WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу, патогенезу та лікування ревматоїдного артриту з ураженням шлунково-кишкового тракту та дисбіозом товстої кишки (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу, патогенезу та лікування ревматоїдного артриту з ураженням шлунково-кишкового тракту та дисбіозом товстої кишки (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Дисертаційну роботу апробовано на спільному засіданні кафедр сімейної медицини та внутрішньої медицини факультету післядипломної освіти, внутрішньої медицини №1, внутрішньої медицини №2, пропедевтики внутрішньої медицини Луганського державного медичного університету (лютий, 2006). Основні положення дисертаційної роботи обговорені на об'єднаному пленумі ревматологів і ортопедів – травматологів України "Консенсус з питань термінології, номенклатури, класифікації, програм і стандартів лікування хвороб суглобів" (Київ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Перспективи розвитку сімейної медицини в Україні" (Луганськ, 2003), науково-практичній конференції "Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики системних захворювань сполучної тканини" (Донецьк, 2004), I національному конгресі лікарів внутрішньої медицини (Київ, 2005), IV національному конгресі ревматологів України (Полтава, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, серед яких 9 статей у спеціальних виданнях, що передбачені ВАК України (у тому числі 7 робіт виконані здобувачем самостійно), 1–у збірнику, 4–у матеріалах наукових форумів.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація здобувачем викладена українською мовою на 139 сторінках тексту, складається зі вступу, 7 розділів (у тому числі огляду літератури, матеріалів і методів, 5 розділів власних досліджень), аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури (27 сторінок тексту), що містить 243 найменування (113 кирилицею і 130 латиницею). Роботу ілюстровано 38 таблицями та 15 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 182 хворих на РА, серед яких було 27,4% чоловіків та 72,6% жінок у віці від 17 до 54 років. Тривалість захворювання у більшості обстежених складала більше 5 років (56,1%), в середньому 7,43,48 років. Стадія захворювання визначалася за рентгенологічними ознаками, в основу яких покладено модифіковані критерії Штейнброкера. Згідно цих критеріїв І рентгенологічну стадію РА встановлено у 12,1% пацієнтів, ІІ – у 43,9% пацієнтів, ІІІ – у 30,2% і IV – у 13,8%. За клініко-лабораторними ознаками перебіг захворювання було віднесено до повільно-прогресуючого у 64,2% хворих, прогресуючого – у 20,6%, підгострого – у 15,2%. 46,3% хворих мали помірну активність запального процесу, мінімальну – 28,8%, високу – 24,9%. У 9,0% хворих встановлено функціональну недостатність суглобів І ступеня, у 63,7% – II, у 27,3% – III. Серопозитивний варіант РА виявлено у 71,9% випадків.

У всіх пацієнтів разом із загальноклінічними дослідженнями проводилось мікробіологічне дослідження порожнини товстої кишки, у 67 хворих – фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС), у 72 – ректороманоскопічне дослідження.

Для ФЕГДС та ректороманоскопічного дослідження відбирались хворі без клінічних проявів шлунково-кишкової патології. З розробки були виключені хворі, які протягом останніх чотирьох місяців застосовували лікарські препарати, що могли суттєво вплинути на результати досліджень (блокатори Н-2 гістамінових рецепторів, інгібітори протонної помпи, антибіотики, ферментні препарати тощо).

Серед хворих, яким проводилась ФЕГДС (67 пацієнтів), було 19,4% чоловіків та 80,6% жінок у віці від 22 до 51 років. Середня тривалість захворювання складала 8,10,86 років. I ступінь активності патологічного процесу встановлено в 23,9% спостережень, II – в 43,3% і III – в 32,8%; I рентгенологічна стадія РА констатована у 14,9% пацієнтів, II – у 29,9%, III – у 40,3%, IV – у 14,9%. Серопозитивний варіант хвороби мав місце у 71,6%.

З метою виявлення особливостей фіброскопічних та морфологічних ознак ГД у хворих на РА для порівняння нами було досліджено фіброскопічну та гістологічну картини у 27 пацієнтів з клінічними ознаками ГД без РА. Серед них було 5 (18,5%) чоловіків та 22 (81,5%) жінки у віці від 24 до 57 років. Середня тривалість захворювання на ГД складала 7,532,46 років.

Серед пацієнтів, яким проводилось ректороманоскопічне дослідження (72 хворих), було 25,0% чоловіків та 75,0% жінок у віці від 18 років до 49 років. Тривалість захворювання складала від 4 до 12 років (в середньому 5,731,28 років). I ступінь активності патологічного процесу встановлено у 20,8% хворих, II – у 50,0%, III – у 29,2%. I рентгенологічна стадія РА констатована у 12,5% пацієнтів, II – у 41,7%, III – у 33,3%, IV – у 12,5%. Серопозитивний варіант мав місце у 79,2% хворих.

Із числа всіх обстежених хворих на РА за результатами мікробіологічного дослідження порожнини товстої кишки було сформовано дві групи: I склали 34 пацієнти без дисбіозу (група порівняння), II – 122 хворих із супутнім ДТК. II групу у свою чергу також було розподілено на 4 підгрупи відповідно до ступеня дисбіозу. Решта хворих (26 чоловік) була виключена з дослідження у зв'язку з виявленням ознак супутньої шлунково-кишкової патології (хронічний панкреатит, хронічний холецистит тощо).

Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб, репрезентативних за віком та статтю.

Всім хворим проводили біохімічне дослідження крові (рівень загального білку, протеїнограму, показники сіалових кислот, серомукоїду). Мікробіологічні обстеження виконували двічі: при надходженні пацієнтів в стаціонар та після проведеного лікування. Стан системи імунітету у хворих вивчали шляхом визначення субпопуляцій лімфоцитів за кластерами детермінації CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD22, CD25, CD95. Для оцінки гуморальної ланки імунологічного статусу визначали рівні імуноглобулінів класів М, G, А у сироватці крові та ЦІК. Вивчали фагоцитарну активність та фагоцитарне число нейтрофілів. Визначення РФ та СРБ проводили з використанням наборів реагентів "Humatex RF" та "Humatex CRP" ("Human", Німеччина). Визначення рівня цитокінів в сироватці крові – інтерлейкінів (IL) 1в, 2, 4, 6 і TNFб виконували на рідері "PR2100 Sanofi diagnostic pasteur" (Франція) з використанням наборів реагентів "ProCon" (Росія).

Пацієнтам зі змінами картини шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) при ФЕГДС (апарат "Olympus GIF–Q20", Японія) виконували біопсію слизової оболонки (тіло шлунка, пілоричний відділ, цибулина ДПК). Зрізи біоптатів забарвлювали гематоксиліном - еозином, толуїдиновим синім, за Шуєніновим, ставили PAS-реакцію. Проводилась біохімічна (швидкий уреазний тест) та гістологічна візуалізація Helicobacter pylori після забарвлення біопсійних зрізів за Гимзою та Гентом, гематоксиліном - еозином (хворі з наявністю Helicobacter pylori з розробки вилучені). Матеріали біопсій фіксували в 10% нейтральному формаліні, що був забуферений за Лі, та заливали в парафін. Розраховували індекси фіброскопічних змін (ФІ) і морфологічних змін в біоптатах (МІ), які дають можливість оцінити тяжкість гастродуоденальної патології. Всім пацієнтам з макроскопічними змінами слизової оболонки товстої кишки запального характеру при ректороманоскопії (апарат "Ре–ВС–5", Росія) виконувалась біопсія слизової оболонки сигмоподібної кишки. Біоптати фіксували в 10% водному розчині формаліну, що був забуферений за Лі, і заливали в парафін. Гістологічні препарати забарвлювались гематоксилін-еозином, альціановим синім та пікрофуксином по Ван Гізону. Окуляр-мікрометром вимірювалась товщина слизової оболонки базальної мембрани покривного епітелію та його висота. Для вимірювання відносної площини кишечних крипт використовувалась окулярна сітка Автанділова. Оцінювали також ФІ та МІ. Підраховували кількість життєздатних бактерій (колонійутворюючих одиниць – КУО) на 1 г фекалій та визначали популяційний рівень кожного виду чи групи мікроорганізмів. Мікроекологічний стан порожнини товстої кишки оцінювали за індексом сталості (ІС%) кожного виду мікроорганізмів.

Статистична обробка отриманих результатів досліджень проведена на комп'ютері за допомогою варіаційного, кореляційного, одно- і багатофакторного дисперсійного аналізу (програми "Microsoft Excel" і "Statistica"). Оцінювали середні значення, їхні помилки, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт рангової кореляції Кендела, критерії Стьюдента (S), Фішера, Брауна-Форсіте, Уілкоксона, Хі-квадрат (ч2) і вірогідність статистичних показників (р).

Результати власних досліджень та їх обговорення. У 20,9% хворих на РА виявлені ознаки ГД та одночасно отримані негативні результати обстеження на Helicobacter pylori. Ці пацієнти склали основну групу обстежених, а решта (79,1%) – групу порівняння. Мав місце прямий зв'язок тяжкості ГД з рентгенологічною стадією хвороби (p=0,043).

Обидві групи хворих за частотою використання засобів патогенетичної терапії РА статистично не відрізнялись між собою. Так, всі хворі основної групи отримували НПЗП (в групі порівняння – 98,1%; ч2=0,27, р=0,605). Глюкокортикоїдні гормони (ГКГ) призначали 50,0% обстеженим з ГД та 54,7% без такого (ч2=1,36, р=0,243), метотрексат – відповідно 64,3% і 79,3% (ч2=0,10, р=0,753), сульфасалазин – відповідно 21,4% і 18,9% (ч2=0,05, р=0,829).

У всіх випадках ГД відзначалась гіперемія слизової оболонки шлунка, в 57,1% – її пухкість, в 35,7% – мозаїчність слизової шлунка, в 85,7% – гіперемія слизової оболонки ДПК, в 50,0% – її пухкість, відповідно в 21,4% – ерозії слизової оболонки шлунка і гіперемія стравоходу, в 14,3% – ерозії ДПК. Середній ФІ склав 0,890,109 балів. На параметри ФІ не впливав прийом лікарських препаратів патогенетичної терапії РА.

Loading...

 
 

Цікаве