WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Експериментальне обгрунтування використання ліпосомальної форми кверцетину при серцево-судинних захворюваннях (автореферат) - Реферат

Експериментальне обгрунтування використання ліпосомальної форми кверцетину при серцево-судинних захворюваннях (автореферат) - Реферат

Матеріали проведеного дослідження використані при складанні методичних рекомендацій "Оптимізація вибору антиоксидантів у терапії серцево-судинних захворювань" (м. Харків, 2003). Інформація, яка викладена у виданих методичних рекомендаціях, впроваджена в лікувальний процес у 5 клініках та в навчальний процес у 5 вузах України.

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначені мета та завдання дослідження, розроблені методичні підходи до вивчення фармакологічних властивостей ліпофлавону при серцево-судинних захворюваннях. Здобувачем особисто здійснені патентно-інформаційний пошук, експериментальні дослідження, статистична обробка, аналіз та узагальнення одержаних результатів; сформульовані основні положення та висновки роботи, підготовлені наукові праці до друку.

Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи були викладені на міжвузівських студентських наукових конференціях на базі Національного фармацевтичного університету (м. Харків, 2002-2004 р.р.), II науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів "Актуальні проблеми фармакології та токсикології" (м. Київ, 2005р.), VІ Національному з`їзді фармацевтів України (м. Харків, 2005р.), Міжнародній студентській науковій конференції "Молодь – медицині майбутнього" (м. Одеса, 2005р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані 5 статей у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 6 тез доповідей, 1 методичні рекомендації.

Об`єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 153 сторінках машинопису, містить 26 таблиць, 15 рисунків, 4 фотографії. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, характеристики об`єктів та методів дослідження, 4 розділів власних експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків. Бібліографія складається з 257 посилань на джерела літератури, з яких 98 наукових праць опубліковані в закордонних виданнях.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Ліпофлавон є ліофілізованим порошком світло-жовтого кольору з характерним запахом, який легко суспензується у водних розчинах з утворенням ліпосом (ліпосомальна емульсія). До складу ліпофлавону входить кверцетин, лецитин та лактоза. Вміст цих сполук у 1 флаконі препарату складає: 0,015г кверцетину, 0,550г лецитину (фосфатидилхоліну); допоміжна речовина – лактоза.

Експериментальні дослідження ліпофлавону проводили на білих безпородних щурах обох статей (150-220 г) і безпородних кролях-самцях (2,3-2,5 кг), що вирощені в розпліднику віварія ЦНДЛ Національного фармацевтичного університету згідно з санітарно-гігієнічними нормами та вимогами GLP.

Вивчення ліпофлавону для лікування серцево-судинної патології включало три етапа досліджень:

  • вивчення кардіопротекторної дії ліпофлавону на різних моделях експериментальних уражень міокарду;

- дослідження протизапальних властивостей ліпофлавону;

- з'ясування гіполіпідемічних властивостей ліпофлавону.

Н

Кардіопротекторна

активність

Протизапальна

активність

Гіполіпідемічна

активність

Моделі:

Доксорубіцинова кардіоміопатія

Ізадриновий міокардит

Адреналіновий міокардит

Пітуїтриновий коронароспазм

Моделі:

Карагеніновий набряк

Зимозановий набряк

Модель:

Холестеринова

гіперліпідемія

ами були використані основні експериментальні моделі ураження міокарду (рис. 1): доксорубіцинова кардіоміопатія (субхронічне ураження міокарду) (Яковлева Л.В., Ивахненко А.К., Сахарова Т.С., 2000; Деримедвідь Л.В., 2002); катехоламінобумовлені ураження - ізадриновий міокардит (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001), адреналіновий міокардит (Вишневская О.П., 1954); вазопресинобумовлене ураження – пітуїтриновий коронароспазм (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Рис. 1. Схема вивчення фармакологічних властивостей ліпофлавону.

Скринінгове вивчення кардіопротекторної активності ліпофлавону проводили на моделі субхронічної патології міокарду в щурів – доксорубіциновій кардіоміопатії. Досліджуваний препарат вводили внутрішньовенно (щоденно у вигляді водного розчину в хвостову вену) в дозах 31 мг/кг, 94 мг/кг, 188 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі: за 3 доби до та через 4 доби після введення доксорубіцину. Для скринінгових досліджень були вибрані найбільш оптимальні дози ліпофлавона, виходячи з його складу:188 мг/кг – це сумарна доза ліпофлавона, яка перерахована з умовно-терапевтичної дози (УТД) кверцетину (5 мг/кг); 94 мг/кг - доза, еквівалентна 1/2УТД кверцетину; 31 мг/кг - еквівалентна 1/6УТД кверцетину. Лікувально-профілактичний режим введення був використаний також на моделі ізадринового міокардиту: досліджувані препарати (ліпофлавон - внутрішньовенно, кверцетин - перорально) вводили за 1 годину до розчину ізадрину та через 2 години після протягом всього періоду моделювання патології (4 дні).

