WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Предиктори суправентрикулярних порушень ритму у хворих на ішемічну хворобу серця в похилому віці (автореферат) - Реферат

Предиктори суправентрикулярних порушень ритму у хворих на ішемічну хворобу серця в похилому віці (автореферат) - Реферат

Виявлене порушення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ІХС з суправентрикулярними порушеннями ритму та його роль у формуванні морфо-функціональних змін лівого передсердя дає змогу запропонувати більш досконалий метод профілактики порушень ритму з урахуванням впливу на стан внутрішньосерцевої гемодинаміки.

Переважання пізніх потенціалів передсердь у осіб з вираженими морфо-функціональними змінами лівого передсердя дозволяє передбачити високу вірогідність розвитку суправентрикулярних аритмій у таких хворих.

Отримані дані впроваджені в лекційний курс кафедри терапії та геріатрії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (акти впровадження від 04.04.2006, 12.04.2006), лікувально-профілактичну роботу поліклініки № 1 московського району м. Києва (акти впровадження від 02.08.2005), кардіологічного та терапевтичного відділень Інституту геронтології АМН україни (акти впровадження від 23.01.2006, 09.02.2006, 27.02.2006).

За результатами дисертаційної роботи отримано 1 деклараційний патент України.

Особистий внесок здобувача. Особисто дисертантом сформульовані мета та задачі дослідження, проведено аналіз наукової літератури, відібрані хворі для дослідження. Проведено заплановані в дисертаційній роботі дослідження, сформовані бази даних за результатами досліджень. Проведена статистична обробка отриманих даних та сформульовані узагальнення. На основі проведеної роботи написані розділи дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні положення дисертації були представлені на II Українській конференції молодих учених, присвяченої пам'яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2001), IV Українській конференції молодих учених, присвяченої пам'яті академіка В.В.Фролькіса (Київ, 2003), IV національному конгресі геронтологів та геріатрів україни (Київ, 2005), Пленумі правління асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування" (Київ, 2005), науково-практичній конференції „Артеріальна гіпертензія та асоційована судинна патологія (геріатричні аспекти)" (Київ, 2002), XVII з"їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Чернівці 2006), на засіданнях наукової ради сектора клінічної геронтології і геріатрії Інституту геронтології АМН України.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт, з них 5 статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 6 тез в матеріалах наукових з'їздів та конференцій, 1 деклараційний патент України.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 118 сторінках. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали та методи дослідження", 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, практичних рекомендацій, висновків. Покажчик літератури містить 167 джерел, з них 93 латиницею. Робота ілюстрована 37 таблицями.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставлених задач було обстежено 200 чоловік у віці 60-79 років. З них 80 хворих зі стабільною стенокардією II-III функціонального класу без порушень серцевого ритму й без ознак серцевої недостатності, 40 хворих мали пароксизми фібриляції передсердь та 40 хворих – часту суправентрикулярну екстрасистолію. Контрольну групу складали 40 практично здорових людей літнього віку. Тривалість захворювання в середньому по групі – 12,5 років. Діагноз був встановлений відповідно до критеріїв всесвітньої охорони здоров'я, на підставі даних анамнезу, добового моніторування ЕКГ і навантажувальних тестів (велоергометрії, проби з дипіридамолом або чрезстравохідної електростимуляції). У хворих на ІХС із пароксизмальной формою ФП тривалість захворювання складала від 1 до 12 років. Діагноз був підтверджений на підставі анамнезу, даних ЕКГ і холтеровского моніторування. У всіх хворих пароксизми ФП супроводжувалися клінічною симптоматикою - задишкою, відчуттям прискореного серцебиття, що давить болем за грудиною. В 11 чоловік із групи обстежених частота пароксизмів була менше 1 разу на 3 місяці, в 28 - частіше 1 разу на 3 місяці. Всі пароксизми розвивалися на тлі попередньої антиангінальної і/або антиаритмічної терапії та їх тривалість не перевищувала 1 добу (купувались пароксизми застосуванням таблетованих або ін'єкційних форм антиаритмічних препаратів). Хворі з частою СЕ були відібрані на підставі холтерівського моніторування, вони мали більше 1000 тисячі екстрасистол у добу (в середньому по групі 1890720). З обстеження виключалися особи, що мають супутню патологію, що могла б вплинути на результати дослідження. Усі обстежені перебувають на довгостроковому спостереженні в Інституті геронтології АМН України.

У роботі були використані наступні методи дослідження: ЕКГ-ВД з реєстрацією ППП, використовувався електрокардіограф Megacart (фірма виробник ''Siemens'', Німеччина), параметри центральної гемодинаміки, структурно-функціональних особливостей лівого шлуночка, лівого передсердя і маси міокарду лівого шлуночка (ММЛЖ) оцінювали з використанням двомірної ЕхоКГ доплерографічного дослідження на апараті "Sonoline Versa Pro" фірми "Siemens" (Німеччина) за стандартною методикою з використанням датчика 3,5 Мгц, добове моніторування ЕКГ проводилось на апараті Кардіотехніка (Санкт-Петербург). Реєстрація ЕКГ проводилася паралельно з артеріальним тиском. Аналіз варіабельності серцевого ритму проводився відповідно до міжнародних стандартів шляхом безперервної реєстрації ЕКГ протягом доби за допомогою холтерівского монітора фірми "Солвейг" (Україна). Хворим було проведено однократне обстеження. У подальшому, через три роки, всі хворі були викликані в клініку для оцінки динаміки захвоювання ІХС, визначення кінцевої точки дослідження (постійної форми ФП).

