WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Отримані нові дані про стан фовеального і макулярного стереозору при різних видах амбліопії. Доведено, що при рефракційній амбліопії фовеальний стереозір збережений у 63,6 % дітей і відсутній у дітей з анізометропічною і дисбінокулярною амбліопіями, а макулярний стереозір збережений у 52,6 % дітей з анізометропічною амбліопією і у 4,3 % дітей – з дисбінокулярною.

Розширені уявлення про чинники, які впливають на прогноз лікування амбліопії, найбільш виразні з яких є показники стереозору, амплітуда фузії за синоптофором, лабільність зорового нерву обох очей.

Розроблено нову класифікацію амбліопії, в основу якої покладено принцип зміни (величини) показників функціонального стану Р- і М-відділів каналів ретино-кортикальних зв'язків обох очей відносно норми, яка дозволяє розділити амбліопією на сенсорну, моторну і змішану види .

Вперше обґрунтовано необхідність диференційованого підходу до лікування амбліопії у дітей залежно від характеру і ступеня порушень центральних (Р) і периферичних (М) відділів ретино-кортикальних зв'язків амбліопічного і домінантного очей при кожній її формі відповідно до запропонованої класифікації.

Запропоновано нову концепцію патогенезу амбліопії, згідно з якою амбліопії розглядаються як прояв патології зорового аналізатора, що викликана дисгенезом як сенсорної, так і моторної ланок Р- і М-відділів каналів ретино-кортикальних зв'язків через неадекватну зорову стимуляцію у період розвитку різних відділів сітківок обох очей (фовеального, макулярного, прамакулярного і периферичного) і їх представництв у межах однієї або обох півкуль мозку. Специфічний для кожного виду амбліопії симптомокомплекс порушень зорових функцій визначається ступенем сенсорних і/або моторних порушень. Ступінь виявлених функціональних змін (відмінність величин проти середньовікової норми на 30% і більш) дозволяє визначити амбліопію тієї або іншої форми (сенсорну, моторну або змішану).

Розроблено математичну модель прогнозування результату лікування амбліопії залежно від величини показників функціонального стану Р- і М-каналів ретино-кортикальних зв'язків амбліопічного і домінантного очей, а також їх взаємодії.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано і впроваджено в клінічну практику комплекс кількісних діагностичних тестів. Діагноз щодо виду амбліопії визначають у такий спосіб. Сенсорна амбліопія –при наявності фовеального і макулярного стереозору і порушень показників функцій Р- і М-відділів каналів ретино-кортикальних зв'язків обох очей однаковою мірою. Моторна амбліопія – за відсутності фовеального і макулярного стереозору і відсутності взаємодії очей у полі бінокулярного зору, а також у разі порушення показників функцій Р- і М-відділів каналів обох очей і, здебільш, функції Р-каналу одного з очей. Змішана амбліопія – за відсутності фовеального стереозору, наявності макулярного зору, наявності взаємодії у полі бінокулярного зору в одній кардинальній позиції погляду, а також у разі порушення показників функцій Р- і М-відділів каналів обох очей.

Запропоновано спосіб діагностики взаємодії очей у бінокулярному полі зору, який дозволяє одночасно діагнозувати стан центральних і периферичних відділів бінокулярного поля зору, а також диференційовано оцінити участь у бінокулярній взаємодії центральних (фовеальних) і периферичних (макулярних) відділів сітківки обох очей. (Пат. 59106 А Україна МПК А 61F 9/00).

Розроблений спосіб лікування амбліопії, за допомогою якого можна роздільно стимулювати відділи зорового аналізатору та їх зв'язок шляхом засліплювання сітківки в імпульсному режимі (скроневу і/або носову половину) амбліопічного і домінантного ока залежно від виду амбліопії і косоокості. (Патент 7427 А Україна МПК А 61F 9/00)

Запропоновано спосіб електростимуляції прямих окорухових м'язів у пацієнтів з амбліопією, при якому електростимуляцію слабкого м'яза виконують з частотою 30-60 Гц, а посиленого м'яза з частотою 100-160 Гц, що дозволив підвищити гостроту зору на (0,3-0,5) у 41,6 % хворих і зменшити кут косоокості на (4-8) градусів у 65,5%. (Патент № 59104 А Україна МПК А 61 F 9/00).

З метою одночасної дії на стан центрального (Р) і периферичного (М) відділів ретино-кортикальних зв'язків амбліопічного і домінантного очей і нормалізації їх взаємодії запропоновано спосіб, який дозволяє розвивати здібність зливати і утримувати злитими статичні стереопари (тест-об'єкти), що демонструються на моніторі комп'ютера, а також динамічні під час переміщення тест-об'єктів у горизонтальному і вертикальному напрямках (Пат 59105 А Україна МПК А 61F 9/00).

Визначено критерії стану центральних (Р) і периферичних (М) відділів ретино-кортикальних зв'язків, що дозволяє прогнозувати успішне лікування (підвищення гостроти зору і відновлення бінокулярного зору), а саме: вихідна лабільність аксіального пучка зорового нерва домінантного ока понад 40,0 Гц, амбліопічного – понад 43,0 Гц; позитивний поріг центрального і периферичного стереозору (за анагліфічним тестом і тестом Ланга). Визначено прогностичні критерії зменшення кута косоокості: наявність взаємодії обох очей у бінокулярному полі зору хоча б в одній позиції погляду, ширина фузії 6 град. і більше й аметропія амбліопічного ока менша за 2 дптр|.

