WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Експериментальне обгрунтування використання ліпосомальної форми кверцетину при серцево-судинних захворюваннях (автореферат) - Реферат

Експериментальне обгрунтування використання ліпосомальної форми кверцетину при серцево-судинних захворюваннях (автореферат) - Реферат

Для підтвердження доцільності застосування ліпофлавону при захворюваннях серцево-судинної системи, які можуть супроводжуватися запальними реакціями і гіперліпідемією, вивчали протизапальні і гіполіпідемічні властивості липофлавону.

Протизапальну активність ліпофлавону оцінювали на моделях зимозанового і карагенінового набряків лапи в щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Вивчення гіполіпідемічних властивостей ліпофлавону проводили на моделі гіперліпідемії в кролів, яку викликали шляхом внутрішньо-шлункового введення тваринам холестерину в дозі 0,3 г/кг у вигляді емульсії на соняшниковій олії протягом 3-х місяців (Климов А.Н., Рыженков В.Е., 1988). Оцінку гіполіпідемічної дії ліпофлавону проводили через 1,5 і 3 місяці експерименту.

У сироватці крові визначали рівень загального холестерину за методом Ілька (Розенцвейг К.И., 1962). Вміст тригліцеринів, ліпопротеїнів низької щільності визначали за допомогою лабораторних діагностикумів фірми "Lachema" (Чехія). У зв`язку з тим, що при гіперліпідемії спостерігається активація процесів ВРО та цитолізу (Кучеренко О.Д., Погорелов В.Н., 2000) нами були вивчені показники в сироватці крові, які характеризують інтенсивність процесів ВРО (вміст ТБК-реактантів) та процесу цитолізу (активність АсАТ), як описано вище.

Статистичну обробку результатів проводили методами математичної статистики з використанням критерію Стьюдента (t) (Стентон Г., 1999).

Результати та їх обговорення. Першим етапом фармакологічного вивчення ліпофлавону було скринінгове дослідження його кардіопротекторної активності на моделі доксорубіцинової кардіоміопатії з метою визначення ефективної дози. В результаті проведенних досліджень було встановлено, що найбільш виражену кардіопротекторну активність ліпофлавон проявив у дозах 94 і 188 мг/кг (рис. 2).

Рис. 2. Залежність кардіопротекторної активності (КПА) ліпофлавону від дози на моделі доксорубіцинової кардіоміопатії в щурів.

У ході експериментальних досліджень на моделі ізадринового міокардиту доведено, що за більшістю досліджуваних показників - рівнем ТБК-реактантів у гомогенаті міокарду і в сироватці крові; активністю фер-менту АсАТ у сироватці крові; величиною МКС; показниками ЕКГ (ЧСС, СП, сегмент ST) кардіопротекторна активність ліпофлавону в дозі 94 мг/кг не поступалася такій у дозі 188 мг/кг. Виходячи з цього, для подальших експериментальних досліджень використовували ліпофлавон у дозі 94 мг/кг на моделях адреналінового міокардиту і пітуїтринового коронароспазму.

Кардіопротекторну активність ліпофлавону на моделях доксо-рубіцинової кардіоміопатії, ізадринового та адреналінового міокардиту оцінювали, перш за все, за показником виживання тварин (табл. 1).

Таблиця 1

Виживання тварин під дією ліпофлавону та референс-препаратів на різних моделях ураження міокарду в порівнянні з контрольною патологією

Модель ураження

міокарду

Препарати

Дози,

мг/кг

% виживання тварин

Доксорубіцинова кардіоміопатія

Ліпофлавон

188

90

94

80

31

60

Кверцетин

5

80

Ізадриновий

міокардит

Ліпофлавон

188

87,5

94

87,5

Кверцетин

5

75

Адреналіновий

міокардит

Ліпофлавон

94

87,5

Корвітин

31,5

75

Використані нами модельні патології міокарду супроводжувалися змінами показників ЕКГ: порушенням ЧСС (всі модельні патології), зниженням СП, порушенням скорочувальної функції міокарду (доксорубіцинова кардіоміопатія), зміщенням сегменту ST від ізолінії (доксорубіцинова кардіоміопатія, ізадриновий та адреналіновий міокардит). На різних моделях ураження міокарду в групі тварин, яким вводили ліпофлавон, спостерігали нормалізацію показників ЕКГ. Так, на моделі ізадринового міокардиту відбувалось достовірне зниження ЧСС на 18-21% порівняно з групою тварин контрольної патології. На моделі ізадринового міокардиту в групі тварин, яким на тлі патології вводили препарат порівняння кверцетин, спостерігалася лише тенденція (на 10%) до нормалізації значення ЧСС. Антиаритмічний ефект як досліджуваного препарату, так і референс-препаратів на моделях доксорубіцинової кардіоміопатії, адреналінового міокардиту, пітуїтринового коронароспазму був вираженим в рівній мірі.

