WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних процесів вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями (автореферат) - Реферат

Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних процесів вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями (автореферат) - Реферат

Виділення та ідентифікацію аеробних мікроорганізмів здійснювали на оптимальних для кожного виду бактерій поживних середовищ при культивуванні в термостаті за оптимальних температурних режимів.

Виділення та ідентифікацію різних видів стафілококів проводили за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями, а також за основними ознаками патогенності. В окремих випадках для ідентифікації використовували систему АРІ Staph, яку отримували із лабораторії генетики вірулентності бактерій НДІ епідеміології та мікробіології ім. М.Ф. Гамалеї РАМН (керівник лабораторії - член-кор. РАМН РФ В.М. Бондаренко). У виділених культур методом стандартних індикаторних дисків визначали їх чутливість до антимікробних препаратів.

Ідентифікацію стрептококів проводили за біологічними властивостями: продукцією гемолізинів, здатністю до росту при температурі 10С та 45С, у жовчі (10 % та 40 %), а також за ферментацією лактози, маніту, сахарози, арабінози, інсуліну, аргініну, гліцерину, саліцину. В окремих випадках проводили антигенну ідентифікацію за Ленсфільд.

Для виділення гонококів використовували бактеріологічний метод дослідження згідно методичних вказівок з лабораторної діагностики гонореї та трихомоніазу (додаток 2 до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР №1570 від 4 грудня 1986 року) "Про покращення виявлення хворих гонореєю та трихомоніазом в акушерських та гінекологічних відділеннях, жіночих консультаціях та урологічних кабінетах поліклінік".

Виділення та ідентифікацію псевдомонад (P. aeruginosa) здійснювали згідно наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР № 535 від 22 квітня 1985 року "Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений".

Ідентифікацію чистих культур ентеробактерій (ешерихій, ентеробактера, едварсієл, протеїв, клебсієл та інших) проводили за методом W. Ewing, використовуючи 30 основних тестів, рекомендованих Міжнародним комітетом з ентеробактерій. В окремих випадках використовували системи СИБ (Росія), а також АРІ-20Е (Франція). Патогенні варіанти ешерихій визначали за здатністю продукувати гематоксин на кров'яному МПА, а також серологічним методом (за орієнтовною та титрованою реакціями аглютинації). Визначали ентеропатогенні, ентеротоксигенні, ентерогеморагічні варіанти за аглютинуючими типовими сироватками.

Виділення та ідентифікацію дріжджоподібних грибів роду Candida здійснювали шляхом посіву дослідного матеріалу відповідного розведення на тверде живильне середовище Сабуро, виготовляли мазки, які фарбували за методом Грама, для ідентифікації використовували "проростковий тест" – тест на утворення проросткових (зародкових) трубок. Він є основним і простим методом ідентифікації дріжджоподібних грибів, які виділені в культурі (А.Ю. Сергєєв, 2000; M.F. Cotch і співавт., 1998 та ін.).

При встановлені ферментативної активності виділених штамів дріжджоподібних грибів роду Candida користувалися рекомендаціями, розробленими в центрі мікології АМН України науково-дослідного інституту урології АМН України (керівник центру – доктор біологічних наук, професор А.В. Романенко), а також фірми "Diagnostic Pasteur" (Франція).

Для виділення та ідентифікації облігатних анаеробних аспорогенних бактерій здійснювали за морфологічними, тинкторіальними, культуральними, біохімічними та біологічними властивостями (Берджи, 1997) та користувалися рекомендаціями, розробленими у Харьківському науково–дослідному інституті мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України.

Анаеробні аспорогенні бактерії (бактероїди, превотели, пептокок, пептострептококи) вирощували у стаціонарному анаеростаті СО-incubator T-125 фірми "ASSAB Medicin AB" (Швеція), згідно інструкції з експлуатації апарата.

Для аналізу результатів мікробіологічних досліджень використовували показники індексу постійності (С%), частоти зустрічання (Рі) та індекса значущості певних груп та видів мікроорганізмів при вагінітах, що використовували згідно рекомендацій (Ю.І. Іванов, О.Н. Погорелюк, 1990).

Клініко-імунологічне обстеження хворих включало наступне визначення: загальної відносної кількості Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій; концентрації імуноглобулінів основних класів (Іg M, Ig G, Ig A); концентрації загальних неспецифічних циркулюючих імунних комплексів (ЦІК); фагоцитарної активності і фагоцитарного показника у поліморфноядерних лейкоцитів; активності системи комплементу та титру природніх (нормальних) антитіл; імунорегуляторного індексу (IPI); фагоцитарної активності (ФА) нейтрофілів; фагоцитарного числа (ФЧ); концентрації прозапальних цитокінів: інтерлейкін-І (ІL–І), інтерлейкін–2 (ІL-2), інтерлейкін–6 (ІL-6), фактору некрозу пухлин- (ФНП-); статистичних індексів (В.Ф. Долгушина і співавт., 2000; Е.І. Соколова, 1998; А. Ройт, Дж.Мейл. Бростофф, 2000 та ін.).