Впровадження зазначених розробок в офтальмологічну практику дозволило відновити зір майже в усіх дітей з рефракційною амбліопією до середньовікової норми, фовеальний стереозір до норми з оптичною корекцією у 98,2 % дітей , підвищити гостроту зору на 0,3, а також відновити фовеальний стереозір у 30 % дітей з анізометропічною амбліопією; підвищити гостроту зору на 0,4 і відновити бінокулярний зір у 71 %, макулярний стереозір у 40 % дітей з амбліопією і косоокістю, а також скоротити тривалість лікування з метою відновлення гостроти зору при амбліопії.

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджено в клінічну практику лабораторії розладів бінокулярного зору Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова, дитячого відділення обласної офтальмологічної лікарні м. Миколаєва, дитячого відділення обласної лікарні м. Херсона, в кабінеті охорони зору дитячої міської лікарні м. Костянтинівка Донецької області.

Особистий внесок здобувача. Ідею роботи, постановку і розробку проблеми і методології дослідження, мету і завдання сформульовано автором самостійно. Клініко-діагностичні дослідження монокулярних і бінокулярних зорових функцій у дітей з амбліопією, косоокістю до і після проведення лікування (187 осіб), а також у 130 здорових дітей контрольної групи здійснені особисто автором. Самостійно здійснено статистичну обробку матеріалу й аналіз отриманих результатів, а також подано їх інтерпретацію. Самостійно автором сформульовано концепцію, згідно з якою амбліопія розглядається як прояв патології зорового аналізатора унаслідок дисгенеза сенсорної і/або моторної ланок ретино-кортикальних зв'язків. На підставі концепції розроблено класифікацію амбліопії, у якій враховується ступінь порушення функцій Р- і М- каналів (центральних і периферичних відділів) ретино-кортикальних зв'язків обох очей і стан їх взаємодії. Спосіб оцінювання порушень бінокулярного поля зору, що дозволяє виявити розлади сенсорних і моторних компонентів бінокулярної взаємодії очей, розроблений і апробований автором самостійно. Спосіб лікування амбліопії, що дозволяє роздільно стимулювати відділи зорового аналізатору та їх зв'язок, розроблений і апробований автором самостійно. Дослідження зорового аналізатора (функціональних показників ретино-кортикальних зв'язків центрального (Р) і периферичного (М) відділів) проведені спільно зі співпрацівниками лабораторії функціональних методів дослідження, керівник – д.м.н. В.С. Пономарчук. Електроенцефалографічні дослідження виконано на базі Одеського міського психоневрологічного диспансеру спільно з лікарем Ковальовою О.М. і завідувачем II відділення к.м.н. Морозом В.В. У співавторстві із завідувачем фізіотерапевтичного відділення Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Т.М. Серебріною розроблено спосіб електростимуляції окорухових м'язів. Автором дисертації обгрунтовано і запропоновано ідею диференційованої частотної стимуляції (низької або високої), з огляду на фізіологічні особливості роботи м'язів, з урахуванням їх гіпо- або гіперфункції. У співавторстві з інженером Одеського інституту телебачення Македоном С.В., оператором Ушан О.В. запропоновано новий спосіб тренування стереоскопічного і бінокулярного зору, розроблено комп'ютерну програму стереотестів і вправ. Метод дозволяє одночасно стимулювати як сенсорний, так і моторний компоненти бінокулярного зору. Автором дисертації запропоновано ідею розробки динамічних стереопар і різних за кутовими розмірами випадкових точкових стереозображень. Ідея математичного прогнозування результатів лікування залежно від вихідних зорових функцій належить автору. Модель такого прогнозування розроблена спільно з науковим співпрацівником інституту Драгомирецькою О.І. В наукових роботах, опублікованих за темою дисертації в співавторстві провідна роль у визначенні задач дослідження, аналізі результатів, визначення їх цінності для застосування в клініці належить дисертанту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені, розглянуті й обговорені на V Міжнародному конгресі з міопії (Торонто,1994); VIII Міжнародному конгресі страбізмологів (Маастріхт, 1998); XI конгресі Європейського товариства офтальмологів (Будапешт, 1997); 5-му засіданні Європейського товариства нейроофтальмологів (Тюбінген, 2001); 25-му (Єрусалим, 1999), 27-му (Флоренція, 2001), 28-му (Берген, 2003) і 29-му (Ізмір, 2004) конгресах Європейського товариства страбізмологів; V конгресі дитячих офтальмологів Європи (Літомишль, 2002); 16-му засіданні Міжнародного товариства нейроофтальмологів (Женева, 2004); 10-му з'їзді офтальмологів України (Одеса, 2002); II і ІV Українсько-польській конференціях з офтальмології (Люблін, 1997; Трускавець, 1999; Київ, 2003); I і ІІ конференціях дитячих офтальмологів України (Ялта, 2000; Судак, 2003); науковій конференції офтальмологів, присвяченій 125-річчю з дня народження акад. В. П. Філатова (Одеса, 2000); а також на засіданнях обласного наукового товариства офтальмологів (Одеса, 1994 -2005), засіданнях ученої ради Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. акад. В.П.Філатова АМН України (Одеса, 1995 -2005).

Loading...

 
 

Цікаве