WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Публікації. Основні результати виконаних досліджень опубліковані в 45 наукових працях, у яких відображено зміст роботи і подано отримані результати. Серед них 18 журнальних статей, опублікованих у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 4 патенти на винахід, 23 праці – в матеріалах і тезах конференцій, симпозіумів, з'їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 325 сторінках комп'ютерного тексту російською мовою. Вона складається зі вступу, розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел літератури; містить 78 таблиць і 3 рисунки, що займать 30 окремих сторінок. Список літератури складається з 375 джерел, поданих на 32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

|

Матеріал і методи дослідження. Характеристика пацієнтів. Клінічні обстеження проведено у 409 дітей, хворих на амбліопію, віком від 5 до 12 років, 100 здорових дітей віком 10-12 років і 30 здорових дітей віком 5-8 років. Стан монокулярних і бінокулярних зорових функцій за розробленими нами схемами, в цілому, був обстежений у 539 дітей віком від 5 до 12 років.

Розподіл хворих по підгрупах поданий у табл. 1. Хворих на амбліопію розподіляли по підгрупах з урахуванням не тільки виду амбліопії, а й характеру рефракції. У дітей контрольної групи мали місце фізіологічна, вікова гіперметропія, причому астигматизм також був фізіологічним – до 0,5 дптр., анізометропія не перевищувала 0,5-1,0 дптр.

У групі дітей з рефракційною і дисбінокулярною видами амбліопії відмінність рефракції обох очей була статистично незначущою (Р > 0,05) і не перевищувала 2,0 дптр. У дітей з анізометропічною амбліопією і гіперметропією величина останньої була в межах від 3,5 до 7,5 дптр. Величина міопії у дітей, хворих на анізометропічну амбліопію і міопію, була в межах від 4,0 до 28,0 дптр. У всіх хворих на анізометропічну амбліопію, анізометропія перевищувала 2,0 дптр. Величина гіперметропії гірших за гостротою зору очей у хворих на анізометропічну амбліопію і гіперметропію і величина міопії гірших за гостротоюзору очей у хворих на анізометропічну амбліопію і міопію були в 3-5 разів більші за такі на парних, кращих за гостротою зору очах у цих хворих.

У групах хворих з анізометропічною амбліопією і астигматизмом величина астигматизму гірших за гостротою зору очей перевищувала 1,0 дптр. У хворих з анізометропічною амбліопією і гіперметропічним астигматизмом величина астигматизму була в межах від 1,5 до 4,0 дптр., причому у (50,0 15,8) % гірших за гостротою зору очей у хворих цієї групи сферичний компонент рефракції (гіперметропія) перебував у межах (0,5–1,0) дптр. У хворих з анізометропічною амбліопією і міопічним астигматизмом величина астигматизму коливалась у ме -

Таблиця 1

Групи обстежених дітей на амбліопію

Група

n

Вид

амбліопії

1

2

3

4

Гіперметропія

Міопія

Гіперметропічний астигматизм

Міопічний астигматизм

60

18

28

28

Рефракційна амбліопія

5

6

Однобічна косоокість і амбліопія з центральною фіксацією

Однобічна косоокість і амбліопія з нецентральною фіксацією

30

50

Амбліопія з косоокістю

7

Альтернуюча косоокість

30

8

Мікротропія і амбліопія

45

9

10

11

12

Анізометропія і гіперметропія

Анізометропія і гіперметропічний

астигматизм

Анізометропія і міопія

Анізометропія і міопічний астигматизм

20

20

30

20

Анізометро-

пічна

амбліопія

13

14

Анізометропія з гіперметропією і косоокістю

Анізометропія з міопією і косоокістю

15

15

Амбліопія змішаного генезу

15

Контрольна група здорових дітей

- вік 5-6 років

- вік 7-12 років

30

100

УСЬОГО

539

Примітка. n – кількість дітей

жах (2,0 - 6,0) дптр., причому сферичний компонент (міопія) у (50,012,9

гірших за гостротою зору очей у цих хворих був у межах (1,0 - 2,0) дптр.

