WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Стан глибинного зору оцінювався за величиною порогу глибинного зору (у мм). Цей показник визначався у школярів за допомогою апарата Беста, ковзаючим методом (Заксенвегер Р.,1963); у дошкільників аналогічний показник вимірювався за допомогою модифікованого стереотренера (Бойчук И.М., 1990), досліджувався поріг глибинного зору зблизька з відстані 0,33 м і вдалину – з 5 м.

З урахуванням функціонального стану різних відділів Р- і М-каналів обох очей і їх бінокулярної взаємодії було розроблено методи лікування цих порушень і схему лікування хворого на амбліопію, яку наведено в табл. 5.

Таблиця 5

Схема лікування хворих на амбліопією

Характер функціонального

порушення

Методика лікування

Порушення функцій монокулярних Р-

каналів ретино-кортикальних зв'язків

методика хроматичної стимуляції (засвітлювання червоним світлом)*

Порушення функцій монокулярних М-каналів ретино-кортикальних зв'язків

методика хроматичної стимуляції (засвітлювання синім світлом)*;

фотостимуляція половин сітківки*

Розлад бінокулярної взаємодії

Р-каналів обох очей

нормалізація фузійної здатності з допомогою синоптофора;

стереотренінг з допомогою контурних статичних і рандомізованих стереограм*

Розлад бінокулярної взаємодії М-каналів обох очей

стереотренінг з допомогою динамічних контурних і рандомізованих стерео

грам*; гетеронімна або гомонімна фотостимуляція половин сітківок обох очей*

Моторні порушення амбліопічного ока

спосіб електростимуляції зовнішніх прямих окорухових м'язів*

Примітка. * – позначення методик, розроблених автором

Залежно від характеру даних, отриманих у ході дослідження, застосовували відповідні методи статистичного аналізу. Для оцінки чисельних показників розраховували середнє значення (М) і стандартне відхилення (SD). Для оцінки відмінностей у двох групах використовувався критерій Стьюдента. Оцінку чисельних показників до і після лікування здійснювали за допомогою критерію Стьюдента для зв'язаних вибірок (Боровиков В.П, Боровиков И.П., 1997). Оцінку зв'язку між категоризованими чинниками проводили з використанням 2 та за потреби – з поправкою Йєйтса (Гланц С., 1999).

З метою групування амбліопій за показниками, що вивчалися, проведено кластерний аналіз (метод автоматичного групування за k-середніми). Під час оцінки чисельних показників у трьох групах за діагнозом і у кластерах використовувався дисперсійний аналіз з подальшим застосуванням критерію множинного порівняння Ньюмана–Кейлса (Гланц С., 1999). Для чисельної оцінки бінарних чинників ризику неефективності лікувальних дій розраховували відношення шансів (odds ratio) (Реброва О.Ю., 2002). З метою вивчення впливу групи чинників на результат лікування амбліопії застосовували метод математичного моделювання з використанням логістичної регресії, метод Квазі–Ньютона (Янковой А.Г., 2001).

Результати дослідження та їх обговорення

Аналіз результатів досліджень функціонального стану монокулярних Р- і М-каналів ретино-кортикальних зв'язків у хворих з різними видами амбліопії, показав, що за наявності амбліопії будь-якої етіології погіршуються функції як Р-каналу, так і М-каналу ретино-кортикальних зв'язків. Внаслідок цього при всіх видах амбліопії| порушуються функції не тільки центрального зору, як це прийнято вважати, але й функції периферичного зору, за винятком монокулярного поля зору. Як правило, ці порушення спостерігаються не тільки на амбліопічному оці, на оці з гіршою гостротою зору, але й на парному, неамбліопічному, проте в останнього вони виражені меншою мірою.

Вперше доведено наявність статистично достовірних відмінностей щодо частоти і ступеня порушень функцій Р- і М-каналів ретино-кортикальних зв'язків залежно від виду амбліопії, характеру рефракції амбліопічного ока і характеру його монокулярної зорової фіксації. Виявлено, що погіршення одних показників стану ретино-кортикальних зв'язків властиве для всіх видів амбліопії незалежно від їх етіології, а погіршення інших показників функцій Р- і М-каналів притаманне тільки для деяких видів амбліопії. Ступінь цих порушень залежав від виду амбліопії. Так, такі показники функціонального стану Р-каналу ретино-кортикальних зв'язків, як МГЗ, поріг розрізнення зеленого кольору, поріг СЧФ, а також поріг СЧС, що характеризує стан М-каналу ретино-кортикальних зв'язків, за будь-якого виду амбліопії на обох очах амбліопа, і навіть на обох очах хворих з альтернуючою косоокістю, без амбліопії, були гірші за такі показники у здорових дітей. Поріг розрізнення червоного кольору, що характеризує стан Р-каналу ретино-кортикальних зв'язків, був гірше за такий у здорових дітей, на обох очах у хворих з анізометропічною, дисбінокулярною амбліопіями, а також у разі амбліопії змішаного генезу. У групі дітей з рефракційною амбліопією підвищення (погіршення) порогу розрізнення червоного кольору мало місце тільки в осіб з міопічною рефракцією амбліопічних очей. Підвищення (погіршення) порогу виникненя феномену Гайдінгера в групах хворих з анізометропічним і рефракційним видами амбліопії спостерігалося тільки у дітей з міопічною рефракцією. Поріг розрізнення синього кольору, що характеризує стан М-каналу ретино-кортикальних зв'язків, був вищий за норму (гірше) у хворих з рефракційним і анізометропічним| видами амбліопії за будь-якого характеру рефракції очей, а у хворих з амбліопією змішаного генезу – тільки за міопічної рефракції. Середня величина критичної частоти зникнення мигтінь за фосфеном (КЧЗМФ), що відбиває стан Р-каналу ретино-кортикальних зв'язків, провідність фовеа-макулярного пучка зорового нерва, була вища за норму (гірша) у хворих з рефракційною амбліопією за наявності гіперметропічної рефракції, а у хворих з анізометропічною амбліопією, навпаки, - за міопічної рефракції. Підвищення (погіршення) порогу електрочутливості за фосфеном (ПЕЧФ), що відбиває стан М-каналу ретино-кортикальних зв'язків, провідність парамакуло-периферичного пучка зорового нерва, спостерігалось у групі хворих з рефракційною амбліопією за наявності міопічної рефракції очей, а в групах хворих з анізометропічною амбліопією і амбліопією змішаного генезу – за будь-якого виду рефракції амбліопічного ока. Найбільш грубі порушення функціонального стану монокулярних Р- і М-каналів ретино-кортикальних зв'язків мали місце у хворих з амбліопією змішаного генезу, за якої, за винятком КЧЗМФ, усі показники були гірші за такі у здорових осіб, а також у хворих на дисбінокулярну амбліопію з нецентральною фіксацією, у яких усі досліджені нами показники були гірші за такі у здорових дітей. Показники відмінностей у групах за найбільш значущими показниками подані в табл..6

