WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Роль матриксних металопротеїназ у розвитку процесів ремоделювання міокарду та порушеннях енергетичного обміну при метаболічному синдромі (автореферат) - Реферат

Роль матриксних металопротеїназ у розвитку процесів ремоделювання міокарду та порушеннях енергетичного обміну при метаболічному синдромі (автореферат) - Реферат

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БОЛОКАДЗЕ Євгенія Олександрівна

УДК:616.127-008.6-02:[616.12-008.331.1-056.52+616.379-008.64]-092

Роль матриксних металопротеїназ у розвитку процесів ремоделювання міокарду та порушеннях енергетичного обміну при метаболічному синдромі

14.01.02. – внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків

2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор

КОВАЛЬОВА Ольга Миколаївна,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики

внутрішньої медицини № 1.

Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор

ХВОРОСТІНКА Володимир Миколайович,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри факультетської

терапії;

доктор медичних наук, професор

КАТЕРЕНЧУК Іван Петрович

Українська медична стоматологічна академія,

МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної

терапії з професійними хворобами.

Провідна установа – Інститут терапії ім. Л.Т.Малої АМН України м. Харків, відділ атеросклерозу та ішемічної хвороби серця.

Захист дисертації відбудеться "__27__" ___жовтня________ 2006 р. о _11__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті (61022, м. Харків, пр.Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр.Леніна, 4).

Автореферат розісланий "_____" ___________ 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.мед.н., доцент Т.В. Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Метаболічний синдром (МС) протягом останніх років є однією з патологій, що викликає науковий та практичний інтерес завдяки складному поєднанню порушень вуглеводного, ліпідного та інших видів метаболізму. Провідними медичними експертами запропоновано різні класифікації МС. Обов'язкові критерії МС чітко визначені в класифікаціях згідно ВООЗ (1998) та АТР III (The Third Report of the Adult Treatment Panel, 2000). Так, до обох зазначених класифікацій входять артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія (ДЛ), абдомінальне ожиріння (ОЖ) та порушення вуглеводного обміну у вигляді інсулінорезистентності (ІР) (ВООЗ) або гіперглікемії (АТР III).

Особливої уваги заслуговують процеси структурно-функціональної перебудови міокарда у хворих з МС. Доцільність розгляду цього питання обумовлюють такі ознаки МС, як АГ та ІР. Тривалий час вважалось, що в основі ремоделювання серцевого м'язу лежать патологічні зміни кардіоміоцитів (Levy D., Garrison R.J., Savage D.D., et al., 1990; Agabiti-Rosei E., 1997; Jern S., 1997; de Simone G., Pasanisi F., Contaldo F., 2001). Але нещодавно було визначено залучення до ремоделювання міокарду компонентів екстрацелюлярного матриксу міокарда (ЕЦМ) (Капелько В.И., 2001). Основними речовинами, що контролюють поетапне руйнування цієї структури виявились матриксні металопротеїнази (ММП), які належать до класу ендопептидаз, що містять цинк (Galis Z.S., Sukhova G.K., Lark M.W., Libby P., 1994; Coker M.L., Zellner J.L., Crumbley A.J., Spinalle F.G.,1999). Експресія більшості ММП в незначному рівні відзначається і в нормальній зрілій тканині, але значно підвищується при патологічних процесах, що відбуваються при ремоделюванні міокарда. На теперішній час виділено та ідентифіковано близько 26 видів цих ендопептидаз, що за субстратною специфічністю відносяться до 4-х типів. Контролюючими субстанціями є їх специфічні тканинні інгібітори (ТІМП), що налічують також 4 типи (Zannad F., Alla F., Dousset B., et all., 2001). Порушення балансу між ММП та ТІМП приводять до змін обміну компонентів ЕЦМ. В літературі зустрічаються дані досліджень, що свідчать про зниження рівню в плазмі крові колагенази (ММП-1) з паралельним підвищенням її тканинного інгібітора (ТІМП-1) у хворих на АГ. Субстратами, на які впливає ММП-1 є різні типи колагену, одного з основних компонентів позаклітинного матриксу. Існуючі експериментальні дані про стан ЕЦМ при ГХ, кардіоміопатіях, гострому інфаркті міокарда свідчать про безумовну роль цієї структури у процесах розвитку дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) та подальшому розвитку ускладнень (Thomas C.V., Coker M.L., Zellner J.L., et al., 1998; Tyagi S.C., Kumar S.G., Haas S.J., 1996). Підвищена зацікавленість до вивчення процесів, що відбуваються в позаклітинному просторі при структурно-функціональній перебудові міокарда, обумовлена перспективою удосконалення діагностики та диференційного лікування. Разом з цим, відсутні експериментальні та клінічні данні стосовно стану ЕЦМ у хворих з МС. Подальше вивчення кардіальних ефектів ММП та їх інгібіторів допоможе створенню ефективних засобів корекції при різних захворюваннях. На підставі цього, враховуючи важливу роль позаклітинного простору, доцільно в теоретичному та практичному плані визначити і проаналізувати механізми надмірної експресії ММП у хворих з МС.

