WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

Патогенетичні механізми амбліопії (клініка, діагностика та лікування) (автореферат) - Реферат

У доступній нам літературі ми не знайшли праць, присвячених дослідженню стану Р- і М-каналів ретино-кортикальних зв'язків при різних видах амбліопії у клініці. Клінічні методи діагностики і дії на орган зору під час лікування порушень зорових функцій відрізняються за своїми психофізіологічними і фізичними властивостями, внаслідок чого важко порівнювати отримані результати. Аналіз зорових функцій відповідно до їх належності до Р- або М-каналу і ступеня виразності порушень допомагатиме уточнювати діагностику і здійснювати цілеспрямований вплив на зоровий аналізатор хворого, а також обирати вид і характер дії на нього (світлова, колірна, з переважанням визначеної частоти дії або площі дії і її місця на сітківці).

Усе викладене вище свідчить про нагальну потребу проведення подальших наукових досліджень стосовно проблеми етіології, патогенезу різних видів амбліопії, а також розроблення більш ефективних методів її діагностики і лікування, що ґрунтуються на результатах новітніх досягнень у галузях фізіології, нейрофізіології, патофізіології зорового аналізатора.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації були фрагментами науково-дослідних праць, зареєстрованих в інституті ім. В.П.Філатова АМН України:

1)"Обґрунтувати патогенетичний підхід до лікування хворих на рефракційну амбліопію за станом центрального і периферичного зору" (1994), № держ. реєстрації 46 - И/94 0194U008739; 2)"Виявити результат хронічного впливу малих доз іонізуючого випромінювання на орган зору жителів України, які мешкають в районах, постраждалих від аварії на ЧАЕС" (1993-1995), № держ. реєстрації 0194U008748; 3)"Вивчити стан зорового аналізатора у дітей та підлітків, що мешкають на радіоактивно-забруднених територіях, з використанням відомих і удосконалених методик" (1996-1998), № держ. реєстрації 0196U002787; 4)"Вивчити особливості рефрактогенезу у школярів, які мешкають в умовах постійної дії малих доз іонізуючого випромінювання, його взаємозв'язку із загальними захворюваннями організму" (1999 - 2001), № держ. реєстрації 0199U001091; 5)"Вивчити особливості стану рефракції, сенсорного і окорухового апарату бінокулярного зору у дітей з дитячим церебральним паралічем в залежності від клініки його тяжкості та розробити диференційний підхід до офтальмореабілітації цих осіб" (2002 - 2004), № держ. реєстрації 0102U002744; 6). "Розробка нового методу діагностики і вибір оптимального засобу лікування порушень акомодації у хворих на основі вивчення зіничних реакцій" (2000-2002), № держ. реєстрації 0100U003459. Автор у першій темі була науковим керівником, а в решті тем – відповідальним виконавцем.

Мета і завдання дослідження

Мета роботи: підвищити ефективність діагностики і лікування хворих на амбліопію різного генезу шляхом розробки нових методів діагностики і диференційованих методів патогенетично спрямованого лікування на підставі нових даних про стан монокулярних ретино-кортикальних зв'язків та їх бінокулярної взаємодії і встановлення характерного для кожного виду амбліопії симптомокомплексу.

Завдання дослідження:

1. Провести дослідження функціонального стану центрального (Р) і периферичного (М) відділів каналу ретино-кортикальных зв'язків кожного з очей залежно від відділів сітківки (фовеального, макулярного, парамакулярного, периферичного) зорові функції яких переважно вони передають від сітківки до вищеприлеглих відділів зорового аналізатора, у дітей з амбліопією різного генезу (рефракційна, анізометропічна, дисбінокулярна).

2. Дослідити вплив стану функцій центрального (Р) і периферичного (М) відділів монокулярних каналів ретино-кортикальних зв'язків обох очей на їх бінокулярну взаємодію у дітей з амбліопією різного генезу.

3. Вивчити і порівняти стан сенсорних функцій амбліопічного і домінантного очей на підставі клінічного тестування центральної частини (Р) і периферичної частини (М) каналів ретино-кортикального зв'язків та їх взаімодії за різних видів амбліопії (рефракційна, анізометропічна, дисбінокулярна амбліопії).

