WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Позаканальна проникність клітинних мембран для катіонів та її вплив на електричну активність міокарда і ритм серця (автореферат) - Реферат

Позаканальна проникність клітинних мембран для катіонів та її вплив на електричну активність міокарда і ритм серця (автореферат) - Реферат

Наукова новизна одержаних результатів. Удосконалено методи дослідження механізмів позаканальної проникності клітинних мембран для катіонів в умовах активації ПОЛ з використанням розробленої мембранодеструктивної моделі АС.

Встановлено зв'язок між підвищенням позаканальної проникності клітинних мембран для катіонів та змінами електричної активності й ритму серця.

Вперше розроблена строфантин-кофеїнова експериментальна модель кальцій-залежних АС (Мороз В.М., Липницький Т.М., Козловський В.О., Бандурка Н.М. Декл. патент №43206 UA, 2001).

Вперше вивчено вплив комбінованого застосування аміодарону з кардіопротекторним препаратом триметазидином та мембранопротекторним засобом ритмокором на проникність клітинних мембран, стан ПОЛ та електрофізіологічні властивості кардіоміоцитів.

Пріоритетність роботи підтверджена трьома Деклараційними патентами України.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження механізмів позаканальної проникності клітинних мембран для катіонів та змін електричної активності серця в умовах активації ПОЛ, а також впливу лікарських засобів на ці процеси дозволяють обґрунтувати нові підходи до нормалізації електричної активності й ритму серця.

Отримані позитивні результати здатності комбінації аміодарону з мембранопротекторним засобом ритмокором нормалізувати електрофізіологічні властивості міокарда, а також попереджувати розвиток процесів ПОЛ і підвищену проникність клітинних мембран, свідчать про доцільність рекомендувати подальше дослідження такої комбінації в клінічних умовах у хворих з аритміями серця.

Результати досліджень використовуються в лекційних курсах та при проведенні практичних занять на кафедрах нормальної фізіології, факультетської терапії, госпітальної терапії №2 Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вибрана тема, поставлена мета, сформульовані завдання дослідження, проведені експериментальні дослідження на тваринах. Самостійно проведено статистичну обробку отриманих даних, узагальнено результати дослідження, сформульовано основні висновки та практичні рекомендації, написано всі розділи дисертації, підготовлено матеріали до публікації.

Спільно з науковим керівником проведено аналіз та узагальнення одержаних результатів, обґрунтування висновків, забезпечено їх впровадження в опублікованих роботах.

У дисертації не використані ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень, що включені до дисертації, викладені автором у доповідях на 5 науково-практичних конференціях: конференції молодих вчених Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, березень 2001 р.; IV міжобласній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми терапії", Вінниця, 18 вересня 2001 р.; V міжобласній науково-практичній конференції "Актуальні питання терапії", Вінниця, 29 жовтня 2002 р.; ІХ університетській науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців, Вінниця, 22 травня 2003 р.; VI міжобласній науково-практичній конференції "Актуальні питання внутрішніх хвороб", Вінниця, 7 жовтня 2003 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано десять наукових робіт, з них три самостійних. П'ять робіт надруковані у фахових наукових журналах; дві – у матеріалах науково-практичних конференцій. Дисертант є співавтором трьох Деклараційних патентів на винаходи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 149 сторінках машинописного тексту, з яких залікового тексту 112 сторінок, і складається зі вступу, огляду літератури, загальної методики й основних методів досліджень, результатів досліджень, їх аналізу й узагальнення, висновків та списку використаних джерел. Робота ілюстрована 18 рисунками та 14 таблицями. Список літературних джерел містить 216 робіт, з яких 120 викладених кирилицею, 96 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. З урахуванням мети та поставлених задач було розроблено схему, яка включала два напрямки досліджень. Перший напрямок полягав у вивченні позаканальної проникності клітинних мембран для катіонів та її впливу на електрофізіологічні властивості міокарда й ритм серця. Другий напрямок полягав у дослідженні здатності аміодарону та його комбінації з мембранопротекторним засобом ритмокором і кардіопротекторним препаратом триметазидином впливати на показники проникності клітинних мембран, стан ПОЛ і електричну активність серця.

Проведено експериментальні дослідження на 371 білих лабораторних щурах та 111 морських свинках. Піддослідні тварини були різної статі, маса щурів складала 130-180 г, морських свинок – 370-750 г. До проведення експериментів щурі та морські свинки були наркотизовані етаміналом натрію у розрахунку 30-40 мг/кг у черевну порожнину.

Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол №2 від 20 жовтня 2005 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000 р. Дослідження проводилися з використанням експериментальних моделей аритмій серця. Оцінку електричної активності та ритму серця піддослідних тварин під впливом препаратів, які досліджувалися, проводили шляхом реєстрації електрокардіограм. Запис ЕКГ здійснювали до та після внутрішньовенного введення препаратів за допомогою електрокардіографа ЭК1Т-03М2 на швидкості 50 ммс-1 з фіксацією голкових електродів на кінцівках. Для реєстрації ЕКГ використовували ІІ стандартне відведення.

