WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порушення неврологічного та цитокіно-імунного статусів у хворих з наслідками ішемічних інсультів в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Порушення неврологічного та цитокіно-імунного статусів у хворих з наслідками ішемічних інсультів в період реабілітації (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-практичній конференції "Інсульт: погляд практикуючого лікаря", м. Київ (15.03.2005), розглянута та рекомендована до офіційного захисту на міжкафедральному засіданні Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (09.12.2005). Результати роботи впроваджені в педагогічний процес кафедри нейрохірургії НМУ імені О.О. Богомольця (тема науково-практичного семінару "Реабілітація хворих з наслідками ішемічних інсультів").

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, одна з них написана одноосібно, та отримано 2 деклараційних патенти на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація побудована за загальноприйнятим планом і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел, який містить 238 найменувань, з них 123 — кирилицею, 105 — латиницею. Робота викладена на 129 сторінках (з них основного тексту — 110 сторінок) та ілюстрована 19 таблицями, 6 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для вирішення поставленої мети та завдань дослідження було обстежено 100 хворих віком від 40 до 65 років з наслідками ішемічного інсульту в різні періоди хвороби та під час проведення реабілітаційного лікування. Результати порівнювались з контрольною групою практично здорових осіб. Діагноз будувався на клінічному анамнезі, оцінці скарг, обстеженні неврологічного статусу та КТ або МРТ головного мозку. В усіх пацієнтів під час проведення КТ або МРТ дослідження було виявлено ознаки ішемічних уражень різної локалізації та розмірів. Під час збору анамнезу увагу було приділено, в першу чергу, з'ясуванню скарг хворого та основних симптомів захворювання, обставин та часу початку захворювання, виявленню можливих провокуючих факторів, а також хронології розвитку неврологічного дефіциту після початку захворювання. Найбільш частою скаргою (97%), була наявність астенічних проявів у вигляді загальної слабкості, нездужання, швидкої втоми, зниження апетиту, небажання спілкуватись, емоційної лабільності. Достатньо частими проявами були слабкість в кінцівках (96%) та чутливі розлади (95%). На головний біль скаржились 90% обстежених, на порушення ходи та підвищення м'язового тонусу — 88 та 76% пацієнтів відповідно. Значна частина пацієнтів відзначала наявність запаморочення — 75% та шум у вухах і голові — 45%. Порушення сну проявлялося у його переривчастості, неможливості заснути, тривожних сновидіннях та спостерігалося у 62% хворих. Зорові порушення найчастіше проявлялися погіршенням зору на обидва ока, наявністю випадінь полів зору та становили 25%. Порушення ковтання найчастіше було пов'язано з наявністю псевдобульбарного і бульбарного синдромів та склало 27%. На зниження пам'яті, переважно короткочасної, скаржились 15% хворих. Під час оцінки неврологічного статусу порушення функції черепно-мозкових нервів було виявлено в різних комбінаціях у 96% обстежуваних. Анізокорія спостерігалась у 2% хворих. Функція окорухових нервів була порушена в 1% у вигляді недостатності n.abducens. Ураження n.facialas та n.hypoglossus за центральним типом було виявлено у 79% пацієнтів. У 17% хворих спостерігалися розлади ковтання, з них у 14% — за рахунок псевдобульбарного синдрому, а у 3% — за рахунок бульбарних розладів. Мовні порушення спостерігалися у 37% обстежуваних: з них моторна афазія з елементами сенсорної — у 2%, елементи моторної афазії — у 33%, дизартрія — у 13%. У 78% пацієнтів було відзначено підвищення м'язового тонусу на боці парезу, зниження тонусу спостерігалося у 2% пацієнтів, у решти пацієнтів (20%) змін тонусу м'язів не виявлено. Під час перевірки сили м'язів геміплегія спостерігалася у 12%, глибокий геміпарез — у 20%, помірний геміпарез — у 24%, легкий геміпарез — у 40%, у 4% пацієнтів не було виявлено зниження сили м'язів. Під час обстеження рефлекторної сфери підвищення сухожилкових та періостальних рефлексів на боці парезу реєструвалося у 97% пацієнтів, зниження рефлексів на боці парезу — в 1% та у 2% не було змін рефлекторної активності. Чутливі порушення було виявлено у 83% обстежуваних, з них гемігипестезія поверхневих видів чутливості в поєднанні з порушенням м'язово-суглобного відчуття — у 27% пацієнтів. Гіперестезію на боці парезу було відзначено у 4% пацієнтів. Визначення чутливості та оцінка координаторної сфери у 2% пацієнтів унеможливлювались внаслідок сенсомоторної афазії. Координаторні розлади було виявлено у 67% пацієнтів. Серед патологічних рефлексів екстензорної групи найчастіше спостерігались: рефлекс Бабінського — у 88% хворих, рефлекс Оппенгейма — у 73%, рефлекс Шеффера — у 51%, рефлекс Гордона — у 50% пацієнтів. Флексорна група патологічних рефлексів була представлена рефлексом Россолімо — у 59%, рефлексом Жуковського-Корнілова — у 47% та рефлексом Бєхтерева-Менделя — у 11% пацієнтів.

