WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних процесів вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями (автореферат) - Реферат

Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних процесів вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями (автореферат) - Реферат

Нами проведено мікологічне дослідження виділень заднього склепіння у 416 жінок, хворих на вагініт, що дало можливість виділити та ідентифікувати 237 штамів дріжджоподібних грибів роду Candida. Серед виділених штамів за біологічними властивостями були віднесені 176 (42,1 %) штамів до C. аlbicans, 16 (3,8 %) до С. glabrata, 13 (3,2 %) – до C. inconspiena, 11 (3,1 %) – до C. krusei, 8 (1,9 %) – до C. tropicalis, 8 (1,9 %) – до C. guіllermondii, 3 (0,5 %) – до C. pseudotropicalis, 2 (0,5%) – до C. zeylanoides. З метою визначення етіологічної ролі кожного виду дріжджоподібних грибів роду Candida вивчений популяційний рівень кожного виду Кандид. Із 176 штамів C. аlbicans – 135(76,7 %) мали популяційний рівень 5,570,19 lg КУО/мл, із 16 штамів С. glabrata – 6 (37,5 %) були етіологічно значимими провідними збудниками кандидозного вагініту. Також встановлено провідними збудниками кандидозного вагініту C.krusei – 4 штама, C. inconspiena – 5, C. tropicalis – 3, C. guіllermondii – 3, C.pseudotropicalis – 1, C. zeylanoides – 1. Таким чином, збудниками кандидозного вагініту у жінок, що мешкають у Чернівецькій області, є C.аlbicans (провідний збудник), С. glabrata, C. inconspiena, C. krusei, C. tropicalis, C. guіllermondii та C. pseudotropicalis. Виділені штами цих мікроорганізмів чутливі до амфотерицину В, ністатину, чутливі та слабочутливі щодо клотримазолу, ітраконазолу та флюконазолу, а також до нового протимікробного препарату декаметоксину.

Порушення мікробіоценозу в одній відкритій порожнині може призвести до змін видового складу та популяційного рівня мікрофлори в іншому біотопі. Виходячи з цього, нами проведені мікробіологічні дослідження з метою встановлення видового складу та популяційного рівня мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки жінок, хворих кандидозний та бактеріальний вагініти. Розвиток та перебіг кандидозного вагініту супроводжується глибокими порушеннями мікробіоценозу вмісту порожнини товстої кишки, що характеризуються частковою елімінацією (у частини хворих) або вираженим дефіцитом фізіологічно корисних анаеробних біфідобактерій та, в меншій мірі, лактобактерій; контамінацією порожнини товстої кишки у 90,47 % пацієнток умовно патогенними дріжджоподібними грибами роду Candida, а також, в меншій мірі, пептококом, клостридіальними формами бактерій, пептострептококами, патогенними (гемолітичними) ешерихіями та іншими умовно патогенними ентеробактеріями (цитробактером, протеями).

У жінок, хворих на кандидозний вагініт, за популяційним рівнем та мікроекологічними показниками провідне значення у мікробіоценозі порожнини товстої кишки мають бактероїди, нормальні кишкові палички, пептокок, лактобактерії та умовно патогенні дріжджоподібні гриби роду Candida. Інші, у тому числі найбільш фізіологічно корисні для людини – біфідобактерії - за популяційним рівнем і мікроекологічними показниками відіграють другорядну роль. Слід зауважити, що саме біфідобактерії виявляються у мінімальних кількостях, але ще можуть бути виявлені (дещо більше 4,0 lg КУО/мл).

Наявність на слизових оболонках вагіни умовно патогенних дріжджоподібних грибів роду Candida, а також їх виявлення у вмісті порожнини товстої кишки жінок, хворих на кандидозний вагініт, не виключає можливості транслокації цих мікроорганізмів із порожнини товстої кишки на слизову оболонку піхви. Крім того, патогенні та умовно патогенні контамінанти (пептокок, пептострептококи, клостридії, кишкові палички, гемолітичні ешерихії та інші ентеробактерії (протеї, цитробактер)), стафілококи, а також дріжджоподібні гриби роду Candida, що персистують у вмісті порожнини товстої кишки жінок, хворих на кандидозний вагініт, досягають високого (більше 5,0 lg КУО/мл) популяційного рівня.

Встановлено, що мікрофлора порожнини піхви у жінок, хворих на кандидозний та бактеріальний вагініти, має свою відмінність, яка заключається у різному видовому складі збудників – у першому випадку провідними збудниками є дріжджоподібні гриби роду Candida: C. аlbicans, С. glabrata, C. inconspiena, C. krusei, C. tropicalis, C. guіllermondii, C. pseudotropicalis, C. zeylanoides. Провідними збудниками у жінок хворих на бактеріальний вагініт, є патогенні та умовно патогенні бактерії, що відносяться до різних таксономічних груп. Ці мікроорганізми завжди виявляються в асоціації з іншими умовно патогенними бактеріями та дріжджоподібними грибами роду Candida.