Отримані результати оброблені із використанням пакету програм Excel for Windows 98. проводився кореляційний та дисперсійний аналіз. Достовірність відмінностей оцінювали параметричним методом за допомогою t-критерію Стьюдента для окремих та парних вибірок.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження показали, що у практично здорових людей в похилому віці в міокарді лівого передсердя та лівого шлуночка розвивається ряд морфо-функціональних змін: збільшення розмірів лівого передсердя, так передньо-задній розмір лівого передсердя – 3,030,3 см у молодих людей (літературні дані) проти 3,760,03 см у практично здорових людей в похилому віці (р<0,05), зниження його функціональних можливостей: фракція викиду лівого передсердя у молодих людей складає більше 40% у практично здорових людей в похилому віці –38,20,02% (р<0,05), розвиток діастолічної дисфункції лівого шлуночка: Е/А у молодих 1,770,41 проти 0,960,03 (р<0,05) у практично здорових в похилому віці. Розвивається також порушення вегетативної регуляції: відносна гіперсимпатикотонія на фоні зниження загальної варіабельності серцевого ритму. Розвиток патологічних процесів в міокарді створює умови для розвитку механізмів виникнення та підтримання суправентрикулярних аритмій. Розміри лівого передсердя значно різняться в групі з ІХС ускладненою частою суправентрикулярними порушеннями ритму, так передньо-задній, верхньо-нижній та медіально-латеральний розмір ЛП достовірно більші у хворих з частою суправентрикулярною екстрасистолією та пароксизмальною фібриляцією передсердь ніж у хворих з ІХС без порушень ритму, і у практично здорових людей похилого віку (р<0,05) (табл. 1). У обстежених пацієнтів з порушеннями ритму, в порівнянні із хворими на ІХС без порушень ритму та здоровими людьми, відмічалось достовірне збільшення максимального об'єму лівого передсердя (р<0,001), тобто відзначались ознаки його об'ємного перевантаження (табл. 1). Збільшення розмірів лівого передсердя у хворих на ІХС з аритмією поєднувалось з зниженням його скоротливої здатності. Так відмічалось достовірне зниження ударного об'єму і фракції викиду лівого передсердя (р<0,05 для порівняння з ІХС без порушень ритму, р<0,001 (табл. 1). Ці дані говорять про те, що збільшення розмірів лівого передсердя, обумовлене його перевантаженням у хворих на ІХС ускладнену суправентрикулярними порушеннями ритму супроводжується зниженням його функціональних можливостей. Це погоджується з даними літератури про те, що збільшення розмірів лівого передсердя свідчить про перерозтягнення передсердя, зміни його структури й конфігурації волокон, є передумовою до розвитку надлишкових склеротичних процесів у міокарді передсердь, що у свою чергу формує морфологічний субстрат для порушень ритму (М.С. Кушаковський, 1999; С.А. Бойцов та ін., 2001; О.С. Сичов та ін., 2005).

Таблиця 1

Ехо-КГ показники характеризуючи анатомо-функціональний стан лівого передсердя хворих на ІХС без порушень серцевого ритму та ускладнену суправентрикулярними аритміями

Показники, одиниці виміру

Групи обстежених

Практично здорові люди похилого віку

(n=40)

Хворі на ІХС без порушення серцевого ритму

(n=80)

Хворі на ІХС ускладнену пароксизмами ФП

(n=40)

Хворі на ІХС ускладнену частою СЕ (n=40)

ЛП, см (передньо-задній розмір)

3,760,03

3,810,04*

4,300,07**#

4,120,10*#

ЛП, см (верхньо-нижній розмір)

5,550,04

5,710,05*

6,150,03**#

5,960,10*#

ЛП, см (медіально-латеральний розмір)

3,410,05

3,630,05*

4,150,11**#

3,870,09*

Індекс сферичності ЛП

1,680,01

1,570,02*

1,460,04*#

1,550,12*

Об'єм ЛП максимальний, мл

34,51,08

38,11,3*

69,74,3**#

71,93,8**#

Об'єм ЛП перед систолою ЛП, мл

27,40,50

33,51,2*

32,81,1*

42,61,5*#

Об'єм ЛП мінімальний, мл

16,20,02

21,30,7*

23,50,9*

28,61,5*#

УО ЛП, мл

10,80,06

11,80,4

9,381,0*#

8,890,5*#

ФВ ЛП, %

38,20,02

36,30,1*

27,90,1*#

27,20,1*#

Loading...

 
 

Цікаве