WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль комплексу мікроелементів у підвищенні ефективності променевої терапії місцевопоширених форм раку молочної залози (експериментальне та клінічне до - Реферат

Роль комплексу мікроелементів у підвищенні ефективності променевої терапії місцевопоширених форм раку молочної залози (експериментальне та клінічне до - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК України

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

БАРАНОВСЬКА Лідія Михайлівна

УДК 618.19 – 006.6 – 085.849.1:574.24

Роль комплексу мікроелементів у підвищенні ефективності променевої терапії місцевопоширених форм раку молочної залози (експериментальне та клінічне дослідження)

14.01.23 – променева діагностика, променева терапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті онкології АМН України

Наукові керівники: доктор медичних наук

Іванкова Валентина Степанівна,

Інститут онкології АМН України, м. Київ,

керівник відділу променевої терапії

доктор медичних наук, професор

Гріневич Юрій Якимович,

заслужений діяч науки і техніки України,

лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,

Інститут онкології АМН України, м. Київ,

керівник відділу клінічної імунології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Мечов Дмитро Сергійович,

заслужений діяч науки і техніки України,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ,

завідувач кафедри радіології

доктор медичних наук, професор

Мосієнко Володимир Сергійович,

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, м. Київ,

провідний науковий співробітник відділу ензимології пухлин

Провідна установа Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України, м. Харків

Захист відбудеться 18.10.2006 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології АМН України за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Ломоносова, 33/43.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту онкології АМН України (03022, м. Київ-22, вул. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розісланий 15.09.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук С.О. Родзаєвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рак молочної залози (РМЗ) в Україні посідає перше місце в структурі онкологічної захворюваності жінок (Смоланка І.І., 2006). За даними Національного канцер-реєстру України у 2005 році захворюваність на РМЗ складала 61,3 на 100 тис. жіночого населення, а в 16,3 % пацієнток з тих, що вперше захворіли, діагностовано III стадію злоякісного процесу (Шалімов С.О., 2006).

Серед підходів до радикального лікування хворих на РМЗ важливе місце належить променевій терапії (ПТ), як одній з основних складових комбінованого і комплексного лікування (Мардынский Ю.С., 2001; Recht A. et al., 2001; Летягин В.П., 2004; Гладилина И.А., 2006; Сімонова Л.І., 2006). Понад 90 % хворих з неоперабельними місцевопоширеними пухлинами підлягають проведенню саме ПТ (Харченко В.П., 2001). Проте, її можливості обмежені толерантністю неушкоджених тканин, що оточують пухлину, і відносною втратою радіочутливості злоякісних клітин при повторному опроміненні.

Радіочутливість зумовлена ступенем кисневої насиченості та особливостями кінетики проліферативних процесів клітин пухлини. Впливи, що сприяють підвищенню кисневої напруги в злоякісних клітинах та їх мітотичній активності, поглиблюють і роблять незворотними деструктивні процеси в пухлині під час опромінення (Ярмоненко С.П., 1999; Гродзинський Д.М., 2000). До них відносять радіомодулюючі засоби (фізичні, хімічні), використання яких дозволяє розширити радіотерапевтичний інтервал за рахунок сенсибілізації злоякісних клітин та/або захищення нормальних тканин (Slonina D. et al., 1997; Коноплянников А.Г., 2001; Мечов Д.С., 2005).

На сьогодні при лікуванні онкологічних хворих характерним є застосування методик хіміопроменевої терапії (ХПТ), заснованих на радіосенсибілізуючому ефекті окремих цитостатичних препаратів (Голдобенко Г.В., 1997; Дарьялова С.Л., 2001; Барабой В.А., 2001). Разом з тим, використання хіміопрепаратів як радіомодифікаторів при ХПТ поєднується з високим ризиком виникнення токсичних ускладнень III – IV ступенів, насамперед, з боку крові й шкіри (Смирнов В.М., 1995; Jansson-Frykholm G. et al., 2001; Іванов С.Д., 2003). Крім того, проведення цитостатичної терапії, зокрема ХПТ хворих на РМЗ, негативно впливає на імунну систему (Гріневич Ю.Я., 1990; Поповська Т.М., 2002; Чернецова Л.Ф., 2004). Тому актуальним є пошук нових радіомодифікуючих засобів, здатних максимально підвищити радіочутливість клітин пухлини при мінімальній токсичній дії на організм.

