WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (автореферат) - Реферат

Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (автореферат) - Реферат

У щурів 3А групи помірно знижені маса та об'єм яєчників порівняно з контролем, що супроводжується збільшенням питомої ваги органів (табл. 2). Морфологічно яєчник практично не відрізняється від контролю. У 3Б групі маса та об'єм яєчників, навпаки, значно збільшені, що відображене високим показником I, при цьому максимально зменшена питома вага. В яєчниках щурів 3Б групи порушується фолікулогенез. Всі великі фолікули мають потовщені текальні оболонки, овоцит у них гине, овуляція не настає. Істотні морфологічні зміни яєчників пов'язані з активацією атрезії, відсутністю овуляції, наявністю великої кількості жовтих тіл, очевидно сформованих раніше. Персистенція фолікулів та атретичних тіл, слабкий розвиток строми та судинного русла пов'язані з великими розмірами та низькою питомою вагою яєчників.

Таблиця 2

Вікові органометричні показники яєчників щурів

Гру-

па

Маса щурів (г)

Абсолют-на маса (мг)

Відносна маса (%)

Об'єм (мм3)

Питома вага (мг/мм3)

I

1 група

Д 30

22,40,7

***

5,0 0,4

**

0,0222 0,0009

12,21,4

**

0,430,02

**

0,7

К 30

34,9 0,7

7,1 0,3

0,0203 0,0007

23,72,9

0,320,02

Д 90

104,42,7

***

18,30,6

***

0,0176 0,0005

*

20,31,8

**

0,940,05

*

0,8

К 90

153,4 1,7

23,9 0,9

0,0156 0,0005

36,3 5,1

0,730,07

Д 180

188,54,1

***

39,01,5

**

0,0207 0,0006

34,82,7

***

1,150,06

***

0,9

К 180

216,2 3,8

44,8 0,8

0,0207 0,0002

63,7 2,4

0,710,02

2 група

Д 60

112,1 1,1

25,70,6

***

0,02290,0005

***

41,22,1

**

0,630,02

1,4

К 60

109,8 2,7

18,2 0,6

0,0166 0,0005

31,2 1,7

0,590,02

Д 90

146,01,5

**

27,6 0,7

0,01890,0005

**

45,9 3,5

0,620,04

1,1

К 90

153,4 1,7

25,7 1,3

0,0167 0,0008

41,1 5,4

0,670,05

Д 180

225,8 5,4

35,21,9

**

0,01550,0005

***

44,36,5

*

0,890,09

0,8

К 180

218,8 6,1

44,9 0,9

0,0207 0,0007

65,9 3,3

0,690,02

3 група

Д 3А

251,46,3

***

39,51,2

***

0,01580,0006

***

48,22,3

***

0,830,02

**

0,8

К 3А

210,42,3

47,50,5

0,0226 0,0005

65,1 1,9

0,730,02

Д 3Б

267,23,2

*

99,0 7,7

*

0,03690,0026

*

153,814,3 *

0,660,03

***

1,3

К 3Б

257,62,7

73,8 1,9

0,0286 0,0006

67,1 2,3

1,110,04

Примітка: Д – дослід, К – контроль, поруч цифрами вказані вікові підгрупи;

* Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001%.

В яєчниках інтактних свиней виявлені взаємопов'язані вікові загально-біологічні закономірності росту і диференціювання генеративних і стромальних елементів, які мають циклічний характер у статевозрілих свиней. Виявлена специфічна для свиней особливість фолікулогенезу: полярність росту фолікулів (особливо виражена до стадії передпорожнинних фолікулів), яка пов'язана з індукуючим впливом строми, підтвердженим при гістохімічних дослідженнях.

Результати прижиттєвого спостереження за динамікою приросту маси та статевою циклічністю свиней дозволяють стверджувати, що під впливом КСМР відбуваються такі зміни:

1. При введенні КСМР нестатевозрілим свиням (1, 2 групи) вірогідно знижується маса піддослідних самок порівняно з контрольними. При введенні КСМР статевозрілим свиням (3 група), навпаки, їх маса вірогідно збільшується.

2. Спостерігається ановуляція, відсутність естральних циклів, стійка безплідність у 1 та 2 групах свиней (при введенні КСМР до настання статевої зрілості). Зміни показників фертильності свиней при введенні КСМР до статевого дозрівання незворотні. При введенні КСМР статевозрілим самкам свиней (3 група) спостерігали зміни статевої поведінки, викликані порушенням естрального циклу. Після введення КСМР в період спокою (міжтічковий період) упродовж 30-40 діб тічки не було. Зміни показників фертильності свиней 3 групи зворотні.

Результати морфологічного дослідження яєчників свиней дозволяють стверджувати, що парентеральне введення КСМР викликає низку змін, пов'язаних із наведеними ефектами на показники фертильності.

При введенні новонародженим свиням (1 група) КСМР викликає стійкі морфологічні зміни репродуктивної системи у зрілому віці:

1. Збільшується маса (на 80,7%, Р<0,001), об'єм (на 76,5%, Р<0,01), коефіцієнт маси (на 108,9%, Р<0,001), відносна площа строми (на 37,2%, Р<0,001) і судинного русла (на 35,8%, Р<0,01) яєчників.

