WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Предиктори суправентрикулярних порушень ритму у хворих на ішемічну хворобу серця в похилому віці (автореферат) - Реферат

Предиктори суправентрикулярних порушень ритму у хворих на ішемічну хворобу серця в похилому віці (автореферат) - Реферат

Примітки: * Р<0,05 при порівнянні з групою практично здорових людей похилого віку;

** Р<0,001 при порівнянні з групою практично здорових людей похилого віку;

# Р<0,05 при порівнянні з групою хворих на ІХС

Об'ємне перевантаження лівого передсердя може бути наслідком підвищення тиску наповнення лівого шлуночку як наслідок порушення центральної геодинаміки, структурних змін лівого шлуночку, наявності більше вираженої, ніж у групі хворих з ІХС без порушень ритму, діастолічної дисфункції лівого шлуночку. На користь цього припущення свідчить зміна морфо-функціональних характеристик лівого шлуночку у групах з порушеннями риму в порівнянні з групою хворих на ІХС та практично здоровими людьми того ж віку. А саме збільшення КСР (р<0,05), КДР(р<0,05), КСО(р<0,001), КДО(р<0,001) (табл. 2). Було також виявлено потовщення ЗСЛШ (р<0,05) та МШП (р<0,05), що в поєднанні з збільшенням КДР (р<0,05) дає збільшення ММЛШ (р<0,05) (табл. 2), і це в свою чергу говорить про наявність у хворих з аритміями ознак гіпертрофії лівого шлуночку, що погіршує його здатність до розслаблення. Виявлені зміни дозволяють говорити про те, що у хворих із аритміями більшою мірою змінений морфо-функціональний стан не тільки передсердь, але й шлуночків. Таким чином якщо порівняти морфофункціональні зміни лівого передсердя у хворих на ІХС ускладнену пароксизмами фібриляції передсердь та частою суправентрикулярною екстрасистолією з хворими без порушень ритму та практично здоровими людьми похилого віку, то можна стверджувати, що у хворих на ІХС з суправенрикулярними порушеннями ритму, спостерігається достовірне збільшення розмірів лівого передседя, в порівнянні з хворими на ІХС без порушень ритму та практично здоровими людьми. Між тим достовірних відмінностей у розмірах ЛП у хворих на ІХС ускладнену пароксизмами фібриляції передсердь та частою суправентрикулярною екстрасистолією виявлено не було. Цей факт може бути свідоцтвом того, що часта суправентрикулярна екстрасистолія має практично таке ж значення в розвитку ускладнень ІХС у людей похилого віку як і фібриляція передсердь. У обстежених хворих було виявлено також порушення діастолічної функції лівого шлуночку. Так період ізоволюмічного розслаблення був довшим у хворих з ІХС з порушеннями ритму (Р<0,05) (табл. 2). У хворих з частою суправентрикулярною екстрасистолією було виявлено достовірне зниження розслаблення лівого шлуночку (Е/А - 0,72 0,02) в порівнянні з групою практично здорових людей похилого віку та хворими на ІХС без порушень ритму (табл. 2). У хворих з фібриляцією передсердь Е/А складав 1,010,02, що при наявності збільшення розмірів лівого передсердя свідчить про псердонормальний тип трансмітрального кровотоку і підвищення тиску в порожнині лівого передсердя. такі зміни трансмітрального кровотоку говорять про прогресування ураження серця зі зниженням податливості лівого шлуночку і розвитком діастолічної дисфункції за типом погіршення розслаблення ЛШ. Це говорить про неможливість ЛШ заповнюватись під час ранньої діастоли під впливом низького тиску наповнення, без компенсаторного його підвищення та збільшення тиску в лівому передсерді, за рахунок структурних та функціональних змін міокарду, перебудови кардіоміоцитів та інтерстиціальної тканини. Порушення пасивних релаксаційних властивостей шлуночку призводить до гемодинамічних змін, таких як збільшення тиску наповнення ЛШ і розвитку легеневої гіпертензії. Так у хворих з пароксизмами ФП було виявлено найгірше наповнення ЛШ і це супроводжувалось підвищенням середньо систолічного тиску в легеневій артерії (табл. 2).

