WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль комплексу мікроелементів у підвищенні ефективності променевої терапії місцевопоширених форм раку молочної залози (експериментальне та клінічне до - Реферат

Роль комплексу мікроелементів у підвищенні ефективності променевої терапії місцевопоширених форм раку молочної залози (експериментальне та клінічне до - Реферат

Таким чином, за вмістом мікроелементів у пухлині, крові й м'язовій тканині проведення ПТ найбільш доцільне у термін 24 – 28 годин після введення КМ, що підвищує радіочутливість злоякісних клітин внаслідок збільшення їх мітотичної активності й оксигенації, сприяє антинеопластичному впливу опромінення і радіопротекторній дії на нормальні клітини організму.

Безпосередні результати променевого та хіміопроменевого лікування хворих на місцевопоширений рак молочної залози. Під час аналізу безпосередніх результатів лікування хворих на РМЗ було встановлено, що пацієнтки задовільно переносили лікування за розробленою методикою. Застосування КМ після повного курсу консервативної цитостатичної терапії дозволило одержати значний сумарний позитивний ефект лікування (сума випадків часткової та повної регресії), який складав 50,0 10,9 % у хворих першої групи (ДПТ + КМ), у хворих другої групи (ДПТ) – 35,0 10,9 %, а у хворих третьої групи (ХПТ + КМ) виявили найвищий сумарний позитивний ефект лікування – 76,2 9,5 %, в той час як у хворих четвертої групи (ХПТ) він складав тільки 55,0 11,4 %.

Частота і характер клінічного перебігу загальних та місцевих променевих реакцій у хворих на рак молочної залози при поєднаному використанні комплексу мікроелементів, променевої та хіміопроменевої терапії. Під час проведення протипухлинної терапії токсичних проявів лікування IV ступеня не спостерігали в жодному випадку. Навпаки, слід зазначити, що використання КМ призводило до зменшення проявів загальної токсичності, а проявів анемії і тромбоцитопенії у хворих основних груп не спостерігали. Це підтверджується даними літератури, які свідчать про здатність деяких мікроелементів (Fe2+, Cu2+, Ni2+, Co2+) сприяти оксигенації клітин організму (Осинский С.П., 1999; Кіркілевський С.І., 2000; Кудрин А.В. и соавт., 2000; Ребров В.Г., Громова О.А., 2003; Крахмальов П.С., 2004). Крім того, застосування КМ, поряд із симптоматичним лікуванням при проведенні ПТ та ХПТ, сприяло відновленню або підтриманню нормального рівня біохімічних показників крові. Прийом хворими КМ протягом лікування також дозволив зменшити частоту і вираженість променевих дерматитів.

Вивчення лікувального патоморфозу пухлин у хворих на рак молочної залози при різних методах передопераційної терапії. Вивчення середнього вмісту життєздатної пухлинної паренхіми показало, що застосування ПТ і ХПТ у поєднанні з КМ як радіомодифікатора (перша і третя основні групи) дозволяє суттєвопідвищити клінічну результативність ушкоджуючої дії іонізуючого опромінення. У препаратах злоякісних пухлин хворих, які отримували протипухлинне лікування на тлі прийому КМ, відзначено менший дольовий вміст життєздатної пухлинної паренхіми порівняно з іншими серіями досліджень, де неоад'ювантну терапію не застосовували (перша серія – контроль, архівний матеріал) або лікування хворих проводили за стандартною методикою (друга і четверта серії досліджень).

Важливо, що при застосуванні КМ як радіомодифікатора лікувальний патоморфоз мав характерні мікроскопічні особливості. Більш суттєві зміни лікувального патоморфозу РМЗ спостерігали в препаратах пухлин 3-ї групи хворих (п'ята серія досліджень). Відзначена виражена імунна реакція: лімфоїдні клітини дифузно оточують ракові комплекси, безпосередньо контактують зі злоякісними клітинами, а також насичують строму між раковими комплексами. Значна частина ракових клітин знаходиться у стані альтерації – дистрофії та некробіозу. Вони кільцеподібно оточені скупченнями лімфоїдних клітин, які виступають не тільки імунною, але й механічною перешкодою для поширення злоякісного росту. Крім того, в багатьох полях зору мікроскопа переважала сполучна тканина, серед розростань якої спостерігали лише поодинокі ракові клітини, або так звані ракові „клітини-тіні". Таких морфологічних змін у злоякісних пухлинах хворих контрольних груп не відзначено, а в препаратах пухлин 1-ї групи хворих, які отримували КМ і ДПТ, лімфоїдна реакція відбувається, головним чином, на периферії ракових комплексів з безпосереднім вклиненням у них лімфоїдних клітин та навколо осередків некрозу ракової паренхіми. Проте, в препаратах пухлин 1-ї групи хворих лімфоїдна стромальна реакція в карциномі молочної залози не призводить до зменшення кількісного вмісту ракової паренхіми, тобто цитолітичні (кілерні) ефекти дії лімфоцитів не спостерігались.

