WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Органопротективна аналгезія при невідкладних та планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку (автореферат) - Реферат

Органопротективна аналгезія при невідкладних та планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку (автореферат) - Реферат

Правостороння субплевральна аналгезія зменшувала ризик виникнення аритмій серця і епізодів ішемії міокарда у хворих з вираженою серцевою недостатністю ІІІ та IV ФК по NYHA. У цих хворих кількість аритмій cкладала від 45 до 83 протягом 24 годин після ЛХЕ, а епізодів ішемії міокарда від 4 до 7. Застосування регіонарної аналгезії дозволяло зменшити не тільки загальну кількість аритмій серця та розвиток життєво небезпечних порушень ритму, але й виникнення ішемії міокарда.

У групі хворих на фоні післяопераційної субплевральної аналгезії протягом 24 годин після закінчення операції не виявлено достовірної кореляційної залежності між інтенсивністю післяопераційного болю та кількістю аритмій, ЧСС і АТ сист.

Застосування правосторонньої субплевральної аналгезії повністю усувало післяопераційний біль в 73 % хворих. Органопротективні властивості тривалої правосторонньої субплевральної аналгезії, в порівнянні із традиційною аналгезією опіоїдами, в літніх хворих характеризувалися стабільною гемодинамікою, відсутністю підвищеної потреби міокарда в кисні, що дозволило скоротити абсолютний ризик життєво небезпечних порушень ритму серця на 17%, і в 5,2 рази - частоту епізодів "німої" ішемії міокарда.

Таким чином, у хворих похилого віку із серцевою недостатністю I-II ФК по NYHA після лапароскопічних операцій застосування запобіжної аналгезії з використанням НПЗП, клофеліну та кетаміну дозволяє зменшити вегетативні прояви післяопераційного болю у вигляді ішемії міокарда в середньому на 47 %. Правостороння субплевральна аналгезія показана у хворих із серцевою

недостатністю ІІІ та IV ФК по NYHA, тому що зменшує ризик виникнення життєво небезпечних порушень ритму серця в 2,1 рази, а ризик "німої" ішемії міокарда в 5,2 рази, в порівнянні із традиційною післяопераційною аналгезією.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове рішення актуального наукового завдання - профілактики та лікування післяопераційного больового синдрому після лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів похилого віку з наявністю одного або декількох супутніх захворювань, виявлені особливості органоушкоджуючої дії післяопераційного болю на систему кровообігу, запропонований диференційований підхід до післяопераційної аналгезії літніх хворих з високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень.

1. Протягом першої доби після ЛХЕ в 92 % хворих похилого віку відзначається інтенсивний післяопераційний больовий синдром, що призводить до порушень кровообігу й дихання. Занижена суб'єктивна оцінка інтенсивності післяопераційного болю у літніх пацієнтів не відповідає її вегетативним проявам.

2. Післяопераційний больовий синдром після лапароскопічних втручань у хворих похилого віку проявляється виникненням життєво небезпечних порушень ритму серця у 32 % пацієнтів і епізодами ішемії міокарда у 83 % хворих, стабільно підвищеним рівнем кортизолу та помірною гіперглікемією, які не вдається попередити за допомогою традиційного післяопераційного знеболювання опіоїдами.

3. Використання запобіжної аналгезії в післяопераційному періоді у хворих похилого віку із серцевою недостатністю I-II ФК по NYHA, зменшує вегетативні прояви післяопераційного болю у вигляді ішемії міокарда на 47 %, а життєво небезпечних аритмій серця - на 9 %, у порівнянні із традиційною аналгезією опіоїдами.

4. Рівень аналгезії в осіб похилого віку після лапароскопічних операцій, який досягається при правосторонній субплевральній блокаді, дозволяє виключити введення опіоїдних аналгетиків в 88,5 % і епізоди ішемії міокарда в 25 % хворих, зменшити абсолютний ризик виникнення життєво небезпечних аритмій серця на 17% та досягнути нормоглікемії.

5. Правостороння субплевральна аналгезія у хворих із серцевою недостатністю ІІІ-IV ФК по NYHA зменшує ризик виникнення життєво небезпечних порушень ритму серця в 2,1 рази, а ризик "німої" ішемії міокарда - в 5,2 рази, в порівнянні із традиційною післяопераційною аналгезією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У пацієнтів похилого віку з високим анестезіологічним ризиком стандартна ідентифікація інтенсивності післяопераційного болю повинна бути доповнена

добовим ЕКГ моніторингом для виявлення епізодів "німої" ішемії міокарда й життєво небезпечних порушень ритму.

2. Для підвищення якості післяопераційного знеболювання і подовження безбольового періоду у літніх хворих після лапароскопічних втручань в премедикацію необхідно за 40 хв до анестезії включати 0,15 мг клофеліну сублінгвально, за 30 хв - 30 мг кеторолаку внутрішньом'язово і за 10 хв до початку анестезії (0,2-0,3) мг/кг кетаміну внутрішньовенно.

