WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Диференційовані підходи до лікування функціональної стресіндукованої галактореї у збереженні репродуктивного здоров’я жінки (автореферат) - Реферат

Диференційовані підходи до лікування функціональної стресіндукованої галактореї у збереженні репродуктивного здоров’я жінки (автореферат) - Реферат

Особистий внесок у розроблення дисертації. Дисертант здійснив самостійноклінічний відбір хворих, складання анкет-опитувачів та клініко-імунологічних схем обстежень, забір матеріалу для досліджень, призначення лікування, динамічний амбулаторний контроль за віддаленими результатами терапії, опрацьовування результатів клінічних та лабораторних досліджень, статистичний аналіз отриманих даних. Окрім цього, дисертант самостійно написав усі розділи дисертації, сформулював висновки та запропонував практичні рекомендації, забезпечив їх впровадження в практичну роботу медичних установ.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації слухали та обговорювали на засіданнях кафедри акушерства та гінекології №1 і кафедри клінічної імунології та алергології, на науково-практичних конференціях: IV українська науково-практична конференція з актуальних питань клінічної імунології та алергології (Київ, 1999), Товариство акушер-гінекологів (Львів, 1999), V українська науково-практична конференція з актуальних питань клінічної імунології та алергології (Київ, 2000), I український науковий симпозіум „Нейрогормональна регуляція функцій жіночої репродуктивної системи в період становлення в нормі та при патології" (Харків, 2001), Міжнародний пленум наукового товариства патофізіологів України (Одеса, 2002), науково-практичний семінар із міжнародною участю „Клінічна імунологія та алергологія - погляд у майбутнє" (Львів-Трускавець, 2004).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження викладені в 8 публі-каціях з них: - 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, в матеріалах конференцій - 1, пленуму - 1.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, 6 розділів, у яких описано власні дослідження, заключного аналізу, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Робота викладена на 153 сторінках, вміщує49 таблиць, 10 рисунків. Список використаної літератури налічує210 першоджерел (101 -українсько-російських та 109 - іноземних авторів), який розміщений на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети та виконання відповідних завдань була розроблена програма досліджень, яка складалася з трьох етапів. На першому етапі здійснювали анамнестично-клінічний відбір з 198 жінок віком від 18 до 45 років, які були обстеженi в 1998 по 2005 рр. на базі пологового будинку м. Дрогобич (вiддiлення жіночої консультації) - 46 осіб, на кафедрі акушерства та гiнекологiї №1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького -90 осіб, на кафедрі iмунологiї та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького - 62 особи. Дослідження виконували в лабораторіях: кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Львівського обласного клінічного діагностичного центру, Львівської обласної спеціалізованої клінічної дитячої лікарні, лабораторії радіоізотопної діагностики, а також в Інституті біохімії НАН України ім. О. Палладіна. Для виконання поставлених завдань у всіх 198 жінок провадили широке анамнестичне опитування, клінічне, лабораторне обстеження і здійснювали диференційну діагностику з первинною гіперпролактинемією та іншими функціональними галактореями для того, щоб виділити в окрему групу хворих на ФГс. Таким чином були сформовані дві групи: основна група - 84 жінки, хворі на ФГс, контрольна група - 22 здорові жінки. В основній групі за допомогою анкет-опитувачів була досліджена анамнестична стрес-індукція від антенатального періоду до моменту обстеження. Клiнiчне oбстеження передбачало вимірювання артеріального тиску та пульсу зранку і ввечері протягом трьох тижнів. Визначали співвідношення діастолічного артеріального тиску до пульсу в кожної хворої - ІС1. Окрім цього, здійснювали огляд грудних залоз, під час якого оцінювали інтенсивність галактореї за трибальною системою. Тести функціональної діагностики дозволили оцінити овуляторну функцію. Для перевірки тіла матки і додатків провадили їх ехосканування на апараті „АLОKА" (США). Рoзгoрнутий аналiз крoвi здійснювали з викoристанням загальновідомої методики (визначення відношення відносної кількості лімфоцитів до відносної кількості еозинофілів - ІС2). Вміст спонтанного та стимульованого церукалом пролактину в кровi визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою набору „Пролактин ИФА" фірми „RIACEA-JRE-SORIN" (Франція) та апарату"ДІА-плюс" фірми „Гоффман-La-Roch" (Швейцарія). Відношення рівня стимульованого пролактину до рівня спонтанного - ІС3. Кoнцентрацiю лютеїнізуючого (ЛГ) та фолікулостимулюючого (ФСГ) гормонів у сивoрoтцi крoвi вимірювали на 5-7-й день менструальнoгo циклу в жiнoк з 28-денним циклом імуноферментним методом, користуючись вiдповiдними наборами фірми „RIACEA-JRE-SORIN" (Франція) та апаратом „DIA-плюс" фірми „Гоффман-La-Roch" (Швейцарія). Для утoчнення функцioнальнoгo стану щитoподібнoї залoзи і надниркових залоз визначали вміст у кровi вiльнoгo трийодтироніну (Т3), тирoксину (Т4), тиреoтрoпнoгo гoрмoну (ТТГ) та кортизолу за допомогою радiоiмунологiчного аналiзу з використанням -лічильника та тест систем фірми „IMMUNOTECH" (Чехія). За допомогою стандартних iмунологiчних методів визначали фагоцитарний показник, „раннє" та „пізнє" фагоцитарне число. Крім цього, для оцінки імунного статусу провадили фенотипування лімфоцитів за допомогою лазерного проточного цитометра („Decton Dikenson", США). Гуморальний природжений імунітет оцінювали за вмістом СРП, TNF-α, IL-1, , IL-2, IL-10 у сироватці крові, які визначали імуноферментним методом з використанням стандартних тест-систем: „Diaclone", „UVT" (Франція), „Сytіmmune" (США) на апараті „DIA-плюс" фірми „Гоффман-La-Roch" (Швейцарія). Білкові фракції визначались методом електричного розділення на плівках ацетату целюлози. Циклiчні аденозин-монофосфат (цАМФ) та гуанозинмонофосфат (цГМФ), рiвень NO-аніону в сироватці крові досліджували на базi Інституту біохімії НАН України iм. О. Палладiна. Вміст у сироватці крові циклічних нуклеотидів визначали методом колонкової хроматографії, показник NO-аніону - спектрометричним методом із використанням стандартного Greiss-реактиву.

