WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості перебігу, патогенезу та лікування ревматоїдного артриту з ураженням шлунково-кишкового тракту та дисбіозом товстої кишки (автореферат) - Реферат

Особливості перебігу, патогенезу та лікування ревматоїдного артриту з ураженням шлунково-кишкового тракту та дисбіозом товстої кишки (автореферат) - Реферат

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

Блудова Наталія Георгіївна

УДК 616.72-002.77-08:616.33/.34

Особливості перебігу, патогенезу та лікування ревматоїдного артриту з ураженням шлунково-кишкового тракту та дисбіозом товстої кишки

14.01.12 – ревматологія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Ребров Борис Олексійович, Луганський державний медичний університет, професор кафедри сімейної медицини та внутрішньої медицини факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Пасієшвілі Людмила Михайлівна, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри загальної практики - сімейної медицини

доктор медичних наук, доцент Єрмолаєва Майя В'ячеславівна, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра госпітальної терапії № 2 МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться 25 жовтня 2006 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 21 серпня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Г.А.Ігнатенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. 0,5-2% населення земної кулі страждає на ревматоїдний артрит (РА) (Шуба Н.М., 2004; Коваленко В.Н., 2005). В США щорічні витрати, що пов'язані з даною хворобою, перевищують 14 млрд. доларів (Callahan L.F., 1998). В Росії захворюваність на РА складає близько 270 чоловік на 100 тис. дорослого населення (Фоломеева О.М. и др., 2002), а в Україні – 325-340 (Бенца Т.М., 2003; Коваленко В.Н., 2005). При відсутності лікування РА, і навіть на тлі стандартної терапії, через 20 років від початку хвороби 60-90% пацієнтів втрачають працездатність, а 1/3 стають повними інвалідами (Насонов Е.Л., 2005; Firestein G.S., 2003, 2005; Sokka T., 2003).

Незважаючи на те, що РА характеризується розвитком численних вісцеритів (легеневих, серцевих, ниркових та ін.), патологія шлунково-кишкового тракту (ШКТ), в першу чергу, розглядається лише як ускладнення проведеної патогенетичної терапії (Насонов Е.Л., Каратеев А.Е., 2000; Шостак Н.А. и др., 2003; Исаков В.И., 2005). Проте, ряд авторів виявили, що характер змін ШКТ у хворих на РА свідчить про імунокомплексну природу їх виникнення, пов'язану з розвитком генералізованого васкуліту, який лежить в основі цього захворювання (Балабанова Р.М., 2003; Мелешкина А.В. и др., 2004; Синяченко О.В., 2005; R. Nissinen et al., 2004). Ознаки ураження системи травлення, за даними різних авторів, зустрічаються у 53-88% хворих на РА (Мелешкина А.В. и др., 2004; Насонова В.А., 2003; Коваленко В.Н., 2005; Marcolongo R. et al., 1999), проте ці ураження часто недооцінюються та залишаються не коригованими. Одна з причин такої ситуації – недостатні знання особливостей патогенезу ураження ШКТ у хворих на РА, результатів діагностичних тестів та тактики лікування даної категорії пацієнтів.

ШКТ є важливим лімфоїдним органом і в цьому відношенні стан мікрофлори кишечнику не можна розглядати відокремлено від імунної системи ШКТ. Тому вважається, що стан мікрофлори є своєрідним індикатором, який відображає стан імунної системи кишечнику (Фризен Б.Н., 1998, Fleischman R.M., 2005, Mumy K.L. et al., 2005). Як показали дослідження, ступінь порушення мікробіоценозу кишечнику корелює зі змінами в функціонуванні імунної системи і впливає на перебіг патологічного процесу (Лисенко Г.І та ін., 2001; Коваль Г.Д., 2003; Воеводин Д.А. и др., 2005; Shankar S. et al., 2004; ToivanenP., 2003). Водночас з цим, характер та напрямок впливу кишечної мікрофлори на імунопатологію РА залишаються не до кінця вивченими.

Зв'язокроботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри сімейної медицини та внутрішньої медицини факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету "Особливості клінічного перебігу та лікування ревматоїдного артриту у хворих на супутній дисбактеріоз кишечнику" (№ держреєстрації 0104V005759). Здобувач є відповідальним виконавцем.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи стало підвищення якості діагностики та ефективності лікування ревматоїдного артриту у хворих з ураженням шлунково-кишкового тракту. Відповідно до цього були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити частоту та клініко-морфологічні особливості ураження шлунка та дванадцятипалої кишки у хворих на РА, оцінити чинники, що впливають на розвиток, перебіг, морфологічну картину ревматоїдної гастродуоденопатії.

