WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використанням імунотропних препаратів (автореферат) - Реферат

Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використанням імунотропних препаратів (автореферат) - Реферат

Інститут урології АМН україни

Борис Богдан Юрійович

УДК: 616.62–006.6–092.19

Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використаннямімунотропних препаратів14.01.06 – урологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті

імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Возіанов Сергій Олександрович

Інститут урології АМН України,

завідувач відділу рентген-ендоурології та літотрипсії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Клименко Іван Олександрович

Інститут урології АМН України,

завідувач відділу онкоурології;

доктор медичних наук, професор

Зайцев Валерій Іванович

Буковинський державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри урології, анестезіології та реаніматології.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет МОЗ України, кафедра госпітальної хірургії та урології, м. Донецьк.

Захист дисертації відбудеться "13" червня 2006 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 в Інституті урології АМН України (04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9-а).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту урології АМН України

за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9-а.

Автореферат розісланий 6 травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.м.н. Старцева Л. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пухлини сечового міхура становлять до 70% новотворів органів сечовивідного тракту та близько 4% всіх онкологічних захворювань [Sternberg C.N., 1996]. Особливою проблемою є лікування поверхневого раку сечового міхура (ПРСМ), який спостерігається в 75-85% випадків [Oosterlinck W. et al., 2002].

Останніми роками основним методом лікування ПРСМ стала трансуретральна резекція сечового міхура (ТУРСМ), правильно виконане ендоскопічне лікування може бути радикальним (Пирцхалаишвили Г.Г., 1990). Результати ТУРСМ в лікуванні ПРСМ дискутабельні: частота рецидивів тільки після ТУР становить 60–80% [Аль Шукри С.Х. и др., 2003; Holmang S. et al., 1995; Witjes J. et al., 1994]. При появі рецидиву може підвищуватися ступінь атипії пухлини та зростати глибина інвазії, що значно погіршує прогноз розвитку захворювання [Мартов А.Г. и др., 2004]. Тому виникла потреба у впровадженні додаткових методів лікування.

Рання інстиляція хіміопрепарату після ТУРСМ запобігає імплантації вільно плаваючих пухлинних клітин у пошкоджений епітелій. Проте контрольоване дослідження профілактичної хіміотерапії при ПРСМ продемонструвало зменшення частоти рецидивів лише на 7% і не підтвердило зниження частоти прогресування пухлини за 5-річний період [Pawinski A. et al., 1996]. На відміну від хіміопрепаратів, БЦЖ значно знижує ризик рецидиву та прогресування пухлини [Lamm D.L. et al., 1995]. Протипухлинна активність БЦЖ-терапії пов'язана з розвитком у стінці сечового міхура специфічних гранульом, що складаються з активованих клітин імунної системи, які посилюють ефекторні функції лімфоцитів та природних кілерів за рахунок виділення різноманітних цитокінів — інтерферону, інтерлейкінів та ін. Проте спектр побічної дії БЦЖ ширший, ніж хіміопрепаратів. Не влаштовує також велика вартість та складність методу, можливість генералізації туберкульозного процесу з імовірністю смертельного наслідку.

Інтравезикальні введення б-інтерферону підвищують цитотоксичну активність Т-клітин та природних кілерів [Alvarez-Mon M. et al., 1992], продукцію г-інтерферону, мають системний та місцевий вплив на імунну систему та сечовий міхур [Motto L. et al., 1998; Belldegrun A.S. et al., 1998]. На відміну від БЦЖ, внутрішньоміхурове введення інтерферону добре переноситься хворими. Однак для профілактики поверхневого раку сечового міхура внутрішньоміхурові інстиляції БЦЖ та хіміопрепаратів ефективніші, ніж б-інтерферону. Рандомізованим дослідженням доведено наявність кореляції між величиною дози та ефективністю профілактики: 80 млн. одиниць дії (ОД) значно ефективніші, ніж 40 млн. ОД [Giannakopoulos S. et al., 1998], а застосування таких високих доз інтерферону в Україні треба визнати економічно неможливим. Тому виникла необхідність у пошуку нових методів та підходів до лікування для поліпшення результатів ТУРСМ.

