WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порушення неврологічного та цитокіно-імунного статусів у хворих з наслідками ішемічних інсультів в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Порушення неврологічного та цитокіно-імунного статусів у хворих з наслідками ішемічних інсультів в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Примітки:1. * — вірогідність різниці показника порівняно з контрольною групою (р<0,01);2. х — вірогідність різниці показника у хворих в 1-й період порівняно з хворими у 3-й період (р<0,01).

Як видно з даних, наведених у табл. 1, вміст лейкоцитів та лімфоцитів у хворих в різні періоди інсульту не відрізнявся від значень контрольної групи та між собою і становив відповідно 7,240,69109/л та 28,62,7% — в першій групі; 8,020,65109/л та 26,322,3% — в другій; 6,980,81109/л та 25,612,01% — в третій. Дані показники свідчили про те, що навіть у хворих у ранній реабілітаційний період не спостерігалось ознак гострої запальної реакції, які б проявилися лейкоцитозом або лімфопенією та нейрофільозом. Вміст СD3+ лімфоцитів, СD4+ лімфоцитів та СD8+ лімфоцитів не мав вірогідних відмінностей (р>0,1) від даних контрольної групи та між собою за періодами, що свідчить, на нашу думку, як про відсутність супресивного впливу на Т-ланку імунітету у даної групи хворих, так і про збереженість функціональної активності клітинної ланки імунної системи в усі реабілітаційні періоди інсульту. У хворих в різні періоди реабілітації виявлено, що вміст B-лімфоцитів не мав суттєвих відмінностей в динаміці захворювання та не відрізнявся від даних контрольної групи (р>0,1). Вміст активованих лімфоцитів з фенотипом СD25+ в усіх групах хворих був вірогідно нижчим (р<0,01) за показники контрольної групи становив 6,950,63, 6,720,64 та 6,940,71% відповідно, що складало всього 50% від рівня у здорових осіб. Відносна кількість лімфоцитів, які експресують молекулу адгезії IСАМ-1 (СD54+) була втричі меншою у хворих в ранній реабілітаційний період та вдвічі меншою від показників контрольної групи у хворих в пізній реабілітаційний період та період резидуальних явищ, що свідчило про більш глибокі порушення процесів міжклітинної взаємодії імунокомпетентних клітин в ранній реабілітаційний період. Відносний вміст активованих СD95+ лімфоцитів, які експресують FAS-рецептор, був вірогідно вищим за показники здорових осіб в усіх групах хворих і становив: 8,620,58% — в ранній; 6,270,49% — в пізній та 5,570,54% — в період резидуальних явищ. При цьому вміст даної субпопуляції лімфоцитів в ранній період був вірогідно вищим на 54% (р>0,01), ніж в пізній та період резидуальних явищ.

Під час проведення аналізу показників цитокінового статусу було також виявлено певні особливості кожного періоду хвороби (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст інтерлейкінів у сироватці крові хворих з наслідками ішемічних інсультівв різні реабілітаційні періоди (Мm)

Показник,пг/мл

Хворі в 1-й період, n=54

Хворі в 2-й період, n=12

Хворі в 3-й період, n=34

Контрольна група, n=25

ФНП-б

112,96,7*

53,429,3

48,656,5

42,314,9

ІЛ-1в

104,79,4*

35,195,8

43,966,3

39,424,52

ІЛ-6

96,88,5*

15,382,4

9,910,73

10,312,3

ІЛ-4

35,112,4*

29,237,5

21,215,4

25,423,3

Примітки: 1. * — вірогідність різниці показника порівняно з контрольною групою (р<0,01);2. n — кількість хворих.

Як видно з даних, наведених в табл. 2, у хворих в ранній реабілітаційний період спостерігалося підвищення вмісту у сироватці крові прозапальних цитокінів: ФНП-б — 112,96,7 пг/мл, ІЛ-1в — 104,79,4 пг/мл, що майже в 2,3–2,9 разу перевищувало значення контрольної групи; ІЛ-6 —104,58,2 пг/мл, рівень якого був майже в 10 разів вищим за такий у здорових осіб при незначно збільшеній кількості протизапального цитокіну; ІЛ-4 — 35,112,4 пг/мл. У пізній реабілітаційний період та період резидуальних явищ вміст прозапальних інтерлейкінів суттєво зменшувався: вдвічі для ФНП-б (до 53,429,3 та 48,656,5 пг/мл відповідно періоду) та для ІЛ-1в (до 104,79,4 та 43,966,3 пг/мл), а вміст ІЛ-6 зменшився майже в десять разів — до 15,382,4 та 9,910,73 пг/мл. Концентрація ІЛ-4 в сироватці протягом всього періоду реабілітації залишалась стабільною та не відрізнялась від значень даного показника у здорових осіб.

