WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (автореферат) - Реферат

Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (автореферат) - Реферат

Матеріали дисертації впроваджені в навчально-педагогічний процес і наукову роботу кафедр нормальної анатомії людини, гістології, цитології і ембріології, патологічної анатомії, акушерства і гінекології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, кафедр технології виробництва, зберігання і переробки продукції тваринництва та охорони праці і безпеки життєдіяльності з курсом гістології Південної філії "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, кафедр анатомії людини Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ), Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава), Сумського державного університету, Івано-Франківського державного медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, Запорізького державного медичного університету. Матеріали дисертації впроваджені в практику свинарства ВАТ "Широке" Сімферопольського району автономної республіки Крим.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана автором самостійно: проаналізовані актуальність і ступінь вивчення проблеми, розроблені мета і задачі дослідження, визначений методологічний підхід, згідно з яким проведено експеримент, зроблений забір КСМР, виконані прижиттєві і морфологічні дослідження, проведені аналіз, систематизація і статистична обробка одержаних результатів, розроблені головні положення дисертації, на основі яких обґрунтовані наукові висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на засіданні Кримського відділення Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України, засіданні кафедри патологічної анатомії Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського. Матеріали дисертації оприлюднені на таких наукових форумах: 72-й та 73-й студентських науково-практичних конференціях Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (Сімферополь, 2000; 2001), IX Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Луганськ, 2002), симпозіумі "Біологія опорно-рухового апарату" (Сімферополь, 2004), II відкритій науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасної медицини" (Сімферополь, 2005), науково-практичній конференції "Сучасні методи в дослідженні структурної організації органів та тканин" (Судак, 2006), Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії" (Чернівці, 2006), IX Міжнародній науково-практичній конференції "Наука та освіта – 2006" (Дніпропетровськ, 2006), I Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні наукові досягнення – 2006" (Дніпропетровськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми сучасної морфології" (Полтава, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції "Європейська наука ХХI сторіччя: стратегія і перспективи розвитку – 2006" (Дніпропетровськ, 2006), XI Конгресі Світової федерації українських лікарських товариств, (Полтава, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика – 2006" (Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, у яких відображено основні результаті дослідження. Серед них 5 статей опубліковано у фахових наукових виданнях України (з них 3 одноосібні).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 224 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Бібліографічний перелік містить 301 найменування, з них 182 авторів країн СНД і 119 – іноземних, викладений на 33 сторінках. Текст ілюстрований 16 таблицями та 120 рисунками, що складає 41 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. СМР отримували від лактуючих корів червоної степної породи 4-6-річного віку через 2-3 тижні після першого отелення (фізіологічна ановуляція). Забір ліквору здійснювали без анестезії методом субокципітальної пункції за допомогою голки Біра. СМР брали у напівзакриту систему для прижиттєвого отримання ліквору великої рогатої худоби (В.В. Ткач (мол), 2000). Ліквор збирали у стерильні пластикові системи ПК-11-01 для консервування крові. СМР в рідкому азоті доставляли до Кримської республіканської станції переливання крові, де її зберігали в холодильниках типу НС 12/50 при температурі від –40 до –70 оС. Мета даного способу отримання та консервації – збереження максимальної кількості біологічно активних речовин. Для цього СМР в замороженому стані направляли на Білгород-Дністровський завод медичних виробів (Одеська область) для гамма-стерилізації на промисловій установці "Стерилізатор-3" протягом 5 годин при експозиції 1,5 Мрад. СМР зберігали на станції переливання крові в замороженому стані. Одержаний таким способом біологічний препарат являє собою суцільну, прижиттєво взяту, кріоконсервовану, гамма-стерилізовану спинномозкову рідину лактуючих корів, який використовували для подальших експериментальних досліджень.

Дослідження проведено на самках поліестричних ссавців: 160 самок білих щурів лінії "Вістар" і 120 самок свиней великої білої породи.

Білі щури розділені на такі групи: 1 - новонароджені (1 доба життя), 2 - нестатевозрілі (30 доба життя), 3 - статевозрілі (90-110 діб життя). Ліквор вводили одноразово в порожнину очеревини з розрахунку 2 мл/кг. Залежно від віку в кожній групі разова доза становила 0,015, 0,1 і 0,5 мл відповідно. Для точнішого дозування, перед введенням КСМР тваринам 1 і 2 груп, її розводили стерильним 0,9% розчином NaCl у співвідношенні 1:1 і ретельно перемішували. Третя група розділена на дві підгрупи в залежності від кратності введення КСМР (3А – одноразове введення, 3Б – багаторазове введення через день протягом 30 діб у тій же дозі, курсова доза становила в середньому 8 мл). Для вивчення динаміки морфологічних змін у яєчниках тварин 1 і 2 груп забивали поетапно: через 30 діб після введення КСМР, у віці 90, 180 діб, щурів 3А групи забивали у віці 180 діб, 3Б групи – 270 діб. У всіх щурів у віці 80-150 діб щоденно брали піхвові мазки з метою визначення динаміки естральних циклів.

Свині розділені на 3 групи, вікова періодизація яких відповідає віковим групам щурів: 1 - новонароджені (14 доба життя), 2 - нестатевозрілі (60 доба життя), 3 - рання статева зрілість (180 доба життя). Ліквор свиням вводили одноразово внутрішньом'язово з розрахунку 2 мл/кг. Свиней 1 групи забивали у віці 14 місяців, коли вони досягають зрілості. Свині 2 групи розділені на 3 підгрупи, в кожній з яких тваринам диференційовано вводили суцільний ліквор, ліквор, проведений крізь бактеріальні фільтри, чи надфільтрат ліквору. Надфільтрат одержували методом вимивання залишку на фільтрі дистильованою апірогенною водою в кількості 250 мл після проводки 600 мл суцільного ліквору. Тобто, надфільтрат був змитий водою і розведений до кількості 250 мл. Свиней 2 групи забивали поетапно з метою вивчення динаміки морфологічних змін. Свиней 3 групи забивали у віці 9 місяців.

Усім контрольним тваринам вводили 0,9 % розчин NaCl за тією ж схемою. Кількість тварин, задіяних в експерименті, розраховували так, щоб при виведенні їх з експерименту на кожному етапі було по 10 щурів та свиней.

Дослідження проведено такими методами:

1. Фізіологічні методи: прижиттєвий контроль динаміки приросту маси тіла, спостереження за статевим циклом і статевою поведінкою щурів та свиней, визначення термінів відкриття піхви і появи першої тічки, аналіз піхвових мазків, оцінка придатності до розмноження, визначення тривалості вагітності, чисельності потомства і динаміки приросту маси приплоду у щурів; взяття піхвових мазків з наступною цитологічною характеристикою, яка дає можливість встановити стадію естрального циклу; встановлення середньої тривалості циклів за період 30 діб; вираховування коефіцієнта кожної стадії естрального циклу за формулою:

K = a / bx 100%

де: К – коефіцієнт стадії циклу, a – кількість діб, які належать до даної стадії циклу за період спостереження, b – загальна тривалість дослідження (у наших дослідженнях – 30 діб).

Loading...

 
 

Цікаве