WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Експериментальне обгрунтування використання ліпосомальної форми кверцетину при серцево-судинних захворюваннях (автореферат) - Реферат

Експериментальне обгрунтування використання ліпосомальної форми кверцетину при серцево-судинних захворюваннях (автореферат) - Реферат

Проведений аналіз даних літератури показав, що протизапальна активність кверцетину зумовлена блокадою ключового ферменту каскаду біосинтезу лейкотриєнів – арахідонат-5-ліпоксигенази (Кожухов С.М., Пархоменко О.М., 2001; Свінціцький А.С., 2003). У зв'язку з цим було доцільно вивчити вплив ліпофлавону на фазу ексудації запального процесу, провідна роль у розвитку якого належить лейкотриєнам (Клименко Н.А., 1997). Такою модельною патологією є модель зимозанового набряку. Аналіз експериментальних досліджень при зимозановому ураженні показав, що найбільшу антиексудативну активність проявили ліпофлавон у дозі 188 мг/кг (51% та 54%) на першій та другій годині експерименту та ліпофлавон у дозі 94 мг/кг на першій години експерименту (52%). Референс-препарат найбільшу антиексудативну активність, що дорівнювала 39%, проявив також на першій та другій годині експерименту. Усі препарати на даній моделі запалення діяли протягом всього терміну експерименту (4 години), про що свідчило достовірне зниження набряку лапи в щурів. Середня антиексудативна активність ліпофлавону в дозі 94 мг/кг склала 37%, ліпофлавону в дозі 188 мг/кг - 44%, кверцетину – 35%.

Проведені дослідження з вивчення протизапальної дії ліпофлавону підтверджують доцільність застосування препарату при патології міокарду, яка супроводжується активацією процесів запалення, цитолізу і вільнорадикального окиснення.

На теперешній час накопичена значна інформація щодо механізмів розвитку атеросклерозу, зокрема, сформульована концепція про існування вільнорадикальної ланки в патогенезі цього захворювання (Ланкин В.З., Тихазе А.К., 2001). В зв'язку з цим, доведена доцільність використання антиоксидантів (Кучеренко О.Д. и соавт., 2000) в терапії атеросклерозу. Експериментально і клінічно підтверджено, що кверцетин запобігає перекисному окисненню ЛПНЩ, інгібує локальні судинні механізми атерогенезу. Значну роль у гальмуванні атеросклеротичного процесу відіграє здатність кверцетину впливати на адгезивні властивості ендотелію (Ковалёв В.Б. и соавт., 1999). Дані літератури про гіполіпідемічну активність кверцетину стали підставою для вивчення гіполіпідемічної дії нової ліпосомальної форми кверцетину.

На моделі холестеринової гіперліпідемії в кролів встановлено виражену гіполіпідемічну активність ліпофлавону, що підтвердилось зниженням всіх атерогенних чинників у сироватці крові: загального холестерину – в 1,5 разу, тригліцеринів – в 1,4 разу, ЛПНЩ – в 1,3 разу, та підвищенням рівня антиатерогенного фактору – ліпопротеїнів високої щільності в 1,4 разу в порівнянні з контрольною патологією (р0,05). При лікуванні кролів кверцетином відмічалось лише достовірне зниження в 1,4 разу рівня загального холестерину.

Результати власних експериментальних досліджень і дані літератури (Руденко В.Г. та співавт., 1999; Зенков Н.К. и соавт., 2001) свідчать про те, що при модельній гіперліпідемії відбувається активація процесів ВРО (збільшення рівня ТБК-реактантів у сироватці крові на 23,5%) і розвиток мембранодеструктивних процесів (підвищення активності АсАТ у сироватці крові на 18%). Ліпосомальна форма кверцетину на відміну від пероральної форми кверцетину, виявила більш виражену антиоксидантну і мембранопротекторну дію, про що свідчило зниження рівня ТБК-реактантів на 20% і 10% та активності АсАТ на 16% і 8%, відповідно, порівняно з контрольною патологією.

Таким чином, різнобічно дослідивши дію ліпофлавону, нами доведена наявність у нього вираженої кардіопротекторної активності. Кардіопротекторна дія ліпофлавону реалізується за рахунок антиоксидантних, мембранопротекторних властивостей кверцетину, його здатності ефективно пригнічувати вільнорадикальне окиснення та нормалізувати антиоксидантний статус, а також за рахунок протизапальної дії кверцетину, яка обумовлена гальмівним впливом на медіатори запалення – лейкотриєни. Ефективність ліпофлавону також обумовлена мембранопротекторними, протизапальними і антиоксидантними властивостями лецитину, який також входить до складу препарату, як допоміжний компонент (Оборотова Н.А., 2001; Черный В.И., 2002) .

