WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фармакогностичне вивчення деяких представників роду амарант (автореферат) - Реферат

Фармакогностичне вивчення деяких представників роду амарант (автореферат) - Реферат

- Для основної паренхіми стебла, черешка, жилок, краю листкової пластинки характерні клітини-ідіобласти з кристалічним піском, для мезофілу листкової пластинки – крупні і дрібні друзи.

Визначені мікродіагностичні ознаки були використані при розробці АНД на лікарську рослинну сировину "Трава амаранту".

Для стандартизації ліпофільного екстракту з надземної частини амаранту були визначені його числові показники – кислотне число, число омилення, ефірне число, йодне число та перекисне число.

Розробка складу, технології та вивчення біологічної активності лікувально профілактичного засобу на основі ліпофільної фракції амаранту

Високий вміст хлорофілів, каротиноїдів та токоферолів, поліненасичених жирних кислот та стеринів дозволив нам прогнозувати репаративну та протизапальну активність ліпофільної фракції амаранту (ЛФА). Тому була розроблена рецептура емульсії за типом масло/вода, до гідрофобної фази якої було введено ЛФА. Попередні мікробіологічні дослідження показали відсутність протимікробної активності препарату, тому для розширення біологічної дії препарату ми ввели протимікробну речовину - етоній.

Було розроблено технологію отримання крему та визначено основні аналітичні показники. Технологію виробництва крему опрацьовано в умовах ТОВ фірми "Продукт", м. Харків.

На базі ЦНДЛ НФаУ під керівництвом проф. Яковлевої Л.В. було досліджено активність крему ЛФА. Крем показав високу протизапальну активність: майже на рівні зразків порівняння – гелю діклофенаку натрію 1% та мазі синафлану 0,025%.

Препарат пройшов випробування на базі Бабаївського пункту ветеринарної медицини, де застосовувався для лікування та профілактики захворювань шкіри вимені сільськогосподарських тварин.

На лікувально-профілактичний крем подано заявку на патент України № u 200510012 від 24.10.2005 (Рішення про видачу деклараційного патенту від 31.01.2006).

ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено порівняльне фармакогностичне вивчення дикорослих та культивованих видів амаранту A. paniculatus, A. hypochondriacus, A. retroflexus флори України, яке показало можливість їх використання у науковій медицині.

2. За допомогою якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу в надземній частині амаранту встановлено присутність таких груп біологічно активних речовин як органічні кислоти, амінокислоти, полісахариди, стерини, гідроксикоричні кислоти, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини, тритерпенові сапоніни, хлорофіли, каротиноїди.

3. З надземної частини амаранту виділено в індивідуальному стані 23 сполуки. З використанням фізико-хімічних, хімічних, фізичник та біологічних методів встановлено структуру цих речовин: похідні коричної кислоти - кофейна (3,4-дигідроксикорична) кислота (речовина 2.1.), хлорогенова (5-О-кофеїл-D-хінна) кислота (речовина 2.2), n-кумарова (4-гідроксикорична) кислота (речовина 2.3), ферулова (3-метокси-4-гідроксикорична) кислота (речовина 2.4); похідні 2-фенілбензопірану (флавани) - (+)-катехін (3,5,7,3',4'-пентагідрокси-флаван) (речовина 2.5), (-)-катехін (3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван) (речовина 2.6); похідні 2-фенілбензо-г-пірони (флавоноли) - кемпферол (3,5,7,4'-тетраоксифлавон) (речовина 2.7), трифолін (кемпферол-3-О-в-D-галактопіранозид) (речовина 2.8), астрагалін (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид) (речовина 2.9), никотіфлорин (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозил-(6→1)-О-б-L-рамнопіранозид) (речовина 2.10), кверцетин (3,5,7,3',4'-пентаоксифлавон) (речовина 2.11), рутин (кверцетин-3-О-в-D- глюкопіранозил-(6→1)-О-б-L-рамнопіранозид) (речовина 2.12), кверцитрин (кверцитин-3- О-б-L-рамнопіранозид) (речовина 2.13), ізокверцитрин (кверцитин-3-О-в-D- глюкопіранозид) (речовина 2.14); похідні тритерпеноїідів – олеанолова кислота (речовиа 2.15); стерини – в-ситостерин (речовина 2.16); похідні бензо-б-пірону – умбеліферон (речовина 2.17) та герніарин (речовина 2.18); фосфоліпіди – лецитин (фосфатидилхолін) (речовина 2.19); пігменти – хлорофіл А (речовина 2.20), хлорофіл В (речовина 2.21), в-каротин (речовина 2.22), лютеїн (речовина 2.23).

З них речовини 2.5, 2.6, 2.9, 2.10, 2.13, 2.14, 2.17, 2.18 вперше виділені з досліджуваних видів амаранту.

4. В надземній частині досліджуваних видів амаранту визначено кількісний вміст полісахаридів та їх мономерний склад, кількісний вміст білку та зв'язаних амінокислот, вміст макро-та мікроелементів на різних стадіях вегетації, вперше визначено кількісний вміст окислювальних фенолів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, стеринів, що вказує на доцільність комплексного використання сировини.

5. В ліпофільній фракції з надземної частини амаранту визначено кількісний вміст жирних кислот, стеринів, хлорофілів, каротиноїдів, токоферолів, кількість яких вказує на перспективність її використання для створення лікувально-профілактичного засобу.

