WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення організації медичної допомоги віл-інфікованим і хворим на СНІД та обгрунтування профілактичних заходів (автореферат) - Реферат

Удосконалення організації медичної допомоги віл-інфікованим і хворим на СНІД та обгрунтування профілактичних заходів (автореферат) - Реферат

На другому етапі роботи проводився збір інформації. Для визначення особливостей розвитку ВІЛ-інфекції у Донецькому регіоні проаналізовані статистичні звіти центрів та кабінетів профілактики СНІД області за 17 років; дані дозорного епідеміологічного нагляду за пацієнтами шкіряно-венерологічних диспансерів, жіночих консультацій, урологічних кабінетів 6 міст Донецької області (2196 зразків крові).

Вивчення виконання на регіональному рівні затвердженої ООН в 2001 р. "Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД" проводилося за 9 модулями, що визначені "Керівними принципами з розробки ключових показників з моніторингу виконання Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД". З метою вивчення ключових показників проаналізовано шкільні програми та навчальні плани 38 шкіл, наявність та зміст програм профілактики з ВІЛ/СНІД на робочих місцях 21 державного та 32 приватних підприємств. Проведена експертна оцінка 832 медичних карт хворих на захворювання, що передаються статевим шляхом, шкіряно-венерологічних диспансерів, 420 історій пологів пологових будинків. Відповідно до програми дослідження проведено анкетування 412 споживачів ін'єкційних наркотиків і анкетування 800 підлітків та молодих людей області. Для вивчення стану надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД здійснена експертна оцінка 427 медичних карт ВІЛ-інфікованих, проведено опитування 415 медичних працівників, 113 сімейних лікарів, 420 пацієнтів стаціонарних відділень закладів охорони здоров'я, а також анкетування 402 ВІЛ-інфікованих та 43 членів сімей померлих від СНІД.

На третьому етапі проводилась обробка отриманих даних. Проведено групування статистичного матеріалу за варіаційними та атрибутивними ознаками, статистичне зведення даних у таблиці та їх розробка різними способами з використанням методів статистичного аналізу.

На четвертому етапі проведено аналіз отриманих результатів, розроблена та запроваджена якісно нова організаційно-функціональна модель надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД і зроблені висновки.

У дослідженнях безпосередньо та в різних комбінаціях використані наступні методи наукового дослідження: статистичний, медико-соціологічний, історико-інформаційний, графічний, експертних оцінок, аналітико-синтетичний.

Результати дослідження. Аналіз епідемічної ситуації з ВІЛ/СНІД у Донецькій області у динаміці за 1987 -–2003 рр. показав, що у період 1987 – 1995 рр. рівень захворюваності на ВІЛ складав 1,620,19 на 100 тис. населення. У 1996 р. спостерігається зростання рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію в 22,3 рази – до 36,200,88 на 100 тис. населення. Найбільший рівень вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції в області відмічено у 1997 р. – 63,441,16 на 100 тис. населення, після чого спостерігається зниження рівня уперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції до 36,310,88 на 100 тис. у 1999 р. З 2000 р. цей показник зріс до 57,061,10 на 100 тис у 2003 р. Містами, де зареєстровано найбільший рівень вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції у області є Маріуполь (146,105,43 на 100 тис. населення), Слов'янськ (78,138,23 на 10 тис.), Донецьк (83,642,87 на 100 тис.). Серед районів області найбільший рівень вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції відмічено у Слов'янському (64,018,95 на 100 тис.), Ясинуватському (63,5712,23 на 100 тис.) та Першотравневому (47,9512,81 на 100 тис. населення).

Серед ВІЛ-інфікованих осіб питома вага чоловіків зменшилась з 80,004,0% до 63,570,87%, питома вага жінок, відповідно, збільшилась з 20,004,0% до 36,450,87%. Випадки ВІЛ-інфекції зареєстровано серед всіх вікових категорій населення. Більшість випадків спостерігається у осіб віком 19-29 років (45,250,90%) та 30-39 років (31,110,83%).

Проведений у відповідності до програми дослідження аналіз результатів сероепідеміологічного моніторингу ВІЛ-інфекції, який проводиться в області з 1996 р., показує, що у 1997 р., у порівнянні з 1996 р., спостерігалось збільшення відсотку вперше виявлених випадків ВІЛ серед обстежених громадян України, які проживають у Донецькій області, більше, ніж у 2 рази (з 0,70% у 1996 р. до 1,47% у 1997 р.). У 1998 р. відмічено зниження відсотку виявлених ВІЛ-інфікованих серед обстежених до 0,94%, а далі щорічне повільне, але неухильне зростання цього показника. Тенденції до різкого зростання у 1997 р. у порівнянні з 1996 р. та зниженням виявляємості у 1998 р. і поступовим зростанням у подальшому простежуються серед усіх контингентів обстеженого населення. У 1996 р. найбільший відсоток виявлених ВІЛ-інфікованих відмічено серед осіб, які мали статеві контакти з ВІЛ-інфікованими (9,00%). На другому місці зареєстрована виявляємість серед осіб, що вживають наркотики ін'єкційним шляхом (6,50%). З 1997 р. найбільший відсоток ВІЛ-інфікованих виявляється серед ін'єкційних наркоманів і така тенденція зберігається до 2003 р., а другою по значенню групою, якій притаманна найбільша виявляємість ВІЛ-інфекції, є статеві партнери ВІЛ-інфікованих.

