WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використанням імунотропних препаратів (автореферат) - Реферат

Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використанням імунотропних препаратів (автореферат) - Реферат

І групу (лікування — виключно ТУР сечового міхура) становив 31 хворий з пухлинами сечового міхура (27 чоловіків і 4 жінки). Вік хворих — 41–65 років, середній вік — 53 роки, клінічна стадія: ТаNхMх — у 5 хворих, T1NхMх — у 9 хворих, T2aNхMх — у 17 хворих.

ІІ групу (лікування — ТУР сечового міхура та післяопераційна внутрішньоміхурова хіміотерапія доксорубіцином) становили 36 хворих віком 39–63 роки (35 чоловіків і 1 жінка), середній вік — 51 рік, стадія ТаNхMх — у 7 хворих, T1NхMх — у 11 хворих, T2aNхMх — у 18 хворих. Для зменшення рецидивів ПРСМ в післяопераційному періоді протягом перших 6 годин після операції ендовезикально вводили 50 мг розчину доксорубіцину. У післяопераційному періоді згідно з рекомендаціями Матвєєва Б.М. (2001) вводили доксорубіцин по 50 мг 1 раз на день 10 днів поспіль, починаючи з дня проведення операції.

ІІІ групу (лікування — передопераційне внутрішньом'язове введення б-інтерферону, ТУР сечового міхура та післяопераційна внутрішньоміхурова хіміотерапія доксорубіцином) становили 35 хворих на рак сечового міхура (32 чоловіки і 3 жінки): 5 хворих з ТаNхMх, 10 пацієнтів з T1NхMх та 20 хворих з T2aNхMх віком 45–69 років, середній вік — 57 років. Альфа-інтерферон вводили за 2 тижні перед операцією по 6 млн. ОД внутрішньом'язово тричі на тиждень — 6 ін'єкцій в передопераційному періоді.

Розподіл хворих за патоморфологічною градацією G був такий: у І групі — 5 (16,1%) хворих з G1 і 26 (83,9%) хворих з G2, у ІІ групі — 7 (19,4%) хворих з G1 і 29 (80,6%) хворих з G2, а у ІІІ групі — 8 (22,9%) хворих з G1 і 27 (77,1%) хворих з G2. У кожній групі було по 5 хворих з мультифокальними пухлинами. Хворих з пухлинами G3 не включали в дослідження.

Усім хворим з пухлинами сечового міхура проводилося повне урологічне обстеження, що включало як лабораторні методи обстеження (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, коагулограма, визначення групи та резус-фактору крові, за показаннями — посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків), так і екскреторну урографію, ультрасонографію сечовивідних шляхів, комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію. Діагноз встановлювали на основі скарг, анамнезу, фізикального та лабораторного обстеження та підтверджували візуалізаційними (УЗД, в/в урографія, КТ, МРТ) та інструментальними (цистоскопія) методами обстеження.

Кров на імунологічне дослідження забирали до оперативного лікування і в ранньому післяопераційному періоді (до 10 днів після операції). Дослідження клітинного імунітету проводили з використанням панелі моноклональних антитіл до основних субпопуляцій лімфоцитів — загальної популяції (CD3+), Т-хелперів (CD4+), Т-кілерів-супресорів (CD8+), NK-клітин (CD16+), В-лімфоцитів (CD20+), імуноцитів з експресією рецепторів до ІЛ-2 (CD25+), факторів апоптозу (CD95+) та рецепторів HLA-Dr. Мазки для імунологічного дослідження готували за методикою Кадагидзе З. Г. (1986) і досліджували за допомогою люмінесцентного мікроскопа ЛЮМАМ-Р1 з об'єктивом х 90 та окуляром х 9.

Усі числові показники, отримані в результаті досліджень, обробляли методом варіаційної статистики за Ст'юдентом. Основним завданням математичної обробки була оцінка найбільш імовірного значення величини, похибки обчислення та імовірності її появи. Вірогідність різниці між показниками, які порівнювали, визначали за допомогою критеріїв Ст'юдента. За мінімальну величину вірогідності брали значення р < 0,05. Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми Statistica for Windows.

