WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (автореферат) - Реферат

Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (автореферат) - Реферат

Відповідно до цього встановлювали коефіцієнти проеструсу (п), еструсу (э), метеструсу (м), діеструсу (д), визначаючи їх Кп, Ке, Км, Кд.

2. Макроскопічні методи: А) макроскопічний опис яєчників; Б) морфометричні та кількісні методи згідно з рекомендаціями О.В. Волкової: вимірювання абсолютної маси яєчників (мг, г); визначення відносної маси яєчників за формулою:

Мвідн = Мабс / Мтварх 100%

де: Мвідн – відносна маса яєчника (%), Mабс – абсолютна маса яєчника (г), Мтвар – маса тварини (г);

- обчислювання індексу впливу лікворного препарату (I) за формулою:

І = Мд / Мк

де: Мд – середня величина маси правого яєчника в досліді (мг, г), Мк – середня величина маси правого яєчника в контролі (мг, г),

- органометричні дослідження: встановлення довжини, ширини і товщини яєчника, діаметра жовтих і атретичних тіл, діаметра великих фолікулів (мм);

- обчислювання об'єму яєчників за формулою:

V = πABC / 6

де: V – об'єм яєчника (мм3, см3), A – довжина, В – ширина яєчника, С – товщина яєчника (мм, см);

- обчислювання питомої ваги яєчника за формулою:

Pnum = Mabc / V

де: Pпит – питома вага яєчника (мг/мм3, г/см3), Mабс – абсолютна маса яєчника (мг, г), V – об'єм яєчника (мм3, см3);

- обчислювання абсолютного числа фолікулів різного діаметра, атретичних і жовтих тіл у яєчниках свиней на серійних сагітальних зрізах товщиною 1 мм;

- аналіз співвідношення строма – паренхіма методом зіставлення площі стромальних і генеративних елементів у яєчниках;

- обчислювання площі судин яєчників.

3. Мікроскопічні методи: А) Гістоморфологічні методи: оглядові методи забарвлення гематоксиліном і еозином, за методом ван Гізон; забарвлення колагенових волокон за методами Mаллорі, Гейденгайна, Массона.

Б) Гістохімічні методи: встановлення активності оксидоредуктаз (СДГ – за методом Нахласа, ЛДГ – за методом Пірса, Гесса, Скарпеллі); виявлення загальних ліпідів суданом чорним В і нейтральних ліпідів суданом III і IV.

В) Гістоморфометричні методи згідно з рекомендаціями О.В. Волкової: встановлення активності ферментів та інтенсивності забарвлення продуктів гістохімічної реакції напівкількісним методом; вимірювання лінійних розмірів компонентів яєчників (товщина оболонок фолікулів і овоцитів, діаметра фолікулів, овоцитів, ядер овоцитів) диференційовано в фолікулах різних генерацій; вимірювання площі різних структур гонад (площа фолікулів, овоцитів і їх ядер) диференційовано в фолікулах різних генерацій.

4. Статистичні методи. Результати зведені в структуровану базу даних і оброблені програмним засобом MS Office – Excel. Вивчення фолікулогенезу і морфометричне дослідження яєчників виконане за допомогою системи комп'ютерного аналізу мікроскопічних зображень (світловий мікроскоп OLIMPUS СХ-31, цифрова камера OLIMPUS С5050Z) при збільшенні 100, 400, 1000 з використанням прикладної ліцензійної програми "Видеотест-Морфология" (Свідоцтво про офіційну реєстрацію програми для ЭВМ № 990 537 від 27 липня 1997 р.) відповідно до основних принципів стереології в морфометрії. Мікрофотографії друкували на принтері STYLUS-С84. Фолікули систематизували за класифікацією Pedersen, Peters, модифікувавши її в експериментах зі свинями.

Результати дослідження та їх аналіз. Підсумовуючи результати прижиттєвих методів досліджень впливу КСМР на репродуктивну систему самок білих щурів, необхідно виокремити такі закономірності:

1. Парентеральне введення КСМР самкам білих щурів у різні періоди онтогенезу викликає затримку термінів настання статевої зрілості: у 1 піддослідній групі термін відкриття піхви на 58,3% більше, ніж у контролі (Р<0,001), термін появи першої тічки - на 33,3% (Р<0,001); у 2 групі ці терміни більше на 20,8% (Р<0,001) і 20,7% (Р<0,001) відповідно.

2. При введенні КСМР збільшується тривалість естральних циклів (у контролі – 4,1 діб; у 1 піддослідній групі – 5,1; 2 – 5,2; 3А – 4,6; 3Б – 6,7; Р<0,01) завдяки збільшенню тривалості фаз еструсу і діеструсу, при цьому максимально подовжується еструс і скорочується проеструс (табл. 1).

