WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використанням імунотропних препаратів (автореферат) - Реферат

Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використанням імунотропних препаратів (автореферат) - Реферат

Концентрація IL-2 після операції знижується порівняно з передопераційним показником (відповідно 25,1 2,2 пг/мл і 27,4 2,5 пг/мл, таблиця 4). Цей параметр корелює з кількістю клітин з експресією рецепторів до IL-2, яка в післяопераційному періоді нижча, ніж у передопераційному періоді і в контрольній групі (відповідно 10,65 1,01%, 14,47 1,3% і 15,1 1,4%, таблиця 1). Зниження в передопераційному періоді концентрації IL-2 може знижувати антипухлинний захист організму, сприяючи дисемінації ракових клітин.

Альфа-ФНП після операції зростає порівняно з передопераційним періодом, але його значення є нижчими від контрольної групи (відповідно 100,1 10,0 пг/мл, 95,5 9,3 пг/мл і 139,8 5,5 пг/мл), що також не сприяє антипухлинному потенціалу організму.

Цитокіновий статус у хворих на поверхневий рак сечового міхура після введення б-інтерферону, ТУР пухлини та ендовезикальної хіміотерапії доксорубіцином

Як видно з таблиці 5, вплив б-інтерферону на цитокіновий статус у післяопераційному періоді після ТУР та ендовезикальної хіміотерапії доксорубіцином зводився до зростання у крові г-інтерферону порівняно з передопераційним показником (відповідно 17,1 1,6 пг/мл і 13,1 1,2 пг/мл). Кількість продуцента г-інтерферону — NK-клітин — знижується до рівня контрольної групи (відповідно 12,03 1,02% і 12,0 1,2%, таблиця 3), на відміну від хворих І групи, де кількість NK-клітин після операції знижується майже вдвічі порівняно з передопераційним періодом (відповідно 6,71 0,62% і 12,03 1,02%, таблиця 1). Це позитивне явище, але для утворення ЛАК і ТІЛ необхідна достатня концентрація IL-2, його концентрація після введення б2-інтерферону хоч і зростає порівняно з передопераційним періодом, але не досягає показника контрольної групи (відповідно 33,8 2,2 пг/мл, 30,1 0,28 пг/мл і 41,1 2,1 пг/мл).

Таблиця 5

Показники цитокінового статусу у хворих на поверхневий рак сечового міхура до і після операції — ТУР пухлини (ІІІ група)

Групи хворих

г-інтерферон (пг/мл)

IL-10 (пг/мл)

IL-2 (пг/мл)

б-ФНП (пг/мл)

Контроль (n =20)

7,8 0,8

19,9 0,4

41,1 2,1

139,8 5,5

До операції (n =35)

13,1 1,2

4,5 0,37

30,1 0,28

98,7 9,1

Після операції (n =35)

17,1 1,6

3,5 0,32

33,8 2,2

105,4 10,5

t1,2

2,89

2,56

2,8

2,41

р1,2

0,01

0,02

0,01

0,05

t2,3

5,04

2,84

2,04

2,82

р2,3

0,001

0,01

0,05

0,01

t1,3

3,45

2,75

3,4

2,98

р1,3

0,01

0,001

0,01

0,01

Позитивним у протипухлинному потенціалі організму є зниження концентрації IL-10 після введення б-інтерферону порівняно з передопераційним періодом (відповідно 3,5 0,32 пг/мл і 4,5 0,37 пг/мл). Концентрація б-ФНП хоч і зростає в післяопераційному періоді, але не досягає показників контрольної групи (відповідно 105,4 10,5 пг/мл, 98,7 9,1 пг/мл і 139,8 5,5 пг/мл).

Позитивна динаміка змін цитокінів після введення б-інтерферону у ІІІ групі хворих (рисунок 2) корелює з позитивними клінічними даними: рецидив пухлини у ІІІ групі хворих зменшується через рік до 31,4% порівняно з ІІ групою (38,9%) та з І групою (54,8%).

Рисунок 2. Цитокіновий статус хворих І та ІІІ груп у післяопераційному періоді.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні ролі імунних порушень до та після трансуретральної резекції пухлини та значення неспецифічної імунотерапії у хворих на поверхневий рак сечового міхура. Завдяки парентеральному введенню б-інтерферону в передопераційному періоді з наступним проведенням трансуретральної резекції пухлини та ендовезикальної хіміотерапії доксорубіцином підвищено ефективність лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура.

  1. У хворих на поверхневий рак сечового міхура до операції виявлено зміни імунологічних показників, які свідчать, з одного боку, про виражену імуносупресію, зумовлену пухлиною, а з іншого — про напруженість механізмів протипухлинного захисту: зниження відносного рівня CD3+ Т-лімфоцитів, дисбаланс Т-клітинних субпопуляцій за рахунок збільшення кількості CD8+-клітин з істотним зниженням співвідношення CD4+/CD8+, зростання відсотка NK-клітин, зниження продукції б-ФНП, IL-2 та Il-10 на фоні високого рівня г-інтерферону.

