WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів (автореферат) - Реферат

Вплив стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді на сомато–статевий розвиток самців щурів (автореферат) - Реферат

Методи дослідження: фізіологічні, біохімічні, імуноферментні, гістологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання в галузі ендокринології по проблемі перинатальної детермінації програми статевого розвитку чоловічого організму. Для виявлення факторів зміни цієї програми, знання якої необхідне для розробки науково обґрунтованих підходів до профілактики та патогенетичної терапії репродуктопатій, обумовлених порушеннями пубертату, вперше проведена неонатальна модуляція анаболічних процесів за допомогою введення лікарських засобів (ретаболілу, метилурацилу та рибоксину), які мають різні анаболічні властивості. Вивчено віддалені наслідки впливу цієї модуляції на параметри статевого дозрівання самців щурів.

Аналіз сукупності результатів нового рішення наукового завдання дозволяє представити на захист наступні положення:

1. Введення стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді трансформує програму статевого розвитку у дорослих самців щурів.

2. Характер цієї трансформації залежить від особливостей досліджених лікарських препаратів та може проявлятися гальмуванням або активацією чи дисоціацією пубертатного розвитку і функції тестикуло–простато–везикулярного комплексу.

3. Ретаболіл, метилурацил та рибоксин слід віднести до категорії препаратів, неонатальне введення яких залишає „відбиток", що в подальшому викликає зміни в системі статеві залози – органи–мішені, які полягають у абсолютній недостатності тестостерону, відносній гіперандрогенізації та гіпореалізації ефектів тестостерону, відповідно, тобто порушують сомато–статевий розвиток осіб чоловічої статі.

4. Ефекти, що спостерігалися при введенні у неонатальному періоді означених препаратів, можуть не тільки посилюватися при їх повторному застосуванні в пубертаті, але й скасовуватися, що призводить до відновлення реалізації програми статевого розвитку.

5. Введення стимуляторів анаболічних процесів у неонатальному періоді призводить у подальшому до порушення репродуктивної функції.

Практичне значення одержаних результатів. Вирішення наукового завдання про значення модуляції анаболічних процесів у неонатальному періоді щодо подальшого статевого розвитку, дає можливість не тільки поповнити перелік потенційно шкідливих препаратів серед фармакологічних засобів, що застосовуються з лікувальною метою в цей період, але й сформулювати концепцію можливості відновлення програми статевого розвитку чоловічого організму, порушеної у неонатальному періоді.

Отримано наукові обґрунтування для створення нових перинатально детермінованих гіпогормональних, гіперпластичних та гіпореалізаційних моделей порушення статевого розвитку, які розширюють можливості експериментальної ендокринології щодо дослідження їх патогенезу та розробки методів корекції.

Результати роботи використані при написанні методичних рекомендацій „Диференційовані підходи до терапії ідіопатичної гіпофертильності у чоловіків".

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз наукової літератури за проблемою, вибір об'єкту та методів дослідження, інтерпретація отриманих даних. Весь фактичний матеріал, приведений у роботі, отримано дисертантом самостійно на базі відділення патології статевих залоз Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, проведено статистичну обробку та систематизацію даних. Дизайн дисертаційного дослідження розроблено під керівництвом д. мед. н., проф. Демченка О.М. Визначення рівня фруктози, рівня гормонів у сироватці крові проведено разом із к.б.н. Коренєвою Є.М. та м.н.с. Сиротенко Л.А., гістологічні дослідження проводилися за участі к.б.н. Ларьяновської Ю.Б.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи подані на 1-й науково-практичній конференції молодих вчених, яка присвячена 95-річчю з дня народження акад. В.П. Комісаренка (Київ, 2002), науково-практичній конференції, що присвячена 150-річчю з дня народження В.Я. Данилевського (Харкiв, 2002), науково-практичній конференцiї „Сучаснi напрямки розвитку ендокринології" (Другi Данилевськi читання, Харкiв, 2003), на 7-й Пущінській школі-конференції „Биология – Наука ХХІ века" (м. Пущіно, Московської обл., Росія, 2003), на 8-й Міжнародній Пущінській школі-конференції „Биология – Наука ХХІ века" (м. Пущіно, Московської обл., Росія, 2004), на 8-му Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (м. Тернопіль, 2004).

Публікації матеріалів дисертації. Автором за темою дисертації опубліковано 7 наукових праць (4 статті у спеціалізованих наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 1 самостійна і 3 у співавторстві).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках друкованого тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел, який містить 288 посилань та займає 30 сторінок. Роботу ілюстровано 28 таблицями, 24 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. У роботі використано 410 самців щурів лінії Вістар. Дослідження проводилися в різні вікові періоди: неонатальний, пубертатний та статевозрілий.

Експериментальні тварини утримувались у стандартних умовах віварію Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського при природному освітленні і раціоні, рекомендованому для даного виду тварин, та питному режимі ad libitum. Дослідження проводилися відповідно до національних „Загальних етичних принципів експериментів на тваринах" (Україна, 2001), які узгоджуються з положеннями „Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985).

Щури отримували препарати, що стимулюють метаболічні процеси та мають здатність посилювати синтез білка (Машковский В.А., 1993):

1) метилурацил, нестероїдний анаболічний засіб (похідне піримідину), який сприяє синтезу нуклеїнових кислот та білків і має анаболічну та антикатаболічну дію;

2) рибоксин (похідне пурину), нестероїдний анаболічний засіб – ендогенний метаболіт, що утилізується у процесі синтезу аденілових нуклеотидів (його можна розглядати як попередник АТФ), стимулює синтез нуклеотидів, а також сприяє синтезу нуклеїнових кислот;

3) ретаболіл (19–нор–тестостерон–17в–деканоат) – анаболічний стероїд, активує синтез структурних та ферментних білків.

Згідно з літературними даними ми використовували методику тестування неонатального порушення (або деструкції) програми статевого розвитку, що рекомендована багатьма авторами (Bigsby R. E. et al., 1999; Melnick R. et al., 2002). Введення речовин здійснювали у ранньому критичному періоді (3–7 доба після народження), а маніфестація цих впливів досліджувалася у дорослому віці (100 діб життя). При вивченні впливу препаратів для неонатальної модуляції анаболічних процесів використовували дози препаратів, у сім разів більші за терапевтичні, аналогічно тому, як застосовують ТСП (тестостерону пропіонат) при створенні неонатальної гіперандрогенізації (H. Vanderstichele, W. Eechaute, 1987).

Препарати вводилися з 3-ої по 7-му добу після народження підшкірно один раз на добу. Метилурацил вводився у дозі 6 мг (всього п'ять ін'єкцій), рибоксин – у дозі 2,4 мг (всього п'ять ін'єкцій); ретаболіл – у дозі 1 мг вводився тільки на третій день життя; тваринам груп порівняння вводився 0,1 мл розчинника. Новонароджених тварин розподіляли на групи по 8–10 щурят.

З метою перевірки впливу досліджуваних препаратів на рівень тестостерону у неонатальному періоді частину тварин декапітували на сьомий день після народження та брали периферичну кров для визначення рівня чоловічого статевого гормону. Для перевірки нетоксичності обраних доз у неонатально оброблених тварин на сьомий день життя визначали активність ферментів, які є класичними маркерами токсичного впливу на організм, аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) (метод Райтмана–Френкеля); вміст загального білка в сироватці крові досліджували за біуретовою реакцією з використанням стандартних комерційних наборів фірми „Реагент" (м. Дніпропетровськ), також у цих щурят реєстрували масу тіла та сім'яників.

Loading...

 
 

Цікаве