2. Визначити діагностичну значущість особливостей клінічного, біохімічного, імунологічного та морфологічного статусів при гастродуоденопатії у хворих на РА.

3. Оцінити частоту та клініко-морфологічні особливості ураження товстої кишки при РА, оцінити чинники, що впливають на розвиток і перебіг ревматоїдної колонопатії.

4. Дослідити діагностичну значущість особливостей клінічного, біохімічного, імунологічного та морфологічного статусів у хворих на РА з ураженням товстої кишки.

5. Вивчити поширеність дисбіозу товстої кишки (ДТК) серед хворих на РА, особливості імунологічного стану та клінічних проявів захворювання у такої категорії пацієнтів, а також обгрунтувати доцільність використання пробіотичних препаратів, зокрема лактовіту-форте, у комплексному лікуванні хворих на РА, сполученого з дисбіозом кишечнику.

об'єкт дослідження: хворі на РА з ураженням шлунково-кишкового тракту.

Предмет дослідження: клініко-лабораторний перебіг РА з наявністю уражень ШКТ, показники фіброскопічного та морфологічного досліджень біоптатів слизової оболонки шлунка, дванадцятипалої та сигмоподібної кишок, стан системного імунітету і неспецифічної резистентності організму, стан мікробіоценозу кишечнику та його зв'язок з клінічними та імунологічними проявами захворювання, вплив пробіотичних препаратів на загальну ефективність лікування, перебіг та патогенетичні механізми ДТК у хворих на РА.

Методи дослідження: клінічні (розпитування, суглобовий рахунок, індекси Річі, Лансбурі, рахунок болю у спокої за візуальною аналоговою шкалою, функціональний стан суглобів за HAQ), біохімічні (рівень в крові сіалових кислот, серомукоїду, СРБ), імунологічні (титри ревматоїдного фактору в крові, імуноглобулінів, ЦІК, показники субпопуляцій лімфоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів), імуноферментні (рівні IL 1в, 2, 4, 6 та TNFб), інструментальні (фіброезофагогастродуоденоскопія, ректороманоскопія), морфологічні (дослідження біоптатів різних відділів слизової оболонки ШКТ), мікробіологічні (типування мікробної флори калу), статистичні (варіаційний, кореляційний, одно- і багатофакторний дисперсійний аналіз).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено взаємозв'язок РА з ураженням різних відділів ШКТ і ДТК, визначені морфологічні ознаки ревматоїдної гастро-, дуодено- та колонопатії, продемонстровано зв'язок патології травної системи при РА з порушеннями системи імунітету та неспецифічного захисту організму, доведено важливе значення змін мікроциркуляції крові в розвитку уражень шлунка та кишечнику. Вперше встановлені частота дисбіозу кишечнику та характер його впливу на клініко-лабораторну динаміку показників патологічного процесу у хворих на РА.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено медичну технологію лікувально-діагностичних заходів при ураженні ШКТ та дисбіозі кишечнику у хворих на РА, визначено фактори, які впливають на перебіг даної патології, обгрунтовано використання пробіотичних препаратів у такої категорії пацієнтів, визначено оптимальні підходи до призначення препарату "Лактовіт-форте" та доказано його ефективність.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику ревматологічних відділень Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, Луганської та Волинської обласних клінічних лікарень, міської клінічної лікарні №1 м. Донецька, лікувально-профілактичних установ Луганської області (Артемівської міської лікарні, Стаханівської міської лікарні № 2, відділкової лікарні на станції Луганськ), а також в педагогічний процес Запорізького і Луганського державних медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і складається з проведення інформаційно-патентного пошуку, результати якого свідчать про відсутність аналогів наукових розробок, підбору і обстеження хворих на РА, вивчення фіброскопічних та морфологічних уражень слизової оболонки ШКТ, параметрів клітинного і гуморального імунітету, мікробіологічного дослідження випорожнень хворих. Автором обгрунтовано доцільність використання пробіотичних препаратів при дисбіозі кишечнику, розроблено методику призначення препарату "Лактовіт-форте". Здобувачем самостійно виконано статистичну обробку результатів, аналіз отриманих даних і впровадження їх у практику. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.

Loading...

 
 

Цікаве