4. Вивчити і порівняти стан моторних функцій ретино-кортикальних зв'язків за даними функціональних, електрофізіологічних методів дослідження зорового аналізатора у межах одної і обох півкуль у хворих на різні види амбліопії.

5. Розробити класифікацію амбліопії з урахуванням особливостей функціональних порушень у центральному (Р) і периферичному (М) відділах каналу ретино-кортикальних зв'язків обох очей і їх взаємодії.

6. Розробити нові способи діагностики і диференційованого лікування амбліопії залежно від виявлених порушень функцій Р- і М-каналів ретино-кортикальних зв'язків.

7. Вивчити чинники, що впливають на результат лікування амбліопії, і визначити прогностичні критерії ефективності лікування різних видів амбліопії.

Об'єкт дослідження – амбліопії різного генезу (рефракційна з різними видами сферичної рефракції і астигматизму; анізометропічна з різними видами сферичної рефракції і астигматизму, з девіацією і без такої; дисбінокулярна без видимої девіації, з девіацією (від 8 до 15 град.).

Предмет дослідження – функціональний стан центральних (Р) і периферичних (М) відділів ретино-кортикальних зв'язків обох очей, їх бінокулярна взаємодія у хворих на різні форми амбліопії; чинники, які впливають на порушення функції монокулярних центральних (Р) і периферичних (М) відділів ретино-кортикальних зв'язків і на їх бінокулярну взаємодію за різних видів амбліопії; чинники, які впливають на прогноз лікування.

Методи дослідження: загальноклінічні (біомікроскопія, офтальмоскопія, візометрія, периметрія, рефрактометрія); дослідження монокулярних функцій – визначення характеру монокулярної фіксації; вивчення функціонального стану ретино-кортикальних зв'язків (центрального відділу (Р) – за даними порогів кольоровідчуття червоного і зеленого кольорів, світлової чутливості фотопічної аферентної системи, лабільності зорового нерва, порогу виникнення феномену Гайдінгера, мезопічної гостроти зору; периферичного відділу (М) – за даними порогу кольоровідчуття синього кольору, світлової чутливості скотопічної аферентної системи, порогу електрочутливості за фосфеном); дослідження м'язової системи апарату бінокулярного зору (визначення величини кута девіації з корекцією і без такої, горизонтального і вертикального компонентів косоокості; визначення ступеня зацікавленості моторних підкіркових і кіркових відділів мозку за характером індексів ритму фонової електроенцефалографії; виявлення характеру реакції фонової ЕЕГ на функціональні навантаження в монокулярному і бінокулярному режимах); дослідження бінокулярних функцій (характеру бінокулярного зору на колірному приладі, характеру злиття й амплітуди фузії у гаплоскопічних умовах, порогів центрального і периферичного стереозору, глибинного зору; дослідження взаємодії ретино-кортикальних зв'язків (Р і М-каналів) обох очей (характер взаємодії у полі бінокулярного зору, характер зміни реакції фонової ЕЕГ на функціональні навантаження в бінокулярному режимі).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше у хворих на амбліопію виявлено пряму залежність ступеня порушень функцій Р- і М - каналів ретино-кортикальних зв'язків амбліопічного і домінантного очей від ступеня порушень їх бінокулярної взаємодії.

Встановлено, що зниження функціональних показників Р-відділу каналу ретино-кортикальних зв'язків і зменшення або підвищення показників М- відділу цього каналу проти таких середньовікової норми призводять до зниження порогів стереозору і порушення взаємодії очей у полі бінокулярного зору. Крім того виявлені зміни даних фонової електроенцефалограми (збільшення частоти спостереження й величини індексу тета- і дельта-хвиль у лобних і потиличних відведеннях), її реакції на функціональні навантаження (в моно- і бінокулярному режимах стимуляції) підтверджують наявність порушення механізмів регуляції окорухового апарату очей у межах одної (збільшення індексу білатеральних синхронних тета- і дельта-хвиль у лобних і потиличних відведеннях) і обох півкуль (наявність асиметричних білатерально-синхронних тета- і дельта-хвиль у лобних і потиличних відведеннях у відповідь на ритмічну фотостимуляцію).

Loading...

 
 

Цікаве