Ранній реабілітаційний період характеризувався вірогідною активацією прозапальних цитокінів. При цьому спостерігалися як активація синтезу ФНП-б, яка призводила до посиленого апоптозу лімфоцитів та збільшення експресії FAS-рецептора, так і збільшення кількості ІЛ-1в. Останній, за даними літератури, стимулює експресію лейкоцитарно-адгезивних молекул на поверхні ендотелію, що призводить до виходу із крові лейкоцитів та їх міграції в судинну стінку, що складає сприятливі умови до коагуляції та тромбозу. В більш пізні терміни реабілітаційного періоду спостерігається нормалізація вмісту прозапальних цитокінів, що свідчить про завершення локальних запальних явищ та зменшення проапоптотичного впливу на лімфоцити, при відносно стабільній концентрації ІЛ-4 в сироватці крові.

Також в ході роботи було проведено оцінку імунологічних показників залежно від ступеня вираженості неврологічного дефіциту (табл. 3).

Таблиця 3

Вміст популяцій та субпопуляцій лімфоцитів у хворих залежно від ступеня вираженості неврологічного дефіциту (Мm)

Показник

Хворі в групі F1, n=4

Хворі в групі F2, n=40

Хворі в групі F3, n=24

Хворі в групі F4, n=32

Контрольна група, n=25

Лейкоцити, 109/л

6,10,43

6,270,53

6,100,48

6,390,51

6,960,72

Лімфоцити, %

33,513,2

32,274,1

29,093,1

30,633,2

31,643,89

СD3+ лімфоцити, %

79,406,2*

65,176,1

67,625,6

65,256,1

64,865,91

СD4+ лімфоцити, %

37,952,9

33,962,7

32,422,4

34,082,6

32,333,81

СD8+ лімфоцити, %

24,102,35

23,612,21

25,362,6

25,742,3

21,522,01

СD4/СD8

1,590,16

1,610,17

1,160,11*

1,260,12

1,610,19

СD19+ лімфоцити, %

3,200,29*

10,160,85

13,111,25*

12,361,54*

7,851,04

СD16+ лімфоцити, %

8,900,91*

10,961,14*

16,321,13

15,011,13

17,101,95

СD25+ лімфоцити, %

3,350,34*

9,230,87

12,391,14

12,861,13

12,301,17

СD54+ лімфоцити, %

5,200,51*

6,560,61

6,980,71

7,220,65

11,101,65

СD95+ лімфоцити, %

4,300,39

6,020,54*

7,720,67*

7,560,71*

3,320,34

Примітки:1. * — вірогідність різниці показника порівняно з контрольною групою (р<0,01);2. n — кількість хворих.

Вивчаючи кореляцію цитокіно-імунних порушень з неврологічним статусом, було виявлено певні закономірності. У хворих без неврологічних порушень виявлено вірогідно більший відносний вміст СD3+ лімфоцитів, ніж в контрольній групі (р<0,01) та в інших групах хворих (р<0,01). При цьому вміст В-лімфоцитів у цієї групи хворих був вірогідно нижчим (р<0,01) за значення контрольної групи і становив 3,200,29%. Цей факт, на наш погляд, свідчить про активацію Т-ланки імунітету у хворих, які перенесли ішемічний інсульт та не мають в реабілітаційний період неврологічного дефіциту. Також була виявлена тенденція (р=0,05) до підвищення вмісту Т-хелперів (відсоток СD4+ лімфоцитів становив 37,952,9%; при значенні в контрольній групі — 32,333,81%). В той же час в інших хворих з наявними ознаками неврологічного дефіциту вміст даної субпопуляції не мав вірогідних відмінностей від значень у здорових осіб. Як видно з даних, наведених в табл. 3, імунорегуляторний індекс у хворих з помірними неврологічними порушеннями (F3) був вірогідно нижчим (р<0,01) за даний показник в контрольній групі, а у хворих з вираженими порушеннями мав тенденцію до зниження (р=0,05) і становив 1,260,12.

Якщо, як було показано вище, вміст В-клітин у хворих без неврологічних порушень був нижче значень контрольної групи, то у пацієнтів з помірними та вираженими неврологічними розладами спостерігався підвищений відсотковий вміст СD19+ лімфоцитів порівняно зі здоровими особами, який становив 13,111,25 та 12,361,54% відповідно (див. табл. 3). Вміст NK-клітин у хворих без порушень в неврологічному статусі та з легким дефіцитом був статистично нижчим за показники контрольної групи і становив 8,900,91 та 10,961,14% відповідною В той же час при більш виражених порушеннях в неврологічному статусі вміст СD16+ лімфоцитів був вищим і відповідав показнику у здорових осіб.

Loading...

 
 

Цікаве