WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості мікродискектомії залежно від топографо-анатомічних варіантів гриж міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта (автореферат) - Реферат

Особливості мікродискектомії залежно від топографо-анатомічних варіантів гриж міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта (автореферат) - Реферат

1

S1

5

L5-S1

Малюнок Д:

1 – проекція міжхребцевого диску L5-S1;

2 – зона кісткових резекцій (медіальна частина нижнього суглобового паростка L5 хребця);

3 – зона кісткових резекцій (нижня частина дуги L5 хребця);

4 – зона кісткових резекцій (верхньолатеральна частина дуги S1 хребця);

5 – корінець S1.

Особливість кісткових резекцій при форамінальних грижах має значення тільки у випадках їхнього розташування біля входу в міжхребцевий отвір і визначається для гриж, що розташовуються в області плеча й аксилярній зони корінця. У цьому випадку мінімальні кісткові резекції виконувалися при варіанті локалізації грижи в області плеча й аксилярній зони корінця в проекції МХД. В такій ситуації на рівнях L4-5 і L5-S1 МХД в наших спостереженнях виконувалася лише медіальна фасетектомія. У двох спостереженнях на рівні L5-6 при підході до грижи виконувалася лише флавотомія.

Тракція корінця. Після виявлення грижи й зацікавленого корінця або ДМ важливо визначення напрямку тракції корінця з метою оголення грижи. Тракція корінця може проводитися як у латеральному, так і в медіальному напрямку. Надмірна тракція корінця веде до знов виниклої післяопераційної радикулопатії. Тому важливо проводити тракцію корінця в такому напрямку, щоб вона була мінімальною. Тракція в латеральному напрямку найбільш застосовна до гриж, розташованих в аксилярній області й під корінцем. Якщо грижа займає не тільки аксилярну область, але й частину місця ДВК, тракція його повинна бути спрямована латерально й нагору. У всіх інших випадках більш легко застосовна тракція корінця в медіальному напрямку.

Подальші маніпуляції в операційній рані – видалення грижи, ревізія епідурального простору, гемостаз і ушивання м'яких тканин – проводяться згідно загально прийнятих стандартів.

Результати хірургічного лікування

Нами вивчено найближчі й віддалені результати хірургічного лікування. Найближчі результати оцінювалися на підставі характеристик функціонального й неврологічного статусу хворих безпосередньо після операції; віддалені – на підставі стану неврологічних функцій, скарг і ступеня післяопераційної соціальної адаптованості хворих, оцінених протягом поточного року після хірургічного втручання. Аналіз результатів ґрунтувався на загальному й неврологічному огляді, даних КТ і МРТ і анамнезу захворювання.

Якщо в неврологічному статусі після операції при оцінці в балах їхня кількість не змінювалася в жодних неврологічних параметрах, у порівнянні з доопераційними, загальний результат оцінювався як "без змін". Регрес неврологічної симптоматики розцінювався як "значний" і "частковий". "Значний регрес" констатувався тоді, коли мало місце збільшення на 2 бали порушеної до операції рухової або чутливої функції. Якщо в клінічній картині мали місце чутливі або рухові порушення, які після операції супроводжувалися збільшенням на 1 бал, що не призводило до повного відновлення порушених неврологічних функцій, то такий стан розцінювався як "частковий регрес". У тих випадках, коли мало місце збільшення на 1 - 2 і більше балів порушеної до операції рухової або чутливої функції, що супроводжувалося набором максимальної кількості балів, констатувався "повний регрес" неврологічної симптоматики.

При оцінці післяопераційного болю в балах їхня кількість у всіх випадках збільшувалася від 1 до 5. Повний регрес больового синдрому супроводжувався збільшенням балів від 2 до 5. При частковому регресі болю кількість балів збільшувалася від 1 до 4. У цьому зв'язку регрес больового синдрому оцінювався як "повний" і "частковий".

Стан "погіршення" мав місце при оцінці неврологічного статусу й супроводжувався зменшенням кількості балів на 1.