Вивчення проникності клітинних мембран та стану ПОЛ проводили при відтворенні нової мембранодеструктивної експериментальної моделі АС (Мороз В.М. зі співав. Декл. патент №43207 UA, 2001). Мембранодеструктивну модель АС ініціювали методом внутрішньовенного введення щурам індукторів ферум-аскорбатзалежного шляху перекисного окислення ліпідів: аскорбінової кислоти (50 мг/кг), сульфату заліза (1 мг/кг) та хлориду кальцію в неаритмогенній дозі для інтактних щурів (100 мг/кг). Інфузію розчину хлориду кальцію проводили в момент виникнення на ЕКГ „велетенських" зубців Т, які відображають порушення процесу реполяризації внаслідок пошкодження сарколеми кардіоміоцитів.

У дослідженнях використовувалися такі лікарські засоби: аміодарон (фірма „Sanofi-Synthelabo", Франція), триметазидин (Предуктал, „Servier", Франція), ритмокор („ФарКоС", Україна). Згідно з програмою досліджень тварини були розподілені на групи у відповідності до кількості методик та препаратів, що використовувалися.

На першому етапі тварини були розподілені на 2 групи: контрольна та група тварин, яким відтворювали мембранодеструктивну модель АС. Визначали показники проникності еритроцитарних мембран, осмотичної резистентності еритроцитів та малонового діальдегіду в контрольній групі щурів (інтактні тварини) та групі тварин з мембранодеструктивною моделлю АС. Осмотичну резистентність еритроцитів досліджували за загально прийнятим методом(Кост Е.А., 1968), визначаючи ступінь гемолізу еритроцитів у гіпотонічних розчинах хлористого натрію різних концентрацій: 0,3%; 0,35%; 0,4%; 0,45%; 0,5%. Визначення проникності еритроцитарних мембран проводили за відомим методом (Колмаков В.Н., Радченко В.Г., 1982), оцінюючи гемоліз у сумішах ізотонічних розчинів сечовини та хлористого натрію з такими об'ємними співвідношеннями: 40:60; 45:55; 50:50; 55:45; 60:40; 65:35; 100:0 відповідно. Стан ПОЛ оцінювали шляхом визначення рівня малонового діальдегіду (МДА), який свідчить про активність процесів ПОЛ. Рівень МДА визначався за методом у реакції з тіобарбітуровою кислотою (Гаврилов В.Б., Гаврилова А.Р., Мажуль И.М., 1987). Лабораторні показники визначали в крові тварин, яку отримували шляхом торакотомії і пункції лівого шлуночка в момент розвитку фібриляції шлуночків.

Для підтвердження впливу позаканальної проникності клітинних мембран на електрофізіологічні характеристики міокарду та ритм серця, вивчали здатність препаратів, які досліджувалися, та їх комбінацій змінювати показники проникності клітинних мембран, стану ПОЛ та ритму серця. Показники оцінювали на ініційованій мембранодеструктивній моделі АС. Надалі, з метою оцінки здатності препаратів та їх комбінацій усувати або профілактувати порушення серцевого ритму, використовувалися експериментальні моделі АС з різним іонним патогенезом (Стефанов А.В., 2000).

Аконітинову модельАС відтворювали шляхом внутрішньовенного введення білим щурам розчину хімічно чистого аконітину (фірми "Fluka", Німеччина) у дозі 30-35 мкг/кг. Препарати, які досліджувалися, уводилися через 1-1,5 хв. з моменту появи стабільних форм аритмій серця. Хлорид-кальцієву модель АС ініціювали внутрішньовенним введенням наркотизованим щурам 10% розчину хлориду кальцію в дозі 220-250 мг/кг. Інфузію препаратів, які досліджувалися, та їх комбінацій проводили за 2 хв. до введення хлориду кальцію. Хлоридбарієву модель АС моделювали шляхом введення у стегнову вену наркотизованим морським свинкам 1% розчину хлориду барію в дозі 4 мг/кг. На фоні стабільних форм аритмій серця внутрішньовенно вводили препарати, що досліджувалися, реєструючи ЕКГ при зміні ритму. Строфантинову модель АС відтворювали шляхом внутрішньовенного введення морським свинкам 0,025% розчину строфантину-К у дозі 0,25 мг/кг. Препарати, що досліджувалися, вводили у вену через 1 хв. після реєстрації стабільних форм АС. Експериментальна модель Са2+-залежних АС розроблена нами у співавторстві з В.М.Морозом, Т.М.Липницьким та інш. (2001 р.). Експериментальній тварині внутрішньовенно спочатку вводять 0,025% розчин строфантину К в дозі 1,25 мг/кг, а через 5 хв. у вену повільно вводиться 10% розчин кофеїну-бензоату натрію до появи стабільної форми політопної шлуночкової пароксизмальної тахікардії, після чого проводиться інфузія антиаритмічних препаратів, які досліджуються.

Loading...

 
 

Цікаве