WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (автореферат) - Реферат

Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

БЕССАЛОВА ЄВГЕНІЯ ЮРІЇВНА

УДК 611- 08 + 611.821+ 611.631: 591.4 + 59.082

Морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Сімферополь – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Кримському державному медичному університеті

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ткач Владислав Вікторович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, професор кафедри нормальної анатомії людини.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бобін Володимир Вікторович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри нормальної анатомії;

доктор медичних наук, професор Фоміних Тетяна Аркадіївна, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, професор кафедри загальної хірургії з курсом оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра анатомії людини.

Захист відбудеться "04" жовтня 2006 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського (95006, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (95006, Україна, АР Крим, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий " 28" серпня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.О. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Спинномозкова рідина – це гуморальне середовище центральної нервової системи, яке забезпечує стан гомеостазу. Оптимальний фізико-хімічний склад спинномозкової рідини (СМР) є необхідною умовою для нормального функціонування мозку та організму в цілому (Л.С. Штерн, 1960). Фізіологічна активність зазначеного компоненту центральної нервової системи визначається наявністю широкого спектра біологічно активних речовин різноманітного походження (В.А. Отеллин, 1998). У складі СМР виявлені гіпоталамічні рилізинг-фактори (G. Nikisch, 2005), тропні гормони гіпофіза (S. Nagamitsu, 2001), вазопресин, окситоцин (A. Martin, 1998), гормони епіфіза (V. Rizzo, 2002; Jiang-Ning Zhou, 2003; M.P. Van den Berg, 2004), гормони периферичних ендокринних залоз та їх аналоги, які синтезуються клітинами мозку (K. Мurakami, 1999), а також нейропептиди, нейромедіатори, гормони тимуса, фактори росту (P. Koehne, 2002), простагландини, амінокислоти, вітаміни, лізоцим тощо. Вміст білка в СМР низький, її парентеральне введення не викликає імунопатологічних реакцій, міжвидової та індивідуальної імунологічної несумісності, тератогенної та ембріотоксичної дії (В.В. Ткач, 1998). Низкою авторів встановлені різноманітні ефекти спинномозкової рідини при парентеральному введенні, вказана можлива перспектива використання її як основи лікарських засобів (А.П. Фрідман, 1971; Г.А. Вартанян, 1992; В.В. Ткач (мол.), 2000; В.В. Ткач, 2005). Нині активно вивчаються ефекти впливу ксеногенної спинномозкової рідини (КСМР) при парентеральному введенні на різні системи організму (А.Ю. Родін, 1990; В.В. Ткач 2005, 2006). Враховуючи складність нейрогуморальних механізмів регуляції функцій жіночої репродуктивної системи (О.В. Волкова, 1999), особливе зацікавлення виявляють механізми та результати впливу КСМР на статеву систему самок поліестричних ссавців та людини. Проте цьому питанню в сучасній літературі приділяється мало уваги.

Препарати біогенного походження широко використовуються в різних галузях медицини. Перспектива розробки препаратів цієї групи визначається їх здатністю здійснювати поліфункціональну дію на всіх рівнях нейрогуморальної регуляції, а також підсилювати захисні та адаптаційні можливості організму (В.Г. Морозов, 2000; В.В. Ткач 2001; Г.В. Долгов, 2004).

Питання репродукції людини та ссавців мають велике практичне значення для медико-біологічних, сільськогосподарських та соціально-демографічних наук. Використання препаратів біогенного походження в акушерсько-гінекологічній практиці є обґрунтованим, зважаючи на їх багаторівневу дію на багатоступеневу систему регуляції репродуктивної функції жінок. Тому вивчення репродуктивних показників та морфофункціональних змін у яєчниках поліестричних ссавців при парентеральному введенні КСМР є актуальним питанням медичної науки.

Багаторічні дослідження вчених-морфологів Кримського державного медичного університету дозволили виявити широкий спектр біологічних ефектів КСМР. Зокрема, проаналізовані морфофункціональні зміни сім'яників при парентеральному введенні КСМР (В.И. Бондаренко, 1989). Водночас, репродуктивні показники та морфофункціональні зміни яєчників ссавців при парентеральному введенні КСМР не були предметом дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках плану наукових досліджень Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського і є фрагментом комплексної наукової роботи "Розробка нового імунобіологічного препарату із спинномозкової рідини великої рогатої худоби (корів)", державна реєстрація № 01.93U041176.

Мета дослідження. Визначити зміни морфофункціонального стану яєчників і пов'язаних з ними показників фертильності ссавців при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини.