Упродовж останніх десяти років у літературі з'явились дані про радіосенсибілізуючу дію деяких мікроелементів (Sussman H. et al., 1997; Вольпин М.Е., 1998; Кіркілевський С.І., 1999). Нашу увагу привернув комплекс мікроелементів (КМ), зареєстрований в Україні препарат "Краплі Береш Плюс". Експериментальними і клінічними дослідженнями різних авторів доведено, що окремі перехідні метали, а саме, з'єднання цисплатини, комплекси кобальту (III), міді (II) мають радіосенсибілізуючі властивості (Jaworska-Kuduk J., 1999; Осинский С.П., 1999; Кіркілевський С.І., 2000; Крахмальов П.С., 2004). Крім того, показано, що КМ в організмі пухлиноносія виявляє імуностимулюючу і радіомодифікуючу дію (Гриневич Ю.А., Бендюг Г.Д., 1995; Бендюг Г.Д., 1998; Зінченко В.А. та співавт., 1998). Разом з тим, механізм радіомодифікуючої дії комплексу мікроелементів остаточно не встановлений. Зважаючи на радіобіологічний закон Бергоньє-Трибондо, існує думка, що одним з можливих механізмів підвищення радіочутливості злоякісних клітин до ПТ під впливом КМ може бути підвищення їх мітотичної активності й залучення у проліферативний процес радіорезистентних клітин, що знаходились у стані спокою (фаза G0). Крім того, мікроелементна терапія нетоксична і виявляє позитивну комплексну дію на організм людини (Авцын А.П. и соавт., 1991; Кудрин А.В. и соавт., 2000; Ребров В.Г., Громова О.А., 2003; Скальный А.В., 2004).

Наведені факти зумовили перспективність використання КМ у розробці нових підходів до підвищення ефективності променевого лікування хворих на РМЗ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана в рамках планових науково-дослідних робіт Інституту онкології АМН України „Загальна та протипухлинна резистентність організму в умовах радіаційного стресу та пошук ефективних засобів її підвищення", номер держреєстрації – 0198U001759 і „Розробка критеріїв індивідуального підходу до тактики хіміопроменевої терапії при лікуванні місцево-поширених та генералізованих форм пухлин жіночої репродуктивної системи та контролю її ефективності у хворих, що проживають на радіаційно забруднених територіях", номер держреєстрації – 0100U002231.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було експериментальне і клінічне обґрунтування використання комплексу мікроелементів для підвищення ефективності променевого лікування хворих на місцевопоширені форми РМЗ.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1. Дослідити вплив КМ на чутливість клітин карциноми Герена й органів імуногенезу до ПТ шляхом вивчення їх морфологічних змін у тварин.

2. З'ясувати особливості накопичення введених мікроелементів протягом 24 – 32 годин у карциномі Герена та здорових тканинах і крові тварин до та після опромінення.

3. Вивчити лікувальний патоморфоз пухлин у хворих на РМЗ після передопераційної ПТ на тлі прийому КМ.

4. Визначити ефективність ПТ при застосуванні КМ у хворих на місцевопоширені форми РМЗ.

5. Оцінити прояви клінічної токсичності поєднаного впливу КМ і ПТ у хворих на місцевопоширений РМЗ.

Об'єкт дослідження: радіомодифікуючий ефект комплексу мікроелементів у променевій терапії карциноми Герена і раку молочної залози.

Предмет дослідження: вплив комплексу мікроелементів на ефективність лікування хворих на місцевопоширений рак молочної залози.

Методи дослідження: морфологічний – для оцінки змін в експериментальній пухлині та органах імуногенезу тварин і лікувального патоморфозу карцином молочної залози у хворих; атомно-абсорбційна спектрофотометрія – для визначення вмісту мікро- та макроелементів у тканинах тварин; рентгенологічний та сонографічний методи обстеження – для діагностики та оцінки ступеня регресії пухлини під час використання розробленого методу лікування у хворих на РМЗ; лабораторні дослідження – для з'ясування ефективності лікування та можливих побічних ефектів і ускладнень розробленого методу лікування. Клінічне спостереження – для оцінки безпосередніх і віддалених результатів лікування. Статистичну обробку отриманих даних проводили за методами варіаційної статистики.

Loading...

 
 

Цікаве