WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фармакогностичне вивчення деяких представників роду амарант (автореферат) - Реферат

Фармакогностичне вивчення деяких представників роду амарант (автореферат) - Реферат

Продовження таблиці 1

1

2

3

4

5

6

Тритерпеноїди

2.17. Олеанолова кислота

С30Н48О3

300-303

+79,0 хлороф.

А

Г

0,90

0,44

Стерини

2.18. в-ситостерин

С29Н50О

134-136

+37,5 хлороф.

А

Г

0,95

0,54

Фосфоліпіди

2.19. Лецитин (фосфотидилхолін)

-

воско-подібна

-

Д

0,28

Хлорофіли

2.20. Хлорофіл А

С55Н72О5N4Mg

177-120

-

Л

0,9

2.21. Хлорофіл В

С55Н72О5N4Mg

120-130

-

Л

0,93

Каротиноїди

2.22. в-каротин

С40Н64

190-192

-

Ж

0,73

2.23. Лютеїн

С40Н56О2

193-194

-

Ж

0,75

*Примітка: системи розчинників при паперовій та тонкошаровій хроматографії виділених сполук:

А. н-бутанол – оцтова кислота – вода (4:1:2)

Б. 2 % розчин оцтової кислоти

В. 5 % розчин оцтової кислоти

Г. толуол – етиловий ефір оцтової кислоти – оцтова кислота (12:4:0,5)

Д. хлороформ – метанол – вода (65:25:4)

Е. хлороформ – етанол (19:1)

Ж. 15 % розчин оцтової кислоти

З. хлороформ – оцтова кислота – вода (4:1:1)

Бензо-б-пірони. Речовини 2.5 та 2.6 за якісними реакціями та блакитною і блакитно-зеленою флюоресценцією в УФ-світлі були віднесені до похідних кумаринів.

В УФ-спектрі речовини 2.5 проявлялися максимуми поглинання в області 230, 257 і 326 нм. При додаванні натрію гідроксиду спостерігався батохромний зсув смуг 240 і 361 нм. У ІЧ-спектрі речовини 2.5 спостерігалися смуги поглинання в області 3200 см-1, що дозволяє припустити наявність гідроксильної групи в С-7 положенні. Речовину 2.5 ідентифікували як 7-гідроксикумарин (умбеліферон).

Речовина 2.6 має характерні максимуми поглинання в УФ-спектрі в області 218-256 нм і 298-344 нм, які обумовлені сполученням піронового та бензольного кільця. В ІЧ-спектрі речовини 2.6 проявляються смуги поглинання, які належать ароматичним подвійним зв'язкам (1610-1575 см-1), та максимуми при 2985 та 2843 см-1, які відповідають метоксильній групі. Відсутність депресії температури плавлення суміши речовини 2.6 з герніаріном вказує на їх ідентичнсть.

Флавоноїди. Флавоноїдна природа речовин 2.7-2.16 підтверджується якісними реакціями, даними хроматографічного, спектрального аналізу, продуктами гідролізу, фізико-хімічними характеристиками. В ІЧ-спектрах цих сполук присутні смуги поглинання, характерні для флавоноїдів: в області 3400-2900 см-1 (фенольні гідроксили), 1665-1615 см-1 (карбонільна група г-пірону), 1640-1450 см-1 (валентні коливання ароматичних кілець).

Результати якісних реакцій та УФ-спектроскопії свідчать про належність досліджуваних речовин до похідних флавонолу. За рухомістю на хроматограмах в різних системах розчинників, а також за результатами ціанідинової реакції за Бріантом речовини 2.7 і 2.11 віднесені до агліконів, 2.8, 2.9, 2.13 та 2.14 до глікозидів та 2.10 і 2.12 до біглікозидів.

Речовини, що досліджувалися, у результаті ферментного і кислотного гідролізу утворювали цукрові компоненти та аглікони, які були ідентифіковані як кемпферол та кверцетин. Їх тотожність підтверджували хімічними перетвореннями з подальшою ідентифікацією продуктів повного метилювання та повного ацетилювання, а також за продуктами лужної деструкції, внаслідок якої утворюються флороглюцин та протокатехова кислота.

Таким чином, за даними фізико-хімічних досліджень, УФ- та ІЧ-спектроскопії, а також за продуктами лужної деструкції та кислотного гідролізу, ацетилювання, метилювання ідентифіковано: речовину 2.7 як 3,5,7,4'-тетрагідроксифлавон, або кемпферол; речовину 2.8 як кемпферол-3-О-в-D-галактопіранозид (трифолін); речовину 2.9 як кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид (астрагалін); речовину 2.10 як кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозил-(6→1)-О-б-L-рамнопіранозид (нікотифлорин); речовину 2.11 як 3,5,7,3',4'-пентаоксифлавон (кверцетин); речовину 2.12 як кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозил-(6→1)-О-б-L-рамнопіранозид (рутин); речовину 2.13 як кверцетин-3- О-б-L-рамнопіранозид (кверцитрин); речовину 2.14 як кверцетин-3-О-в-D-глюкопіранозид, або ізокверцитрин (табл.1).

