WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Психічні розлади у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів (клініка, діагностика, корекція) (автореферат) - Реферат

Психічні розлади у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів (клініка, діагностика, корекція) (автореферат) - Реферат

Клініко-психопатологічний метод ґрунтувався на загальноприйнятих підходах щодо психіатричного обстеження пацієнтів. Діагностику психічних та поведінкових розладів здійснювали згідно з клінічними критеріями МКХ-10, шляхом стандартизованого інтерв'ю та спостереження. Проводили кількісну та якісну оцінку скарг і виявлення психопатологічних порушень стосовно різних психічних сфер.

Експериментально-психологічний метод включав наступні методики: шкалу Шихана (D.V.Shееhan, 1983) (визначення впливу захворювання на різні сфери життя пацієнта: роботу, суспільне життя та дозвілля, сімейні взаємостосунки); шкалу HAM-D21 (M.Hamilton, 1960) (кількісна діагностика ступеня тяжкості депресивних розладів); шкалу самооцінки тривоги Шихана (Т.Д.Мак Глин, Г.Л.Меткалф, 1989) (визначення ступеня тяжкості тривожної симптоматики); Мінесотський багатопрофільний особистісний опитувальник MMPI (Л.М.Собчик, 1971) (оцінка якісних та кількісних характеристик базисної структури особистості); скорочений стандартизований багатофакторний метод опитування особистості СМОО (Л.Н.Собчик, 1991) застосовували для спостереження за динамічними змінами структури особистості після проведення поетапної системи корекції психічних розладів; методику для психологічної діагностики типів ставлення до хвороби (НДІ ім. В.М. Бехтерева, Ленінград, 1987); опитувальник ВООЗ ЯЖ-100 (адаптація і модифікація Санкт-Петербург, НДІ ім. В.М. Бехтерева, 1998) (оцінка сфер якості життя хворих).

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням методів варіаційної статистики, реалізованими стандартними пакетами програм статистичного аналізу EXCEL-2000, БИОСТАТ (С.А.Гланц, 1998). Оцінка вірогідності відмінностей середніх і відносних величин виконувалася за критеріями Стьюдента, Фішера, Уїлкоксона, Манна-Уїтні, Хи-квадрат (ч2). Для встановлення взаємозв'язку між ознаками обчислювали коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона, рангової кореляції Спірмена (С.Н.Лапач, А.В.Чубенко, П.Н.Бабич, 2000).

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених досліджень отримані нові дані про структуру, клініко-психопатологічні та психологічні особливості психічних розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів. Вперше систематизована клінічна картина психічних розладів (за рубриками МКХ – 10), виділені основні синдроми психічних розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів. Уперше оцінена роль соціально-демографічних факторів і клінічних ознак захворювання в формуванні психічних розладів у даної категорії хворих. Уперше визначено вплив вперше виявленого туберкульозу легенів на рівень якості життя пацієнтів. Уперше науково обґрунтовано, розроблено та оцінено ефективність поетапної системи корекції психічних розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичну значущість мають виявлені й описані чинники ризику формування психічних розладів у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів, встановлення яких дає можливість удосконалити заходи первинної профілактики у зазначеного контингенту. Своєчасне виявлення клініко-психопатологічних, психологічних та соціально-психологічних (зокрема оцінка якості життя) особливостей у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів дозволяє оптимізувати лікування основного захворювання. Розроблена та впроваджена поетапна система корекції психічних розладів призводить до поліпшення психічного стану, покращення якості життя та підвищення ефективності лікування туберкульозу легенів.

