WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Стан кишкового бар’єру та хірургічна тактика за гострої непрохідності кишечнику (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Стан кишкового бар’єру та хірургічна тактика за гострої непрохідності кишечнику (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

3

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут хірургії та трансплантології

БІЛЯНСЬКИЙ ЛЕОНІД СЕМЕНОВИЧ

УДК 617.55–089 616.34–008.8–093/–097

Стан кишкового бар'єру та хірургічна тактика за гострої непрохідності кишечнику (клініко-експериментальне дослідження)

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті хірургії та трансплантології АМН України

Науковий консультант: член-кореспондент НАН та АМН України,

доктор медичних наук, професор

САЄНКО Валерій Феодосійович,

Інститут хірургії та трансплантології АМН України, директор Інституту

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

БІЛИЙ ВОЛОДИМИР ЯКОВИЧ,

Українська військово-медична академія,

професор кафедри військової хірургії

доктор медичних наук, професор

ФОМІН ПЕТРО ДМИТРОВИЧ,

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри факультетської хірургії №2

доктор медичних наук, професор

БЕРЕЗНИЦЬКИЙ ЯКІВ СОЛОМОНОВИЧ,

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри факультетської хірургії та хірургії інтернів

Провідна установа:Інститут загальної та невідкладної хірургії

АМН України, м. Харків.

Захист відбудеться 02.11.2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.561.01 при Інституті хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту хірургії та трансплантології АМН України (03680, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 30).

Автореферат розісланий 02.10.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 26.561.01 д. м. н. О. М. Литвиненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гостра непрохідність кишечнику – одне з найбільш тяжких патологічних станів у невідкладній хірургії. Вона стабільно посідає третє місце серед гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини (G. Miller, 2000; H. Ellis, 2001), у структурі гострої механічної непрохідності кишечнику частка непрохідності тонкої кишки становить 60 – 71%, товстої – 29 – 40% (И. А. Ерюхин, В. Я. Белый; 1989, L. Gianotti та співавт., 1993; S. H. Ellozy та співавт., 2002). Причиною непрохідності товстої кишки в 49 – 96% спостережень є пухлина (Б. М. Белик, 2000; В. Т. Зайцев, В. В. Бойко, 2000; R. Sjodahl та співавт., 1992; E. Tejero та співавт.,1994; I. Matter та співавт., 1997).

Причини виникнення непрохідності кишечнику, її клінічні прояви, лікувальна тактика істотно різняться при локалізації процесу в тонкій чи товстій кишці, а також залежно від рівня перешкоди. Ці форми вимагають особливих методів діагностики й лікування, що передбачає різні строки консервативної терапії, її вміст і особливості хірургічних прийомів.

Показники летальності за гострої непрохідності кишечнику стабільно високі – від 4 до 35% (И. А. Ерюхин та співавт., 1989; М. А. Алиев та співавт., 1996; В. Т. Зайцев та співавт.; 2000; H. J. та співавт., 1989; D. Nonaka та співавт., 1998). Розбіжності цих показників залежать від стадії захворювання, віку хворого, форми непрохідності, організації невідкладної допомоги й інтенсивної терапії. Серед основних причин післяопераційних ускладнень і летальності провідними є гнійно-септичні, які виявляють у 50 – 80% хворих (В. Н. Чернов та співавт., 1997; В. В. Михальский та співавт., 1998; В. П. Петров та співавт., 1998; В. Т. Зайцев та співавт., 2000; T. R. Ziegler та співавт., 1988; A. E. Baue та співавт., 1998). В останні роки ці показники стабілізувалися, тому поліпшення результатів лікування вимагає більш глибокого вивчення патогенетичних механізмів виникнення септичних ускладнень.

Однією з складових ланок у патогенезі ендотоксикозу за гострої непрохідності кишечнику є порушення фізіологічних функцій тонкої кишки, насамперед, пригнічення її рухової активності (В. Н. Чернов та співавт., 1997; А. Я. Коровин та співавт., 1994; Ю. В. Балтайтіс та співавт., 2000). Внаслідок гіповолемії, порушень центральної та регіонарної гемодинаміки, мікроциркуляції і реологічних властивостей крові на тлі парезу тонкої кишки виникають гіпоксія і розлади метаболізму клітин. Це неминуче спричиняє некробіотичні процеси у слизовій оболонці, і, насамперед, пошкодження глікокаліксу щіткової облямівки (В. В. Баркалин, 1990; S. Bahrami та співавт., 1996). При пошкодженні ворсистого епітелію порушується порожнинне і пристінкове травлення, інтенсивно розмножується патогенна мікрофлора. За таких умов природний фізіологічний процес колонізації проксимальних відділів тонкої кишки мікрофлорою її дистальних відділів зумовлює порушення резистентності її слизової оболонки. Підвищується проникність стінки кишки, внаслідок чого ендогенні бактерії і токсини проникають у лімфатичну систему, портальний та системний кровоток, виникає бактеріальна транслокація (А. А. Шептулин, 1999; D. Van der Waaij та співавт.,1971; R. D. Berg та співавт., 1979; E. A. Deitch, 1990; R. D. Berg, 1995; S. Bahrami та співавт., 1996; M. Krimsky та співавт., 2000).