Вперше одержано дані порівняльного аналізу про стан центрального і периферичного бінокулярного зору у хворих з рефракційною, анізометропічною і дисбінокулярною амбліопіями, що свідчать про різний ступінь його порушення за різних видів амбліопії. Результати дозволяють дійти висновку, що характер бінокулярної взаємодії визначається видом амбліопії. Але виразність порушень бінокулярного зору за різних видів амбліопії є різною. Так, у дітей з рефракційною амбліопією центральний і периферичний бінокулярний зір має місце у 100% випадків.

Проте стереопороги за тестом Ланга II достовірно вищі за норму, тобто стереозір центральний, макулярний знижений. Середні величини порогів стереозору за даними анагліфічного методу у хворих з анізометропічною амбліопію і рефракційною амбліопією нижчі (гірші) за норму (P<0,001), але не відрізняються між собою, тобто фовеальний стереозір знижений при цих видах амбліопії, але в наявності. А в групі хворих з косоокістю поріг стереозору дорівнює нулю, тобто центральний стереозір взагалі відсутній. При анізометропічній амбліопії поле бінокулярного зору збережене у (60,8  7,3) % хворих і різко порушується. у правому або лівому периферичному полі зору, яке належить до амбліопічного ока (частина М-каналу). При дисбінокулярній амбліопії сенсорна взаємодія у центральній зоні поля виражена слабо, а характер бінокулярної взаємодії у периферичному полі зору різний. У (37,5 4,2) % хворих з амбліопією і косоокістю є повне порушення взаємодії як у центральних, так і в периферичних зонах поля бінокулярного зору. Відсутність сенсорної бінокулярної

Таблиця 6

Результати однофакторного дисперсійного аналізу показників зорових функцій у групах за діагнозом (M  SD)

Показник

I група

(рефракційна),

n=130

II група

(анізоме-тропічна)

n=90

III група

(з косо

окістю),

n=155

F

P

Поріг виникнення феномену Гайдінгера кращого за ГЗ, домінантного ока;

у. од|.

6,95

 0,7

6,3

 0,6

6,1

  0,6

14,5

Р1,2 =0,00014

Р1,3=0,00011

Р2, 3 NS

СЧФ кращого за ГЗ, домінантного ока; лог. од.

2,0

  0,47

2,7

  0,4

1,7

  0,27

17,5

Р1,2 = 0,002

P1,3 NS

Р2,3 = 0,0001

СЧФ гіршого за ГЗ, амбліопічного ока; лог. од.

1,9

  0,5

2,4

  0,2

1,75

  0,4

11,4

Р1,2 = 0,01

P1,3 NS

Р2,3 = 0,0007

МГЗ кращого за ГЗ, домінантного ока;

у. од.

0,4

  0,12

0,38

  0,09

0,22

  0,09

11,4

Р1,2 NS

Р1,3 = 0,0005

Р2,3 = 0,0006

Девіація за Гіршбергом;

град.

0

0,42

  0,1

6,2

  4,7

18,4

Р1,2 = 0,002

Р1,3 = 0,0001

Р2,3 = 0,0001

Поріг стереозору за анагліфічним тестом; мм

1,6

  2,5

0,12

 2,3

0

10,5

Р1,2 = NS

Р1,3 = 0,001

Р2,,3 = 0,01

Поріг глибинного зору зблизька;

мм

10,25

  1,3

12,5

 3,2

16,8

  8,7

15,4

Р1,2 NS

Р1,3 =0,01

Р2,3 NS

Поріг глибинного зору вдалину;

мм

39,33

  34,1

67,66

  2,5

0

17,9

Р1,2 NS

Р1,3 = 0,002

Р2,3 = 0,0001

Loading...

 
 

Цікаве