На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що наявність кардіопротекторної, гіполіпідемічної і протизапальної дії в ліпосомальної форми кверцетину дозволяють використовувати її в комплексній терапії патологій міокарду ішемічного і гіпоксичного генезу, гіперліпідемії, в патогенезі яких провідна роль належить активації процесів вільнорадикального окиснення і цитолізу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично та експериментально обгрунтовано доцільність застосування ліпофлавону для лікування серцево-судинних захворювань.

1. Встановлена виражена кардіопротекторна активність ліпофлавону в дозах 94 мг/кг та 188 мг/кг на моделі доксорубіцинової кардіоміопатії (субхронічне ураження міокарду).

2. Досліджені та доведені виражені кардіопротекторні властивості ліпофлавону в дозі 94 мг/кг на катехоламін-обумовлених моделях ураження міокарду (ізадриновому і адреналіновому міокардитах).

3. З'ясовано, що ліпофлавон у дозі 94 мг/кг виявив більш виражену (в 1,4 разу) кардіопротекторну активність, ніж пероральна форма кверцетину на моделі ізадринового міокардиту.

4. Доведено, що ліпофлавон у дозі 94 мг/кг за показником виживання тварин, впливом на гальмування процесів цитолізу, вільнорадикального окиснення переважає препарат корвітин на моделі адреналінового міокардиту.

5. Порівнюючі кардіопротекторну дію на різних моделях ураження міокарду, встановлено, що більш виражену кардіопротекторну активність ліпофлавон виявив на моделі доксорубіцинової кардіоміопатії (52%) у порівнянні з кверцетином (34,3%) та на моделі адреналінового міокардиту (48%) у порівнянні з корвітином (30%).

6. Встановлено антиексудативні властивості ліпофлавону, що переважають такі в кверцетину в 1,3 разу на моделях карагенінового і зимозанового запалення лапи щурів.

7. Доведено, що ліпофлавон проявляє гіполіпідемічну дію, яка виражається зменшенням рівня загального холестерину в сироватці крові в середньому в 1,5 разу, ліпопротеїнів низької щільності (атерогенний фактор) – в 1,3 разу та підвищенням рівня ліпопротеїнів високої щільності (антиатерогенний фактор) в 1,4 разу (р ≤ 0,05).

8. Кардіопротекторна дія ліпофлавону, яка реалізується через нормалізацію процесів вільнорадикального окиснення і стану антиоксидантної системи та наявністю у нього гіполіпідемічних, протизапальних властивостей, дозволяє рекомендувати препарат в комплексній терапії кардіопатологій (гострого інфаркту міокарду, міокардиту, стенокардії), а також для попередження розвитку кардіодистрофії при проведенні хіміотерапії хворим на рак молочної залози.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стефанов О.В., Л.В. Деримедвідь, С.М. Дроговоз, Т.О. Куценко, Г.В. Бєлік. Методичні рекомендації "Оптимізація вибору антиоксидантів у терапії серцево-судинних захворювань" – Х.: Вид-во НФаУ, 2003. – 30 с. (Особистий внесок здобувача: участь у теоретичному обгрунтуванні дослідження та підборі теоретичного матеріалу; проведення частини експериментів; участь у аналізі одержаних результатів, участь у підготовці та оформленні видання)

2. Бєлік Г.В., Столєтов Ю.В. Перспективи застосування ліпосомальних препаратів в кардіології // Медична хімія. - №3. - 2005.- С.109-114. (Особистий внесок здобувача: участь у теоретичному обгрунтуванні дослідження; проведення експеримента; аналіз одержаних результатів, участь у підготовці статті)

3. Бєлік Г.В. Досвід використання кверцетину в кардіології // Клінічна фармація. - Т.9. №1 . – 2005. – С. 4-7.

4. Бєлік Г.В., Деримедвідь Л.В., Горбань Е.М. Особливості кардіопротекторних властивостей ліпосомальної форми кверцетину при експериментальному ізадриновому міокардиті // Медична хімія. - Т.7. №1. – 2005. – С.11-15. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні експерименту; аналіз одержаних результатів, участь у підготовці статті)

5. Бєлік Г.В., Григор'єва Г.С., Деримедвідь Л.В. Особливості кардіопротекторної дії ліпосомальної форми кверцетину на моделі доксорубіцинової кардіоміопатії у щурів // Ліки. - № 5-6. – 2004.- С. 60-63. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні експерименту; аналіз одержаних результатів, участь у підготовці статті)

6. Бєлік Г.В., Столєтов Ю.В., Дроговоз С.М., Григор'єва Г.С. Порівняння кардіопротекторної активності ліпосомальної та водорозчинної лікарських форм кверцетину // Фармаком. - № 4. – 2005. – С. 107-110. (Особистий внесок здобувача: участь у проведенні експерименту; аналіз одержаних результатів, участь у підготовці статті)

Loading...

 
 

Цікаве