WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Позаканальна проникність клітинних мембран для катіонів та її вплив на електричну активність міокарда і ритм серця (автореферат) - Реферат

Позаканальна проникність клітинних мембран для катіонів та її вплив на електричну активність міокарда і ритм серця (автореферат) - Реферат

Рис. 3. Спектр антиаритмічної активності препаратів та їх комбінацій на експериментальних моделях аритмій серця:

А, 5 мг/кг – аміодарон у дозі 5 мг/кг;

Т, 50 мг/кг – триметазидин у дозі 50 мг/кг;

Р, 100 мг/кг – ритмокор у дозі 100 мг/кг.

Таким чином, аналіз отриманих результатів свідчить про важливу роль підвищення позаканальної проникності клітинних мембран для катіонів під впливом продуктів ПОЛ у виникненні змін електричної активності міокарда й ритму серця. Так, здатність досліджуваних препаратів та їх комбінацій попереджувати виникнення аритмій серця в умовах активації перекисного окислення ліпідів обумовлена їх властивістю зменшувати показники проникності клітинних мембран та знижувати рівень малонового діальдегіду. Одночасне застосування аміодарону, який блокує іонні канали та мембранопротекторного засобу ритмокору, що зменшує проникність біліпідного шару клітинних мембран для аритмогенних катіонів і володіє неселективною антиаритмічною активністю є перспективним напрямком в успішному й безпечному лікуванні аритмій серця.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано вирішення наукової проблеми, яка полягає у встановленні механізмів позаканальної проникності клітинних мембран для катіонів і змін електричної активності серця в умовах активації ПОЛ та впливу на ці процеси лікарських засобів, що дозволило розробити нові методи нормалізації електрофізіологічних властивостей міокарда.

1. Встановлено, що при активації перекисного окислення ліпідів шляхом введення аскорбінової кислоти, сульфату заліза та хлориду кальцію при виникненні аритмій серця одночасно зростала проникність еритроцитарних мембран (ступінь гемолізу еритроцитів в ізотонічних розчинах сечовини і NaCl (40:60) зростав від 43,61,6% до 49,11,9% (р<0,05)), знижувалася осмотична резистентність еритроцитів (відсоток гемолізованих еритроцитів у 0,5% розчині NaCl зростав від 10,11,1% до 22,13,2% (р<0,01)), підвищувався рівень малонового діальдегіду (від 14,23,1 до 33,14,5 ммоль/л (р<0,01)).

2. Виявлена слабка властивість блокатору іонних каналів аміодарону попереджувати розвиток порушень серцевого ритму на мембранодеструктивній моделі аритмій серця (29% (р>0,05)) та виражена ефективність мембранопротекторного препарату ритмокору і його комбінації з аміодароном (43% (р<0,05), та 62% (р<0,01) відповідно), що свідчить про проникнення катіонів (аритмогенних катіонів) в цитозоль кардіоміоцитів позаканальними шляхами.

3. Застосування ритмокору та комбінації аміодарону з ритмокором в умовах активації перекисного окислення ліпідів супроводжувалося достовірним зменшенням проникності еритроцитарних мембран (на 5,2% (р<0,05) і на 4,9% (р<0,05)), підвищенням осмотичної резистентності еритроцитів (на 8,6% (р<0,05) і на 12% (р<0,01)), зниженням рівня малонового діальдегіду (в 1,8 (р<0,05) та в 1,6 (р<0,05) разів відповідно) у порівнянні з групою тварин, яким відтворювали мембранодеструктивну модель аритмій серця, що обумовлено мембранопротекторними властивостями ритмокору.

4. Здатність комбінації аміодарону з ритмокором нормалізувати електричну активність міокарда та ритм серця на експериментальних моделях аритмій серця перевищує таку у аміодарону (5 мг/кг), а саме: на мембранодеструктивній моделі на 45% (р<0,05), на Са2+-залежній – на 50% (р<0,05), на аконітиновій – на 73,5% (р<0,001), на хлоридбарієвій – на 50% (р<0,05) та на строфантиновій моделі – на 62,5% (р<0,01), що свідчить про неселективний антиаритмічний ефект ритмокору.

5. Кардіопротекторний препарат триметазидин, незважаючи на покращення енергетичних можливостей кардіоміоцитів, лише на строфантиновій моделі аритмій серця проявив антиаритмічну 43% (р<0,05), антифібриляторну 57% (р<0,01) та кардіопротекторну 43% (р<0,05) активність. Комбіноване застосування триметазидину та аміодарону підвищувало антиаритмічну активність аміодарону (5 мг/кг) лише на строфантиновій моделі аритмій серця (на 37,5% (р<0,05)).

6. Використання розроблених нами Са2+-залежної та мембрано-деструктивної моделей аритмій серця дозволило встановити, що в механізмах виникнення порушень серцевого ритму, окрім дисфункції іонних каналів важливу роль відіграє підвищення позаканальної проникності біліпідного шару плазматичних мембран для катіонів.