Таблиця 2

Показники центральної гемодинаміки та діастолічної функції ЛШ по даним ЕхокГ у хворих на ІХС без порушень серцевого ритму та ускладнену суправентрикулярними аритміями

Показники, одиниці виміру

Групи обстежених

Практично здорові люди похилого віку(n=40)

Хворі на ІХС без порушення серцевого ритму (n=80)

Хворі на ІХС ускладнену пароксизмами ФП (n=40)

Хворі на ІХС ускладнену частою СЕ (n=40)

КСР, см

3,200,01

3,400,10*

3,600,14*#

3,740,10**#

КДР, см

5,070,03

4,910,10

5,310,12*#

5,370,10**#

КСО, мл

41,10,40

48,11,25*

57,52,6*#

62,52,3**#

КДО, мл

118,21,5

112,52,1

138,92,5**#

135,83,1**#

УО, мл

74,61,7

66,11,3*

80,31,2*#

73,31,1

ФВ, %

65,20,5

58,20,7*

59,11,1*

54,21,2* 

S, %

38,10,4

35,31,2*

31,71,5*

29,01,2*#

Vcf, с-1

0,990,02

0,840,02*

0,840,049*

0,800,039*

МШП, см

0,980,02

1,030,01*

1,110,03*#

1,140,03*#

ЗСЛШ, см

0,930,01

1,010,01*

1,070,03*#

1,050,03*

ММЛШ, г

131,12,5

146,24,6*

165,83,7**#

172,04,7*#

Середньосистолічний тиск в легеневій артерії, мм .рт. ст.

12,50,10

15,30,11

32,80,15**#

25,30,15*#

ПІР, мс

102,22,03

114,11,92*

105,61,1#

121,54,8*#

Е/А

0,960,03

0,830,03*

1,010,02*#

0,72 0,02*#

Примітки: * Р<0,05 при порівнянні з групою практично здорових людей похилого віку;

** Р<0,001 при порівнянні з групою практично здорових людей похилого віку;

# Р<0,05 при порівнянні з групою хворих на ІХС

у обстежених груп хворих були виявлені достовірні відмінності в тривалості добової ішемії міокарду за даними холтерівського моніторування. Так у хворих з ІХС без порушень серцевого ритму було зареєстровано 27,060,31 хвилин ішемії за добу, у хворих на ІХС ускладнену фібриляцією передсердь – 66,383,6 хв., частою суправентрикулярною екстрасистолією – 249,6230,8 хв. Ці дані можуть свідчити про органічний характер розвитку суправентрикулярної екстрасистолії у хворих на ІХС в похилому віці на відміну від молодих людей, у яких такий вид аритмії частіше всього має функціональний характер. Часта суправентрикулярна екстрасистолія у хворих на ІХС в похилому віці вірогідно є маркером ішемії передсердь і хворі з такою аритмією мають більш важкий перебіг ІХС та гірший прогноз.

Ішемізація передсердь, що розвивається в цих умовах цілком ймовірно, супроводжується вираженими фіброзними змінами міокарда передсердь, що в сукупності з перерозтягненням і значним збільшенням їхніх розмірів створює умови для розвитку повторного входу імпульсу й виникнення множинних вогнищ циркуляції імпульсу.

Слід зазначити, що суправентрикулярні порушення ритму у хворих на ІХС в похилому віці розвиваються на тлі симпатикотонії. При вивченні показників ВСР у хворих на ІХС ускладнену пароксизмами фібриляції передсердь та частою суправентрикулярною екстрасистолією з хворими на ІХС без порушень ритму було виявлено достовірне зниження pNN50 та RMSSD (Р<0,05) як в денний так і в нічний час, що свідчить про зниження тонусу парасимпатичної нервової системи (табл. 3).

Таблиця 3

показники ВСР у хворих на ІХС ускладнену пароксизмами ФП в порівнянні з хворими на ІХС без порушень серцевого ритму

Loading...

 
 

Цікаве