WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обґрунтування та результати застосування ендоуретральних стентів у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (автореферат) - Реферат

Обґрунтування та результати застосування ендоуретральних стентів у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК України

ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ

Бабинін Дмитро Олександрович

УДК: 616.65-007.61-07-089.819

Обґрунтування та результати застосування ендоуретральних стентів у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози

14.01.06 –урологія

Авторефератдисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі урології Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Щербак Олександр Юрійович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України,

професор кафедри урології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Клименко Іван Олександрович,

Інституту урологіїАМН України,

завідувач відділу онкоурології;

доктор медичних наук, професор

Гузенко Валерій Миколайович,

Донецький державний медичний університетім.М.Горького МОЗ України,

професор кафедри факультетської хірургії та урології.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра урології та нефрології, м. Одеса.

Захист відбудеться „13" червня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології АМН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту урології АМН України (м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9а).

Автореферат розісланий „11" травня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д26.615.01

к.мед.н. Старцева Л.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) – широко розповсюджене захворювання у чоловіків після 50 років. Частота виникнення ДГПЗ збільшується з віком. Епідеміологічні дані свідчать про те, що гістологічні ознаки ДГПЗ є у 50 % чоловіків віком від 50 до 60 років та у 88% чоловіків віком від 70 до 80 років (Возіанов О.Ф., 2001, Лопаткин Н.А., 1999). У зв'язку з тенденцією до підвищення питомої частки людей похилого віку в Україні та у світі кількість пацієнтів на ДГПЗ буде зростати. Це захворювання досягло масштабів суспільної проблеми і привернуло увагу урологів та інших спеціалістів через недостатньо вивчений етіопатогенез, непередбачуваний клінічний перебіг, складний вибір оптимального діагностичного методу і методу лікування (Возіанов О.Ф., Виниченко В.І., 2003).

В урології використовуються різні методи консервативного та оперативного лікування хворих на ДГПЗ. Основними методами останнього є трансуретральна електрорезекція простати (ТУРП) та відкрита простатектомія – операційне видалення аденоматозних вузлів. В даний час „золотим стандартом" в лікуванні ДГПЗ вважається трансуретральна резекція простати (Мартов А.Г., Лопаткин Н.А., 1999). Проте не всі пацієнти можуть бути кандидатами для хірургічного лікування у зв'язку із супутньою патологією, яка часто ускладнює перебіг захворювання у літніх хворих (Аляев Ю.Г. і співавт., 2003; Чепуров А.К. і співавт., 2003).

Проблема лікування ДГПЗ постійно переглядається та дискутується (Лопаткін Н.А. і співавт., 2001; Харченко Н.В. та співавт., 2003). Однією з найбільш вражаючих тенденцій в терапії ДГПЗ є поворот від оперативного до консервативного медикаментозного лікування (Пирогов В.О. та співавт., 1999, 2002; Лопаткин Н.А., Питель Ю.А., Тропезникова М.Ф., 2001). Воно залишається альтернативою також у тих випадках, де існує високий операційний ризик. Однак, багато лікарських препаратів є малоефективними, а частина з них має виражену побічну дію. Так, наприклад, побічні ефекти гормональних препаратів не дають змоги широко їх застосовувати (Трапезникова М.Ф., 1997, Ткачук В.Н. і співавт., 2002).

Консервативне лікування хворих на ДГПЗ блокаторами б1-адренорецепторів, 5-б-редуктази, а також рослинними препаратами забезпечує достатній лікувальний ефект на початкових стадіях захворювання (Лопаткин Н.А. і співавт., 2001, Urban M., 2001; Гориловский Л.М. і співавт., 2001; Ткачук В.Н. і співавт., 2002). Тому зрозумілі та повністю виправдані наслідки нових методів мало травматичного лікування ДГПЗ, особливо у хворих, у яких застосування консервативних методів вже не показано, а застосування хірургічного втручання пов'язане з високим ризиком у зв'язку з супутніми захворюваннями. В останні роки активно впроваджується в клінічну практику один з таких методів, а саме - ендоуретральне стентування (Мартов А.Г., Камалов А.А., 1999; Аляев Ю.Г. і співавт., 2003; Чепуров А.К. і співавт., 2003). Продовжує накопичувати клінічний досвід застосування цього втручання. Однак, результати проведення стентування залишаються суперечливими, що в свою чергу пов'язано з недостатньою кількістю спостережень в окремих центрах (Харченко В.П. і співавт., 200). Таким чином, незважаючи на значну кількість досліджень, проблема діагностики і лікування ДГПЗ гостро стоїть перед вченими та практичними лікарями у зв'язку із наростанням частоти даної патології, непередбачуваним перебігом (Возіанов О.Ф., Виниченко В.І., 2003), складністю вибору клінічно оптимального методу лікування, особливо у найбільш важкого контингенту хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно індивідуального плану науково-дослідних робіт кафедри урології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика „Обґрунтування та результати застосування ендоуретральних стентів у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (№ державної реєстрації 0105U006754).