7. Комбіноване застосування блокатору іонних каналів аміодарону та мембранопротекторного засобу ритмокору на експериментальних моделях аритмій серця зменшує дози антиаритмічних засобів при одночасному підсиленні антиаритмічного ефекту. Це надає можливість рекомендувати подальше вивчення даної комбінації в клінічних умовах з метою підвищення ефективності терапії та зниження ризику виникнення побічних ефектів.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Бандурка Н.М. Експериментальне дослідження методів потенціювання антиаритмічної ефективності аміодарону // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – Т.1, №1. – С. 129-130.

2. Бандурка Н.М. Підвищення антиаритмічної ефективності аміодарону шляхом комбінованого застосування з мембранопротекторними засобами в експерименті // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, №2. – С. 131-133.

3. Поиск новых методов лечения аритмий сердца: эксперементальное исследование еффективности денситонеров мембран / В.М. Мороз, Т.Н. Липницкий, В.А. Козловский, И.Н. Сорока, Н.Н. Бандурка // Российский кардиологический журнал. – 2003. – №2. – С. 72-76. (Здобувачем особисто виконані експериментальні дослідження у групах тварин, яким проводили інфузію аміодарону, триметазидину, препарату з лабораторним шифром HS-3 (ритмокор), здійснено експериментальне обґрунтування доцільності застосування при порушеннях серцевого ритму мембранопротекторних засобів).

4. Йолтухівський М.В., Бандурка Н.М. Механізми проникливості клітинних мембран для катіонів і перекисне окислення ліпідів: їх зв'язок з електрофізіологічними властивостями міокарда // Вісник морфології. – 2004. – Т.10, №2. – С. 273-275. (Здобувачем особисто зібраний матеріал та проаналізовані результати первинних експериментальних досліджень, самостійно проведена статистична обробка матеріалу).

5. Мороз В.М., Йолтухівський М.В., Бандурка Н.М. Експериментальне вивчення впливу комбінованого застосування аміодарону з кардіопротекторними препаратами на електричну активність та ритм серця // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2005. – №5. – С. 139-144. (Здобувачем особисто зібраний матеріал, проведена його статистична обробка та описання первинних результатів досліджень).

6. Декл. пат. №43206 А Україна. МПК 7А61В10/00, G09В23/28. Спосіб моделювання Ca2+-залежних аритмій серця у експериментальних тварин / Мороз В.М., Липницький Т.М., Козловський В.О., Бандурка Н.М., Денисюк О.В. - №2001042351; Заявл.09.04.2001; Опубл. 15.11.2001. - Бюл. №10. (Здобувач запропонував спосіб індукції строфантин-кофеїнових (Ca2+-залежних) аритмій серця, а також приймав участь у його експериментальній апробації та статистичній обробці матеріалу).

7. Декл. пат. №54019 А Україна. МПК 7А61К31/00. Спосіб підвищення антиаритмічної ефективності аміодарону / Мороз В.М., Липницький Т.М., Козловський В.О., Сорока І.М., Осядла Е.С., Бандурка Н.М. - №2002043251; Заявл.19.04.2002; Опубл. 17.02.2003. - Бюл. № 2. (Здобувачем особисто виконані експериментальні дослідження у групах тварин, яким проводили інфузію аміодарону та комбінацію аміодарону з ацетилцистеїном, а також здійснено наукове обґрунтування необхідності комбінованого застосування аміодарону з кардіопротекторними препаратами при аритміях серця).

8. Декл. пат. №60026 А Україна. МПК 7А61К31/00. Спосіб лікування аритмій серця / Мороз В.М., Липницький Т.М., Козловський В.О., Бандурка Н.М. - №2003010338; Заявл.14.01.2003; Опубл. 15.09.2003. - Бюл. №9. (Здобувачем особисто виконані експериментальні дослідження по вивченню здатності аміодарону, препарату з лабораторним шифром HS-3 (ритмокор) та їх комбінації нормалізувати електричну активність і ритм серця та впливати на показники проникності клітинних мембран і рівень малонового діальдегіду.).

9. Бандурка Н.Н. Исследование патогенетических механизмов возникновения аритмий сердца при инфузиях эуфиллина и сердечных гликозидов в эксперименте // Досягнення, проблеми і перспективи розвитку кардіології та пульмонології на рубежі століть: Матеріали ІІІ республіканської науково-практичної конференції. – Вінниця, 2000. – С.12-13.

10. Экспериментальная мембранодеструктивная модель аритмий сердца / Т.Н. Липницкий, В.И. Денисюк, В.А. Козловский, Н.Н. Бандурка // Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів: Матеріали української науково-практичної конференції. – Київ, 2001. – С. 226. (Здобувач особисто здійснив пошук та аналіз літературних джерел з даної проблеми, приймав участь у зборі матеріалу, обговоренні отриманих результатів та статистичній обробці.)


 
 

Цікаве

Загрузка...