Аналіз шляхів передачі ВІЛ-інфекції серед населення області показує, що питома вага парентерального шляху передачі ВІЛ при вживанні наркотичних речовин ін'єкційно поступово знижується з 85,12% до 51,48%, а питома вага статевого шляху передачі збільшується з 9,70% до 44,14%.

Зростання кількості ВІЛ-інфікованих жінок репродуктивного віку в Донецькій області призводить до збільшення кількості дітей, народжених від ВІЛ-інфікованих матерів. Аналіз моніторингу за вагітними жінками та їх новонародженими дітьми в області за 1998-2003 рр. (до застосування профілактичного лікування) показує, що після початку застосування у ВІЛ-інфікованих вагітних жінок профілактичного антиретровірусного лікування для зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини кількість вагітностей, що реєструються щороку у жінок з ВІЛ-інфекцією, зросла на 64%. Паралельно відмічається зниження кількості штучно перерваних вагітностей на 20,63%. Питома вага дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, у яких після закінчення спостереження був підтверджений діагноз ВІЛ-інфекція, після початку застосування АРВ-лікування у ВІЛ-інфікованих вагітних зменшилась з 25,361,98% до 13,391,61% (р<0,01).

В ході дослідження виявлені такі особливості розповсюдження ВІЛ-інфекції в Донецькій області:

Неухильне зростання кількості вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції (з 100 осіб у 1995 р. до 3083 у 2003 р.) супроводжується зростанням виявляємості ВІЛ серед усіх контингентів населення (з 0,70 до 1,42 на 100 обстежених). Найбільшою є вияляємість серед осіб, які мали парентеральні контакти з ВІЛ-інфікованими під час вживання наркотичних речовин (з 6,50% до 12,31%) і осіб, які мали статеві контакти з ВІЛ-інфікованими (з 9,00% до 12,13%). Розподіл виявлених ВІЛ-інфікованих за статтю має тенденцію до зменшення питомої ваги чоловіків з 80,004,0% до 63,570,87% та збільшення питомої ваги жінок з 20,004,0% до 36,430,87%. Зростання кількості ВІЛ-інфікованих жінок веде до збільшення дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями (з 144 у 1998 р. до 333 у 2003 р.), при цьому в області відсоток дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, що позбавлені батьківської опіки, є найвищим в країні. Найбільша питома вага ВІЛ-інфікованих зареєстрована у вікових групах 19-29 (74,404,4% у 1995 р., 45,250,90% у 2003 р.) та 30-39 років (14,003.5% у 1995 р, 31,110,83% у 2003 р.), тобто серед населення репродуктивного та найбільш працездатного віку. Незалежно від коливань кількості вперше зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції в області спостерігається неухильне зростання кількості осіб, померлих від ВІЛ/СНІД (від 1 особи у 1989 р. до 632 у 2003 р.), при цьому рівень ВІЛ-інфікування населення в різних адміністративно-територіальних одиницях області має достовірні відмінності. Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих (31,250,96%) померли через 1 рік після встановлення факту інфікування.

Важливим розділом нашого дослідження було вивчення виконання ключових показників "Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД", прийнятою ООН в 2001 р. Одержані дані вказують на те, що програми профілактики з питань ВІЛ/СНІД на робочих місцях мають 76,20% державних та 12,40% приватних підприємств та організацій, з них програми профілактики, які б включали усі розділи, що рекомендовані ООН, мають тільки 42,80% державних підприємств (з них ЗОЗ складають 42,85%), та їх зовсім не мають приватні підприємства.

Навчанню з питань ВІЛ/СНІД на основі життєвих навичок у школах приділяється на 83,3% менше часу, ніж це передбачено стандартами ключових показників. Викладання тем, пов'язаних з ВІЛ/СНІД у школах, частіше всього, проводиться викладачами, чия спеціальна підготовка не передбачає викладання означених тем.

Аналіз рівня організації та якості проведеннязаходів із профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини показує, що доступ до консультування та тестування на ВІЛ мають більшість жінок, які мешкають у містах, і незначна кількість сільських мешканок. За нашими даними, від 3,20,06% до 5,50,08% (р<0,01) обстежених на ВІЛ жінок не отримали до- та післятестове консультування. Доступ до АРВ-лікування ВІЛ-інфікованих вагітних у 2001 –2003 рр. недостатній для ефективної профілактики вертикальної передачі ВІЛ (кількість ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, які отримали профілактичне АРВ-лікування за 2001-2003 роки, складає від 26,442,11% до 32,242,18%). У пологових будинках досить широко застосовуються заходи для зниження ризику передачі ВІЛ від матері до дитини (питома вага різних методів, що застосовуються, складає від 73,05% до 100,0%), крім планового кесарева розтину з цією метою (до 2005 р. не застосовувався).

Низька питома вага споживачів ін'єкційних наркотиків, що прийняли для себе поведінку, яка знижує ризик передачі ВІЛ (37,322,58%), сприяє передачі ВІЛ/СНІД як у межах цієї групи, так і за її межи.

Loading...

 
 

Цікаве