В результаті проведених досліджень на різних моделях ураження міокарду встановлено, що формування модельної патології, незалежно від виду кардіотоксичного агенту, супроводжувалось розвитком альтеративних та проліферативних процесів у міокарді, про що свідчило підвищення МКС у середньому в 1,5 разу. Найбільш виражений нормалізуючий вплив на показник МКС ліпофлавон у дозах 94 мг/кг і 188 мг/кг проявив на моделі ізадринового міокардиту, про що свідчило достовірне зниження МКС (на 24% та 34%) відносно аналогічного показника в групі тварин з контрольною патологією (табл. 2). При ураженнях міокарду референс-препарати поступалися ліпофлавону.

Таблиця 2

Зниження масового коефіціенту серця під дією ліпофлавону та референс-препаратів на різних моделях ураження міокарду в порівнянні з контрольною патологією

Модель ураження міокарду

Препарати

Дози, мг/кг

МКС, %

Доксорубіцинова

кардіоміопатія

Ліпофлавон

188

28

Ліпофлавон

94

25

Кверцетин

5

23

Ізадриновий

міокардит

Ліпофлавон

188

34

Ліпофлавон

94

24

Кверцетин

5

7

Адреналіновий

міокардит

Ліпофлавон

94

10

Корвітин

31,5

8

Розвиток будь-якої модельної патології супроводжується достовірним зниженням активності ендогенної антиоксидантної системи організму, що проявлялось зниженням рівня G-SH, а також зменшенням активності фер-ментів СОД і каталази (Кобилінська Л.І. та співавт., 2000; Деримедвідь Л.В., 2002).

Позитивний вплив ліпофлавону на рівень G-SH спостерігався на всіх модельних патологіях міокарду. Максимальну глутатіонзберігаючу активність досліджуємий препарат проявляв на моделі адреналінового міокардиту в дозі 94 мг/кг (підвищення рівня G-SH на 60% в гомогенаті міокарду) та на моделі доксорубіцинової кардіоміопатії в дозі 188 мг/кг (на 91% в сироватці крові) в порівнянні з контрольною патологією (р0,05). Дія кверцетину на моделі пітуїтринового коронароспазму і корвітину на моделі адреналінового міокардиту дозволила говорити лише про тенденцію до підвищення рівня G-SH.

Наведені в таблиці 3 результати експериментальних досліджень свідчать, що ліпофлавон в дозі 188 мг/кг найбільш виражено підвищував активність СОД (на 95%-96%) в гомогенаті міокарду та сироватці крові і в дозі 94 мг/кг (90% і 61%) відповідно на моделі доксорубіцинової кардіоміопатії (р0,05) та каталази (на 40%-41%) в гомогенаті міокарду на моделі ізадринового міокардиту (р0,05).

Таблиця 3

Вплив (у%) ліпофлавону та референс-препаратів на стан антиоксидантної системи на різних моделях ураження міокарду в щурів

Модель ураження

міокарду

Препарати,

дози, мг/кг

G-SH

СОД

Каталаза

Гомо-генат

Сиро-

Ватка

Гомо-

генат

Сиро-

ватка

Гомо-генат

Сиро-ватка

Доксорубі-цинова

кардіоміо-патія

Ліпофлавон

188

94

28

23

91

54

95

90

96

61

36

14

19

11

Кверцетин

5

26

50

43

72

21

15

Ізадрино-вий міокардит

Ліпофлавон

188

94

30

20

33

41

27

25

29

26

41

40

18

16

Кверцетин

5

5

54

9

17

28

8

Адреналіновий міокардит

Ліпофлавон

94

60

29

-

-

-

-

Корвітин

31,5

31

5

-

-

-

-

Пітуїтриновий коронароспазм

Ліпофлавон

94

23

13

-

-

-

-

Кверцетин

5

1

5

-

-

-

-

Loading...

 
 

Цікаве