WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Таблиця 2

Схема дослідження монокулярних ретино-кортикальних зв'язків у хворих

на амбліопію

Рівень ретино-кортикальних зв'язків

Канал ретино-кортикальних зв'язків

Р-канал

М – канал

С і т к і в к а

фовеа-макулярна ділянка

- поріг виникнення феномену Гайдінгера;

- поріг розрізнення зеленого кольору;

- поріг розрізнення червоного кольору;

- поріг світлової фотопічної чутливості

макуло- парама-

кулярна ділянка

- максимальна мезопічна гострота зору

парамакулярна ділянка

- поріг розрізнення синього кольору

парамакуло- периферична ділянка

- поріг світлової чутливості ското

пічної аферентної системи

Зоровий нерв

фовеа-макуляр

ний пучок

- критична частота зникнення мигтінь за фосфеном

парамакуло-периферичний пучок

- поріг електричної чутливості за фосфеном

Вивчивши принципи оцінки функціонального стану зорового аналізатора за допомогою відомих сучасних діагностичних методів, ми встановили, що деякі з них можна застосовувати для роздільної оцінки функціонального стану Р- і М-каналів ретино-кортикальних зв'язків. Відповідно до даних літератури, шляхи від центральних відділів сітківки ми розглядали як Р-канал, а від периферичних – як М-канал ретино-кортикальних зв'язків. Робота Р-каналу на рівні сітківки забезпечується малими гангліозними клітинами в основному фовеа-макулярної ділянки і переважно фовеа-макулярним пучком зорового нерва. Що стосується дослідження стану монокулярного М-каналу, який бере початок від великих гангліозних клітин парамакулярної і периферичної ділянок сітківки і має зв'язок із парамакулярно-периферичним пучком зорового нерва, то для його оцінки можна застосовувати тільки три загальновідомі методи (табл. 2). Наведені в таблиці методи застосовувалися відповідно до загальноприйнятих стандартів.

Бінокулярний зір забезпечується одночасною взаємодією Р- і М-каналів ретино-кортикальних зв'язків обох очей. Для дослідження бінокулярних ретино-кортикальних зв'язків у хворих на амбліопію застосували як відомі загальноприйняті методики, так і розроблений нами метод дослідження бінокулярного поля зору. Складену нами схему дослідження бінокулярних ретино-кортикальних зв'язків окремо для Р- і М- каналів подано в таблиці 3.

У бінокулярному полі зору слід виділити три зони: центральну (від 0 до 5 град.), яка забезпечується роботою макул сітківок обох очей; прамакулярну (від 5 до 15 град.), пов'язану з роботою парамакулярних ділянок сітківок обох очей; периферичну (від 15 град. і більш периферично), що відбиває роботу периферичних ділянок сітківок обох очей (Adler F.H.,1959).

За нашим способом дослідження поле бінокулярного зору, яке бачить пацієнт під кутом 18 град. це центральний „хрест", який займає центральну і парацентральну зони бінокулярного поля зору і пов'язаний з роботою макулярної і парамакулярної ділянок сітківок, тобто тих відділів, гангліозний шар яких містить переважно малі гангліозні клітини (Р-канал) ретино-кортикальних зв'язків. Тому можна вважати, що центральний „хрест" відбиває взаємодію Р-каналів обох очей.

Бічні "хрести" є видимими в периферичній зоні бінокулярного поля зору, що пов'язана з роботою периферії сітківки, гангліозний шар якої містить переважно великі гангліозні клітини (М-канал) РКЗ. Отже, бічні „хрести" відображають взаємодію монокулярних М-каналів обох очей. Правий „хрест" відповідає правій половині периферичного бінокулярного поля зору, що утворена накладенням одна на одну скроневої половини монокулярного поля зору правого ока і назальної половини монокулярного поля зору лівого ока без центральної ділянки, пов'язаної з функцією макули сітківки. А крайній лівий „хрест" характеризує стан лівої половини периферичного бінокулярного поля зору, що утворена сумацією лівих половин монокулярних полів зору (назальна – правого ока і скронева – лівого ока) без центральної зони, відповідної до макули сітківки. Як показано на таблиці 4, правий „хрест" відбиває бінокулярну взаємодію тих частин М-каналів, які пов'язані з лівими половинами сітківок (назальна – правого ока і темпоральна – лівого ока), а лівий „хрест" – бінокулярну взаємодію тих частин М-каналів обох очей, які беруть початок від великих гангліозних клітин правих половин сітківок (скронева – правого ока і назальна – лівого ока).

