WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Органопротективна аналгезія при невідкладних та планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку (автореферат) - Реферат

Органопротективна аналгезія при невідкладних та планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

БОЙКО КОСТЯНТИН АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 616-009.624-089.5:616.381-072.1]-053.88/.89

Органопротективна аналгезія при невідкладних та планових лапароскопічних операціях у хворих похилого віку

14.01.30 - анестезіологія та інтенсивна терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент Букін Валерій Євгенович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладних станів.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Владика Анатолій Степанович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії з післядипломною підготовкою;

доктор медичних наук, професор Снісарь Володимир Іванович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО.

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра невідкладних станів та анестезіології.

Захист відбудеться 20.10. 2006 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4, ауд. № 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий 19.09. 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої

ради, доктор медичних наук Кобеляцький Ю.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. У хірургічних стаціонарах збільшилася кількість хворих похилого віку, які підлягають плановим або невідкладним хірургічним втручанням (Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., 2003). Малоінвазивні ендоскопічні хірургічні операції стали одними із основних методів оперативного лікування жовчнокам'яної хвороби, що дало можливість значно розширити показання до оперативного лікування в осіб похилого віку з високим оперативним й анестезіологічним ризиком, зменшити строки й вартість лікування (Толстокоров Н.Г. и др, 2006). Адекватне усунення післяопераційного болю дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень, проводити ранню активізацію пацієнтів, зменшує строки лікування хворих у стаціонарі і знижує витрати на лікування (Машфорт М.Л. и др., 2004). Актуальність післяопераційного знеболювання зумовлена низькою якістю післяопераційної аналгезії більш ніж в 40 % пацієнтів (Овечкин А.М., Морозов Д.В., 2001). Існує думка, що літні пацієнти мають більш високий поріг болю, більше чутливі до ефектів аналгетиків і мають потребу в меншій кількості знеболюючих засобів у післяопераційному періоді (Muravchick S., 1994). Це призводить до недооцінки ролі післяопераційного больового синдрому в людей похилого віку. Внутрішньом'язові ін'єкції опіоїдів, що традиційно використовуются для лікування післяопераційного болю, можуть супроводжуватися депресією кровообігу, пригніченням вентиляції, нудотою та блюванням, уповільненням пасажу по шлунково-кишковому тракту, при цьому не забезпечується достатня аналгезія (Bisgaard T., Klarskov B., 2001). Незважаючи на очікувану ефективність післяопераційного знеболювання за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (Кобеляцкий Ю.Ю., 2004), різних схем запобіжної аналгезії з використанням малих доз кетаміну, клофеліну та інших комбінацій (OzyalcinN.S. et al., 2004), якість післяопераційної аналгезії в літніх хворих залишається низькою, про що свідчать високі післяопераційна захворюваність і число ускладнень, пов'язаних з болем або застосуванням аналгетиків (Laurila J. et al., 2006; Зюзенков М.В., Шев А.Ф., 2005). Переваги регіонарного знеболювання в геронтологічній групі хворих визначаються мінімальним впливом на всі органи й системи, збереженням всіх компенсаторних механізмів і незначним впливом анестетичних агентів (Rodgers A. et al., 2000). Проте, регіонарні методи знеболювання при лапароскопічних втручаннях практично не застосовуються, а можливості правосторонньої субплевральної тривалої блокади для лікування післяопераційного болю в літніх хворих не вивчені. Подальший пошук нових методик післяопераційного знеболювання в літніх хворих після лапароскопічних втручань на основі диференційованого використання системних аналгетиків і регіонарних блокад буде сприяти підвищенню ефективності і якості аналгезії й зниженню числа ускладнень, пов'язаних з післяопераційним болем та його лікуванням.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана як частина планової науково-дослідної роботи кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, курсом анестезіології й доглядом за хворими "Рання діагностика й лікування невідкладної абдомінальної хірургічної патології" (№ державної реєстрації 0100U002400) Запорізького державного медичного університету.

Мета дослідження - зменшити ризик кардіоваскулярних ускладнень у хворих похилого віку після лапароскопічних операцій шляхом підвищення ефективності післяопераційного знеболювання.