Наявність будь-якого патологічного процесу у міокарді супроводжується змінами енергетичного забезпечення кардіоміоцитів. У звичайних фізіологічних умовах існує баланс між аеробним та анаеробним шляхами утворення енергії, що змінюється при наявності метаболічних змін у клітинах. Так, в умовах експериментальної ішемії, мітохондріальна ланка енергозабезпечення характеризується зменшенням вмісту в клітині ферменту креатинфосфокінази (КФК-МВ-фракції) за рахунок виходу його в кровообіг, а цитоплазматична – навпаки, накопиченням продуктів гліколізу (Денисов В.М., Рукавишникова С.М., Жуков В.И., 1999). Однак, нами не знайдено робіт, які висвітлювали б зміни дистанційних маркерів енергетичного обміну міокарду при МС, а саме при різних комбінаціях його ознак.

Таким чином, зважаючи на актуальність МС, багатоструктурність патогенетичних чинників його компонентів, клінічних ознак та розвиток ускладнень, нами проведено дослідження системи ММП-1/ТІМП-1, а також стану енергетичного забезпечення міокарда у хворих з різними ознаками МС, для визначення можливих взаємозв'язків між клітинними та позаклітинними ланками розвитку ремоделювання серця.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційної роботи пов'язаний з науковою діяльністю та входить до тематичного плану Харківського державного медичного університету як фрагмент науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 "Патогенетичні та терапевтичні аспекти гіпертензивного серця та його ускладнень" (державний реєстраційний номер 0101U001911).

Мета і завдання дослідження. Мета полягає в оптимізації діагностики ураження серця при МС на підставі вивчення структурно-функціональних моделей ураження міокарду у взаємозв'язку з рівнем дистанційних маркерів фіброзу та порушенням енергетичного балансу. Для досягнення поставленої мети треба було вирішити наступні завдання:

  1. Визначити структурно-функціональниі зміни міокарда при МС.

  2. Вивчити взаємозв'язок між розвитком гіпертрофічних процесів у міокарді та активністю проММП-1. Оцінити комплексний вплив проММП-1 та ТІМП-1 на проліферативні процеси при різних моделях гіпертензивного серця у хворих з МС.

  3. Виявити зміни плазмових рівнів маркерів анаеробного та аеробного процесів утворення енергії в міокарді у хворих з МС.

  4. Встановити взаємозв'язок змін проММП-1, ТІМП-1 та порушень енергетичного балансу з ЕхоКГ параметрами ЛШ у хворих з різними компонентами МС.

Об'єкт дослідження: метаболічний синдром.

Предмет дослідження: геометричні моделі ЛШ, показники, що характеризують ожиріння (іМ/Т) і особливості розподілу жирової тканини (іТ/С), вміст в плазмі крові натще інсуліну, глюкози, загальних ліпідів, загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), коефіцієнт атерогенності (КА). Показники, що характеризують енергетичний обмін: піруват, лактат, МВ-ізофермент креатинфосфокінази (КФК-МВ). Дистанційні маркери фіброзу: проММП-1, ТІМП-1.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні: біохімічні, імунологічні, радіоімунологічні та інструментальні.

Наукова новизна. Доведено роль системи проММП-1/ТІМП-1 в процесах ремоделювання ПМ міокарда, її зв'язок з енергетичним дисбалансом у хворих з МС. Проведено аналіз взаємозв'язків між рівнем про-ММП-1, ТІМП-1, ехокардіографічними параметрами у хворих з різними складовими МС.

Loading...

 
 

Цікаве