WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних процесів вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями (автореферат) - Реферат

Мікробіологічні та імунологічні аспекти гнійно-запальних процесів вагіни, обумовлені кандидозно-бактеріальними асоціаціями (автореферат) - Реферат

Розвиток та перебіг як кандидозного, так і бактеріального вагініту супроводжується глибокими змінами видового складу та популяційного рівня мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки, які характеризуються елімінацією або вираженим дефіцитом облігатних анаеробних аспорогенних фізіологічно корисних біфідобактерій та лактобактерій, зростанням кількості видів та популяційного рівня ентеробактерій, пептострептококів та інших мікроорганізмів, а також контамінацією порожнини товстої кишки патогенними (гемолітичними) ешерихіями та іншими ентеробактеріями, популяційний рівень яких досягає високих цифр. При кандидозному вагініті спостерігається значне зростання ролі у мікробіоценозі порожнини товстої кишки дріжджоподібних грибів роду Candida.

У жінок, хворих на кандидозний вагініт, переважає концентрація IL-2, який підсилює клітинну імунну відповідь – цитотоксичну дію Т-СD8-лімфоцитів та інших кілерних клітин, а в жінок, хворих на бактеріальний вагініт, перевагу має інтерлейкін-6 (IL-6), який активує В-лімфоцити, що призводить до посилення гуморальної імунної відповіді, яка стає у цих пацієнтів провідною. У жінок, хворих на кандидозний вагініт, процес запалення формується на фоні послаблених факторів та механізмів неспецифічного протиінфекційного захисту і формується переважно клітинна імунна відповідь, а в жінок, хворих на бактеріальний вагініт, перевагу має формування гуморальної імунної відповіді.

Практичне значення одержаних результатів. Для раціональної етіотропної терапії бактеріального або кандидозного вагінітів рекомендується визначення чутливості провідного бактеріального збудника до антибіотиків, або провідного кандидозного збудника до фунгіцидних препаратів і відповідно використовувати високоефективні антимікробні препарати.

Мікробіологічні дослідження патологічного матеріалу (вмісту порожнини (заднього склепіння) піхви) у жінок, хворих на вагініти, повинні бути направлені на встановлення не тільки видового складу збудників, а обов'язково визначати їх популяційний рівень з метою встановлення провідного збудника запального процесу і розробки методу етіотропної терапії проти провідного збудника.

Для покращення ефективності лікувальних заходів жінок, хворих на кандидозний або бактеріальний вагініт, у комплексній терапії необхідно проводити заходи для деконтамінації патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів із порожнини товстої кишки та корекції мікробіоцинозу кишечника. Крім того, одночасно рекомендується проводити імунореабілітаційні заходи, направлені на реабілітацію клітинної ланки системного імунітету та системи неспецифічного протиінфекційного захисту в жінок, хворих на кандидозний вагініт, а у випадку бактеріального вагініту – проводити імунореабілітаційні заходи, направлені на посилення гуморальної ланки системи імунітету та неспецифічного протиінфекційного захисту.

Основні наукові положення, висновки і практичні рекомендації використовуються в навчальному процесі кафедри мікробіології, вірусології та імунології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, кафедри мікробіології, вірусології та імунології Луганського державного медичного університету, кафедри мікробіології, вірусології та імунології Одеського державного медичного університету; кафедри мікробіології, вірусології та імунології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова; кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології; мікробіології та вірусології; акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, проведеним у лабораторії клінічної мікробіології та імунології кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології, на кафедрі мікробіології та вірусології, а також кафедрі акушерства та гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету. Наведені в дисертації результати бактеріологічних, мікологічних та імунологічних досліджень одержані автором особисто. Самостійно проведений пошук та аналіз літературних джерел, досліджень патологічного матеріалу, а також авторка розробила основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації і провела аналіз та узагальнення одержаних результатів. Здобувачем підготовлені та опубліковані наукові праці за темою дисертації. Мета і задача досліджень, а також висновки сформульовані сумісно з науковим керівником. Автором написані всі розділи дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях:

