WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клініки та лікування ушкоджень пародонта при протезуванні незнімними металокерамічними конструкціями (автореферат) - Реферат

Особливості клініки та лікування ушкоджень пародонта при протезуванні незнімними металокерамічними конструкціями (автореферат) - Реферат

Результати клінічних і лабораторних досліджень у пацієнтів, які мали в порожнині рота незнімні МК протези і супутні хвороби тканин пародонта опорних зубів, стали основою для розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів, що охоплює: навчання раціональній індивідуальній гігієні порожнини рота (корекція навичок і підбір індивідуальних засобів гігієни) з подальшим її контролем; професійну гігієну порожнини рота; санацію порожнини рота; усунення травматичної оклюзії; місцеве використання антисептика „Декасан" і лікувальної пасти, що містить мазь „Антитромб"; автомасаж ясен.

Ефективність комплексу визначали за результатами лікування 55 хворих, протезованих незнімними МК конструкціями: у 30 з них був діагностований хронічний катаральний гінгівіт опорних зубів, у 25 – хронічний пародонтит легкого ступеня тяжкості. Залежно від складу лікувальних заходів хворих на гінгівіт і пародонтит розподілили на дві клінічні групи. У першій групі хворих на гінгівіт (15 осіб) і пародонтит (12 осіб) проводили професійну гігієну порожнини рота з використанням для медикаментозної обробки ясен і аплікацій на ясна антисептика „Декасан", у другій групі хворим на гінгівіт (15 осіб) і пародонтит (13 осіб) додатково накладали лікувальну твердіючу пов'язку з маззю „Антитромб".

Для статистичної обробки цифрового матеріалу застосовували метод варіаційної статистики з використанням критерію t Ст'юдента.

Результати досліджень та їх обговорення. На клінічному обстеженні у 55 (64,7%) хворих у ділянці 210 (58,99%) зубів, що знаходилися під одиночними МК коронками або були опорними для незнімних МК конструкцій, виявлені патологічні зміни тканин пародонта. У структурі хвороб пародонта обстежених переважав гінгівіт: він був констатований у 30 (35,29%) хворих, які мали 157 (44,10%) опорних зубів. У 25 (29,41%) хворих у ділянці 53 (14,89%) опорних зубів був діагностований пародонтит.

Запальний процес у разі гінгівіту мав катаральну форму і хронічний перебіг. Ступінь тяжкості гінгівіту в 108 (30,34%) опорних зубах був легкий, у 49 (13,76%) - середній. У хворих на гінгівіт індекс РМА становив 31,51 2,83%, PI – 0,98 0,08 бала, проба Шіллера - Писарєва – 1,53 0,12 бала, індекс PBI – 1,1 0,1 бала. На рентгенограмах коміркових відростків у 9 хворих із хронічним катаральним гінгівітом опорних зубів визначався остеопороз верхівок міжзубних перегородок.

Функціональний стан судин пародонта при гінгівіті опорних зубів свідчить про зміни гемодинаміки за рахунок підвищення периферичного опору і тонусу судин. Аналіз реопародонтограм дозволив установити вірогідну розбіжність (р<0,05) кількісних показників – реографічного індексу, показника тонусу судин, індексу периферичного опору судин у порівнянні з нормою. Значення індексу еластичності суттєво не відрізнялося (р>0,05) від показника контрольної групи.

За даними клініко-рентгенологічного обстеження у 25 (29,41%) хворих у ділянці 53 (14,52%) зубів під МК коронками і опорних зубів мостоподібних МК протезів ми констатували хронічний пародонтит. За ступенем деструктивних змін пародонтит був легкого ступеня тяжкості. Симптоматичний гінгівіт у 24 (96,0%) хворих мав катаральну форму, в 1 (4,0%) хворого – гіпертрофічну. Порівняльний аналіз стану тканин пародонта опорних зубів у хворих на гінгівіт і пародонтит, за значеннями пародонтальних індексів, виявив вірогідні відмінності відповідно: РМА – 31,51 2,83% і 52,54 3,11% (р<0,05), PI – 0,98 0,08 бала і 2,200,12 бала (р<0,05), проба Писарєва-Шіллера – 1,53 0,12 бала і 2,74 0,23 бала (р<0,05), індекс PBI – 1,1 0,1 бала і 1,7 0,1 бала (р<0,05).

На рентгенограмах коміркових відростків при пародонтиті спостерігалися розширення періодонтальної щілини у пришийковій ділянці опорних зубів, резорбція міжзубних перегородок уражених ділянок коміркових відростків до 1/3 їхньої довжини.