  2. У хворих на поверхневий рак сечового міхура, яких лікували виключно трансуретральною резекцією, після операції спостерігається вірогідне зростання рівня CD4+-лімфоцитів, за рахунок чого нормалізується співвідношення CD4+/CD8+ клітин, зниження відсотка NK-клітин, кількості імуноцитів з експресією рецептора IL-2 (CD25+) і підвищення числа HLA-Dr-лімфоцитів без значної зміни продукції цитокінів. Виявлені зрушення є наслідком як операційного стресу, так і видалення пухлини. Кількість рецидивів через 1 рік становила 54,8%.

  3. У хворих, яким після операції — трансуретральної резекції пухлини — проводилась ендовезикальна хіміотерапія доксорубіцином, у післяопераційному періоді констатовано зміни імунітету, аналогічні змінам у хворих без введення доксорубіцину, кількість рецидивів становила відповідно 38,9% та 54,8%, що вказує на місцевий вплив доксорубіцину та відсутність його загальної дії на імунну систему.

  4. Найсуттєвіші позитивні зміни імунологічних показників у післяопераційному періоді настають у хворих, у яких до трансуретральної резекції вводили б-інтерферон та після операції ендовезикально застосовували доксорубіцин. У цих хворих виявлено поліпшення імунного статусу: значніше, ніж у попередніх групах, зростання кількості CD4+-клітин та корекцію до нормальних величин дисбалансу співвідношення CD4+/CD8+, менш виражене зниження відсотка Nk-клітин, підвищену концентрацію г-інтерферону і зменшення продукції Il-10. Кількість рецидивів через 1 рік становила 31,4%.

  5. Результати лікування у хворих на поверхневий рак сечового міхура залежать від характеру передопераційної підготовки та позитивної динаміки клітинного імунітету і цитокінового статусу. Найнижчий відсоток рецидивів через 1 рік (31,4%) констатовано у хворих, яким до трансуретральної резекції вводили б-інтерферон та ендовезикально доксорубіцин; у пацієнтів із післяопераційним застосуванням місцево доксорубіцину він становив 38,9% і у випадках виключно хірургічного лікування — 54,8%.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

  1. Борис Б. Ю. Зміни імунного статусу в ранньому післяопераційному періоді після ТУР у хворих на поверхневі пухлини сечового міхура // Практична медицина. – 2004. – Т. Х, №3. – С. 83-86, 99.

  2. Борис Ю. Б., Шеремета Р. З., Cтрой О. О., Шуляк О. В., Борис Б. Ю., Дорощак Ю. П., Вітковський В. Ф., Загоруйко Р. Р. Стан клітинного імунітету у хворих з поверхневими пухлинами сечового міхура до оперативного лікування // Урологія. – 2004. – Т. 8, №3. – С. 47-50. Автор провів обстеження хворих, статистичний аналіз, редагування та оформлення статті.

  3. Борис Б. Ю., Шуляк О. В. Імунокорекція в малоінвазивному лікуванні хворих з поверхневими пухлинами сечового міхура // Acta Medica Leopoliensia. – 2005. – Т. ХІ, №2. – С. 81-85. Автор проводив лікування хворих, зібрав дані, провів статистичний аналіз, написав, редагував та оформив статтю.

  4. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію "Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використанням рекомбінантного б2-інтерферону" від 02.02.2006 р. № 1817, видане 07.02.2006 Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького Возіанову С. О., Борису Б. Ю., Борису Ю. Б., Шереметі Р. З., Шуляку О. В., Строю О. О., Мицику Ю. О. Автор приймав участь у відборі, обстеженні та лікуванні хворих, самостійно провів патентний пошук та підготував матеріали до друку.

  5. Borys Yu., Borys B., Sheremeta R., Dmitrienko V., Stroy O., Vitkovsky V. Assessment of the Cellular Immunity in the Patients with Superficial Bladder Cancer before the Operation // Advances in clinical and experimental medicine. – 2003. – Vol. 12, No. 4, Suppl. 1. – P. 150. Авторові належить збір матеріалу для дослідження, участь в аналізі результатів.

  6. Borys Yu., Borys B., Sheremeta R., Dmitrienko V., Stroy O., Scolozdra L. Assessment of the Activating Markers and Tendency of the Immunocompetent Cells to Apoptosis in the Patients with Bladder Cancer before the Operation // Advances in clinical and experimental medicine. – 2003. – Vol. 12, No. 4, Suppl. 1. – P. 151. Авторові належить збір матеріалу для дослідження, участь в аналізі результатів.

Loading...

 
 

Цікаве