У жінок, хворих на бактеріальний вагініт, також настає елімінація або виражений дефіцит (за популяційним рівнем та мікроекологічними показниками) біфідобактерій та лактобактерій, зростання популяційного рівня умовно патогенних аеробних (нормальних кишкових паличок, стафілококів, протеїв) та анаеробних (бактерій роду Clostridium), а також настає контамінація порожнини товстої кишки патогенними (гемолітичними) ешерихіями та умовно патогенними ентеробактеріями (цитробактером, ентеробактером), анаеробними умовно патогенними бактеріями (пептострептококами, превотелами), популяційний рівень яких досягає високих цифр.

Найбільш інформативним показником стану та зміни видового складу мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки жінок, хворих на вагініт, є індекс постійності, а стан та зміни популяційного рівня характеризує коефіцієнт кількісного домінування певного виду або групи мікроорганізмів.

За цими показниками нами встановлено, що у жінок, хворих на кандидозний вагініт, у вмісті порожнини товстої кишки переважно персистують дріжджоподібні гриби роду Candida і пептокок, рідше лактобактерії, пептострептококи, клостридії, ентеробактерії (протеї, цитробактер, ентеробактер), ентеропатогенні ешерихії та стафілококи. У жінок, хворих на бактеріальний вагініт, дріжджоподібні гриби роду Candida, виявляються дуже рідко (4,550,03 %) і в незначному популяційному рівні. У цієї категорії жінок, хворих на бактеріальний вагініт, у всіх пацієнток виявляються лактобактерії, у переважної більшості хворих біфідобактерії, пептокок та протеї, частіше виявляються пептострептококи, бактерії роду Clostridium, ентеробактерії (ентеробактер, протеї) та стафілококи.

Таким чином, у жінок, хворих на вагініти, має місце залежність видового складу мікрофлори порожнини товстої кишки від провідного збудника запального процесу слизової оболонки піхви. При бактеріальному вагініті видовий склад у вмісті порожнини товстої кишки більш різноманітний, ніж видовий склад бактерій у порожнині товстої кишки жінок, хворих на кандидозний вагініт. Ця інформація є корисною при виборі засобів та заходів диференціальної етіотропної антибіотикотерапії.

Коефіцієнт кількісного домінування, який відображає певну роль виду мікроба у мікробіоценозі порожнини товстої кишки, має різне значення в залежності від провідного збудника вагініту. У жінок, хворих на кандидозний вагініт, значно зростає роль дріжджоподібних грибів роду Candida, а також лактобактерій, бактероїдів, пептокока та кишкових паличок. На цьому фоні зменшується роль біфідобактерій, бактерій роду Clostridium, ентеробактерій (патогенних ешерихій, цитробактера, протеїв) та стафілококів, а превотели й ентеробактер у вмісті порожнини товстої кишки жінок, хворих на кандидозний вагініт, не виявлені зовсім.

Разом з тим, у жінок, хворих на бактеріальний вагініт, у порівнянні з жінками, хворими на кандидозний вагініт, більшу роль у мікробіоценозі відіграють біфідобактерії, пептострептококи, патогенні (гемолітичні) ешерихії, інші умовно патогенні ентеробактерії (протеї, цитробактер, ентеробактер), стафілококи та превотели. Знижена роль у мікробіоценозі порожнини товстої кишки жінок, хворих на бактеріальний вагініт, лактобактерій, пептострептококів та дріжджоподібних грибів роду Candida.

При попаданні в організм людини збудника запального захворювання на захист організму вступають зразу фактори і механізми неспецифічної ефекторної системи протиінфекційного захисту і починає формування специфічної імунної відповіді на генетичночужерідний збудник. Як показано вище, провідними збудниками вагінітів є бактерії, які відносяться до різних (14) таксономічних груп, а також дріжджоподібні гриби роду Candida (8 таксономічних груп). Виходячи із цього, нами виділено 2 групи жінок: 57жінок, хворих на кандидозний вагініт та 29 жінок, хворих на бактеріальний вагініт.

На фоні контамінації слизової оболонки патогенними та умовно патогенними мікроорганізмами (бактеріями) з обов'язковою наявністю провідних збудників дріжджоподібних грибів роду Candida, мають місце зміни показників системного імунітету та показників неспецифічного протиінфекційного захисту цих пацієнтів. Ступінь змін показників системи імунітету знаходиться на І – ІІІ рівнях імунних порушень. При цьому знижується відносна кількість Т-СD 3- лімфоцитів за рахунок значного дефіциту Т-СD 4-лімфоцитів (Т-хелперів/індукторів), понижується імунорегуляторна функція Т-лімфоцитів (ІРі), а також потенційна здатність до проліферації Т-лімфоцитів.

Loading...

 
 

Цікаве