Хворі з нещодавно перенесеною інфекцією в анамнезі, з серцевими, нирковими, печінковими, аутоімунними, онкологічними, ендокринними розладами та іншими соматичними захворюваннями до обстеження не включались. Ступінь порушень неврологічного статусу оцінювався за шкалами Бартела (Mahoney F., Barthel D., 1965; Granger C. et al., 1979) та чотирьохбальної оцінки (Белова А.Н., 2000) в день госпіталізації та кожні 10 днів перебування в стаціонарі. Всіх пацієнтів було розподілено на групи залежно від локалізації процесу: з ураженням правої півкулі — 40%, з ураженням лівої півкулі — 44%, з ураженням стовбуру мозку та мозочку — 16%. В залежності від періоду хвороби: в ранній реабілітаційний період — 54%, в пізній реабілітаційний період — 12%, в період резидуальних явищ — 34% пацієнтів; залежно від вираженості неврологічного дефіциту: без порушень неврологічного статусу — 4%, з легким ступенем порушень — 40%, з помірним ступенем порушень — 24%, з вираженим неврологічним дефіцитом — 32%.

Імунологічне обстеження включало в себе кількісну оцінку різних субпопуляцій лімфоцитів непрямим імунофлюоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл виробництва ЗАТ "Сорбент-сервис" (Москва), а також вивчення цитокінпродукуючої функції імунокомпетентних клітин крові за допомогою визначення продукції ІФН-г та ФНП-бімуноферментним методом з використанням наборів для ІФА виробництва ТОВ "Протеиновый контур" (Санкт-Петербург, Росія).

Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за домогою стандартних комп'ютерних пакетів програми Quattro Pro для Windows, версія 5.00, 1993 р. і пакету "Аналіз даних" Місrosoft Ехсel для Windows 1995, версія 7.0а, 1996 р.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведений аналіз показників клітинної ланки імунітету в різні періоди реабілітації у хворих з наслідками ішемічного інсульту виявив, що вміст Т-лімфоцитів, В-лімфоцитів та основних імунорегуляторних субпопуляцій (СD4+ та СD+ лімфоцитів) не має вірогідних відмінностей від значень цих показників у здорових осіб та характеризується збереженням відносного та абсолютного вмісту лімфоцитів (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст основних та активованих субпопуляцій лімфоцитів у хворих з наслідками ішемічних інсультів залежно від реабілітаційного періоду (Мm)

Показник

Хворі, обстежені в 1-й період,n=54

Хворі, обстеженів 2-й період,n=12

Хворі, обстежені в 3-й період,n=34

Контрольна група,n=25

Лейкоцити, 109/л

7,240,69

8,020,65

6,980,81

6,960,72

Лімфоцити, %

28,62,7

26,322,3

25,612,01

31,643,89

СD3+ лімфоцити, %

72,86,2

69,35,95

67,96,3

64,865,91

СD4+ лімфоцити, %

35,13,9

36,64,1

33,53,4

32,333,81

СD8+ лімфоцити, %

26,12,3

23,83,1

25,22,1

21,522,01

СD4/СD8

1,410,11

1,530,12

1,380,18

1,610,19

СD19+ лімфоцити, %

10,71,1

12,11,4

10,90,98

7,851,04

СD16+ лімфоцити, %

19,71,4х

11,251,3

12,641,2

17,101,95

СD25+ лімфоцити, %

6,950,63*

6,720,64*

6,940,71*

12,301,47

СD54+ лімфоцити, %

3,680,41*х

6,530,58*

6,410,45*

11,101,65

СD95+ лімфоцити, %

8,620,58*х

6,270,49*

5,570,54*

3,320,34

Loading...

 
 

Цікаве