2. У яєчниках припиняється ріст більшості порожнинних фолікулів, які досягли діаметра 4-5 мм, лише 1/3-1/4 частка з них продовжує ріст, але, не досягаючи розмірів зрілих преовуляторних фолікулів, зазнає атрезії, перетворюючись на великі атретичні тіла.

3. Потовщується білкова оболонка яєчників.

4. Велика кількість атретичних тіл у яєчниках і велика насиченість їх ліпідними включеннями підтверджує єдиний механізм посилення функції похідних інтерстиційної залозистої тканини при введенні КСМР.

5. Морфометричні показники фолікулогенезу свідчать про наявність дегенеративних процесів у зростаючих фолікулах, загибель овоцитів у них.

При введенні КСМР та її фракцій свиням 2 групи, відбуваються деякі морфофункціональні зміни яєчників. Суцільний ліквор і його надфільтрат викликають пригнічення росту яєчника. У таких гонадах фолікулів, що розвиваються, мало, вони меншого розміру, ніж фолікули в яєчниках інтактних свиней. При введенні проведеного крізь фільтри ліквору спостерігаються протилежні зміни – посилюється ріст численних фолікулів, внаслідок чого яєчник набуває неправильної форми. В яєчниках свиней всіх підгруп у віці 3-9 місяців відбувається активація атретичного процесу, спостерігається відсутність овуляції. Гістохімічні дослідження довели, що при введенні суцільного ліквору відбувається функціональна перебудова строми, яка оточує зростаючі фолікули, що проявляється збільшенням активності ЛДГ порівняно з контролем.

При введенні КСМР свиням в період статевої зрілості (3 група) спостерігається атрезія всіх великих фолікулів, яка супроводжується формуванням великої кількості атретичних тіл та відсутністю овуляції, з послідовним відновленням репродуктивної функції. В яєчниках піддослідних свиней виявлені численні атретичні тіла.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача щодо вивчення морфофункціональних змін яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини в різні періоди їх постнатального онтогенезу. Спинномозкова рідина лактуючих корів поза природним резервуаром істотно пригнічує показники фертильності і детермінує відповідні морфологічні зміни в яєчниках щурів та свиней. Виявлені невідомі раніше властивості спинномозкової рідини можуть бути основою для використання її як біологічного субстрату для виготовлення нових лікарських засобів.

  1. Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини одноденним і 30-денним самкам білих щурів викликає затримку термінів настання їх статевої зрілості (термін появи першої тічки подовжується на 33,3% і 20,8% відповідно).

  2. Парентеральне введення ксеногенної спинномозкової рідини подовжує тривалість естральних циклів (у контролі – 4,1 діб; у 1 піддослідній групі – 5,1 діб; 2 – 5,2; 3А – 4,6; 3Б – 6,7) як провідних репродуктивних складових завдяки збільшенню тривалості фаз еструсу і діеструсу зі значним скороченням фази проеструсу. При одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини до настання статевого дозрівання подовжується фаза діеструсу, а введення її статевозрілим самкам викликає виражене подовження фази еструсу; багаторазове введення викликає максимальне подовження естральних циклів за рахунок стадії еструсу.

  3. При введенні ксеногенної спинномозкової рідини змінюються показники фертильності: збільшується тривалість вагітності (в 1, 2, 3Б групах – на 5,6-9,7%), зменшується кількість щурят у приплоді (в усіх групах на 27,6-48,0%), збільшується їх маса (в 2, 3Б групах – на 4,1-24,8%). Зміни репродуктивних показників більше виражені при одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини у першу добу життя, менше – на 30 добу і зворотні при введенні на 90 добу життя.

  4. Приріст маси народжених від піддослідних самок щурят вірогідно переважає приріст маси контрольних тварин аж до статевого дозрівання і є максимальним при введенні спинномозкової рідини самкам на 30 добу їх життя.

  5. Парентерально введена ксеногенна спинномозкова рідина викликає схожі морфологічні зміни в яєчниках щурів і свиней, які пов'язані з регресією паренхіматозних елементів, порушенням процесів фолікулогенезу та активацією стромальних компонентів. Ступінь вираженості і характер гістологічних перебудов яєчників під впливом ксеногенної спинномозкової рідини залежать від віку тварин. Максимальні зміни структури яєчників настають при введенні ксеноліквору на ранніх етапах постнатального розвитку.

  6. При одноразовому введенні ксеногенної спинномозкової рідини нестатевозрілим щурам значно сповільнюються ріст яєчників і диференціювання їх тканин. Одноразове введення спинномозкової рідини статевозрілим щурам менш ефективне. При багаторазовому введенні статевозрілим щурам збільшується число зростаючих фолікулів з формуванням великих жовтих тіл, які надалі становлять основну масу паренхіми гонад, з наступною атрезією фолікулів та ановуляцією; репродуктивна функція при цьому відновлюється через 30-50 діб.

  7. Одноразове введення ксеногенної спинномозкової рідини новонародженим і 2-місячним свиням викликає тривалу безплідність і перешкоджає циклічним змінам репродуктивної системи, що пов'язано з блокуванням фолікулогенезу на етапі селекції домінантних фолікулів; ановуляція зумовлена атрезією всіх порожнинних фолікулів. Аналогічне введення ксеногенної спинномозкової рідини після статевого дозрівання супроводжується зворотними змінами показників фертильності.

Loading...

 
 

Цікаве