У дітей з амбліопією змішаного генезу величина гіперметропії гірших за гостротою зору очей була середнього і високого ступенів – у межах від 4,0 до 8,0 дптр. (група 13), а величина міопії гірших за гостротою зору очей – у межах від 5,5 до 15,0 дптр. (група 14). Рефракційна амбліопія була двобічною. Рефракційна амбліопія середнього ступеня мала місце у (20,0 5,2) % очей, а у (80,0 5,1) % очей спостерігалася рефракційна амбліопія слабкого ступеня. В усіх хворих на рефракційну амбліопію з наявністю гіперметропії і гіперметропічного астигматизму гострота зору обох очей з оптичною корекцією перебувала в межах 0,5 – 0,8 дптр. У хворих на альтернуючу косоокість гострота зору, здебільш ока, що косить досягала 0,8-0,9 дптр. Гострота зору парних очей дорівнювала 0,9-1,0 дптр.

Амбліопія високого ступеня мала місце у хворих на монолатеральну косоокість, причому особливо часто вона відзначалася за наявності нецентральної монокулярної зорової фіксації ока, що косить, в підгрупах дітей з амбліопією і мікротропією, з анізометропічною амбліопією і з амбліопією змішаного генезу.

Видима співдружня косоокість спостерігалась у всіх хворих на дисбінокулярну амбліопію (155 осіб) і альтернуючу косоокість (30 осіб), тобто в цілому у 185 хворих. У переважної більшості з них (96,8 1,8) % мала місце збіжна косоокість. Розбіжна співдружня косоокість спостерігалася тільки у трьох хворих із групи дітей з альтернуючою косоокістю. Більшість хворих страждали на неакомодаційну співдружню косоокість – 180 осіб, тобто (97,3 2,3) % випадків. Частково-акомодаційна співдружня косоокість виявилась тільки у 5 хворих на дисбінокулярну амбліопію і косоокість. Кут косоокості у дітей з дисбінокулярною амбліопією і альтернуючою косоокістю був у межах від 6 до 20 град. У більшості хворих цих груп (86,8 8,2 )% зазначений кут не перебільшував 10 град.

У хворих з мікротропією і амбліопією (45 дітей) під час зовнішнього огляду видимої девіації не було виявлено, проте під час дослідження об'єктивного кута за допомогою синоптофора спостерігалися настановні рухи. Об'єктивний кут девіації у них становив від 6 до 10 град.

У частини хворих на рефракційну (86,6 8,2 %), анізометропічну (40 4,6)% види амбліопії положення очей було правильним, і під час дослідження за допомогою колірного тесту було встановлено наявність у них сталого бінокулярного зору.

Електроенцефалографічні дослідження були виконані у 100 хворих віком від 5 до 12 років, які страждали на різні види амбліопії.

Плеопто-ортоптичне лікування за загальноприйнятою методикою проводилось у 370 дітей віком від 5 до 12 років. Серед них 187 дітям, у яких таке лікування виявилося неефективним, було застосовано розроблені нами методики. Хроматична стимуляція за запропонованим методом проводилась у 105 дітей (серед них 45 осіб із рефракційною амбліопією, 45 – з дисбінокулярною амбліопією і 15 – з анізометропічною амбліопією). Фотостимуляцію половин сітківки згідно із запропонованою методикою виконано у 147 дітей (90 хворих з анізометропічною амбліопією, 22 – зі змішаною формою і 35 – з дисбінокулярною амбліопією). Електростимуляція прямих окорухових м'язів за розробленим нами методом проводилась у 152 дітей з різними видами амбліопії. Лікування розладів бінокулярного і стереоскопічного зору за розробленою методикою здійснене у 88 дітей (38 хворих із рефракційною амбліопією, 50 – з дисбінокулярною амбліопією).

Плеопто-ортоптичне лікування 187 хворих із застосуванням розроблених методів проводилося курсами. Один курс лікування провели 86 хворим, два курси – 52 і три курси – 42 пацієнтам.

З метою дослідження стану різних рівнів Р- і М-каналів було розроблено схему комплексних клінічних досліджень монокулярних і бінокулярних ретино-кортикальних зв'язків у хворих на амбліопію (табл.2).

Loading...

 
 

Цікаве