Катехіни. Речовини 2.15 та 2.16 за якісними реакціями, забарвленням плям на хроматограмах після проявлення 1% розчином ваніліну у концентрованій хлористоводневій кислоті і 3% спиртовим розчином n-толуолсульфокислоти та даними УФ-спектрів віднесені до катехінів.

Максимуми поглинання УФ-спектрів речовин 2.15 та 2.16 містяться в діапазоні хвиль 278-280 нм. Невеликий батохромний зсув довгохвильового максимуму в присутності етилату натрію (12-14 нм) свідчить про відсутність в молекулах речовин супряження гідроксилу з карбонільною групою. На відміну від флавонолових агліконів досліджувані речовини оптично активні.

На підставі проведених досліджень та порівняння з достовірними зразками речовина 2.15 ідентифікована як (+)-катехін (D-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван), а речовина 2.16 – як (-)-епікатехін (L-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван) (табл. 1).

Речовини ліпофільної фракції. На підставі фізичних, фізико-хімічних властивостей та даних хроматографічного аналізу, ІЧ-спектрів речовина 2.17 ідентифікована як олеанолова кислота; речовина 2.18 як в-сітостерин; речовина 2.19 як фосфатидилхолін (лецитин); речовини 2.20 і 2.21 віднесені до хлорофілів А і В відповідно; а речовини 2.22 і 2.23 ідентифіковані як каротиноїди – в-каротин та лютеїн відповідно (табл. 1).

Визначення кількісного вмісту різних груп БАРв надземній частині амаранту

Наступним етапом нашої роботи стало визначення кількісного вмісту тих груп біологічно активних речовин, що містяться в надземній частині амаранту в значній кількості, або відомості про вміст яких суперечні чи відсутні.

Методом атомно-абсорбційної спектроскопії визначений якісний склад та кількісний вміст мінеральних сполук у надземній частині досліджуваних видів амаранту у фазу повної стиглості насіння та фазу масового плодоношення. Встановлено наявність 20 макро- та мікроелементів. Вміст більшості елементів у фазу масового плодоношення був у 1,5-3 рази вищий, ніж у фазу повної стиглості у всіх видів амаранту. В значній кількості містяться елементи К, Са, Mg, P.

Амарант є відомою кормовою культурою, тому було визначено вміст білку та полісахаридів у надземній частині досліджуваних видів амаранту.

Таблиця 2.

Вміст амінокислот у надземній частині різних видів амаранту, %

Амінокислота

Загальна формула

Вміст, %

A. paniculatus

A. hypochondriacus

A. retroflexus

на суху вагу

на білок

на суху вагу

на

білок

на суху вагу

на білок

1.

Аспарагінова

C4H7O4N

0,683

5,266

1,181

7,127

2,179

9,392

2.

Треонін*

C4H9O3N

0,382

2,945

0,668

4,031

1,206

5,198

3.

Серин

C3H7O3N

0,485

3,739

0,784

4,731

1,381

5,953

4.

Глутамінова

C5H9O4N

2,873

22,151

2,246

13,555

3,573

15,401

5.

Гліцин

C2H5O2N

0,689

5,312

0,678

4,092

0,866

3,733

6.

Аланін

C3H7O2N

1,011

7,795

1,507

9,095

2,172

9,362

7.

Валін*

C5H11O2N

0,583

4,495

0,806

4,864

1,083

4,668

8.

Метіонін*

C5H11O2NS

0,206

1,588

0,280

1,690

0,509

2,194

9.

Ізолейцин*

C6H13O2N

0,188

1,449

0,679

4,098

1,261

5,435

10.

Лейцин*

C6H13O2N

0,926

7,139

1,641

9,9038

1,300

5,603

11.

Тірозин

C9H11O3N

0,346

2,668

0,572

3,452

1,026

4,422

12.

Фенілаланін*

C9H11O2N

0,484

3,732

0,709

4,279

0,896

3,862

13.

Гістидин*

C6H9O2N3

0,194

1,496

0,475

2,867

0,601

2,591

14.

Лізин*

C6H14O2N2

0,491

3,786

0,737

4,448

1,125

4,849

15.

Аргінин*

C6H14O2N4

0,486

3,747

0,860

5,190

1,178

5,078

16.

Пролин

C5H9O2N

-

-

0,994

5,999

1,175

5,065

Загальний білок

12,97

16,57

23,20

Loading...

 
 

Цікаве