WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фармакокінетика аміксину в умовах інтермітуючого введення (автореферат) - Реферат

Фармакокінетика аміксину в умовах інтермітуючого введення (автореферат) - Реферат

Таблиця 5

Кінетичні параметри процесів виведення аміксину (50 мг/кг) з організму мишей на фоні багаторазового введення його нерадіоактивного аналогу

Виділення з сечею

Виділення з калом

Сумарне виділення

lnC0

0,7283

0,441

1,3187

С0, імп/хв

2,072

1,554

3,739

k, год-1

-0,0027

-0,0045

-0,0035

t1/2, год

256,721

154,033

198,042

MRT, год

370,37

222,22

285,71

Cl, см3/год

0,0816

0,1011

0,1827

Отримані дані при двох способах багаторазового введення дозволяють припустити, що при 5 добовому введенні з 56% сумарного виведення приблизно до 25% виділяється радіоактивний препарат введений на останню п'яту добу. Таким чином, при багаторазовому введенні аміксину виявлено сповільнення процесів елімінації препарату, які не проявляються при одноразовому введенні препарату, що повинно враховуватися при курсовому прийому препарату.

Моноекспонційна залежність кінетики елімінації 3Н-аміксину дозволяє використати для оцінки параметрів накопичення (М) метод Мансгельдорфа (Chamberlain J., 1986; Фирсов А.А. и соавт., 1984). Так як одна з задач дослідження складала вивчення динаміки параметрів кінетичної схеми розподілу препарату в умовах його однократного і тривалого введення, наприклад, прискорення процесів елімінації тощо, нами був використаний розроблений раніше варіант методу Мансгельдорфа, для визначення поточних (в інтервалах збору екскретів) значень констант елімінації [3Н]-продуктів з організму. З цією метою, класичним методом Мансгельдорфа були попередньо визначені розрахункові значення величин екскреції при нескінченій експозиції. Результати аналізу показують, що навіть при нескінченій експозиції виводиться близько 80% введеної дози при одноразовому пероральному введенні [3Н]-аміксину на фоні чотирьохдобового введення нерадіоактивного аналога препарату і до 52% при багаторазовому введенні.

При однократному введенні препарату швидкість екскреції із сечею перевищує аналогічні показники процесу виділення з калом. Попереднє чотирьохдобове введення неміченого аналога приводить до зміни досліджуваних процесів – зростають поточні значення констант елімінації препарату з калом стосовно аналогічних показників процесів екскреції із сечею. Аміксин є інгібітором монооксигеназної системи організму (Галкин Б.Н., 1985), а зміна параметрів процесів його екскреції в ході тривалого введення препарату, можливо, змінює швидкість процесів біотрансформації аміксину і сповільнює процес виведення його метаболітів з організму мишей.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення важливого наукового завдання сучасної фармакології - вивчення процесів всмоктування, розподілу, метаболізму та елімініції аміксину в залежності від схем його перорального введення.

1. На підставі розроблених аналітичних методів показано, що в організмі мишей аміксин піддається незначній біотрансформації з утворенням двох метаболітів з низькою хроматографічною рухливістю, значення Rf яких становило 0,21 та 0,42, що співпадають з аналогічними показниками, передбачуваних синтезованих сполук 2,7-діоксифлуоренону та 2-окси-7-діетиламіноетоксифлуоренону, відповідно.

2. Особливістю фармакокінетики аміксину при пероральному способі його введення є висока швидкість надходження (всмоктування) у внутрішнє середовище організму і повільний процес його тканиної та органої елімінації. Найбільший вміст загального радіоактивного матеріалу має місце в печінці й нирках експериментальних тварин, а найменший - плазмі крові. Зниження логарифму концентрації радіоактивного матеріалу в цих органах та плазмі крові здійснюється паралельно.

3. Процеси виведення 3H-аміксину з організму мишей при всіх схемах перорального введення на протязі всього часу досліду здійснюються з достатньо повільною швидкістю. Процес загального виведення препарату з організму - моноекспоненціальний, а окремо з сечею та калом - непаралельний. Основний шлях елімінації – екскреція з сечею 39,2%, а з калом приблизно 15% введеної дози. При багаторазовому введенні аміксину виявлено сповільнення процесів елімінації препарату, які не проявляються при одноразовому введенні препарату, що повинно враховуватися при курсовому прийомі препарату.

4. Результати аналізу методом Мансгельдорфа показують, що при нескінченій експозиції виводиться близько 80% введеної дози при одноразовому введенні [3Н]-аміксину на фоні багаторазового введення нерадіоактивного аналогу препарату і до 52% при багаторазовому введенні.

5. Не відзначено систематичного зростання (чи зниження) величин констант швидкості елімінації [3Н]-продуктів з організму мишей (сумарної, із сечею і з калом), як при однократному, так і при тривалому введенні [3Н]-аміксину і його нерадіоактивного аналогу. Характерною рисою даних процесів є більш повільна сумарна швидкість виведення загального радіоактивного матеріалу при тривалому введенні препарату. Поточні константи швидкості елімінації препарату ≈ в 10 разів перевищують такі показники при однократному введенні [3Н]-аміксину з попереднім багаторазовим введенням нерадіоактивного аналогу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Оцінка повноти всмоктування 3Н-аміксину з шлунково-кишкового тракту мишей і процесу пресистемної елімінації на підставі позамодельного фазового аналізу / О.В. Жук, В.Г. Зіньковський, С.К. Сумрій, І.Ю. Борисюк // Одеський медичний журнал. - 2004. - №5(85). - С. 7-11. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

2. Головенко М.Я., Борисюк І.Ю. Аналіз кінетики процесів екскреції 3Н-аміксину з організму мишей при одноразовому пероральному введенні // Ліки. - №3-4. – 2004. – С. 110-113. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

3. Головенко М.Я., Борисюк І.Ю. Особливості процесів виведення аміксину мишей при його багаторазовому введенні // Досягнення біології та медицини. – 2004. - №2(4). – С. 12-15. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

4. Борисюк І.Ю. Фармакокінетика процесів надходження та розподілу аміксину в організмі мишей при його одноразовому пероральному введенні // Медична хімія. – 2005. – №2(7). – С. 41-44.

5. Борисюк І.Ю. Оптимізація методу вилучення 3Н-аміксину з біологічних рідин // Клінічна фармація. – 2005. - №1(9). – С. 18-21.

6. Головенко М.Я., Борисюк І.Ю. Особливості розподілу 3Н-аміксину в організмі мишей в умовах його інтермітуючого введення // Клінічна фармація. – 2005. - №4(9). – С. 32-35. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

7. Головенко Н.Я., Борисюк И.Ю. Фармакокинетика амиксина при его многократном пероральном введении мышам // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. – 2005. - №12(140). – С. 661-663. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення статті).

8. Головенко М.Я., Борисюк І.Ю. Розподіл аміксину в організмі мишей при його одноразовому пероральному введенні // Матеріали IV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології "Актуальні питання фармакології". – Вінниця, 2004. – ч. 1. - С. 27-32. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів, оформлення тез).

9. Борисюк І.Ю. Кінетика процесу виведення 3Н-аміксину з організму мишей при одноразовому пероральному введенні препарату // Імунологія та алергологія. – 2004. - №1. – С. 52. – Тези доповідей науково-практичної конференції "Імунотропні препарати в клінічній практиці". – (Київ, 2004).

Loading...

 
 

Цікаве