Безпосередній результат оперативних маніпуляцій оцінювався на підставі шкали якісної оцінки результатів хірургічного втручання (Таблиця 2). Критеріями, що характеризують результат проведеного оперативного втручання, були прийняті: больовий синдром, рухові й чутливі порушення, а також порушення функції тазових органів. Їхню градацію здійснювали по трибальній шкалі. Оцінка в 3 бали відповідала повному регресу синдрому, в 2 бали – частковому, в 1 – відсутності динаміки. Загальна кількість балів, що відповідало 4, свідчило про незадовільний результат, 5-8 – про задовільний результат, 8-11 – про гарний результат і 12 – про відмінний післяопераційний результат.

Таблиця 2

Якісна оцінка результатів хірургічного втручання

Ознака

Кількість

балів

Результат

Больовий синдром /

Рухові порушення /

Чутливі порушення /

Тазові порушення

3

повний регрес

2

частковий регрес

1

відсутність динаміки

Із усьої кількості прооперованих хворих (238) в 93 (39,1%) з них був констатований відмінний результат, в 133 (55,9%) – гарний і в 12 (5%) – задовільний. Незадовільних результатів хірургічного лікування відзначено не було.

Оцінка отриманих результатів на підставі опитувальникаNASS

Таблиця 3

Оцінка по NASS функціонального й неврологічного статусу

Категорія

До операції

Після

операції

Через

6-12 міс.

А. Симптоматика

Люмбалгія

3,7

2,9

1,6

Біль у нозі

4,6

1,7

1,2

Заніміння/парестезії

3,9

1,4

1,2

Слабість ступні

2,4

1,6

1,1

В. Виразність симптоматики

Люмбалгія

4,3

3,8

1,4

Біль у нозі

5,3

1,2

0,6

Заніміння/парестезії

1,7

1,4

1,2

Слабість ступні

1,1

1,0

0,7

С. Функціональний статус

48

37

17

Усього балів

(мінімальна-максимальна межі)

75

7126

(45-97)

52

58,524,5

(34-83)

26

3013

(17-43)

У Таблиці 3 зазначені середні значення в балах для кожного з аналізованих періодів. Найбільш частим симптомом був біль у нозі (96% спостережень), виразність якого склала в середньому 4,6 бали до операції. У той же час слабкість ступні зустрічалася рідше (47% спостережень) і виразність її в середньому склала 2,4 бали до операції. Т.ч., у порівнянні з доопераційним станом, у гострому післяопераційному періоді кількість балів, що набираються хворими, зменшилася практично в 1,5 рази, а через 6-12 місяців – майже в 3 рази, у порівнянні з вихідним станом, що відображає значну позитивну динаміку відновлення втрачених неврологічних функцій.

Зроблено оцінку неврологічного й функціонального статусів кожного з типів гриж МХД, що зустрічалися, а також – кожного рівня, що досліджувався (Таблиці 4 і 5).

Таблиця 4

Оцінка по NASS залежно від типу й розташування кили диска

Тип і розташування кили

диска

До операції

Після

операції

Через

6-12 міс.

Плечова медіолатеральна

6924

(45-93)

53,519,5

(34-73)

27,510,5

(17-38)

Аксилярна Медіолатеральна

77,513,5

(64-91)

5414

(40-68)

26,56,5

(20-33)

ДВК Парамедіанна

8114

(67-95)

6122

(39-83)

3112

(19-43)

Аксилярна Парамедіанна

79,517,5

(62-97)

5413

(41-67)

289

(19-37)

ДМ Серединна

8211

(71-93)

59,511,5

(48-71)

296

(23-35)

Плечова Парамедіанна

77,512,5

(65-90)

52,511,5

(41-64)

277

(20-34)

Форамінальна Латеральна

7712

(65-89)

5412

(42-66)

257

(18-32)

ДМ + ДВК Серединна + Парамедіанна

73,59,5

(64-83)

5613

(43-69)

28,56,5

(22-35)

ДМ + Плечова

Медіолатеральна +Серединна

933

(90-96)

665

(61-71)

32,51,5

(31-34)

ДМ + ДВК Парамедіанна

72,54,5

(68-77)

519

(42-60)

265

(21-31)

ДВК Медіолатеральна

72,53,5

(69-76)

411

(40-42)

20,51,5

(19-22)

Аксилярна + ДВК Парамедіанна

84

69

38

Loading...

 
 

Цікаве