Результати дослідження впроваджені у практику в наступних лікувальних установах: обласному комунальному закладі "Протитуберкульозний диспансер" МОЗ України (м. Дніпропетровськ), комунальному закладі "Обласний протитуберкульозний диспансер" МОЗ України (м. Запоріжжя), 21-ій міській лікарні ім. проф. Попкової Є.Г. МОЗ України (м. Дніпропетровськ), клінічному закладі "Дніпропетровська обласна психіатрична лікарня" МОЗ України (м. Дніпропетровськ), обласному комунальному закладі "Гейківська психоневрологічна лікарня" МОЗ України (м. Кривий Ріг), а також до педагогічного процесу кафедри психіатрії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (м. Дніпропетровськ) та кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Запорізького державного медичного університету МОЗ України (м. Запоріжжя).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Автором особисто проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової літератури за темою дисертаційної роботи. Дисертантом власноруч здійснено весь обсяг досліджень (клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне, соціально-психологічне), статистичну обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, особисто виконано аналіз результатів роботи та на цій основі розроблено поетапну систему корекції психічних розладів і проведено впровадження отриманих результатів в практику охорони здоров'я України. Самостійно написано розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні рекомендації, оформлено таблиці та рисунки.

Особистий внесок дисертанта до публікацій у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, є наступним: у статті №1 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який наведено наприкінці автореферату) здобувачем особисто досліджені та проаналізовані показники якості життя у хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів; у статті №2 - автором самостійно проведено клініко-психопатологічне обстеження хворих з вперше виявленим туберкульозом легенів, описані клінічні особливості, зроблені висновки та запропоновані рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на: IV Міжнародній конференції студентів і молодих вчених "Медицина - здоров'я XXI сторіччя" (Дніпропетровськ, 2003р.), V Міжнародній конференції студентів і молодих вчених "Молодь – медицині майбутнього" (Дніпропетровськ, 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Вчені майбутнього" (Одеса, 2004р.), засіданнях товариства психіатрів м. Дніпропетровська (Дніпропетровськ, 2004р.), European Respiratory Society Annual Congress 2005 (Копенгаген, 2005р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, із них 5 статей у наукових фахових виданнях згідно з "Переліком" ВАК України (з них 3 самостійних); 1 – розділ у посібнику, 9 – тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 144сторінках машинописного тексту (122 сторінки – основний текст). Робота складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Матеріали дисертації ілюструють 18 таблиць та 11 рисунків. Перелік використаних джерел містить 233 найменувань, з яких 166 вітчизняних, 67 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Дослідження проводили з 2004 по 2006 рр. на базі Дніпропетровського міського протитуберкульозного диспансеру. За вказаний період в цієї установі на лікуванні знаходилось 1589 пацієнтів з вперше виявленим туберкульозом легенів. Із них 505 (31,7%) були соціально благополучними, тобто мали задовільні матеріально-побутові умови, сім'ю, постійну роботу та не зловживали психоактивними речовинами й не перебували в місцях позбавлення волі. Виходячи з мети та завдань дослідження, методом випадкової вибірки (за таблицями випадкових чисел) із зазначеного контингенту відібрано 142 пацієнта з вперше виявленим ТЛ. Серед них було 80 (56,3%) чоловіків і 62 (43,7%) жінки; середній вік – 34,1110,7 року. За рівнем освіти вони розподілилися наступним чином: середню освіту мали 13,4%, середню фахову – 31,7%, вищу – 47,9% і незакінчену вищу – 7,0%. У 73,2% пацієнтів туберкульоз легенів виявлено при профілактичному огляді. За клінічними формами туберкульозного процесу вогнищевий туберкульоз діагностований у 60 (42,2%), інфільтративний – у 53 (37,3%) та дисемінований – у 29 (20,4%) осіб. 17 хворих (11,9%) були з бактеріовиділенням (МБТ+). Жоден із обстежених не мав обтяженої спадковості на психічні розлади і не перебував на диспансерному обліку за психічним захворюванням.

Основним методом дослідження був клініко-психопатологічний. Із хворими проводили діагностичні бесіди, під час яких здійснювали вивчення скарг, анамнестичних даних, ретельне спостереження за поведінкою обстежуваних, зокрема їх мовою та мімікою. Особливу увагу приділяли факту наявності хвилювань, що пов'язані з повідомлення про діагноз ТЛ. Також враховували відомості, одержані від лікарів-фтизіатрів та від середнього медичного персоналу щодо додержання пацієнтами лікувального режиму.

Loading...

 
 

Цікаве