Цей фактор має принципове значення у виникненні ендотоксикозу за усіх видів непрохідності кишечнику. Співвідношення інтенсивності колонізації різних відділів кишечнику і функціонального стану захисних механізмів його слизової оболонки визначає резистентність слизового бар'єру стінки кишки. Стійкість цього бар'єру до патогенних мікроорганізмів визначають поняттям колонізаційна резистентність. Вона забезпечується функціональними і структурними елементами слизової оболонки кишечнику, при пошкодженні яких підвищується проникність його стінки (В.И. Никитенко та співавт., 2001; S. Zhi-Yong та співавт., 1992; М. H. Peidue та співавт., 1994; P.С. Sedman та співавт., 1994; J. V. Reynolds, 1997; M. Ljungdahl та співавт. 2000).

Стан слизового бар'єру кишечнику, його роль у виникненні ускладнень за гострої непрохідності кишечнику та вплив на результати захворювання є проблемою з багатьма невідомими. Насамперед, це стійкість слизової оболонки різних відділів тонкої і товстої кишки до надмірної колонізації мікроорганізмами їх просвіту – закономірного процесу, що супроводжує гостру непрохідність кишечнику. Складовими цього процесу є стан пристінкового слизу, механізми порушення її цілісності і залежності від виду і кількості мікроорганізмів, які заселяють просвіт тонкої кишки; динаміка морфологічних, бактеріологічних і біоенергетичних змін у слизовій оболонці тонкої і товстої кишки в умовах природної і надмірної колонізації її просвіту. Вирішення зазначених питань допомогло б знайти патогенетично обґрунтовані методи захисту слизового бар'єру кишечнику – комплекс заходів, що сприяють зменшенню проникності стінки кишки і бактеріальної транслокації і, таким чином, знизити ризик виникнення ендотоксикозу, оцінити їх ефективність.

При транслокації мікроорганізмів та їх токсинів у системний і периферійний кровоток відбувається активація імунної системи, виробляються цитокіни – один з основних патогенетичних механізмів формування синдрому системної запальної відповіді, сепсису і поліорганної недостатності (L. Arnold та співавт., 1928; B. F. Jr. Rush та співавт., 1989; M. A. Maddaus та співавт., 1986, 1988; J. V. Reynolds, 1997).

Механізми порушення проникності стінки кишечнику і виникнення бактеріальної транслокації при гострій непрохідності кишечнику не вивчені. Не встановлена послідовність пошкодження органів і систем організму, не вивчена стійкість різних відділів кишечнику до надмірної колонізації (F. D. Schweinburg та співавт., 1954; E. A. Deitch 1990; Lescut D. та співавт., 1990; F. A. Moore та співавт., 1991; R. D. Berg, 1992; E. A. Deitch, 1994; D. Berger та співавт., 1995). Не вивчене значення виду і кількості мікроорганізмів у просвіті тонкої кишки за високого і низького темпу її колонізації та клінічний перебіг процесу бактеріальної транслокації. Не досліджені механізми виникнення ендотоксикозу, а в зв'язку з цим, не розроблені ефективні, патогенетично обґрунтовані методи профілактики або зниження його тяжкості за гострої непрохідності різних відділів тонкої і товстої кишки на етапах лікування.

Особливої уваги потребують питання завершення оперативного втручання з приводу непрохідності різних відділів кишечнику. Це стосується проблеми формування тимчасових і постійних кишкових стом за високої і низької непрохідності тонкої кишки, особливо за наявності перитоніту, варіантів і строків відновлення безперервності травного каналу.

Однією з актуальних проблем хірургічного лікування непрохідності товстої кишки пухлинного генезу є створення умов для виконання первинно-радикальних і первинно-відновних операцій. У зв'язку з цим заслуговує на увагу необхідність визначення ступеня ризику і способів формування первинних анастомозів, особливо за наявності перитоніту, їх доцільність.

Таким чином, актуальність теми зумовлена високою частотою виникнення гострої непрохідності кишечнику, необхідністю встановлення об'єктивних критеріїв тяжкості ендотоксикозу і розвитку системної запальної реакції, застосування патогенетично обґрунтованих методів хірургічного лікування і профілактики ускладнень.

Loading...

 
 

Цікаве