Результати дослідження

Результати лікування методом ТУР пухлини у хворих на поверхневий рак сечового міхура (31 хворий)

Як представлено в таблиці 1, дослідження клітинного імунітету у хворих І групи в передопераційному періоді порівняно з контрольною групою встановило достовірне підвищення кількості Т-хелперів (відповідно 39,7 1,1% і 34,3 3,07%), Т-кілерів/супресорів (відповідно 17,13 0,5% і 14,13 1,7%), NK-клітин (відповідно 18,35 2,1% і 12,03 1,02%), В-лімфоцитів (відповідно 14,4 1,2% і 13,45 0,41%), внаслідок підвищення рівня Т-кілерів/супресорів співвідношення CD4+/CD8+ нижче від показників контрольної групи (відповідно 1,68 0,11 і 2,27 0,21). Порівняно з контролем відзначається зниження загальної популяції Т-лімфоцитів (CD3+) — відповідно 59,3 3,01% і 80,1 4,11% та імуноцитів з експресією рецепторів HLA-Dr — відповідно 13,85 1,3% і 16,1 1,5%.

Після операції ТУР пухлини в перші 10 днів дисбаланс Т-клітинних субпопуляцій лімфоцитів зменшується, що проявляється зростанням кількості CD4+-клітин (50,1 5,0%), унаслідок чого співвідношення CD4+/CD8+ набирає значення, близького до показника контрольної групи (відповідно 2,1 0,2 і 2,27 0,21). Встановлено зниження відносно контрольної групи кількості NK-клітин — відповідно 6,71 0,62% і 12,03 1,02%, клітин з експресією рецепторів апоптозу (CD95+) — відповідно 15,82 1,49% і 21,2 2,1%, зростання рівня В-лімфоцитів (CD20+) — відповідно 15,07 1,48% і 13,45 0,41% та клітин з експресією рецепторів HLA-Dr — відповідно 21,96 2,1% і 16,1 1,5%.

При виконанні ТУР в одного пацієнта спостерігалася перфорація сечового міхура, яка закрилася консервативно. Із ранніх післяопераційних ускладнень в 10 пацієнтів виникло загострення хронічного цистопієлонефриту, яке вдалося ліквідувати. У двох пацієнтів пухлина розміщувалася на вічку сечоводу, яке не вдалося візуалізувати, його було резековано разом з пухлиною, розвинувся уретерогідронефроз. В одного пацієнта встановлено стент у нирку, у другого пасаж сечі з нирки відновився після проведення протизапальної терапії. У трьох пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді виникла макрогематурія, яка зникла після проведеного консервативного лікування.

Рецидиви пухлини протягом одного року після операції виникли в 54,8% пацієнтів. Найчастіше рецидиви спостерігалися при ступені атипії G2.

Таблиця 1

Імунний статус хворих на поверхневі пухлини сечового міхура до і після операції (І група)

Групи хворих

CD4+

(%)

CD8+

(%)

NK

(%)

CD3+

(%)

CD20+

(%)

CD4+/CD8+

CD25+

(%)

CD95+

(%)

НLA-Dr+

(%)

Контроль (n =20)

34,3 3,07

14,13 1,7

12,03 1,02

80,1 4,11

13,45 0,41

2,27 0,21

15,1 1,4

21,2 2,1

16,1 1,5

До операції (n =31)

39,7 1,1

17,13 0,5

18,35 2,1

59,3 3,01

14,4 1,2

1,68 0,11

14,47 1,3

19,8 1,8

13,85 1,3

Після операції (n =31)

50,1 5,0

17,7 1,61

6,71 0,62

62,5 6,1

15,07 1,48

2,1 0,2

10,65 1,01

15,82 1,49

21,96 2,1

t1,2

2,46

1,43

4,29

2,36

2,05

2,07

2,37

2,09

2,08

Р1,2

0,02

0,05

0,001

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

0,05

t2,3

2,83

2,76

5,04

2,43

2,33

2,83

2,46

2,58

3,03

р2,3

0,01

0,1

0,001

0,05

0,12

0,01

0,02

0,02

0,01

t1,3

2,58

2,53

2,59

2,75

2,75

2,36

2,32

2,49

2,09

р1,3

0,02

0,02

0,02

0,01

0,01

0,05

0,05

0,02

0,05

Loading...

 
 

Цікаве