Мета дослідження. Підвищити ефективність малоінвазивного лікування ДГПЗ шляхом визначення доцільності застосування ендоуретральних стентів у даної категорії хворих.

Задачі дослідження.

  1. Провести порівняльну оцінку традиційних методів обстеження з ультразвуковим дослідженням та методом магнітно-резонансної томографії з контрастуванням в плані вивчення змін функціонального стану сечових шляхів у хворих на ДГПЗ.

  2. Визначити діагностичні критерії (за даними ультразвукового дослідження, магнітно-резонансної томографії з контрастуванням) відбору хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози для проведення малоінвазивного лікування.

  3. Розробити показання та протипоказання для застосування ендоуретральних стентів у даної категорії хворих.

  4. Удосконалити техніку ендоуретрального стентування при ДГПЗ.

  5. Провести аналіз результатів лікування хворих на ДГПЗ методом стентування та визначити чинники, від яких вони залежать.

Об'єкт дослідження: хворі на доброякісну гіперплазію передміхурової залози.

Предмет дослідження – уродинаміка нижніх сечовивідних шляхів, особливості зміни її показників у хворих на ДГПЗ в результаті застосування ендоуретральних стентів.

Методи дослідження: фізикальні, лабораторні, клінічні, інструментальні, ультразвукове дослідження (УЗД), магнітно-резонансна томографія (МРТ), урофлоуметрія, статистичні.

Наукова новизна результатів дослідження.

На підставі встановлення особливостей клініко-уродинамічних характеристик хворих на ДГПЗ визначена тактика малоінвазивного лікування.

Вперше науково обґрунтована доцільність малоінвазивного лікування хворих на ДГПЗ із застосуванням ендоуретральних стентів, як альтернативного методу до більш травматичного - цистостомії.

Вперше встановлені особливості клінічного перебігу захворювання, а також зміни показників уродинаміки нижніх сечовивідних шляхів після ендоуретрального стентування в порівняльному аспекті з пацієнтами, які знаходились на диспансерному нагляді або отримували консервативне лікування.

Вперше за допомогою радіологічних діагностичних критеріїв визначені особливості морфологічної структури та кровопостачання простати при ДГПЗ.

Вперше визначені показання та протипоказання для проведення ендоуретрального стентування у хворих з оперативним ризиком. На основі радіологічного забезпечення визначені критерії відбору стентів для проведення даної операції: удосконалена техніка ендоуретрального стентування у кожного хворого в залежності від анатомічних особливостей.

Практичне значення роботи.

Розроблено алгоритм застосування різних методів обстеження хворих з порушеннями показників уродинаміки сечовивідних шляхів до та після проведеного малоінвазивного лікування - УЗД, МРТ та клініко-біохімічні дослідження, урофлоуметрія та оцінка якості життя за I-PSS, котрі дозволяють визначити структурно-функціональні зміни сечовивідних шляхів при ДГПЗ, оцінити ступінь інфравезикальної обструкції та провести моніторинг за станом пацієнта після стентування.

Визначені особливості та удосконалена техніка ендоуретрального стентування у пацієнтів з оперативним ризиком.

Впровадження результатів дослідження в практику.

Матеріали дисертаційної роботи впроваджені в практику урологічних відділень Київської обласної клінічної лікарні, міських клінічних лікарнях № 3, 6.

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі на кафедрі урології Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика.

Рекомендації за результатами роботи впроваджені в практику обстеження хворих на ДГПЗ в урологічних відділеннях лікарень м. Києва та Київської області.

Особистий внесок дисертанта. Дисертація є особистою науковою працею автора. Автором самостійно проаналізована література з досліджуваної проблеми, проведений інформаційний пошук. Самостійно здійснено розробку історій хвороб, обстеження більшості хворих на ДГПЗ. Клінічні, лабораторні, інструментальні та функціональні дослідження проведені разом із спеціалістами відповідного профілю. Первинна обробка отриманих результатів, написання огляду літератури, формулювання результатів власних досліджень, підсумків автором виконані самостійно. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів, наукових положень і висновків виконувались самим автором. При написанні дисертації не використані ідеї і розробки співавторів публікації.

Loading...

 
 

Цікаве