3. У літніх пацієнтів після ЛХЕ без проявів серцевої недостатності або із серцевою недостатністю I - II ФК по NYHA післяопераційне знеболювання здійснювати внутрішньом'язовим введенням 30 мг кеторолаку кожні 8 годин. Додаткове знеболювання здійснювати внутрішньом'язовим введенням (5-10) мг морфіну, при інтенсивності післяопераційного болю по ВАШ більше 30 мм, через (30-60) хв після ін'єкції НПЗП. Найбільш оптимальним часом додаткового введення опіоїдних аналгетиків є 5-а, 11-а і 19-а години після закінчення операції.

4. У пацієнтів похилого віку при ЛХЕ із серцевою недостатністю III - IV ФК по NYHA, тотальна внутрішньовенна анестезія повинна бути доповнена правосторонньою субплевральною блокадою.

5. Методика субплевральної аналгезії: оптимальна поза хворого під час виконання анестезії - на лівому боці. За 20-25 хвилин до проведення загальної анестезії під місцевим знеболенням 5 мл 1 %-ого розчину лідокаїну по задній підпахвовій лінії в VII або VIII міжребер'ї катетеризують субплевральний простір через просвіт голки Туохі на глибину 3-5 см. Веріфікація находженя голки в субплевральному просторі – тест "втрати опору". Через катетер вводять 10-15 мл 1% розчину лідокаїну. Після досягнення правостороннього сенсорного блоку від Т4 до Т12 сегментів проводиться індукція загальної анестезії.

6. Для лікування післяопераційного болю після ЛХЕ пацієнтам похилого віку із серцевою недостатністю III - IV ФК по NYHA показана правостороння субплевральна блокада 10-15 мл 0,25 % розчину бупівакаїну кожні 6-8 годин протягом перших двох діб.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Бойко К.А. Послеоперационная аналгезия с использованием субплевральной блокады при лапароскопической холецистэктомии у лиц пожилого возраста // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2003.- №2 (д).- С. 78-80.

  2. Бойко К.А. Субплевральная послеоперационная аналгезия после лапароскопической холецистэктомии у пожилых больных снижает риск развития сердечно-сосудистых осложнений // Патологія.- 2005. - Т.2, №2.- С. 47-49.

  3. Бойко К.А. Органопротективная аналгезия кетамином и кетановом при лапароскопических холецистэктомиях у лиц пожилого возраста // "Актуальні питання фармацевтичної науки та практики". Збірник наукових статей.- Запоріжжя, 2003.- Вип. ІХ.- С. 208-212.

  4. Анестезиологическое обеспечение лапароскопических холецистэктомий // Запорожский медицинский журнал.- 2006.- №1.- С. 112-113 (Здобувачем особисто проведено анестезії у всіх хворих, проведено статистичну обробку та аналіз матеріалу, написання статті).

  5. Ганжий В.В., Бойко К.А. Предупреждающая аналгезия "Кетолонгом-Дарница" и клофелином в анестезиологическом обеспечении лапароскопической холецистэктомии // Харківська хірургічна школа.- 2002.- №4(5).- С. 95-97. (Здобувачем особисто проведено загальну анестезію, алгометрію у всіх хворих, статистичну обробку та аналіз матеріалу, написання статті).

  6. Подкорытов А.К.,. Букин В.Е,. Москалев О.П, Бойко К.А. Предупреждающая аналгезия в анестезиологическом обеспечении лапароскопической холецистэктомии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 2000.- №1.- С. 46-49. (Здобувач самостійно проводив алгометрію у всіх хворих, статистичну обробку отриманних даних).

  7. Ганжий В.В., Ганжий И.Ю.,. Бойко К.А. Симультантные хирургические операции с использованием видеолапароскопичесой техники // "Актуальні проблеми відновлювальної хірургії". Тези Всеукраїнської конференції за міжнародною участю.- Запоріжжя, 2001.- С.79-80. (Здобувачем особисто проведено анестезіологічне забезпечення у 70 % хворих, статистичну обробку та аналіз матеріалу).

  8. Букин В.Е, Поталов С.А., Курочкин Ю.Ф., Подкорытов А.К., Бойко К.А. Сравнительный анализ вариантов упреждающей аналгезии в хирургии грыж пахового канала. // Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів.- Запоріжжя: Дике Поле, 2002.- С. 37-40. (Здобувачем особисто проведено алгометрічні тести у всіх хворих, статистичну обробку та аналіз матеріалу).

  9. Москальов О.П., Букін В.Є., Поталов С.О., Голдовський Б.М., Бойко К.А. Нефармакологічна седація під час реґіонарної анестезії при травматичних ушкодженнях // Неотложная медицинская помощь. Сборник статей.- Харків: "Основа", 2002.- Вып.5.- С. 319-324. (Здобувачем особисто проведено оцінку інтенсивності болю за шкалою ВАШ та статистичну обробку матеріалу).

Нововведення

  1. Букін В.Є., Бойко К.А., Підкоритов А.К. Нова методика виконання попереджуючої аналгезії при невідкладних лапароскопічних операціях // Реєстр медико-біологічних нововведень. – 2002. - №206/17/02. (Опубліковано: Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2002. - №3. – С. 75-79.)

Loading...

 
 

Цікаве