WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фармакогностичне вивчення деяких представників роду амарант (автореферат) - Реферат

Фармакогностичне вивчення деяких представників роду амарант (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичній конференції, присвяченій ювілею Ярославського фармацевтичного інституту (Ярославль, 2004), міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання фармацевтичної науки та практики" (Запоріжжя, 2004), VI З'їзді фармацевтів України (Харків, 2005), ІІ Міжнародному симпозіумі "Методи хімічного аналізу (Ужгород, 2005), Науково-практичній конференції "Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации" (Ташкент, 2005).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, в тому числі 3 статі у фахових журналах та 10 тез доповідей. Отримано Рішення про видачу деклараційного патенту на лікувально-профілактичний крем.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках і складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів експериментальних досліджень, висновків, списку використаних джерел, який містить 147 найменувань, у тому числі 47 іноземних, та додатків. Робота ілюстрована 23 таблицями та 23 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз літературних даних показав, що представники роду амарант є перспективними для отримання біологічно активних речовин для застосування у фармацевтичній промисловості. Але хімічний склад різних видів амаранту вивчено не досить повно: мало вивчені вуглеводи, ліпофільні речовини, фенольні сполуки. Це стосується і видів амаранту, що є дуже поширеними в Україні – A. paniculatus, A. hypochondriacus та A. retroflexus. Тому, актуальним є вивчення хімічного складу зазначених видів амаранту, розробка аналітичної нормативної документації для стандартизації сировини, що дасть змогу створення лікувально-профілактичних засобів на її основі.

Дослідження хімічного складу вегетативних органів амаранту з виділенням і встановленням структури біологічно активних сполук

За допомогою якісних реакцій та хроматографії з використанням водних, водно-спиртових, хлороформних, етилацетатних, бутанольних екстрактів у надземній частині трьох видів амаранту встановлено наявність вуглеводів, амінокислот, фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, органічних кислот, сапонінів, хлорофілів, каротиноїдів, фосфоліпідів, стероїдів, кумаринів.

Для вивчення якісного складу ліпофільної фракції методом тривимірної скануючої спектрофлуореметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру отримали тривимірний спектр флуоресценції, який відображено на рис. 1.

Рис. 1. Тривимірний спектр флуоресценції ліпофільного екстракту з надземної частини амаранту та його логарифмічна проекція

Примітка: Emission – довжина хвилі випромінювання, нм;

Excitation – довжина хвилі збудження, нм

Для ліпофільної фракції з надземної частини амаранту притаманні піки в областях лexc – 270 нм, лemi – 315-330 нм, що характерні для ненасичених ліпідів (фосфоліпідів), та простих фенолів. Друга серія піків спостерігається в області лexc – 260-320 нм та лemi – 360-460 нм і характерна для агліконів флавонів та флавонолів. Третя серія піків лexc – 400-680 нм та лemi – 660-680 нм – область флуоресценції хлорофілу.

Для виділення БАР і розділення їх на індивідуальні компоненти використовували методи рідинно-рідинної екстракції, колонкової адсорбційної хроматографії на силікагелі та поліаміді, препаративної хроматографії на папері і в тонкому шарі сорбенту.

В результаті з надземної частини амаранту виділено в індивідуальному стані 23 сполуки: 4 похідних коричної кислоти – кофейна, хлорогенова, п-кумарова та ферулова кислоти; 8 похідних 2-фенілбензо-г-пірону – кемпферол, трифолін, астрагалін, нікотифлорин,кверцетин, рутин, кверцитрин, ізокверцитрин; 2 похідних 2-фенілбензопірану - (+)-катехін та (-)-епікатехін; 2 похідних бензо-б-пірону – умбеліферон і герніарін; 1 тритерпенова сполука – олеанолова кислота; а також стероїд – -ситостерин, фосфоліпід – лецитин, хлорофіли А і В та каротиноїди -каротин та лютеїн. Деякі фізико-хімічні властивості цих речовин наведено у таблиці 1.

Речовини умбеліферон, герніарін, астрагалін, нікотифлорин, кверцитрин, ізокверцитрин, (+)-катехін та (-)-епікатехін були виділені з досліджуваних видів амаранту вперше.