Функціональний стан судин пародонта у хворих на пародонтит характеризувався значним підвищенням тонічного напруження судин, їхнього периферичного опору та зниженням еластичності судин (р<0,05). Усі зміни показників реопародонтограми у хворих на пародонтит свідчать про порушення судинного тонусу і судинної реактивності, гальмування капілярного кровообігу.

У 30 (35,29%) пацієнтів, які мали 146 (41,01%) опорних зубів незнімних МК конструкцій і зубів під одиночними МК коронками, зовнішній вигляд ясен відповідав клінічно інтактному пародонту.

За результатами реопародонтографії у пацієнтів, протезованих незнімними МК конструкціями з інтактним пародонтом опорних зубів, суттєвих змін функціонального стану судин не виявлено: реографічний індекс, показник тонусу судин, індекс периферичного опору та індекс еластичності судин відповідали значенням показників контрольної групи (р>0,05).

За нашими спостереженнями, стан пародонта опорних зубів мостоподібних МК протезів і зубів під одиночними МК коронками залежить від кількості одиниць металокераміки. Із 44 пацієнтів, які мали до 5 одиниць металокераміки, у 23 (52,27%) констатований інтактний пародонт у ділянці опорних зубів, у 21 (47,73%) – запальні хвороби тканин пародонта. У 41 хворого з незнімними МК конструкціями зубних протезів у порожнині рота знаходилось 6 і більше одиниць МК, 7 (17,07%) із них мали інтактний пародонт у ділянці опорних зубів, 34 (82,93%) – хронічний катаральний гінгівіт і хронічний пародонтит.

Аналіз гігієнічного стану за допомогою індексу нальоту (DI) OHI-S, що оцінює площу поверхні коронки зуба, яку покриває зубний наліт, показав, що якість поверхні покриття МК протеза сприяє мінімальній адгезії до нього зубного нальоту. Отримані дані свідчать про те, що в осіб контрольної групи і в осіб, протезованих МК конструкціями, з інтактним пародонтом опорних зубів рівень гігієни був задовільним (відповідно 1,150,10 бала і 0,830,07 бала). DI пацієнтів, протезованих МК конструкціями, з гінгівітом у ділянці опорних зубів був на рівні контрольних значень, у хворих на пародонтит – вище норми, але в обох випадках показник знаходився в межах задовільного рівня гігієни (відповідно 1,140,2 бала і 1,570,2 бала). При цьому визначення ГІ Silness-Loe дозволило виявити наявність м'яких зубних нашарувань у ділянці шийки опорних зубів за допомогою зонда, без використання ревеляторів зубного нальоту. За даними ГІ Silness-Loe, в разі інтактного пародонта опорних зубів рівень гігієни не відрізнявся від норми (відповідно 0,650,04 бала і 0,720,05 бала, р>0,05), в разі гінгівіту і пародонтиту опорних зубів (1,30,06 бала і 1,90,07 бала) був вірогідно вище (р<0,05) показника в контрольній групі. Отримані дані дозволили нам рекомендувати ГІ Silness-Loe для визначення наявності м'яких зубних нашарувань у ділянках опорних зубів незнімних МК конструкцій.

Загальне значення OHI-S у групі пацієнтів з інтактним пародонтом опорних зубів відповідало задовільному рівню, у групі хворих на гінгівіт – незадовільному, у хворих на пародонтит – поганому. Під час опитування хворі пояснювали незадовільний стан гігієни кровоточивістю і болем у яснах під час чищення зубів.

Значення IHI не мали суттєвих розбіжостей у групах обстежених, імовірно, через те, що опитувані не використовували інтердентальних засобів гігієни. Окрім того, більшість із них не знали правил чищення зубів, виконували переважно обертально-поступальні рухи зубною щіткою, не надавали значення тривалості процедури.

Аналіз результатів біохімічного дослідження ротової рідини осіб з інтактним пародонтом опорних зубів свідчить про те, що показники прооксидантно-антиоксидантного балансу відповідають показникам контрольної групи: початковий рівень умісту ТБК-реагуючих продуктів становив 2,690,14 мкмоль/л (в контрольній групі 2,430,07 мкмоль/л, р>0,05), остаточний рівень ТБК-реагуючих продуктів - 6,480,26 мкмоль/л (в контрольній групі 6,030,31 мкмоль/л, р>0,05), приріст ліпоперекисів після інкубації субстрату дослідження дорівнював відповідно 3,780,19 мкмоль/л і 3,600,29 мкмоль/л (р>0,05), активність СОД і каталази також не мала суттєвих розбіжностей із контрольними значеннями (р>0,05).

Loading...

 
 

Цікаве