WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості клініки та лікування ушкоджень пародонта при протезуванні незнімними металокерамічними конструкціями (автореферат) - Реферат

Особливості клініки та лікування ушкоджень пародонта при протезуванні незнімними металокерамічними конструкціями (автореферат) - Реферат

Розроблений спосіб ретракції ясен дозволяє спростити і пришвидшити роботу лікаря-стоматолога при протезуванні незнімними металокерамічними конструкціями.

Результати даної роботи реалізуються на практиці в Полтавській обласній клінічній стоматологічній поліклініці, у стоматологічній поліклініці № 1 м. Кременчука (Полтавська область), у Лубенській міській комунальній стоматологічній поліклініці (Полтавська область). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрах ортопедичної стоматології та імплантології, пропедевтики ортопедичної стоматології, післядипломної підготовки лікарів-ортопедів Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені мета і завдання дослідження, проведено тематичний патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за проблемою дослідження. Під керівництвом наукового керівника проводилися клінічні дослідження, розробка методики лікування хворих, виконання лікувальних заходів. Самостійно проведена статистична обробка отриманих результатів, написані всі розділи роботи, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Робота виконана на базах кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології Української медичної стоматологічної академії (зав. – д.мед.н., проф. М.Д. Король), кафедри мікробіології УМСА (зав. – д.мед.н., проф. Г.А.Лобань), лікувально-хірургічного відділення Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки (зав. відділення – Б.І. Тесленко), центральної науково-дослідної лабораторії Української медичної стоматологічної академії (зав. – д.мед.н., проф. І.П.Кайдашев), Інституту мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України (м. Харків; гол. лікар – Н.В. Зайцева). У публікаціях, написаних у співавторстві, іншим авторам належить консультативна допомога.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні методи реабілітації ортопедичних і ортодонтичних хворих" (м. Полтава, 2002); ювілейній обласній науково-практичній конференції „Питання організації стоматологічної ортопедичної допомоги в сучасних умовах" (м. Полтава, 2003); на засіданні апробаційної ради № 2 „Стоматологія" при Українській медичній стоматологічній академії (м. Полтава, 2004); обласній науково-практичній конференції лікарів стоматологів-ортопедів і наукових працівників „Клініка і технологія повного знімного протезування" (м. Полтава, 2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 4 статтях (3-самостійні, 1- у співавторстві) у спеціалізованих виданнях, ліцензованих ВАК України. Отримано 3 деклараційні патенти України на корисну модель. Виданий інформаційний лист „Спосіб лікування запальних захворювань пародонта у хворих з незнімними металокерамічними конструкціями" (№ 83-2005).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 185 сторінках залікового машинописного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, який містить 262 джерела, з яких 210 є вітчизняними та країн СНД і 52 - іноземними. Робота ілюстрована 21 таблицею, 33 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено обстеження 85 пацієнтів (30 чоловіків і 55 жінок) віком від 36 до 60 років, які мали в порожнині рота незнімні металокерамічні (МК) зубні протези. Термін експлуатації ортопедичних конструкцій - від 1 до 5 років.

Усі пацієнти основної групи не мали алергічних реакцій і непереносимості до сплавів металів (Wiron, Wirocer - фірма BEGO, Німеччина) та керамічної маси (Сeramco - фірма BEGO, Німеччина) зубних протезів, що було визначено шляхом тестування методом Р. Фоля (В.В. Пинчук, 2000). Електропунктурна діагностика проводилася на програмно-технічному комплексі фірми „Медіса".

Контрольну групу складали 20 пацієнтів (6 чоловіків і 14 жінок) аналогічного віку, які не мали зубних протезів і хвороб тканин пародонта.

Додатково були обстежені 13 хворих (7 жінок і 6 чоловіків) хірургічного відділення Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки віком 36-60 років, які не мали ортопедичних конструкцій у порожнині рота. Хворим проводилось оперативне втручання у фронтальній ділянці нижньої щелепи за хірургічними або ортодонтичними показаннями. У 2 пацієнтів мав місце клінічно інтактний пародонт, у 4 був діагностований хронічний катаральний гінгівіт середнього ступеня тяжкості, у 7 – хронічний пародонтит легкого ступеня тяжкості. Разом з одним пацієнтом із контрольної групи вони склали групу порівняння для імуногістохімічного дослідження.

Усі обстежені за станом здоров'я належали до II групи здоров'я, тобто були практично здоровими.

85 хворих, протезованих незнімними металокерамічними конструкціями, мали 356 зубів, покритих коронками, з яких 182 були опорними. У обстежених нами пацієнтів дефекти зубів і зубних рядів були відновлені такими типами зубних протезів: суцільнолитими одиночними коронками, облицьованими керамікою, – 174, мостоподібними МК протезами – 72. Стан зубних протезів оцінювали за косметичними і функціональними даними.