У подальших дослідженнях на моделі адреналінового міокардиту та пітуїтринового коронароспазму ліпофлавон вводили внутрішньовенно в профілактичному режимі за 4-и доби в дозі 94 мг/кг до введення адреналіну і пітуїтрину.

За даними літератури (Чекман И.С., Горчакова Н.А., 2002) кардіопротекторна активність (КПА) – це інтегральний показник, який характеризує ступінь покращення функціональних показників у міокарді. При проведенні експериментальних досліджень нами для більшої наочності було використане узагальнене значення КПА (%), до якого увійшли зміни у % по відношенню до відповідної групи контрольної патології таких показників: виживання тварин, ЕКГ, масового коефіціенту серця, антицитолітичної та антиоксидантної активності, стану метаболічних процесів у міокарді.

Кардіотоксичну дію доксорубіцину, ізадрину, адреналіну гідрохлориду, пітуїтрину та кардіопротекторні властивості ліпофлавону та кверцетину оцінювали з використанням електрокардіографу ЕК1Т 03 М2 у другому стандартному відведенні за електрокардіографічними показниками функціонального стану міокарду: частота серцевих скорочень (ЧСС), систолічний показник (СП), амплітуди зубців PQ, QRS та зубці R, T, зміщення сегменту ST від ізолінії.

Ступінь альтеративних, проліферативних процесів у міокарді та протизапальні властивості ліпофлавону визначали за показником масового коефіцієнту серця (МКС), який розраховували за формулою:

М

МКС = =

Маса щура

 100%

аса серця щура

Активність цитолітичних процесів при всіх модельних ураженнях міокарду оцінювали за активністю маркерного ферменту цитолізу аспартатамінотрансферази (АсАТ), який визначали за методом Райтмана - Френкеля (Reitman S., Francel S., 1977).

Оскільки механізм дії кверцетину, який входить до складу ліпофлавону, реалізується через інгібування процесів ВРО, необхідним було оцінити інтенсивність даного процесу, а також стан антиоксидантної системи (АОС) в міокарді за такими біохімічними показниками: інтенсивність ВРО (за рівнем ТБК-реактантів), стан АОС (за рівнем відновленогоглутатіону (G-SH), активністю cупероксиддисмутази (СОД) та каталази).

На всіх модельних патологіях міокарду в гомогенаті тканини міокарду і в сироватці крові рівень ТБК-реактантів визначали за реакцією з 2-тіобарбітурової кислоти; кількість G-SH – зареакцією з реактивом Елмана (Методы оценки свободнорадикального окисления и антиоксидантной системы организма (Методические рекомендации), 2000). На моделях доксорубіцинової кардіоміопатії і ізадриновому міокардиті активність каталази визначали за реакцією з 4% розчином молібдату амонію (Королюк М.А., Іванова Л.І., 1988); активність СОД – за методом, який базується на фотометричному визначенні швидкості інгібування супероксиддисмутазою аутоокиснення адреналіну (Брусова О.С., Герасимова А.М., 1976). Метабо-лічні процеси в міокарді визначали за рівнем глікогену (Прохорова С.А., 1995).

Гістологічне вивчення міокарду проводили на моделі ізадринового міокардиту в щурів. На даній моделі проводили напівкількісну оцінку ступеня ураження тканин міокарду в балах.

У роботі більшість досліджень проведено в порівнянні з пероральною формою кверцетину (субстанцією) виробництва ЗАО НПЦ "Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу", який обрали як референс-препарат. В експериментах по вивченню кардіопротекторної, протизапальної, гіполіпідемічної активності референс-препарат вводили внутрішньошлунково в дозі 5 мг/кг (за антиоксидантною, кардіопротекторною, протизапальною активністю) (Сахарова Т.С., 2001; Деримедвідь Л.В., 2002) у аналогічних введенню ліпофлавону режимах. На моделі адреналінового міокардиту препаратом порівняння була обрана ін'єкційна водорозчинна форма кверцетину – препарат корвітин, виробництва ЗАО НПЦ "Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу", який вводили внутрішньовенно в умовно-терапевтичній дозі 31,5 мг/кг.

Loading...

 
 

Цікаве