові залози, ВПЗ, СП, СЧ, m.l.a. та вимірювали їх параметри.

Дані представлено як середнє арифметичне та його похибка. При статистичній обробці результатів перевіряли характер розподілу даних у вибірках. Для оцінки статистичної вагомості відмінностей між групами проводили множинні порівняння за Шеффе. Оцінку достовірності відмінностей індексу сперматогенезу проводили за допомогою непараметричного дисперсійного аналізу Фрідмана (Гланц С., 1998).

Результати досліджень та їх обговорення. На першому етапі роботи було проведено вивчення введення препаратів на 3–7 добі постнатального життя на розвиток репродуктивної системи. У статевозрілих самців щурів (100 діб), яким неонатально вводили стероїдний анаболік ретаболіл, спостерігається зниження маси тіла на 32 % у порівнянні з контролем. У цих тварин маса гіпофіза була нижчою, ніж у контролі та у групі порівняння (тварини, яким вводився розчинник). Однак, відносна маса органа була істотно вищою, ніж у контролі, і складала в середньому (5,30,2) та (4,20,3) мг/100 г маси тіла відповідно, у зв'язку з гальмуванням соматичного розвитку тварин, оброблених ретаболілом. Таке невідповідне збільшення маси гіпофіза, можливо, обумовлене тим, що ретаболіл, як слабкий андроген, „сідаючи" на рецептори, знижує рівень їх чутливості до дії Т за принципом механізму зворотнього зв'язку. При цьому, можливо, починається ранній розвиток гіпофіза, але, як видно, не досить диференційований, через що практично не проявляється гонадотропний ефект на сім'яники, маса яких у оброблених ретаболілом тварин у п'ять разів менша, ніж у контрольній групі. Цікаво, що маса надниркових залоз у цій групі тварин була суттєво вищою у порівнянні з контрольними даними, що безумовно пов'язано зі специфічним впливом ретаболілу на цей орган (неспецифічний – стрес-продукуючий ефект ін'єкцій виражений значно менше). Можливо, ретаболіл активує пубертатну програму росту надниркових залоз, тобто адаптаційну функцію ендокринної системи у зв'язку з гальмуванням осі гіпофіз – гонади.

У тварин, які отримували метилурацил, відмічалося збільшення маси тіла на 10 % порівняно з контрольною групою. Маса гіпофіза мала тенденцію до зниження. Відмічалося зростання маси сім'яників на 9,4 %. Надниркові залози були меншими за контрольні показники.

Неонатальна обробка тварин рибоксином знижувала масу гіпофіза та сім'яників, які були нижчими відповідно на 13 та 11 %, ніж у контрольній групі. Маса тіла та надниркових залоз залишалась майже в межах норми. Введення стимуляторів анаболічних процесів у період неонатального піка Т, який програмує рівень реалізації статевого дозрівання чоловічого організму, у процесі пубертату змінює ріст гіпофіза та сім'яників.

Встановлений факт росту гіпофіза, сім'яників та надниркових залоз у процесі пубертату при введенні стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді, диктував необхідність дослідити, яким чином ці зміни впливають на органи–мішені.

Неонатальна обробка ретаболілом викликала істотне зниження маси андрогензалежних органів у статевозрілому віці. Так, маса ВПЗ була нижчою у п'ять разів, а маса СП – майже в 10 разів за контрольні показники (табл. 1).

Таблиця 1

Маса андрогенреагуючих органів та m.l.a. у щурів самців у віці 100 діб, яким неонатально вводили ретаболіл, метилурацил тарибоксин,

Група,

кількість тварин

Стат. показник

Маса, мг

вентр. частина передміхурової залози

сім'яні пухирці

статевий член

muskulus levator ani

1. Контроль,n=8

102,67,6

239,528,3

195,48,0

36,42,5

2. Неонатально розчинник, n=8

108,87,5

264,520,6

197,37,5

35,61,6

Р1-2

> 0,1

> 0,1

> 0,1

> 0,1

3. Неонатально ретаболіл,

n=8

19,91,1

26,51,3

81,92,3

21,51,1

Р1-3

< 0,001

< 0,001

< 0,001

< 0,001

Р2-3

< 0,001

< 0,001

< 0,001

< 0,001

4. Неонатально метилурацил, n=8

178,711,1

472,439,5

214,36,8

45,04,6

Р1-4

< 0,001

< 0,001

< 0,01

< 0,02

Р2-4

< 0,001

< 0,001

< 0,01

< 0,02

5. Неонатально рибоксин, n=8

48,52,3

106,14,8

90,23,1

39, 01,3

Р1-5

< 0,001

< 0,001

< 0,001

> 0,1

Р2-5

< 0,001

< 0,001

< 0,001

> 0,1

Примітка. Р – вірогідність відмінностей показників між групами (в цій таблиці і надалі).

Loading...

 
 

Цікаве