МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л.ШУПИКА

БЄЛЄНСЬКА ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА

УДК: 614.2 – 097 – 082 - 084

Удосконалення організаціїмедичної допомоги віл-інфікованим і хворим на СНІДта обгрунтування профілактичних заходів

14.02.03 - соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України

Захист відбудеться 09.06.2006 р., о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.613.07 в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров'я, аудіторія № 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 06.05.2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. ВІЛ-інфекція - це більше, ніж звичайна проблема системи охорони здоров'я. Вона являє собою загрозу для громадського та економічного розвитку країн та континентів, для людей у найбільш плідний період їхнього життя, матерів та дітей, сімей та народів, порівняний з екологічною катастрофою [ВОЗ, 2004]. Масштаби кризи, пов'язаної із СНІД перевершили всі найгірші сценарії десятирічної давності. Десятки країн охоплені повномасштабними епідеміями ВІЛ/СНІД і ще більше знаходяться на межі епідемії [Prins M., van Asten L.C., Stolte I.G., 2002]. За оціночними даними, кількість ВІЛ-інфікованих людей в 2004 році складає біля 5 мільйонів чоловік. 800000 із них – діти. Люди, що захворіли на СНІД, помирають протягом 2 – 3 років [UNAIDS, 2003]. За даними Українського центру СНІД станом на 01.07.2005 року в Україні офіційно зареєстровано 81240 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, в тому числі 9665 дітей. Більшість зареєстрованих випадків спостерігається у осіб віком 20 – 29 років. Діагностовано СНІД у 10687 осіб, з них у 360 дітей. Померло від цієї хвороби 6348 осіб, з них дітей – 165. Близько половини померлих мали вік 25 – 34 роки [Гойда Н.Г., 2004; Москаленко В.Ф., 2004]. Вітчизняні дослідники [Жилка Н.Я., 2004, 2005] вказують на те, що швидко збільшується кількість ВІЛ-інфікованих дітей. Збільшується поширеність ВІЛ-інфекції серед підлітків і молоді [ЮНЭЙДС, 2003]. Епідемічний процес із розповсюдження ВІЛ-інфекції характеризується початком виходу ВІЛ із групи ін'єкційних споживачів наркотиків у широкі верстви населення, про що свідчить тенденція до збільшення статевого шляху передачі (на 32,1% за 5 років) [Щербинська А.М., Герасименко Т.В., 2001]. З метою стримування подальшого розповсюдження ВІЛ-інфекції пропонуються різні форми профілактичної роботи [Балакарєва О.М., 2004, 2005; Варивончик Д.В., 2000; Слабкий Г.О., 2005]. Основною проблемою сучасної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД є дисоціація між рівнем профілактичних знань і поведінкою представників уразливих груп. Спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН із ВІЛ/СНІД прийняла рішення до 2003 року впровадити в усіх країнах стратегії, політику та програми виявлення та вивчення факторів, що обумовлюють уразливість окремих осіб до ВІЛ-інфекції [ООН, 2001]. Уряди 189 країн, серед яких Україна, взяли на себе обов'язки з реалізації комплексної програми дій з метою боротьби з пандемією ВІЛ/СНІД, прийнявши "Декларацію відданості справі боротьби з ВІД/СНІД". Дві із ключових функцій Об'єднаної програми Організації ООН із ВІЛ/СНІД включають моніторинг епідемії та розробку стратегічної інформації, необхідної для управління заходами з боротьби з ВІЛ/СНІД. Підвищення ефективності профілактичних заходів та значне розширення доступу до лікування повинні здійснюватись паралельно. Програми профілактики здатні стримати розповсюдження ВІЛ, а програми лікування пом'якшують наслідки СНІД [ЮНЕЙДС, 2002]. Проте в Україні відсутні роботи, які відображають комплексне впровадження та виконання даних стратегій. Відсутні також наукові роботи, в яких відображено виконання на регіональному рівні заходів "Декларації відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД", показники моніторингу якої розроблені ООН. У ході реформування системи охорони здоров'я, пріоритетами якого є запровадження ПМСД на засадах сімейної медицини, не визначені обов'язки, роль і місце сімейних лікарів у проведенні на рівні сім'ї профілактичної роботи та організації медичної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД і не проводиться підготовка сімейних лікарів до даної роботи. Вище наведене і зумовило актуальність дослідження та його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи "Удосконалення медичної допомоги населенню з особливими потребами промислового регіону" згідно з планом Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (номер державної реєстрації 0103U007883). Дослідження здійснювалось у відповідності до "Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2004 – 2008 роки", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.04 р. № 264.

Мета дослідження: наукове обґрунтування удосконаленої моделі медичної допомогиз ВІЛ/СНІД на рівні великого промислового міста та області.

Завдання дослідження:

1. Дослідження та оцінка особливостей розповсюдження ВІЛ-інфекції у Донецькій області.

2. Вивчення стану виконання в області заходів, регламентованих "Декларацією відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД" та затверджених ООН.

3. Дослідження та оцінка доступності і якості медичної допомоги, якої потребують ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД.

4. Аналіз вкладу недержавних організацій в справу профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД.

5. Обґрунтування, розробка, впровадження та оцінка ефективностіудосконаленої організаційно-функціональної моделі надання медичної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД на місцевому та регіональному рівнях.

Об'єкт дослідження: система надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД.

Предмет дослідження: ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД, члени їх сімей; медичні працівники; звіти закладів охорони здоров'я; історії хвороб; недержавні ВІЛ-сервісні організації.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в Україні:

- вивчені та визначені особливості розповсюдження ВІЛ/СНІД на рівні великої промислової області;

- комплексно досліджено виконання на рівні великої промислової області заходів, регламентованих "Декларацією відданості справі боротьби з ВІЛ/СНІД", затвердженої ООН;

- вивчена готовність служб охорони здоров'я на всіх етапах надання медичної допомоги до проведення профілактичних та лікувальних заходів з проблеми ВІЛ/СНІД;

- комплексно досліджена та оціненаучасть ВІЛ-сервісних неурядових організацій у наданні послуг із ВІЛ/СНІД;

- вивчена готовність сімейних лікарів до роботи з надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД і проведення профілактичної роботи;

- розроблена та впроваджена удосконалена організаційно-функціональна модель надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД на рівні великого промислового міста і області, проведена оцінка ефективності нової моделі.

Теоретичне значення: дослідження полягає в розробці удосконаленої моделі надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД, яка заснована на міжсекторальній взаємодії та базується на ПМДС на засадах сімейної медицини.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що за його результатами розроблена та впроваджена організаційно-функціональна модель надання медичної допомоги з ВІЛ/СНІД на рівні великого промислового міста та області, що сприяло удосконаленню медико-профілактичної роботи з ВІЛ/СНІД серед населення, розробці програми тематичного удосконалення лікарів з питань ВІЛ/СНІД.

• <<
Перша Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна Остання
• >>