Обстеження органів порожнини рота проводили за допомогою загальноприйнятих методів (ВООЗ, 1989). Для об'єктивної оцінки стану тканин пародонта використовували зворотні пародонтальні індекси: папілярно-маргінально-альвеолярний (РМА) в status loсalis (Т.Ф. Виноградова, 1988), пародонтальний індекс (ПІ) за Russel (Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко, 2000). Уточнювали стан кожної ділянки ясен окремо за критеріями Є.Н. Балчевої та Є.П. Атанасової (В.И. Яковлева и соавт., 1995). Ступінь кровоточивості ясенних сосочків визначали за допомогою папілярного індексу кровоточивості (РВI) за Muchlemann-Son (С.И. Сивовол, 2001). Для визначення виразності запального процесу в тканинах пародонта використовували математизовану пробу Шіллера-Писарєва або йодне число Д. Свракова (В.И. Яковлева и соавт., 1995). Гігієнічний стан порожнини рота і ділянок зубного ряду, протезованих незнімними МК конструкціями, оцінювали за значенням гігієнічного індексу (ГІ) J.C.Green, J.R.Vermillion - OHI-S, індексу гігієни за Silness-Loe (И.С.Мащенко, 2003) та інтердентального гігієнічного індексу - IHI (С.И.Сивовол, 2001).

Для вивчення функціонального стану судин тканин пародонта проводили реопародонтографію за допомогою діагностичного комп'ютерного комплексу, розробленого на кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології Української медичної стоматологічної академії (Патент 38526 Україна, А 61С19/04). Показники гемодинаміки вивчали за тетраполярною методикою (А.А.Прохончуков и соавт., 1980).

Стан кісткових структур коміркового відростка вивчали за результатами рентгенологічного дослідження його фрагмента внутрішньоротовим методом. Диференціювали зміни кісткової тканини пародонта відповідно до рекомендацій (И. Е. Сергеева, 1993; Т.В. Баглык, 2002; Н.А. Рабухина, 2002).

Для встановлення діагнозу використовували класифікацію хвороб пародонта XVI Пленуму Всесоюзного наукового товариства стоматологів (1983).

Уміст ліпоперекисів у ротовій рідині визначали за накопиченням продуктів, що реагують із тіобарбітуровою кислотою (ТБК-реагуючі продукти), за методикою Ю.О. Володимирова й О.І. Арчакова, активність супероксиддисмутази (СОД) - за методикою О.С. Брусова, А.М. Герасимова, активність каталази - за методикою О.Г. Архипової (І.П. Кайдашев, 2003).

Уміст SIg A в ротовій рідині вивчали методом радіальної імунодифузії в гелі (G.J. Manchini et аl., 1965). Активність лізоциму в ротовій рідині визначали нефелометричним методом за В.Г. Дорофейчуком (В.В. Меньшиков, 1987).

Неспецифічну резистентність слизової оболонки порожнини рота оцінювали за результатами реакції адсорбції мікроорганізмів (РАМ) клітинами епітелію (Т.А. Беленчук, 1985).

Мікробіологічне дослідження охоплювало виявлення мікроорганізмів у вмісті зубоясенної борозни і пародонтальних кишень опорних зубів шляхом аеробного й анаеробного культивування та ідентифікацію мікроорганізмів з урахуванням критеріїв Берджі (Дж. Хоулт и соавт., 1997). Результати кількісного дослідження мікрофлори реєстрували методом Голда (В.В. Хазанова и соавт., 1987).

Імунітет слизової оболонки коміркового відростка оцінювали за допомогою гістологічного і модифікованого імуногістохімічного методів дослідження (І.П. Кайдашев і співав., 2002). Матеріалом слугували біоптати ясенних сосочків розміром 2-3 мм3, які брали під час оперативного втручання. Із заморожених блоків на кріостаті готували серійні зрізи, один із яких фарбували гематоксилін-еозином за загальноприйнятою методикою (В.В. Меньшиков, 1987). Особливості морфологічної будови ясенного сосочка вивчали за допомогою мікроскопа Біолам („ЛОМО", Росія). Субпопуляційні маркери імуноцитів виявляли непрямим біотин-екстраведин-пероксидазним методом, використовуючи моноклональні антитіла HLA-DR, CD3, CD4, CD8, CD16, CD20, CD23. Розподілення в шарах епітелію ясен позитивно зафарбованих, імунореактивних клітин вивчали мікроскопом "Біолам" („ЛОМО", Росія). У межах епітелію позитивно зафарбовані клітини рахували на 100 епітеліоцитів по всій товщині шару, у власній пластинці слизової оболонки клітини рахували на стандартну площу, яка відповідала 100 епітеліоцитам. Результати дослідження документували фотографуванням на плівку „Коніка VX 400" за допомогою мікрофотонасадки МФН-10 („ЛОМО", Росія).

Loading...

 
 

Цікаве