Завдання дослідження:

1) вивчити особливості перебігу післяопераційного больового синдрому у хворих похилого віку після лапароскопічних операцій;

2) дослідити зміни кардіоваскулярної системи та показників стресу при традиційному післяопераційному знеболюванні у хворих похилого віку після лапароскопічних оперативних втручань;

3) оцінити зміни кардіоваскулярної системи й показників стресу при використанні протоколів запобіжної аналгезії у літніх хворих після лапароскопічних операцій;

4) визначити можливість використання правосторонньої субплевральної блокади для профілактики та лікування післяопераційного больового синдрому у хворих похилого віку після лапароскопічних операцій;

5) розробити протоколи післяопераційної аналгезії після лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого віку в залежності від ступеня кардіоваскулярної недостатності.

Об'єкт дослідження - хворі похилого віку в післяопераційному періоді після лапароскопічних операцій.

Предмет дослідження- больовий синдром і післяопераційне знеболювання.

Методи дослідження- комплекс клінічних, біохімічних, інструментальних й алгометричних методів, спрямованих на порівняльну оцінку інтенсивності післяопераційного болю, стану гемодинаміки, показників стресу при застосуванні різних протоколів післяопераційної аналгезії у хворих похилого віку.

Наукова новизна. На підставі отриманих даних про порушення системного та коронарного кровообігу, ритму серця, підтверджено ушкодження органів під впливом післяопераційного больового синдрому у літніх хворих після лапароскопічних операцій. Встановлено, що у хворих похилого віку самооцінка післяопераційного болю менше, ніж його вегетативні прояви у вигляді ішемії міокарда, життєво небезпечних аритмій, напруження гемодинаміки й кисневого режиму. Вперше виявлено тісний зв'язок між інтенсивністю післяопераційного болю, кількістю аритмій, частотою серцевих скорочень і систолічним артеріальним тиском. Вперше доведено, що усунення післяопераційного болю за допомогою правосторонньої субплевральної блокади як компонента післяопераційної аналгезії

зменшує ризик виникнення життєво небезпечних порушень ритму серця і ішемії міокарда в осіб похилого віку із хронічною серцевою недостатністю III-IV ФК по NYHA.

Практичне значення отриманих результатів. Використання протоколів запобіжної аналгезії до лікування післяопераційного болю та застосування субплевральної правосторонньої блокади у 5,2 рази зменшує ризик порушень коронарного кровообігу та на 17 % - ризик життєво небезпечних серцевих аритмій після планових і невідкладних лапароскопічних операцій у хворих похилого віку із проявами серцевої недостатності III-IV ФК по NYHA. Результати роботи дозволяють рекомендувати для оцінки ефективності післяопераційної аналгезії холтерівське моніторування ЕКГ, а для лікування больового синдрому після лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого віку з високим операційним ризиком - використовувати правосторонню субплевральну аналгезію.

Впровадження результатів досліджень у практику. Запропонований метод правосторонньої субплевральної післяопераційної аналгезії у хворих похилого віку з високим анестезіологічним ризиком впроваджений у Запорізькому центрі екстремальної медицини і ШМД (акт впровадження від 11.11.03), Запорізькій обласній клінічній лікарні (акт впровадження від 19.01.04), МСЧ ВАТ "Запоріжсталь" (акт впровадження від 15.06.04), міській багатопрофільній лікарні №3 м. Луганська (акт впровадження від 07.04.06).

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів патентно-інформаційний пошук за темою дисертації і аналітичний огляд літератури. Разом з науковим керівником сформульовані мета й завдання дослідження. Внесок автора в одержанні результатів наукового дослідженя є основним і полягає в проведенні 76% анестезій, моніторінгу під час операції та в післяопераційному періоді. Алгометрія й холтерівське моніторування у всіх хворих виконані автором самостійно. Здобувач особисто провів обробку отриманих результатів і проаналізував їх. Автором особисто написаний текст диссертації, сформульовані висновки та основні положення, що виносяться на захист, розроблені практичні рекомендації, які є наслідком результатів досліджень.

Loading...

 
 

Цікаве