- Міжнародній науково–практичній конференції „Актуальные вопросы стратегии, тактики применения и исследования антисептиков, антибиотиков" (11 – 12 вересня 2002 р., м. Вінниця);

- 84–ій підсумковій науковій конференції, присвяченій 60–річчю Буковинської державної медичної академії (18, 19, 24 лютого 2003 р., м. Чернівці);

- 85–ій підсумковій науковій конференції Буковинської державної медичної академії „Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини" (16, 17, 23 лютого 2004 р., м. Чернівці);

- 59-ій науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної медицини" (2004 р., м. Київ);

- 86–ій підсумковій науковій конференції Буковинського державного медичного університету (21, 22, 28 лютого 2005 р., м. Чернівці);

- науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом" (3 – 4 листопада 2005 р., м. Чернівці);

- 87–ій підсумковій науковій конференції Буковинського державного медичного університету (20, 21, 27 лютого 2006 р., м. Чернівці);

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових робіт, у тому числі 4 статті, опубліковані у фахових виданнях за переліком, затвердженим ВАК України. У співавторстві опубліковано 2 роботи, одноосібно – 2, а також опубліковано 1 у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 124 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Робота ілюстрована 34 таблицями та 26 рисунками. Список літератури містить 259 джерел, з яких 163 – україно- та російськомовних і 96 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження впродовж 2000 - 2005 років нами проведене бактеріологічне та мікологічне обстеження 416 жінок, хворих на вагініт. При зверненні пацієнток у жіночі консультації м. Чернівці у всіх, після встановлення клінічного діагнозу, проведено вивчення видового складу та популяційного рівня аеробних та анаеробних умовно патогенних бактерій, а також дріжджоподібних грибів роду Candida.

Клінічне та параклінічне (загальні клініко-лабораторні, клініко-імунологічні та інструментальні методи) обстеження здійснювалось сумісно з лікарями–гінекологами і включало ретельне вивчення скарг, анамнестичних даних, фізикального та загальноклінічного, спеціального гінекологічного обстеження, яке доповнювалось лабораторними, бактеріологічними, мікологічними, імуно-лабораторними та інструментальними дослідженнями із залученням ряду сучасних інформативних методів та інструментів, прийнятих на кафедрі акушерства та гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології Буковинського державного медичного університету (завідуючий - д.мед.н., професор О.М. Юзько).

Матеріалом для бактеріологічного та мікологічного дослідження були зшкреби із слизової оболонки вагіни: виділення із задньої стінки (заднього склепіння), а також із бокових стінок вагіни.

Із одержаного матеріалу готовили мазки для прямої мікроскопії та цитологічного дослідження, а також поміщали його у стерильний фізіологічний розчин із розрахунку, щоб одержати розведення 1:5 або 1:10. Із матеріалу готовили мазки і фарбували їх за методом Грама та за методом Гімзе – Романовського. При вивченні мазків звертали увагу не тільки на наявність бактерій, дріжджоподібних грибів або їх псевдоміцелія, а також на кількість лейкоцитів, епітеліоцитів та найпростіших (Trichomonas vaginalis та ін.).

Для лабораторної діагностики трихомоніазу (вагініту, обумовленого T. vaginalis) використовували мікроскопічне дослідження свіжого нативного (нерозведеного) матеріалу та мікроскопічне дослідження забарвленого препарату за методом Гімзе-Романовського або метиленовим синім (А.Д. Дюдюн і спіавт., 2005; J. Francis, 2000).

Імунний статус вивчали тільки у жінок віком 18-25 років. Контрольна група складалася також із пацієнток 18-24 років. Інші групи не підлягали вивченню імунного статусу, оскільки вікові особливості мають свої характеристики і показники системи імунітету відрізняються залежно від віку.

Loading...

 
 

Цікаве