Структуру виділених речовин встановлювали за допомогою фізичних, хімічних та фізико-хімічних методів аналізу.

Гідроксикоричні кислоти. Речовини 2.1-2.4 за результатами якісних реакцій, даними хроматографічної поведінки, УФ- та ІЧ-спектрів віднесені до гідроксикоричних кислот.

В продуктах лужної деструкції речовини 2.1 (кофейна кислота) і 2.2 (хлорогенова кислота) знайдено 3,4-дигідроксибензойну (пірокатехову) кислоту, речовин 2.3 (п-кумарова кислота) і 2.4 (ферулова кислота) – п-гідроксибензойну кислоту. Порівняння фізико-хімічних властивостей речовини 2.1 і кофейної кислоти вказало на їх ідентичність. Лужний гідроліз речовини 2.2 призводить до утворення еквімолекулярних кількостей кофейної і D-хінної кислот. Місце приєднання кофейної кислоти до D-хінної встановлено лактонізацією речовини 2.2. При метилюванні речовини 2.4 отримали похідне з однією ацетильною групою. Речовиною, що має в своїй структурі гідрокси- та метоксигрупи є ферулова кислота.

На підставі проведених досліджень і результатів порівняння з вірогідними зразками речовини 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 відповідно ідентифіковані з 3,4-дигідроксикоричною (кофейною), 5-О-кофеїл- D-хінною (хлорогеновою), 4-гідроксикоричною (п-кумаровою) та 3-метокси-4-гідроксикоричною (феруловою) кислотами (табл. 1).

Таблиця 1

Основні фізико-хімічні властивості речовин,виділених з надземної частини A. paniculatus

Речовина, її структурна характеристика

Загальна формула

Т топл.,0С

, град.

Rf у системах розчинників*

Система

Rf

1

2

3

4

5

6

Похідні коричної кислоти

2.1. Кофейна кислота (3,4-дигідрокси-корична кислота)

С9Н8О4

194-195

-

А

Б

0,81

0,32

2.2. Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота)

С16Н18О9

203-205

-32

метанол

А

Б

0,62

0,66

2.3. n-кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота)

С9Н6О3∙Н2О

212-214

А

Б

0,48

0,89

2.4. Ферулова кислота (3-метокси-4-оксикорична кислота)

С10Н10О4

168-170

-

А

Б

0,43

0,86

Бензо-б-пірони

2.5. Умбеліферон (7-оксикумарин)

С9Н6О3

232-234

-

Ж

З

0,64

0,36

2.6. Герніарін (7-метоксикумарин)

С10Н8О3

117-119

-

И

К

0,41

0,15

2-фенілбензо-г-пірони (флавоноли)

2.7. Кемпферол (3,5,7,4'-тетраоксифлавон)

С15Н10О6

275-277

-

А

Е

0,80

0,36

2.8. Трифолін (кемпферол-3-О-в-D-галактопіранозид)

С21Н20О11

А

Е

0,41

0,61

2.9. Астрагалін (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид)

С21Н20О11

175-176

-12 етанол

А

Е

0,37

0,69

2.10. Никотіфлорин (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозил-(6→1)-О-б-L-рамнопіранозид)

С27Н30О15

220-222

-66 метанол

А

Е

0,58

0,49

2.11.Кверцетин (3,5,7,3',4'-пентаоксифлавон)

С15Н10О7

310-312

-

А

В

0,71

0,44

2.12. Рутин (кверцетин-3-О-в-D- глюкопіранозил-(6→1)-О-б-L-рамнопіранозид)

С27Н30О16

187-190

-33 етанол

А

В

0,54

0,46

2.13. Кверцитрин (кверцитин-3- О-б-L-рамнопірано-зид)

С21Н20О11

218-220

А

В

0,49

0,63

2.14. Ізокверцитрин (кверцитин-3-О-в-D- глюкопіранозид)

С21Н20О12

224-231

-33,0

А

В

0,52

0,36

Похідні 2-фенілбензопірану (флавани)

2.15.(+)-катехін (3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван)

С15Н14О6

157-176

+17,2 етанол

А

В

0,72

0,50

2.16.(-)-катехін (3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван)

С15Н14О6

243-245

- 60,8 етанол

А

В

0,55

0,45

Loading...

 
 

Цікаве