6. Вперше проведено порівняльне анатомічне дослідження видів амаранту A. paniculatus, A. hypochondriacus, A. retroflexus, встановлено їх діагностичні ознаки.

7. Розроблено технологію отримання ліпофільного екстракту з надземної частини амаранту та встановлено її числові показники.

8. На основі отриманих даних розроблено проекти аналітичної номативної документації на лікарську рослинну сировину "Трава амаранту" та "Ліпофільний екстракт амаранту".

9. Вперше на основі ліпофільного екстракту амаранту розроблено та запропоновано для впровадження лікувально профілактичний засіб – крем протизапальної і ранозагоювальної дії та доведено його фармакологічну ефективність. Подано заявку на патент на корисну модель № u 200510012 від 24.10.2005 (Рішення про видачу деклараційного патенту від 31.01.2006).

10. Оформлено технологічний регламент на отримання крему з ліпофільною фракцією амаранту та розроблено проект технічних умов. Технологію виробництва крему опрацьовано в умовах ТОВ фірми "Продукт", м. Харків.

11. Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедр ботаніки Національного фармацевтичного університету, кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського.

Список опублікованих за темою дисертації робіт

  1. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Виділення та вивчення комплексу ліпофільних біологічно активних речовин амаранту// "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики" Збірник наукових статей. – Вип. ХІІ, т. ІІІ. – Запоріжжя, вид. ЗДМУ, 2004. – С. 130-135 (Особистий внесок - виконання експериментальних досліджень та узагальнення результатів. Участь у написанні статті).

  2. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Изучение некоторых видов сырья A. paniculatus, используемых в животноводстве// "Совр. вопр. фармакогнозии". – Межвуз. сборн. науч. тр. с международн. участ., вып. 1. – Ярославль. – 2004. – С. 51-61. (Особистий внесок - виконання експериментальних досліджень та узагальнення результатів. Участь у написанні статті).

  3. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Вивчення елементного складу деяких видів амаранту// Фітотерапія. Часопис. – 2005. - №1 – С. 52-54. (Особистий внесок – підготування досліджуваних об'єктів та узагальнення результатів. Участь у написанні статті).

  4. Заявка на патент України на корисну модель № u 200510012 від 24.10.2005 (Рішення про видачу деклараційного патенту від 31.01.2006). (Особистий внесок – участь у патентному пошуку, проведення експериментальних досліджень, узагальнення результатів).

  5. Лєвашова О.Л., Бурд Н.Б., Кисличенко В.С., Кузнєцов Г.М., Гноєвий В.І. Приоритетні сільськогосподарські культури – джерело біологічно активних речовин// Матер. Всеукр. Наук.-практ. конф. "Фармація ХХІ століття" – Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки. – 2002. – С. 166-167.

  6. Гноєвий В.І, Позднякова З.М., Гноєвий І.В., Лєвашова О.Л., Бурд Н.Б. Вплив молочно кислої мікробної ферментації на біологічно активні речовини рослин роду Amaranthus L. i Soya// Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія". – Х.: Вид-во НФаУ. – 2003. – Т. 1 – С. 77.

  7. Гноєвий В.І., Ільченко О.М., Гноєвий І.В., Кисличенко В.С., Бурд Н.Б., Левашова О.Л. Вирощування кукурудзи у суміші з амараном та соєю// Бюллетень ін-ту зерн. господ. - № 20. – Дніпропетровськ. – 2003.

  8. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Перспективи направленого вивчення деяких представників роду амарант// Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія". – Х.: Вид-во НФаУ. – 2003. – Т. 1 – С. 58.

  9. Кисличенко В.С., Бурд Н.Б., Левашова О.Л. Вивчення біологічно активних сполук деяких сортів амаранту, що використовуються у тваринництві// Матер. наук.-практ. конф. з міжнар. участю "Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок". – Тернопіль: Укремедкнига" – 2004. –С. 102-104.

  10. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Ліпофільні речовини амаранту та створення на їх основі лікувально-профілактичного засобу/ Збірник матеріалів науково-практичної конференції "Лікувальна косметика: дійсність та майбутнє". – Х.: Вид-во НФаУ. – 2005. – С. 25-26.

  11. Кузнєцова В.Ю., Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Використання тривимірної спектроскопії для якісного аналізу ліпофільних екстрактів/ Тези доповідей другого міжнар. симпозіуму "Методи хімічного аналізу". – Ужгород. – 2005. – с. 24-25.

  12. Бурд Н.Б., Руденко В.П., Кисличенко В.С. Дослідження анатомічної будови надземної частини Amaranthus paniculatus/ Мат. VІ Націон. з'їзду фармацевтів України. – Харків: Вид-во НФаУ, 2005. – с. 684-685.

  13. Гноєвий В.І., Гноєвий І.В., Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Перспективи використання продуктів комплексної переробки амаранту/ / Мат. VІ Націон. з'їзду фармацевтів України. – Харків: Вид-во НФаУ, 2005. – с. 690-692.

  14. Бурд Н.Б., Кисличенко В.С. Изучение аминокислотного состава различных видов амаранта/ Мат. научно-практ. конф. "Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации. – Ташкент, 2005. – с. 146-147.

Loading...

 
 

Цікаве