Задачі дослідження.

1. Визначити анатомічні та гістологічні критерії оцінки стану яєчників ссавців при парентеральному введенні КСМР з аналізом можливих змін фізіологічних процесів.

2. Вивчити вплив КСМР на динаміку морфологічних змін у яєчниках ссавців на етапах становлення їх репродуктивної системи в різні періоди постнатального розвитку.

3. З'ясувати вікову динаміку настання статевої зрілості щурів при парентеральному введенні КСМР.

4. Вивчити стан естральних циклів як провідних показників фертильності при парентеральному введенні КСМР в різні періоди постнатального розвитку.

5. Оцінити здатність до розмноження і стан приплоду білих щурів та свиней при введенні їм КСМР в різні періоди постнатального розвитку.

Об'єкт дослідження. Закономірності репродуктивної функції та морфологічних змін внутрішніх жіночих статевих органів під впливом ксеногенної спинномозкової рідини.

Предмет дослідження. Морфофункціональні зміни яєчників і показники фертильності білих щурів лінії "Вістар" та свиней великої білої породи при парентеральному введенні спинномозкової рідини лактуючих корів.

Методи дослідження. 1. Фізіологічні методи - для прижиттєвого дослідження репродуктивної функції. 2. Морфологічні методи: а) макроскопічні - для визначення структури яєчників на органному рівні; б) гістоморфологічні - для визначення структури яєчників на тканинному рівні; в) гістохімічні – для встановлення активності метаболічних процесів та змісту ліпідів як непрямих показників стероїдогенезу в тканинах яєчників; г) гістометричні - для визначення особливостей фолікулогенезу та активності атретичного процесу, аналізу співвідношення строма-паренхіма в яєчниках. 3. Статистичні методи – для аналізу та встановлення вірогідності кількісних показників даних прижиттєвих і морфологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на великому експериментальному матеріалі вивчені морфофункціональні зміни яєчників, а також показники фертильності білих щурів та свиней при парентеральному введенні прижиттєво взятої КСМР на різних етапах постнатального розвитку за допомогою фізіологічних, морфологічних, морфометричних, гістохімічних і статистичних методів дослідження. Вивчено вплив КСМР на структуру та функцію яєчників після введення її в періодах новонародженості, статевого дозрівання та зрілому віці. Вивчена можливість застосування КСМР як натурального біологічного агента з метою регулювання фертильності самок ссавців. З'ясовано, що СМР лактуючих корів пригнічує функції репродуктивної системи самок поліестричних ссавців. Виявлені затримка приросту маси і термінів настання статевої зрілості, зміни естральних циклів (збільшення тривалості циклу, скорочення фази проеструсу, подовження еструсу і діеструсу), зниження показників фертильності, зміни органометричних показників гонад, а також співвідношення генеративних елементів і строми, показників фолікулогенезу, зміни гістотопографії ліпідів у гормоносинтезувальних структурах яєчника. При введенні КСМР самкам свиней виявлені відсутність (припинення) естральних циклів та безплідність, морфологічною основою якої є ановуляція та активація атрезії в яєчниках.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень мають важливе теоретичне значення: виявлені нові біологічні властивості КСМР; з'ясована роль лікворної ланки в регуляції функцій репродуктивної системи самок ссавців; встановлена можливість моделювання стану донора у реципієнта при парентеральному введенні КСМР завдяки біологічно активним речовинам, які містяться у ній.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання препарату на основі КСМР у тваринництві (ветеринарії) і медицині з метою корекції гормонального статусу. При подальших розробках в цьому напрямку можливе створення препарату з перспективою використання з ціллю регуляції ендокринної функції в акушерстві та гінекології: у гінекології подібні препарати могли б застосовуватися при таких захворюваннях – передчасне статеве дозрівання, ювенільні маткові кровотечі, дисфункціональні маткові кровотечі в зрілому віці, патологія репродуктивної системи в літньому і старечому віці (клімактеричний синдром, поєднаний з остеопорозом) як засіб замісної гормональної терапії, а також для регулювання народжуваності (контрацепція). В акушерстві є перспектива використання подібних препаратів з метою лікування передчасного переривання вагітності, особливо в ранні терміни, для нормалізації перебігу гестаційного процесу при недостатності функції жовтого тіла. В перспективі також можлива розробка препаратів на основі спинномозкової рідини для використання при гормонально залежних пухлинах та передпухлинних станах яєчників, матки, грудної залози. Одержані результати можуть бути основою для розробки недорогих і безпечних ліків на основі біологічного субстрату.

Loading...

 
 

Цікаве