Таблиця 3

Схема дослідження бінокулярних

ретино - кортикальних зв'язків у хворих на амбліопією

Рівень ретино-кортикальних зв'язків

Взаємодія Р-каналів

обох очей

Взаємодія М-каналів

обох очей

Підкорковий відділ (верх

нє двогорб'я, ЗКТ,міст)

- дослідження гетеронімних половин бінокулярного поля зору*;

- синхронність хвиль електроенцефалограми в потиличних і тім'яних віведеннях (реакція засвоєння ритму) під час бінокулярної проби ФРС (фоторитмічна стимуляція) (Зенков Л.Р., 1996)

Кора головного мозку

У межах однієї півкулі

- фузійна здатність (синоптофор) (Кащенко Т.П., 1978);

- поріг макулярного і парамакулярного стерео зору за тестом Ланга II (Lang , 1984);

- характер бінокулярного зору на колірному тесті (Кащенко Т.П., 1978)

- дослідження гомонімних половин поля бінокулярного зору*

У межах обох пывкуль

- поріг фовеального стерео зору за анагліфічним тестом

(Бойчук И.М., 1991)*

- дослідження когерентності

хвиль електроенцефалограми в обох півкулях під час бінокулярної ритмичної фото-

стимуляції * (Гнездицкий В.В., Шамшинова А.М., 2001, Зенков Л.Р. , 1996)

Примітка. *– розроблені нові методи, а також відомі критерії, застосовані нами вперше для оцінки цієї функції

Розроблений нами спосіб дослідження поля бінокулярного зору дозволяє не тільки виявити наявність або відсутність бінокулярного сприйняття у пацієнта окремо в зоні центрального поля бінокулярного зору, а також в правій і лівій зонах периферичного бінокулярного зору, але й визначити механізм його порушення на рівнях Р-каналу і частин М-каналу обох очей.

Таблиця 4

Вид нормального бінокулярного поля зору і його складових частин під час дослідження згідно з запропонованою методикою

ліва частина периферичного бінокулярного поля зору

Зона центрального бінокулярного поля зору

права частина

периферичного бінокулярного поля зору

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Складові частини

- частина М-каналу правого ока від темпоральної половини сітківки

- частина М-каналу лівого ока від назальної половини сітківки

Р-канал правого ока

Р-канал лівого ока

- частина М-каналу правого ока від назальної половини сітківки

- частина М-каналу лівого ока від темпоральної половини сітківки

Окрім того, розроблений нами спосіб дослідження бінокулярного зору дозволяє оцінити бінокулярну взаємодію не тільки у вихідній позиції очей, що описане вище, а й у третинних позиціях. Для цього крім центрального ряду точкових джерел світла на екрані є ще два ряди: один розташований на 10 град. вище від центрального, а другий – на 10 град. нижче від нього. Почергове вмикання цих рядів фіксується пацієнтами, що дозволяє досліджувати бінокулярне поле зору в третинних позиціях очей: погляд вгору – скорочення верхнього прямого і нижнього косого м'язів і розслаблення їх антагоністів (нижнього прямого і верхнього косого); погляд вниз – скорочення нижнього прямого і верхнього косого м'язів і розслаблення їх антагоністів (верхнього прямого і нижнього косого). Таке дослідження дозволяє вивчити вплив моторного компонента на сенсорну частину бінокулярної взаємодії, оцінити вплив вертикального компонента на бінокулярне поле зору, встановити наявність вертикального дисбалансу бінокулярної взаємодії.

Оцінку стану рівнів контролю окорухового апарату проведено за станом фонової ЕЕГ, її реакції на пробу з розплющенням очей (РО) у монокулярному і бінокулярному режимах (Гнездицкий В.В., 2000), а також за змінами ЕЕГ у лобних, тім'яних і потиличних відведеннях у відповідь на ритмічну стимуляцію (РС). Функціональні навантаження (РО і РС) застосовувалися в стандартному загальноприйнятому режимі, оцінювалися відмінності в характері зміни ЕЕГ у відповідь на монокулярну і бінокулярну стимуляцію у одного і того ж пацієнта. Для оцінки міжпівкульних зв'язків моторного апарату очей визначалася когерентність хвиль у симетричних відведеннях півкуль. Вперше як критерій порушень моторного апарату бінокулярного зору у хворих з амбліопією застосовано критерії зміни ЕЕГ у відповідь на функціональні навантаження.

Loading...

 
 

Цікаве