Отже, розроблена методика вигідно відрізняється від існуючих схем протипухлинного лікування відсутністю побічних змін і ускладнень.

Віддалені результати променевого та хіміопроменевого лікування хворих на місцевопоширений рак молочної залози. Аналіз віддалених результатів лікування хворих на РМЗ свідчить, що найвища трирічна загальна виживаність хворих спостерігається в третій групі, де хворі отримували КМ підчас проведення ХПТ (86,1 5,8 %), що у 1,3 раза вище (р < 0,05), ніж у четвертій і першій групах (68,6 7,8 % і 65,6 8,4 %), в яких застосовували тільки ХПТ і ДПТ на тлі прийому КМ відповідно. Слід відзначити, що в першій групі трирічна загальна виживаність пацієнток була нижча, ніж у третій і четвертій групах (86,1 5,8 % і 68,6 7,8 % відповідно), але суттєво вища (у 1,4 раза) порівняно з другою групою (тільки ДПТ) (р < 0,05), де показники загальної трирічної виживаності хворих були найнижчі. Таким чином, використання КМ при проведенні комплексного лікування (перша і третя групи) сприяє підвищенню загальної трирічної виживаності хворих.

Одержані результати дають підстави стверджувати, що КМ посилює дію ПТ під час комплексного лікування хворих на РМЗ. За ефективністю лікування отримані результати не поступаються таким при сучасних схемах ХПТ, а токсичність значно нижча, що сприяє підвищенню стійкості організму до наслідків пострадіаційного синдрому, покращанню якості життя хворих та зменшенню періоду їхньої реабілітації після такого лікування.

Висновки

Дисертація присвячена розробці методу підвищення ефективності променевого лікування хворих на місцевопоширені форми раку молочної залози шляхом використання комплексу мікроелементів.

1. Науково обґрунтована й експериментально підтверджена радіомодифікуюча дія комплексу мікроелементів шляхом підвищення мітотичної активності злоякісних клітин та їх оксигенації при проведенні променевої терапії в онкологічній практиці.

2. Визначено особливості накопичення досліджених мікроелементів у карциномі Герена: зниження вмісту Fe2+, Zn2+, Cu2+, Co2+, Mg2+ і підвищення

концентрації Mn2+, Ni2+ при внутрішньочеревному введенні комплексу мікроелементів тваринам, що сприяє підвищенню мітотичної активності злоякісних клітин та їх радіочутливості. Під впливом введеного комплексу мікроелементів у крові й м'язовій тканині зареєстровано суттєве збільшення рівня Zn2+, Cu2+ і Co2+ в межах фізіологічних значень, що сприяє оксигенації клітин усього організму й пухлини зокрема, а також антиоксидантній, цито- та імунопротекторній дії. Максимальний радіомодифікуючий вплив на злоякісні клітини і радіопротекторна дія комплексу мікроелементів на нормальні клітини організму реалізується у термін 24 – 28 годин після його застосування.

3. Морфологічно встановлено, що комплекс мікроелементів у щурів з перещепленою карциномою Герена підвищує чутливість клітин пухлини до дії іонізуючого опромінення, стимулює гіперпластичну реакцію лімфоїдних і епітеліальних клітин тимуса, а також викликає активацію секреції його гормону – тимуліну.

4. Встановлено, що при проведенні комплексного лікування хворих на місцевопоширені форми раку молочної залози застосування комплексу мікроелементів як радіомодифікатора після першого етапу терапії протягом 20 діб дозволяє збільшити темп і об'єм регресії карцином молочної залози порівняно із самостійним впливом променевої терапії і хіміопроменевої терапії на 16,9 % і 23,6 % відповідно, тобто підвищити резектабельність пухлин, абластичність оперативного втручання, а також покращити безпосередні результати лікування без збільшення частоти променевих ушкоджень. Використання комплексу мікроелементів з променевою та хіміопроменевою терапією сприяє зниженню вмісту життєздатної пухлинної паренхіми в 1,3 і 1,6 раза відповідно.

Loading...

 
 

Цікаве