WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення організації медичної допомоги віл-інфікованим і хворим на СНІД та обгрунтування профілактичних заходів (автореферат) - Реферат

Удосконалення організації медичної допомоги віл-інфікованим і хворим на СНІД та обгрунтування профілактичних заходів (автореферат) - Реферат

Питома вага молодих людей, які володіють достатніми знаннями щодо профілактики інфікування ВІЛ/СНІД, складає 22,252,08%. Це нижчий показник, ніж визначено "Декларацією про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІД" (мета - 90% у 2005 р., 95% - у 2010 р.) Ризик передачі ВІЛ статевим шляхом серед молодих людей регіону підвищують ранній вік початку статевого життя (50% опитаних молодих людей мали статеві контакти з 15 до 18 років), статеві контакти з нерегулярними чи випадковими партнерами (76,30%), низька частота використання презервативів під час стосунків із нерегулярними статевими партнерами (39,93%).

Одним із основних напрямків наукового дослідження було вивчення організації та якостінадання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД. Одержані дані вказують на те, що в досліджуваному регіоніпитома вага ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД серед пацієнтів закладів охорони здоров'я загального профілю у теперішній час складає від 0,30% до 2,50%. В цих умовах рівень забезпечення закладів охорони здоров'я засобами групового та індивідуального захисту від інфікування ВІЛ під час виконання професійних обов'язківскладає від 22,30% до 92,40%, що не може в повній мірі гарантувати профілактику внутрішньолікарняної передачі ВІЛ.

Недостатньою є охоплення належною інформаційною підготовкою медичних працівників, внаслідок чого визнали готовими до проведення консультаційної роботи серед пацієнтів тільки 83,40% медичних працівників. Значна частина медичних працівників (4,922,77% - 31,874,88%) негативно ставиться до ВІЛ-інфікованих.

Дослідження питання готовності ланок первинної медико-санітарної допомоги до проведення роботи з профілактики ВІЛ/СНІД та надання медичної допомоги ВІЛ/інфікованим на рівні сім'ї показало, що сімейні лікарі не готові до такої роботи, а також до вирішення медичних та психологічних проблем у сім'ях, де є ВІЛ-інфіковані. Встановлено, за час підготовки сімейних лікарів в інтернатурі на вивчення питань ВІЛ/СНІД відводиться всього 2 академічних години.

Паліативну медичну допомогу та спеціальний догляд за хворими на СНІД у термінальній стадії доцільно надавати у відповідних закладах медико-соціальної допомоги. В результаті проведення соціологічного дослідження встановлено, що за створення таких закладів висловились 79,1% членів родин, де зареєстровані випадки смерті від СНІД одного чи декількох родичів, 63,5% медичних працівників та 52,1% пацієнтів стаціонарних відділень закладів охорони здоров'я загального профілю.

Останнім часомважливу рольв наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД в розвинутих країнахвідіграють ВІЛ-сервісні недержавні організації. Комплексно вивчена діяльність десяти недержавних ВІЛ-сервісних організацій Донецької області, дві з яких створені за нашою участю.

Встановлено, що дані організації проводять значну профілактичну роботу серед цільових груп (споживачів ін'єкційних наркотиків; жінок секс-бізнесу; чоловіків, що мають секс із чоловіками; людей з тимчасово обмеженою свободою; людей, що живуть із ВІЛ/СНІД та членами їх родин, вагітних), надають психологічну підтримку людям, що живуть з ВІЛ/СНІД та членам їх родин, проводять реабілітаційну роботу з ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД, здійснюють проекти з адвокації та захисту прав ВІЛ-інфікованих. Фінансуються ці організації виключно за рахунок грантів донорських організацій, благодійних внесків юридичних та фізичних осіб, партнерських фінансових надходжень.