Іншим перспективним шляхом застосування інтерферонотерапії слід назвати системний. У праці Григоренка В.М. (1997) встановлено, що суттєвої різниці в частоті рецидивів у групах з внутрішньоміхуровим та підшкірним введенням Інтрону А не виявлено, але, враховуючи, що хворих, яким проводили системне введення інтерферону в післяопераційному періоді, було більше і в них були більш пізні стадії захворювання, то ефективність довготривалого підшкірного введення інтерферону слід оцінювати як вищу. Наведено імунологічне обґрунтування проведення такої терапії.

Рак сечового міхура (РСМ) належить до типу пухлин, які супроводжуються значним порушенням імунного статусу [Клименко І.О., 1987; Цигану В.И., 1991; Catalona W.T., 1992; Возіанов О.Ф., 1994; Григоренко В.М., 1997].

Основним показанням для проведення імунотерапії у хворих з онкологічними пухлинами є розвиток у них дисбалансу імунної системи, який може або передувати виникненню злоякісної пухлини, або розвиватися внаслідок самого пухлинного процесу чи під впливом проведення основних методів лікування. Якщо врахувати широковідому здатність інтерферону підвищувати активність макрофагів та природних кілерів — основних ефекторів протипухлинного імунного нагляду [Величко Л.Н., 1997], то стають очевидними показання до застосування інтерферону для додаткової протипухлинної терапії.

Загальновизнаним є факт дисбалансу імунної системи у хворих на рак різної локалізації в ранньому післяопераційному періоді, що створює сприятливі умови для росту залишків пухлини та можливого її метастазування, сприяє розвитку рецидивів захворювання [Цигану В.И., 1991]. А.Л. Воронцова (2000) рекомендує вводити б-інтерферон хворим перед оперативним втручанням у дозі 3–5 млн. ОД в/м щоденно курсом 5-10 ін'єкцій для запобігання можливому метастазуванню, зумовленого зниженням цитолітичної активності NK-клітин та Т-лімфоцитів, підвищенням синтезу медіаторів запалення, медикаментозною дією. Передопераційну імунотерапію можна призначати не тільки для підвищення протипухлинної активності організму, а й для поліпшення кровотворення, корекції імунодефіциту, який сприяє виникненню торпідно перебігаючих інфекцій [Гриневич Ю.А., 2000].

Питання доцільності проведення імунокоригуючої терапії у хворих на ПРСМ до операції вивчено недостатньо. Дослідження впливу системного застосування рекомбінантного б-інтерферону в передопераційному періоді на частоту рецидивів поверхневого раку сечового міхура становить значну практичну цінність, оскільки запропонований новий метод лікування може поліпшити результати лікування цієї когорти хворих.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з виконанням кафедрою урології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького планової наукової роботи на тему "Оптимізація лікування хворих з пухлинами сечостатевої системи", № державної реєстрації 0103U002368. Дисертаційна робота пройшла біоетичну експертизу.

Мета дослідження. підвищення ефективності лікування поверхневого раку сечового міхура на основі вивчення імунопатогенезу та обґрунтування комбінованого лікування: парентеральне використання генноінженерного б2-інтерферону в передопераційному періоді, виконання ТУР пухлини та подальшої ендовезикальної хіміотерапії.

Завдання дослідження:

1. Дати оцінку протипухлинному потенціалу організму на основі вивчення клітинного імунітету та кількості імуноцитів з експресією рецепторів до IL-2, HLA-Dr та рецепторів апоптозу у хворих на поверхневий рак сечового міхура в передопераційному періоді;

2. Вивчити стан клітинного імунітету та кількість імуноцитів з експресією рецепторів до IL-2, HLA-Dr та рецепторів апоптозу в хворих після операції ТУР пухлини та ендовезикальної хіміотерапії доксорубіцином;

Loading...

 
 

Цікаве