На другому етапі згідно з вищезазначеними обстеженнями (аналіз анамнестичних факторів стрес-індукції, гормональні дослідження, виведення індексів стресу) були сформовані три підгрупи хворих на ФГс жінок відповідно до запропонованої бальної системи поділу за трьома стадіями розвитку хвороби. Перша підгрупа (ФГс1 - перша стадія) - 45 (53,57%) жінок - 15-25 балів. Друга підгрупа (ФГс2 - друга стадія) - 21 жінка (25%), - 26-35 балів; Третя підгрупа (ФГс3 - третя стадія) - 18 (21,3%) жінок - 36 балів і більше.

На третьому етапі за допомогою вивчення показників адаптогенних гормонів, показників клітинних та гуморальних природженого і набутого імунітету, вмісту в сироватці крові циклічних нуклеотидів та оксиду азоту ми запропонували та провадили диференційоване лікування відповідно до стадії розвитку хвороби. У групі хворих на ФГс1 застосовували препарат деприм по 1 таблетці тричі на добу до 6 місяців. Хворим на ФГс2 призначали деприм по 3 таблетки на добу упродовж 6 місяців, поліоксидоній внутрішньом'язево в дозі 6 мг/доба протягом 20 днів через день, а відтак у підтримувальнійдозі 6 мг/доба один раз на 7 днів протягом шести місяців. У групі ФГс3 призначали деприм по 1 таблетці тричі на добу упродовж 6 місяців та бромкриптин, починаючи з малих доз (від 0,63 до 10 мг/доба) протягом 6 мiсяцiв. Контроль аналiзу кровi провадили один раз на 4 - 8 тижнiв. Весь комплекс досліджень проводився до лікування та через 6 місяців після лікування.

Статистичне опрацювання результатiв здійснювали самостійно за допомогою непараметричної статистики методом Манна-Уітні та кореляційної і варiацiйної статистики за Стьюдентом-Фiшером. Вiрогiднiсть рiзницi мiж показниками, що порiвнювали, визначали за допомогою критерiю Стьюдента. Мiнiмальним порогом вiрогiдностi вважали значення Р<0,05. Статистичне опрацювання даних провадили з використанням комп'ютера АМD-Duron(tm), Windows-XP Proffessional, програм Мicrosoft Office, версія 2002.

Результати досліджень та їх обговорення. Під час вивчення ФГс з'ясовано, що це захворювання супроводжується характерними анамнестично-клінічними проявами, присутності стресових впливів з різною тривалістю дії, нейроендокринно-імунними порушеннями, галактореєю, альгоменореєю, передменструальним синдромом, порушенням репродуктивної функції, про що свідчить змінена овуляторна функція та знижений вміст у сироватці крові гормонів ЛГ (Р<0,001) та ФСГ (Р<0,001), кортизолу (Р<0,02), зниженням ІС1 (Р<0,05) та підвищенням ІС3 (Р<0,001). Окрім цього, у жінок хворих на ФГс спостерігаються клінічні прояви імунопатії (синдром втоми, тривалий субфебрилітет, артралгії) з дисбалансом імунологічних показників: зменшення відносної (Р<0,05) та абсолютної (Р<0,01) кількості захоплювальної здатності фагоцитів та збільшення абсолютної кількості NK-клітин (Р<0,001). У хворих на ФГс було виявлено зниження відносної кількості CD4+-- (P<0,01) та CD8+-лімфоцитів (P<0,001) у крові, що призвело до зниження імунорегуляторного індексу в них (P<0,02) та підвищення відносної кількості CD25+-лімфоцитів (P<0,01) у крові. Також спостерігалося розбалансування вторинної месенджерної системи циклічних нуклеотидів, про що свідчать вірогідно нижчий вміст цАМФ (Р<0,001) в сироватці крові та зниження індексу цАМФ/цГМФ (Р<0,001) на тлі порушення NO-регуляції внаслідок підвищення в сироватці крові концентрації NO-2 (Р<0,05).

Зважаючи на різну тривалість дії психоемоційного стресу в хворих на ФГс, яка оцінювалась з моменту виникнення проявів галактореї та передменструального синдрому, особливостей анамнестично-клінічних даних стрес-індукції в них, різну інтенсивність проявів галактореї, відмінності згідно гормонального індексу стресу, особливості імунопатологічних проявів - були виділені три стадії розвитку ФГс, розподіл на які потім підтвердився гормональними, імунологічними та біохімічними дослідженнями.

Loading...

 
 

Цікаве