WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту (автореферат) - Реферат

Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

Безсмертна Галина Вікторівна

УДК: 616.681-053.2-089

Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту

14.01.15-нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладних станів

Офіційні опоненти:

член-кореспондент академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор Мачерет Євгенія Леонідівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра неврології та рефлексотерапії, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Грицай Наталія Миколаївна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра нервових хвороб та нейрохірургії, завідувач кафедри

Провідна установа: Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, м. Харків

Захист відбудеться "_21_ "_червня_ 2006 року о _11 год. на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 26.613.01 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий ''_20_ ''_травня__ 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Каліщук-Слободін Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ішемічний інсульт (інфаркт мозку) являється найпоширенішим тяжким судинним захворюванням головного мозку і однією з основних причин інвалідизації та смертності населення більшості країн світу, включаючи Україну [ Винничук С.М., 1999; Волошин П.В., 1999; Мачерет Є.Л., 1994-2000; Головченко Ю.І. і співавт., 2001; Верещагин Н.В. и соавт., 2001; Мищенко Т.С., 2001; Грицай Н.М. и соавт., 2001-2002; Гусев Е.И. и соавт., 2002 Волошин П.В. и соавт., 2002; Карабань И.Н. и соавт., 2003; Западнюк Б.В., 2003; Зозуля І.С. і співавт., 2004; Поліщук М.Є., 2004; Виленский Б.С., 2005; Мищенко Т.С., 2005 та інші].

Основним етіологічним чинником ішемічних порушень мозкового кровоплину є артеріальна гіпертензія, атеросклероз, цукровий діабет, ожиріння, що розвиваються на фоні порушень ліпідного обміну і супроводжуються тяжкими змінами судинної стінки та посиленим тромбоутворенням [Верещаган Н.В. и соавт., 2003; Виничук С.М. и соавт., 2003; Мищенко Т.С. 2003]. Однак перераховані фактори ризику викликають враження судин мозку лише у певної частини хворих, а в інших – причини виникнення ішемічного інсульту залишаються невідомими. Тому в останні роки інтенсивно досліджуються "нові" чинники судинних уражень і, особливо, так звані метаболічні фактори ризику [Федин А.И. и соавт. 2002; Калашникова Л.А., 2005; Зорилова И.В. и соавт., 2005]. Серед них чільне місце належить гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ), яка, за деякими даними, тісніше пов'язана з ураженням судин, ніж дисліпідемія і задовго передує виникненню судинних катастроф. Антифосфоліпідний синдром (АФС) також прискорює виникнення судинних уражень, як і проінфламаторний профіль організму, який обумовлює схильність до гіперергічної запальної реакції з розвитком запального процесу в ендотелії судин.

Порушення метаболізму частіше виникають внаслідок поєднаної дії генетичних та зовнішніх чинників. На генетично детерміновані індивідуальні особливості метаболічних процесів, накладається вплив способу життя, харчування, забруднювачів навколишнього середовища, етнічних, культурних та інших соціально-економічних чинників. Завдяки їх комбінації і створюється унікальна для кожної країни картина в розповсюдженості та вагомості факторів ризику.

Поширеність метаболічних факторів ризику серед хворих з цереброваскулярною патологією (ЦВП) в Україні практично не досліджувалась. Залишається невизначеним і питання про відносний вклад окремих факторів ризику в прогресування ЦВП в післяінсультному періоді, як і патогенетичне значення їх комбінування.

Тому вивчення поширеності ГГЦ у здорових осіб та хворих ЦВП, з'ясування її взаємодії з такими факторами ризику, як дисліпідемія, запальний та АФС, оцінка ролі вітамінної недостатності в їх формуванні, як і визначення ролі цих факторів в прогресуванні ЦВП є актуальною проблемою сучасної неврології. ЇЇ вирішення дало б можливість з'ясувати окремі ланки патогенезу ЦВП та намітити нові підходи до профілактики та лікування судинних захворювань мозку.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є самостійним фрагментом планової науково-дослідної роботи "Оптимізація діагностики, лікування, тактики та розробки шляхів корекції церебральної гемодинаміки при гострому порушенні мозкового кровообігу" кафедри медицини невідкладних станів Української медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України (№ державної реєстрації 0102V002445).

Мета роботи. Підвищити ефективність діагностики ішемічних інсультів шляхом вивчення частоти метаболічних факторів ризику (ГГЦ, дисліпідемія, маркери запалення, антифосфоліпідні антитіла), дослідження вкладу вітамінної недостатності в їх формування, та виявлення найбільш несприятливих поєднань цих факторів як предикторів виникнення та тяжкості перебігу ЦВП, а також встановлення їх діагностичної та прогностичної цінності.

Задачі дослідження:

1. Дослідити частоту ГГЦ, дисліпідемій, маркерів запалення (С-реактивного білку та інтерлейкіну-6) та антифосфоліпідних антитіл (аФЛ) у практично здорових осіб, хворих з транзиторними ішемічними атаками та ішемічним інсультом.

2. Оцінити вплив вікових та статевих чинників на поширеність метаболічних факторів ризику у здорових осіб та хворих з ЦВП, дослідити їх зв'язок з гіпертонічною та ішемічною хворобами, ожирінням та палінням тютюну.

3. Виявити зв'язок порушень обміну ліпідів, гомоцистеїну (ГЦ), субклінічного запалення та аФЛ з локалізацією ішемічного інсульту, тяжкістю його перебігу та наслідків. Оцінити вагомість окремих метаболічних факторів ризику та їх поєднань.

4. Визначити вклад вітамінної недостатності у формування ГГЦ та інших метаболічних факторів ризику у хворих з ЦВП.

Об'єкт дослідження: ішемічний інсульт.

Предмет дослідження: діагностична та прогностична цінність ГГЦ, маркерів запалення, аФЛ, дисліпідемій у хворих з ішемічним інсультом.

Методи дослідження: 1. Загально-клінічний та клініко-неврологічний. 2. Нейровізуалізаційний (КТ, МРТ, ТКУЗДГ). 3. Біохімічний. 4. Статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні оцінені частота та питома вага ГГЦ серед інших метаболічних факторів ризику виникнення ішемічних інсультів, таких як дисліпідемії, запальний та АФС.

Показано, що ГГЦ, в більшій мірі ніж інші метаболічні фактори ризику, асоціюється з розвитком тяжких наслідків інсульту, тоді як запальні чинники більш адекватно відображають тяжкість стану пацієнтів в гострому його періоді. При цьому вміст ГЦ тісно корелює з ослабленням когнітивних функцій після інсульту, а вміст інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) — зі зниженням м'язової сили. Серед хворих з повторним інсультом йде накопичення осіб з метаболічними факторами ризику, а особливо — з високими рівнями ГЦ, аФЛ та ІЛ-6.

Виявлено феномен "перехресту" в динаміці факторів ризику в різні періоди інсульту. Зокрема встановлено, що пікові концентрації маркерів запалення припадають на гострий період інсульту, тоді як максимальні рівні ліпідів та ГЦ на період віддалених наслідків.

Сформульовано концепцію про адитивність несприятливих ефектів поєднань метаболічних факторів ризику і встановлено, що прогностично найбільш несприятливими є поєднання ГГЦ з наявністю аФЛ та високим вмістом запальних маркерів.

Вперше показано, що ГГЦ у більшості хворих з ЦВП асоціюється з дефіцитом вітамінів B12, B6 та B2, і, в першу чергу, з комбінованою їх недостатністю. Майже у всіх хворих з полівітамінною недостатністю реєструється високий рівень ГЦ.

Loading...

 
 

Цікаве