3. У піддослідних тварин змінюються показники фертильності: збільшується тривалість вагітності (у 1 групі – на 9,7%, Р<0,01; у 2 – на 5,6%, Р<0,05; у 3А зміни не вірогідні, у 3Б – на 9,0%, Р<0,01), зменшується кількість щурят у приплоді (у 1 групі – на 48,0%, Р<0,001; 2 – на 35,4%, Р<0,001; 3А – на 31,2%, Р<0,01; 3Б – на 27,6%, Р<0,01), збільшується маса щурят (у 1 та 3А групах зміни не вірогідні; у 2 групі – на 24,8%, Р<0,001; у 3Б – на 4,1%, Р<0,01).

4. При одноразовому введенні КСМР зміни репродуктивних показників більше виражені при введенні в 1 добу життя, менше виражені при введенні на 30 добу і зворотні при введенні КСМР щурам на 90 добу життя. Багаторазове введення ліквору викликає максимальні зміни в динаміці естральних циклів.

5. Динаміка приросту маси приплоду, народженого піддослідними самками, вірогідно переважає над динамікою приросту маси контрольних

тварин у період від народження до статевого дозрівання і є максимальною при введенні КСМР самкам на 30 добу життя, менше виражені зміни динаміки приросту маси щурят в інших групах тварин.

Таблиця 1

Коефіцієнти фаз естральних циклів щурів

Гру-па

Коефіцієнти фаз циклів (%)

Кп/е

Кп

Ке

Км

Кд

1 Д

9,331,46***

13,671,07***

27,33 1,53

25,001,41

34,003,05*

2 Д

9,33 1,95**

14,331,15***

26,33 1,67

26,001,95

33,332,72*

3А Д

8,33 1,41**

18,50 1,45**

31,170,91***

28,001,30

22,330,92*

3Б Д

8,67 1,50**

7,67 1,66***

45,00 6,40*

22,002.88

25,334,95

К

1,67 0,59

23,83 0,64

25,50 0,64

25,670,75

25,000,59

Примітка: Д – дослід, К – контроль, * Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.

Кп/е коефіцієнт скороченого проеструсу, Кп, Ке, Км, Кд – коефіцієнти проеструсу, еструсу, метеструсу, діеструсу відповідно.

Отже, теоретичні припущення можливості впливу на естральні цикли і показники фертильності ссавців шляхом парентерального введення КСМР підтверджені у експерименті, що є підґрунтям для розробки біопрепаратів на основі КСМР, які впливають на регуляцію функцій гонад та репродуктивність.

Морфологічними дослідженнями яєчників виявлено такі закономірності.

У контрольній групі з ростом тварин відбувається прогресивний ріст яєчників, який супроводжується збільшенням їх маси та об'єму. Зменшення коефіцієнта маси відбувається в період 30-90 діб, пізніше цей показник збільшується. Ріст питомої ваги гонад продовжується до періоду ранньої статевої зрілості, питома вага яєчників щурів у віці 90 і 180 діб відрізняється незначно, відбувається синхронізація приросту маси і об'єму гонад. Питома вага досягає максимальної величини у віці 270 діб. В віці 30-60 діб відбувається інтенсивний ріст фолікулів з формуванням текальних оболонок, що супроводжується атрезією всіх великих фолікулів. У віці 90 діб одночасно з формуванням атретичних тіл відбувається овуляція, формуються жовті тіла, повністю оформлені строма і судинний апарат яєчника, які зазнають значних перебудов у процесі фолікулогенезу, що залежить від циклічної активності гіпоталамо-гіпофізарної системи. У віці 180 діб морфологія яєчників свідчить про розквіт репродуктивної функції, відбувається максимальний розвиток паренхіматозних елементів гонад, які включають гормоносинтезувальну інтерстиційну тканину (клітини внутрішньої теки, інтерстиціоцити, інтерстиційні клітини атретичних тіл) і жовті тіла. З ростом і дозріванням змінюється співвідношення паренхіма – строма з переважанням стромальних структур над генеративними у щурів старшої вікової групи.

У щурів 1 піддослідної групи зменшується маса гонад порівняно з контролем (табл. 2), що відображене негативним значеннями індексу I. При цьому більшою мірою зменшується об'єм яєчників порівняно з контролем, а, отже, відбувається ущільнення орган, яке проявляється збільшенням його питомої ваги. Морфологічні особливості фолікулярного апарату свідчать про запізніле настання статевої зрілості. Морфологічний статус яєчників піддослідних щурів 1 групи відповідає статусу яєчників контрольних щурів, які знаходяться на більш ранніх етапах розвитку.

У щурів 2 групи маса гонад більша від контролю до віку 90 діб, що відображене позитивним значенням показника I. Пізніше маса яєчників контрольних щурів, навпаки, перевищує масу яєчників піддослідних тварин (табл. 2). При цьому не відбувається змін щільності яєчників порівняно з контролем. На всіх етапах експерименту відносна площа генеративних елементів і судинного русла вища, ніж у контролі. У яєчниках щурів піддослідної групи відбувається активний ріст фолікулів у віці 60 діб, що супроводжується значним розвитком судинного русла органа і формуванням великої кількості атретичних тіл. У решті періодів постнатального онтогенезу відмінності в досліді та контролі несуттєві.

Loading...

 
 

Цікаве