На базі одержаних даних нами розроблена удосконалена організаційно-функціональна міжгалузева модель надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД (рис. 2). До існуючої системи надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД запропоновано на першому рівні внести:

  • сімейних лікарів з визначенням їх функцій;

До функцій сімейного лікаря з надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД запропоновано включити: проведення інформаційно-освітньої роботи на рівні сім'ї з проблеми ВІЛ/СНІД з формуванням у її членів навичок безпечної відносно зараження ВІЛ поведінки з пріоритетом організації профілактичної роботи серед молоді; проведення передтестового консультування та психологічна підтримка сім'ї у випадку ВІЛ-інфікування одного чи декількох членів сім'ї; проведення призначеного спеціалістами з ВІЛ/СНІД лікування в домашньому стаціонарі; навчання членів сім'ї догляду за хворим на СНІД.

- НДО з визначенням їх функцій і обсягів роботи.

Запровадження практики соціальних державних замовлень НДО в частині надання певних послуг з питань профілактики ВІЛ/СНІД та організації немедичного догляду за хворими на СНІД: формування безпечної відносно зараження ВІЛ поведінки у підлітків та молоді, проведення роботи серед уразливих груп, які є важкодоступними для державних закладів охорони здоров'я з метою направлення їх на медичне обстеження та лікування до центрів профілактики СНІД, психологічна підтримка та соціальна допомога людям, що живуть з ВІЛ/СНІД, надання послуг з організації немедичного догляду за хворими на СНІД на дому, формування відданості до АРВ-терапії.

Другий рівень:

  1. організація в пологових відділеннях індивідуальних пологових залів;

  2. відкриття спеціалізованих палат у фтизіатричних та інфекційних відділеннях;

  3. відкриття безоплатних пунктів обміну шприців для споживачів ін'єкційних наркотиків;

  4. організація на базі міських центрів профілактики СНІД консультативних пунктів для людей, що живуть з ВІЛ/СНІД з психологічної та юридичної підтримки.

Третій рівень. Організація у складі центрів профілактики СНІД оперативної бригади для проведення епідеміологічного розслідування випадків ВІЛ-інфекції у донорів крові, зараження ВІЛ при переливанні крові, випадків внутрішньолікарняного зараження ВІЛ-інфекцією, випадків професійного зараження та випадків повторно негативних результатів після первинно позитивних результатів обстеження на ВІЛ. Відкриття спеціалізованого будинку для дітей, що народжені ВІЛ-інфікованими матерями та позбавлені батьківської опіки, як тимчасової організаційної форми надання медико-соціальної допомоги названій категорії дітей; відкриття лікарні медико-соціальної допомоги хворим на СНІД у термінальній стадії. На третьому рівні посилення міжвідомчих зв'язків в наданні медичної допомоги з ВІЛ/СНІД на місцевому та регіональному рівнях досягається шляхом створення місцевих та регіональних координаційних рад.

Підвищення кваліфікації лікарів та середнього медперсоналу сектору ПМСД та загальної мережі з ВІЛ шляхом проведення переривчатих курсів, семінарів, тренінгів, тематичних занять.

Міська координаційна рада з боротьби з ВІЛ/СНІД

(заступник міського голови).

Стаціонарна, у тому числі ургентна, допомога в ЗОЗ загальної мережі.

Спеціалізований дім для дітей, що народились від ВІЛ-інфікованих матерів, що по-збавлені батьківської опіки (підпорядкований облУЗО)

Впровадження нових організаційних та клінічних заходів в роботу.

Контроль, організаційно-методична допомога, аналіз показників роботи ЗОЗ та сімейних лікарів роботи з ВІЛ

Денний стаціонар

Пологові будинки

Лікарня медико-соціальної допомоги хворим на СНІД в термінальній стадії.

Сімейний лікар

Сім'я

Аналіз епідситуації з ВІЛ

Домашній стаціонар

Розробка, планування і проведення заходів з покращення медичної допомоги з ВІЛ/СНІД

Міський центр профілактики СНІД.

Кабінет автоматизованої системи управління.

Організація міжсекторальної взаємодії з питань ВІЛ/СНІД

Діагностична служба.

НДО

Планування розвитку мережі ВІЛ-сервісних ЗОЗ

Амбулаторно-поліклінична допомога в ЗОЗ загальної мережі.

Loading...

 
 

Цікаве