Статистичний аналіз одержаних результатів проводився за методом варіаційної статистики з визначенням середньої величини (М), середньої похибки (m) та середньоквадратичного відхилення (d). Ймовірність можливої помилки кожного показника визначали за статистичними критеріями Ст'юдента (Ю.І. Іванов, О.Н. Погорелюк, 1990).

Результати досліджень. При проведенні бактеріологічного та мікологічного обстеження 416 жінок, хворих на вагініт, виявили, що константними мікроорганізмами стають золотистий стафілокок, дріжджоподібні гриби роду Candida та трихомонади (індекс постійності – 71,2 %, 59,4 % та 51,2 % відповідно). Часто зустрічаються лактобактерії (індекс постійності 35,1 %). Не часто виявляються бактероїди (індекс постійності - 19,0 % та ешерихії (15,1 %)). Інші мікроорганізми виділяються рідко.

Всього в 416 жінок, хворих на вагініт, виділено та ідентифіковано 1059 штамів мікроорганізмів, які відносяться до 16 таксономічних груп, що засвідчує про те, що на слизовій оболонці вагіни персистує по декілька видів одночасно. Тобто, складається враження, що гнійно-запальний процес обумовлюють асоціації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів. Практично у всіх жінок, хворих на вагініт, виявляються асоціації, що складаються, в основному, із 2-х або 3-х видів патогенних та умовно патогенних бактерій, дріжджоподібних грибів роду Candida і вагінальних трихомонад. Асоціації, що складаються із 2-х видів мікробів, виявлені у 203 (48,8 %) жінок, хворих на вагініт, 3 види мікроорганізмів встановлено у 199 (47,8 %) пацієнток і 4 види – у 14 (3,4 %). Монокультура не виявлена у жодної жінки, хворої на вагініт.

Найбільш частими асоціаціями, що складалися із 4-х видів, були дріжджоподібні гриби роду Candida, вагінальні трихомонади, золотистий стафілокок та пептострептококи, а серед асоціацій, що складалися із 3-х видів, виявлена у 105 (52,8 %) жінок, хворих на вагініт, де виділялись одночасно дріжджоподібні гриби роду Candida, вагінальні трихомонади та золотистий стафілокок, а серед асоціацій, що складалися із 2-х видів, найбільш частими були вагінальні трихомонади та золотистий стафілокок.

З метою визначення провідного збудника запального процесу слизової оболонки піхви проведені додаткові дослідження, направлені на встановлення популяційного рівня кожного штаму мікроорганізмів, що персистує у вмісті піхви. Найбільш узагальнений (середньоарифметичні дані) популяційний рівень встановлений в ешерихій (4,710,22 lg КУО/мл), дріжджоподібних грибів роду Candida (4,690,37 lg КУО/мл), превотел (4,610,28 lg КУО/мл), бактероїдів (4,480,32 lg КУО/мл), золотистого стафілокока (4,310,39 lg КУО/мл), окремих видів пептострептококів (4,230,17 lg КУО/мл) та пептокока (4,18 0,12 lg КУО/мл).

Вивчення популяційного рівня кожного виду мікроорганізмів, що персистують в однієї пацієнтки, показало, що у 157 жінок, хворих на вагініт, виділені штами дріжджоподібних грибів роду Candida, які мали популяційний рівень від 5,00 до 6,20 lg КУО/мл, (критичний рівень 5,00 lg КУО/мл), у 109 пацієнток виявлений золотистий стафілокок, що мав популяційний рівень від 5,00 до 8,5 lg КУО/мл, у 47 жінок, хворих на вагініт, ешерихії виявлені у популяційному рівні від 5,20 до 7,78 lg КУО/мл, 17 штамів пептокока – мали популяційний рівень від 5,00 до 6,15 lg КУО/мл, а 17 штамів B. fragilis – виявилися у популяційному рівні від 5,00 до 5,90 lg КУО/мл, 6 штамів P.anaerobius – від 5,00 до 6,20 lg КУО/мл, 2 штами P. melaninogenicus – 5,20 і 5,78 lg КУО/мл та один штам епідермального стафілокока–7,78 lg КУО/мл. Всі асоціанти, що виявлялися з перерахованими вище мікроорганізмами, мали популяційний рівень менше 4,00 lg КУО/мл. У 29 жінок, хворих на вагініт, були виявлені вагінальні трихомонади у великій кількості у полі зору та їх асоціанти (стафілококи, бактероїди, превотели, пептокок, ентерококи та інші), які мали низький (<3,50 lg КУО/мл) популяційний рівень. Тому у 29 пацієнток за провідного збудника вважали T. vaginalis.

За популяційним рівнем та мікроекологічними показниками (індекс постійності, частота зустрічання, індекс значущості та коефіцієнт кількісного домінування) провідними збудниками вагініту у жінок, що мешкають у Чернівецькій області, є дріжджоподібні гриби роду Candida (у 37,7 %), золотистий стафілокок (у 26,9 % жінок), ешерихії (у 11,3 %), гонокок (у 7,5 %), вагінальні трихомонади (у 7,0 %), бактероїди (у 4,1 %), пептокок (у 4,1 %), пептострептококи (у 1,4 %), превотели (у 0,5 %) та епідермальний стафілокок (у 0,2 %).

Loading...

 
 

Цікаве